www.wikidata.uk-ua.nina.az

Колабораціонізм у Другій світовій війні Див також Колабораціонізм Колабораціоні зм у Дру гій світові й війні військове п

Колабораціонізм у Другій світовій війні

Див. також: Колабораціонізм

Колабораціоні́зм у Дру́гій світові́й війні́ — військове, політичне й економічне співробітництво громадян держав Антигітлерівської коаліції або представників основних етнічних груп цих держав із нацистською Німеччиною, Японією та фашистською Італією під час Другої світової війни.

Синя поліція, назва колабораціоністських підрозділів польської поліції на окупованих німцями територіях Польщі

Термін спочатку означав співробітництво громадян Франції (до якого закликав націю глава режиму Віші маршал Петен в 1940) із німецькою владою в період окупації Франції під час Другої світової війни. Потім застосовувався і до інших європейських урядів, що діяли під німецької окупацією (уряд Квіслінга в Норвегії, режими на кшталт Локотської республіки на окупованій території СРСР та ін.) або військових організацій із громадян окупованих країн під контролем країн гітлерівського блоку (Російська визвольна армія Власова, національні дивізії СС майже у всій Європі та ін.)

Вермахт та війська СС поповнили понад 1,5 мільйона осіб із числа громадян інших держав і національностей. Із них у роки війни було сформовано 59 дивізій, 23 бригади, кілька окремих полків, легіонів і батальйонів.

Колабораціонізм в СРСР Редагувати

Урочисте відкриття нацистами пам'ятника Петру І в Таганрозі. 18 липня 1943-го року.

Співпраця громадян СРСР з окупантами мала різні форми: військову, політичну, господарську, адміністративну. Причини, що спонукали їх до цього, були складними і неоднозначними, наслідком різних побутових, психологічних і світоглядних обставин. Серед цих людей було чимало антирадянськи налаштованих громадян, які сумлінно і віддано служили окупантам. Жорсткий тоталітарний сталінський режим, колективізація, сталінські репресії, втрата національної незалежності балтійськими державами призвели до того, що чимало громадян СРСР сприймало німецьких окупантів як визволителів..

Як свідчать численні джерела, комплектування колабораціоністських формувань часто відбувалося приблизно за такою схемою. До табору військовополонених прибували вербувальники із представників німецького командування, білоемігрантів, власовських емісарів і починали шукати осіб, які з різних причин погоджувалися вступити на службу до німецької армії. З них створювалося ядро майбутнього підрозділу. За кількістю добровольців воно, зазвичай, було набагато менше визначеної штатної чисельності. Надалі новобранців відбирали вже за принципом фізичної придатності до несення стройової служби. Вони мали обмежений вибір: або примусова служба в німецькій армії, або голодна смерть. Від безвиході чимало погоджувалися носити німецький мундир, сподіваючись при нагоді зі зброєю в руках перейти на бік партизан або Червоної Армії.

Серед дослідників цієї проблеми немає єдиної думки щодо чисельності радянських громадян, що пішли на службу ворогові. За даними генерала армії М. А. Гарєєва, в різних охоронних, каральних частинах, в РОА та інших національних формуваннях перебувало близько 200 тис. осіб, із них у бойових збройних формуваннях - понад 100 тис. За підрахунками Л. Рєпіна за документами військового архіву в Потсдамі (Німеччина), в німецькій армії служили не більше 180 тис. радянських громадян, із них приблизно половина — військовослужбовці, а решта — з числа цивільного населення.

Чисельність добровольців за національним складом і назвою формувань: кавказькі та «Туркестанські» батальйони — 40 тис. осіб, дивізія СС «Галичина» — 10 тис., з'єднання і частини РОА — 28 тис., козачі частини — 10 тис., будівельні та робочі батальйони — 15 тис., зенітні частини ППО — 5 тис. чоловік. Всього — 108 тис. осіб.

У цих підрахунках немає інформації про кількість осіб, що служили в лавах «Хіві» і допоміжної поліції. Повніші дані наведені в збірці «Велика Вітчизняна війна. 1941—1945», де стверджується, що до початку 1943 р. у Вермахті було до 400 тис. «Хіві», у службах з підтримання порядку — 60-70 тис. радянських громадян і до 80 тис. — у «східних батальйонах» і «східних легіонах». Всього — 540—550 тис. осіб.

Слід зазначити, що в 1943, після важких поразок на Східному фронті, нацисти, офіційно не визнаючи слов'янські та азійські народи арійцями, дозволили їм, окрім поляків, служити в Ваффен-СС

Російський колабораціонізм Редагувати

Адміністрації, створені на окупованій території СРСР Редагувати

Козаки Редагувати

Німецький солдат і козак під час придушення повстання у Варшаві

На службі німецької армії були як донські козаки — громадяни СРСР, так і ті, що емігрували з Росії раніше і не були громадянами СССР.

Україна Редагувати

Батальйони:

  • «Нахтігаль» ;
  • «Роланд».

Батальйони «Нахтігаль» і «Роланд» були розпущені в початку 1941 року, тобто вищезазначені батальйони участі в активних бойових діях не брали

Країни Балтії Редагувати

Білорусь Редагувати

Чеський колабораціонізм Редагувати

Албанія Редагувати

Бельгія Редагувати

Індія Редагувати

Індонезія Редагувати

Італія Редагувати

До 1943 р. в Італії був союзний німцям режим Б. Муссоліні. Однак у 1943 р., коли Італія оголосила війну Німеччині, на півночі країни був утворений колабораціоністський режим, відомий як Італійська соціальна республіка.

Китай Редагувати

Маньчжурія Редагувати

Чехія Редагувати

  • Гаха Еміль

Югославія Редагувати

Хорватія Редагувати

Сербія Редагувати

Македонія Редагувати

Антигітлерівський колабораціонізм Редагувати

В СРСР діяли колабораціоністські організації «Вільна Німеччина» та «Союз німецьких офіцерів», в роботі яких брали участь полонені німецькі військовослужбовці і німецькі комуністи-емігранти. Керівник німецького колабораціоністського руху в Радянському Союзі — генерал Вальтер фон Зейдліц-Курцбах. Перебуваючи в полоні, про свою підтримку «Вільної Німеччини» заявив генерал-фельдмаршал Фрідріх Паулюс, який до полону командував німецьким угрупуванням під Сталінградом.

5 травня 1945 року відбувся бій при замку Іттер, в якому на боці американських військ воював разом з деякими іншими бійцями Вермахту німецький офіцер Йозеф Гангль, який в цьому ж бою був убитий снайпером СС

Примітки Редагувати

  1. Галина Сапожникова. Предатели по выбору и без. [ 2 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Интервью с доктором исторических наук Б. Ковалёвым. Комсомольская правда. 14.09.2010.
  2. К. М. Александров «Обреченные на подвиг»
  3. Унтерменшен[недоступне посилання з червня 2019]

Література Редагувати

  • В. А. Пережогин. Война и общество, 1941—1945: в 2-х кн. М., 2004. Книга 2,
  • Александров К. М. Русские солдаты Вермахта. Герои или предатели. М. Яуза Эксмо, 2005. 752 с.
  • Ковалёв Б. Н. Коллаборационизм в России в 1941—1945 гг. Типы и формы. Новгород, издательство НовГУ имени Ярослава Мудрого, 2009. 370 с.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Div takozh Kolaboracionizm Kolaboracioni zm u Dru gij svitovi j vijni vijskove politichne j ekonomichne spivrobitnictvo gromadyan derzhav Antigitlerivskoyi koaliciyi abo predstavnikiv osnovnih etnichnih grup cih derzhav iz nacistskoyu Nimechchinoyu Yaponiyeyu ta fashistskoyu Italiyeyu pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Sinya policiya nazva kolaboracionistskih pidrozdiliv polskoyi policiyi na okupovanih nimcyami teritoriyah PolshiTermin spochatku oznachav spivrobitnictvo gromadyan Franciyi do yakogo zaklikav naciyu glava rezhimu Vishi marshal Peten v 1940 iz nimeckoyu vladoyu v period okupaciyi Franciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1 Potim zastosovuvavsya i do inshih yevropejskih uryadiv sho diyali pid nimeckoyi okupaciyeyu uryad Kvislinga v Norvegiyi rezhimi na kshtalt Lokotskoyi respubliki na okupovanij teritoriyi SRSR ta in abo vijskovih organizacij iz gromadyan okupovanih krayin pid kontrolem krayin gitlerivskogo bloku Rosijska vizvolna armiya Vlasova nacionalni diviziyi SS majzhe u vsij Yevropi ta in Vermaht ta vijska SS popovnili ponad 1 5 miljona osib iz chisla gromadyan inshih derzhav i nacionalnostej Iz nih u roki vijni bulo sformovano 59 divizij 23 brigadi kilka okremih polkiv legioniv i bataljoniv Zmist 1 Kolaboracionizm v SRSR 1 1 Rosijskij kolaboracionizm 1 2 Administraciyi stvoreni na okupovanij teritoriyi SRSR 1 3 Kozaki 1 4 Ukrayina 1 5 Krayini Baltiyi 1 6 Bilorus 2 Cheskij kolaboracionizm 3 Albaniya 4 Belgiya 5 Indiya 6 Indoneziya 7 Italiya 8 Kitaj 8 1 Manchzhuriya 9 Chehiya 10 Yugoslaviya 10 1 Horvatiya 10 2 Serbiya 10 3 Makedoniya 11 Antigitlerivskij kolaboracionizm 12 Primitki 13 Literatura 14 PosilannyaKolaboracionizm v SRSR Redaguvati nbsp Urochiste vidkrittya nacistami pam yatnika Petru I v Taganrozi 18 lipnya 1943 go roku Spivpracya gromadyan SRSR z okupantami mala rizni formi vijskovu politichnu gospodarsku administrativnu Prichini sho sponukali yih do cogo buli skladnimi i neodnoznachnimi naslidkom riznih pobutovih psihologichnih i svitoglyadnih obstavin Sered cih lyudej bulo chimalo antiradyanski nalashtovanih gromadyan yaki sumlinno i viddano sluzhili okupantam Zhorstkij totalitarnij stalinskij rezhim kolektivizaciya stalinski represiyi vtrata nacionalnoyi nezalezhnosti baltijskimi derzhavami prizveli do togo sho chimalo gromadyan SRSR sprijmalo nimeckih okupantiv yak vizvoliteliv 2 Yak svidchat chislenni dzherela komplektuvannya kolaboracionistskih formuvan chasto vidbuvalosya priblizno za takoyu shemoyu Do taboru vijskovopolonenih pribuvali verbuvalniki iz predstavnikiv nimeckogo komanduvannya biloemigrantiv vlasovskih emisariv i pochinali shukati osib yaki z riznih prichin pogodzhuvalisya vstupiti na sluzhbu do nimeckoyi armiyi Z nih stvoryuvalosya yadro majbutnogo pidrozdilu Za kilkistyu dobrovolciv vono zazvichaj bulo nabagato menshe viznachenoyi shtatnoyi chiselnosti Nadali novobranciv vidbirali vzhe za principom fizichnoyi pridatnosti do nesennya strojovoyi sluzhbi Voni mali obmezhenij vibir abo primusova sluzhba v nimeckij armiyi abo golodna smert Vid bezvihodi chimalo pogodzhuvalisya nositi nimeckij mundir spodivayuchis pri nagodi zi zbroyeyu v rukah perejti na bik partizan abo Chervonoyi Armiyi Sered doslidnikiv ciyeyi problemi nemaye yedinoyi dumki shodo chiselnosti radyanskih gromadyan sho pishli na sluzhbu vorogovi Za danimi generala armiyi M A Garyeyeva v riznih ohoronnih karalnih chastinah v ROA ta inshih nacionalnih formuvannyah perebuvalo blizko 200 tis osib iz nih u bojovih zbrojnih formuvannyah ponad 100 tis Za pidrahunkami L Ryepina za dokumentami vijskovogo arhivu v Potsdami Nimechchina v nimeckij armiyi sluzhili ne bilshe 180 tis radyanskih gromadyan iz nih priblizno polovina vijskovosluzhbovci a reshta z chisla civilnogo naselennya Chiselnist dobrovolciv za nacionalnim skladom i nazvoyu formuvan kavkazki ta Turkestanski bataljoni 40 tis osib diviziya SS Galichina 10 tis z yednannya i chastini ROA 28 tis kozachi chastini 10 tis budivelni ta robochi bataljoni 15 tis zenitni chastini PPO 5 tis cholovik Vsogo 108 tis osib U cih pidrahunkah nemaye informaciyi pro kilkist osib sho sluzhili v lavah Hivi i dopomizhnoyi policiyi Povnishi dani navedeni v zbirci Velika Vitchiznyana vijna 1941 1945 de stverdzhuyetsya sho do pochatku 1943 r u Vermahti bulo do 400 tis Hivi u sluzhbah z pidtrimannya poryadku 60 70 tis radyanskih gromadyan i do 80 tis u shidnih bataljonah i shidnih legionah Vsogo 540 550 tis osib Slid zaznachiti sho v 1943 pislya vazhkih porazok na Shidnomu fronti nacisti oficijno ne viznayuchi slov yanski ta azijski narodi arijcyami dozvolili yim okrim polyakiv sluzhiti v Vaffen SS 3 Rosijskij kolaboracionizm Redaguvati Bojovij soyuz rosijskih nacionalistiv Diviziya Russland Rosijskij Dobrovolchij Polk Varyag Komitet vizvolennya narodiv Rosiyi 29 a grenaderska diviziya SS RONA 1 a rosijska Rosijska vizvolna armiya Rosijskij korpus Tretij Rejh Hivi 1 sha rosijska nacionalna brigada SS Druzhina 30 a grenaderska diviziya SS 2 a rosijska Administraciyi stvoreni na okupovanij teritoriyi SRSR Redaguvati Respublika Zuyeva Lokotska respublikaKozaki Redaguvati nbsp Nimeckij soldat i kozak pid chas pridushennya povstannya u VarshaviNa sluzhbi nimeckoyi armiyi buli yak donski kozaki gromadyani SRSR tak i ti sho emigruvali z Rosiyi ranishe i ne buli gromadyanami SSSR Kozachij Stan 15 j kozachij kavalerijskij korpus SSUkrayina Redaguvati Dokladnishe Ukrayinskij kolaboracionizm z nacistskoyu Nimechchinoyu pid chas Drugoyi Svitovoyi vijniBataljoni Nahtigal Roland Bataljoni Nahtigal i Roland buli rozpusheni v pochatku 1941 roku tobto vishezaznacheni bataljoni uchasti v aktivnih bojovih diyah ne brali Krayini Baltiyi Redaguvati 20 a grenaderska diviziya SS 1 a estonska Bilorus Redaguvati Dokladnishe Biloruskij kolaboracionizm z nacistskoyu Nimechchinoyu pid chas Drugoyi Svitovoyi vijniBiloruska krajova oboronaCheskij kolaboracionizm RedaguvatiProtektorat Bogemiyi ta Moraviyi Emil Gaha Yaroslav Krejchi Rudolf Beran Rihard Binert Jozef Yezhek Nacionalne partnerstvo Bogemiyi i Moraviyi Rota SS Svyatij Vaclav Albaniya RedaguvatiShefket VerladzhiBelgiya RedaguvatiLeon Degrel 28 a volonterska grenaderska diviziya SS Valloniya Indiya RedaguvatiDokladnishe Azad HindSubhash Chandra BosIndoneziya RedaguvatiSukarnoItaliya RedaguvatiDokladnishe Italijska socialna respublikaDo 1943 r v Italiyi buv soyuznij nimcyam rezhim B Mussolini Odnak u 1943 r koli Italiya ogolosila vijnu Nimechchini na pivnochi krayini buv utvorenij kolaboracionistskij rezhim vidomij yak Italijska socialna respublika Kitaj RedaguvatiManchzhuriya Redaguvati Manchzhurska derzhavaChehiya RedaguvatiGaha EmilYugoslaviya RedaguvatiHorvatiya Redaguvati Dokladnishe Nezalezhna Derzhava HorvatiyaUstashi Ante PavelichSerbiya Redaguvati Serbskij dobrovolchij korpus SSMakedoniya Redaguvati Pindsko Meglenske knyazivstvoAntigitlerivskij kolaboracionizm RedaguvatiV SRSR diyali kolaboracionistski organizaciyi Vilna Nimechchina ta Soyuz nimeckih oficeriv v roboti yakih brali uchast poloneni nimecki vijskovosluzhbovci i nimecki komunisti emigranti Kerivnik nimeckogo kolaboracionistskogo ruhu v Radyanskomu Soyuzi general Valter fon Zejdlic Kurcbah Perebuvayuchi v poloni pro svoyu pidtrimku Vilnoyi Nimechchini zayaviv general feldmarshal Fridrih Paulyus yakij do polonu komanduvav nimeckim ugrupuvannyam pid Stalingradom 5 travnya 1945 roku vidbuvsya bij pri zamku Itter v yakomu na boci amerikanskih vijsk voyuvav razom z deyakimi inshimi bijcyami Vermahtu nimeckij oficer Jozef Gangl yakij v comu zh boyu buv ubitij snajperom SSPrimitki Redaguvati Galina Sapozhnikova Predateli po vyboru i bez Arhivovano 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Intervyu s doktorom istoricheskih nauk B Kovalyovym Komsomolskaya pravda 14 09 2010 K M Aleksandrov Obrechennye na podvig Untermenshen nedostupne posilannya z chervnya 2019 Literatura RedaguvatiV A Perezhogin Vojna i obshestvo 1941 1945 v 2 h kn M 2004 Kniga 2 gl Voprosy kollaboracionizma S 293 305 Aleksandrov K M Russkie soldaty Vermahta Geroi ili predateli M Yauza Eksmo 2005 752 s Kovalyov B N Kollaboracionizm v Rossii v 1941 1945 gg Tipy i formy Novgorod izdatelstvo NovGU imeni Yaroslava Mudrogo 2009 370 s Posilannya RedaguvatiGalina Sapozhnikova Predateli po vyboru i bez Arhivovano 2 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Intervyu s doktorom istoricheskih nauk B N Kovalyovym Komsomolskaya pravda 14 09 2010 Yurij Vinnichuk Za Rodinu Za Gitlera Pravda pro kolaboracionizm u roki Drugoyi svitovoyi vijni na terenah SRSR Arhivovano 8 bereznya 2014 u Wayback Machine Igor Rozdobudko Kozaki i rosiyani Donshini na sluzhbi v nacistskih okupantiv Donshina ta dali na Shid Arhivovano 22 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kolaboracionizm u Drugij svitovij vijni amp oldid 39434441