www.wikidata.uk-ua.nina.az

Драголюб Михайлович Драголюб Дража Михайлович серб Драгољуб Дража Михаиловић відомий серед однодумців як Дядько Дража се

Драголюб Михайлович

Драголюб «Дража» Михайлович (серб. Драгољуб "Дража" Михаиловић), відомий серед однодумців як «Дядько Дража» (серб. Чича Дража) (нар. 27 квітня 1893 — пом. 17 липня 1946) — югославський генерал сербського походження, командувач Югославських військ на батьківщині, рояліст, сербський націоналіст.

Дража Михайлович
Драгољуб (Дража) Михаиловић
Dragoljub (Draža) Mihailović
Ім'я при народженні Драголюб Михайлович
Прізвисько Чича Дража
Народження 27 квітня 1893(1893-04-27)
Іваниця,
Королівство Сербія
Смерть 17 липня 1946(1946-07-17) (53 роки)
Белград,
НР Сербія,
ФНРЮ
вогнепальне поранення
Країна  Королівство Сербія
 Королівство Югославія
Приналежність Королівство Сербія
(1910–18)
Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
(1918–29)
Королівство Югославія
(1929–45)
Освіта Особлива військова школа Сен-Сір
Роки служби 1910–45
Звання генерал армії
Командування Рух четників
Війни / битви
Нагороди

Q11201151? (1913)

 Драголюб Михайлович у Вікісховищі

Життєпис Редагувати

Драголюб Михайлович народився 27 квітня 1893 в сербському місті Іваниця в сім'ї шкільного вчителя.

Під час Балканських воєн і Першої світової війни був офіцером армії Королівства Сербія.

У міжвоєнний час обіймав посади начальника штабу Королівської Гвардії, командира піхотного полку, начальника штабу дивізійної області, був військовим аташе в Болгарії, а потім у Чехословаччині. Доктор військових наук, викладав у Військовій Академії.

Після «Квітневої війни» відмовився визнати здачу югославської армії, відійшов у гори центральної Сербії, де заснував рух опору окупантам. Одначе вже до кінця 1941 року більшість його діяльності була спрямована на знищення югославських партизанів замість відкритої боротьби проти держав осі.

Велика Британія та США спочатку розглядали четників як своїх природних союзників, а комуністичні ідеї партизанських лідерів і промосковська спрямованість керованого Тіто руху, природно, були для них неприйнятні. Союзники постачали четникам зброю, а Черчилль і Рузвельт неодноразово намагалися переконати Сталіна в тому, що справжній лідер югославського опору саме Михайлович.

Останній прагнув перемир'я з представниками вермахту, пропонуючи їм спільну боротьбу проти комунізму, яку ті відхилили. Проте чимало командирів Югославських військ на батьківщині, за свідченням Михайловича, інколи досягали угод з окупаційними силами щодо спільної боротьби проти партизанів, особливо в італійській зоні окупації. Деякі четники навіть пішли на співпрацю з їх заклятими ворогами — хорватськими націоналістами-усташами, бо знайшли спільних ворогів — комуністів. У битві на Неретві Михайлович бився пліч-о-пліч з усташами проти югославських партизанів. Саме під Неретвою він остаточно втратив свій авторитет, і не тільки авторитет воєначальника.

Незважаючи на колабораціонізм, четники допомагали солдатам із західних країн антигітлерівської коаліції. Так, за всю війну на території Югославії вони переховували і переправили за лінію фронту кілька сотень американських і британських пілотів, літаки яких були збиті на Балканах.

Перелом розпочався лише на рубежі 1943-44 років, коли четники остаточно дискредитували себе погромами і етнічними чистками несербського населення, а партизани перетворилися на головну силу опору. Тому на початку 1944 року Дража втратив підтримку західних союзників і був змушений просити зброю і боєприпаси в окупантів і сербських колаборантів з уряду Недича та боротися з ними проти партизанів.

Михайлович був міністром армії, ВМФ і ВПС Королівства Югославія в урядах, сформованих у вигнанні: у першому і другому уряді Слободана Йовановича, уряді Мілоша Трифуновича і Божидара Пурича (1942—1944).

Взимку 1944—1945 років, відступаючи, сили четників помітно порідшали. Частина людей загинула в боях з усташами, югославськими партизанами і Червоною Армією. Епідемія тифу остаточно підкосила сили четників. Деякі загони стали пробиратися в зону окупації західних союзників. Михайлович же вирішив боротися проти комуністичного режиму Югославії до кінця.

Після Другої світової війни нова комуністична влада заарештувала його і на «Белградському процесі» засудила до смертної кари за колабораціонізм і воєнні злочини, після чого його було страчено і поховано у потаємному місці. 2015 року Верховний суд у Белграді схвалив вимогу його реабілітації і оголосив недійсним рішення, ухвалене 69 роками раніше.

Михайлович за свої заслуги нагороджений численними медалями, останньою з яких його нагородив посмертно президент США Гаррі Трумен у березні 1948. Відзначений орденом «Легіон заслуг» першого ступеня за «організацію і керування силами опору проти ворога, який окупував Югославію», а також за «порятунок американських льотчиків».

Реабілітація Михайловича викликала широкий суспільний резонанс у країнах постюгославського простору. Хорватія засудила героїзацію Михайловича, назвавши його воєнним злочинцем. Власті України офіційно на це не відреагували, однак український журналіст Віталій Портников назвав Михайловича «сербським Бандерою», а четників порівняв з УПА, бо, на його думку, ставлення до четників у Хорватії та Боснії можна порівняти зі ставленням до УПА в Польщі чи Росії. Для сербських націоналістів Михайлович увесь час був героєм, як для українських — Бандера. І четники, і УПА вважали себе «третьою силою» у Другій світовій війні і вели двофронтову боротьбу — як проти нацистів, так і проти комуністів.

Примітки Редагувати

  1. Кнежевић, Радоје (1956). . Српска народна одбрана. Архів оригіналу за 20 серпня 2016. Процитовано 4 квітня 2017. 
  2. Радивој Бојовић, Мала споменица поручника Драгољуба Михаиловића, Графика Јуреш, Чачак, 2003.
  3. Записник са састанка Михаиловића са немачким представницима у селу Дивци 11.11.1941. (серб.). Вікіджерела. Архів оригіналу за 30 квітня 2017. Процитовано 4 квітня 2017. 
  4. Fikreta Jelić Butić; (1986) Četnici u Hrvatskoj, 1941-1945 p.108 ; Globus, ISBN 8634300102
  5. Tomasevich, Jozo (1975). . Stanford: Stanford University Press. ISBN 978-0-8047-0857-9. Архів оригіналу за 16 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2017. 
  6. Књига о Дражи, уредио Радоје Кнежевић, Авала, Виндзор, Канада, 1956.
  7. . Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 11 вересня 2020. 

Літуратура Редагувати

  • . B92. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 13 вересня 2020. 
  • Cathcart, Brian (17 квітня 1994). . The Independent (London). Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 28 квітня 2010. 
  • Churchill, Winston (1953). The Second World War: Closing the Ring 5. Boston: Mariner Books. ISBN 978-0-395-41059-2. 
  • Cohen, Philip J. (1996). Serbia's Secret War: Propaganda and the Deceit of History. College Station, Texas: Texas A&M University Press. ISBN 978-0-89096-760-7. 
  • Cvijić, Vuk Z. (3 січня 2010). . Blic online. Архів оригіналу за 10 серпня 2011. Процитовано 30 липня 2010. 
  • Freeman, Gregory A. (2007). . New York: New American Library. ISBN 978-0-451-22495-8. Архів оригіналу за 21 квітня 2020. Процитовано 13 вересня 2020. 
  • . Glas javnosti. 1 August 1999. Архів оригіналу за 27 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2020. 
  • Schramm, Percy Ernst; Greiner, Helmuth; Hubatsch, Walther (1963). Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht, Band III (1943), Zweiter Halbband. III/2. Frankfurt am Main: Bernard & Graefe Verlag für Wehrwesen. 
  • Hart, Stephen A (5 November 2009). . BBC. Архів оригіналу за 27 червня 2009. Процитовано 23 травня 2010. 
  • Hehn, Paul N. (1971). . Canadian Slavonic Papers 13 (4): 344–373. doi:10.1080/00085006.1971.11091249. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 8 April 2012. 
  • Hinsley, F.H.; Francis Harry (1993). British Intelligence in the Second World War. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-44304-3. 
  • Hoare, Marko Attila (September–November 2005). . Bosnia Report (47–48). Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 13 вересня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Dragolyub Drazha Mihajlovich serb Dragoљub Drazha Mihailoviћ vidomij sered odnodumciv yak Dyadko Drazha serb Chicha Drazha nar 27 kvitnya 1893 pom 17 lipnya 1946 yugoslavskij general serbskogo pohodzhennya komanduvach Yugoslavskih vijsk na batkivshini 1 royalist serbskij nacionalist Drazha MihajlovichDragoљub Drazha MihailoviћDragoljub Draza MihailovicIm ya pri narodzhenni Dragolyub MihajlovichPrizvisko Chicha DrazhaNarodzhennya 27 kvitnya 1893 1893 04 27 Ivanicya Korolivstvo SerbiyaSmert 17 lipnya 1946 1946 07 17 53 roki Belgrad NR Serbiya FNRYuvognepalne poranennyaKrayina Korolivstvo Serbiya Korolivstvo YugoslaviyaPrinalezhnist Korolivstvo Serbiya 1910 18 Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv 1918 29 Korolivstvo Yugoslaviya 1929 45 Osvita Osobliva vijskova shkola Sen SirRoki sluzhbi 1910 45Zvannya general armiyiKomanduvannya Ruh chetnikivVijni bitvi Balkanski vijni Persha svitova vijna Druga svitova vijna v YugoslaviyiNagorodi Q11201151 1913 Dragolyub Mihajlovich u VikishovishiZhittyepis RedaguvatiDragolyub Mihajlovich narodivsya 27 kvitnya 1893 v serbskomu misti Ivanicya v sim yi shkilnogo vchitelya Pid chas Balkanskih voyen i Pershoyi svitovoyi vijni buv oficerom armiyi Korolivstva Serbiya 2 U mizhvoyennij chas obijmav posadi nachalnika shtabu Korolivskoyi Gvardiyi komandira pihotnogo polku nachalnika shtabu divizijnoyi oblasti buv vijskovim atashe v Bolgariyi a potim u Chehoslovachchini Doktor vijskovih nauk vikladav u Vijskovij Akademiyi Pislya Kvitnevoyi vijni vidmovivsya viznati zdachu yugoslavskoyi armiyi vidijshov u gori centralnoyi Serbiyi de zasnuvav ruh oporu okupantam Odnache vzhe do kincya 1941 roku bilshist jogo diyalnosti bula spryamovana na znishennya yugoslavskih partizaniv zamist vidkritoyi borotbi proti derzhav osi Velika Britaniya ta SShA spochatku rozglyadali chetnikiv yak svoyih prirodnih soyuznikiv a komunistichni ideyi partizanskih lideriv i promoskovska spryamovanist kerovanogo Tito ruhu prirodno buli dlya nih neprijnyatni Soyuzniki postachali chetnikam zbroyu a Cherchill i Ruzvelt neodnorazovo namagalisya perekonati Stalina v tomu sho spravzhnij lider yugoslavskogo oporu same Mihajlovich Ostannij pragnuv peremir ya z predstavnikami vermahtu proponuyuchi yim spilnu borotbu proti komunizmu yaku ti vidhilili 3 Prote chimalo komandiriv Yugoslavskih vijsk na batkivshini za svidchennyam Mihajlovicha inkoli dosyagali ugod z okupacijnimi silami shodo spilnoyi borotbi proti partizaniv osoblivo v italijskij zoni okupaciyi Deyaki chetniki navit pishli na spivpracyu z yih zaklyatimi vorogami horvatskimi nacionalistami ustashami bo znajshli spilnih vorogiv komunistiv 4 U bitvi na Neretvi Mihajlovich bivsya plich o plich z ustashami proti yugoslavskih partizaniv Same pid Neretvoyu vin ostatochno vtrativ svij avtoritet i ne tilki avtoritet voyenachalnika Nezvazhayuchi na kolaboracionizm chetniki dopomagali soldatam iz zahidnih krayin antigitlerivskoyi koaliciyi Tak za vsyu vijnu na teritoriyi Yugoslaviyi voni perehovuvali i perepravili za liniyu frontu kilka soten amerikanskih i britanskih pilotiv litaki yakih buli zbiti na Balkanah Perelom rozpochavsya lishe na rubezhi 1943 44 rokiv koli chetniki ostatochno diskredituvali sebe pogromami i etnichnimi chistkami neserbskogo naselennya a partizani peretvorilisya na golovnu silu oporu Tomu na pochatku 1944 roku Drazha vtrativ pidtrimku zahidnih soyuznikiv 5 i buv zmushenij prositi zbroyu i boyepripasi v okupantiv i serbskih kolaborantiv z uryadu Nedicha ta borotisya z nimi proti partizaniv Mihajlovich buv ministrom armiyi VMF i VPS Korolivstva Yugoslaviya v uryadah sformovanih u vignanni u pershomu i drugomu uryadi Slobodana Jovanovicha uryadi Milosha Trifunovicha i Bozhidara Puricha 1942 1944 6 Vzimku 1944 1945 rokiv vidstupayuchi sili chetnikiv pomitno poridshali Chastina lyudej zaginula v boyah z ustashami yugoslavskimi partizanami i Chervonoyu Armiyeyu Epidemiya tifu ostatochno pidkosila sili chetnikiv Deyaki zagoni stali probiratisya v zonu okupaciyi zahidnih soyuznikiv Mihajlovich zhe virishiv borotisya proti komunistichnogo rezhimu Yugoslaviyi do kincya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni nova komunistichna vlada zaareshtuvala jogo i na Belgradskomu procesi zasudila do smertnoyi kari za kolaboracionizm i voyenni zlochini pislya chogo jogo bulo stracheno i pohovano u potayemnomu misci 2015 roku Verhovnij sud u Belgradi shvaliv vimogu jogo reabilitaciyi i ogolosiv nedijsnim rishennya uhvalene 69 rokami ranishe Mihajlovich za svoyi zaslugi nagorodzhenij chislennimi medalyami ostannoyu z yakih jogo nagorodiv posmertno prezident SShA Garri Trumen u berezni 1948 Vidznachenij ordenom Legion zaslug pershogo stupenya za organizaciyu i keruvannya silami oporu proti voroga yakij okupuvav Yugoslaviyu a takozh za poryatunok amerikanskih lotchikiv Reabilitaciya Mihajlovicha viklikala shirokij suspilnij rezonans u krayinah postyugoslavskogo prostoru Horvatiya zasudila geroyizaciyu Mihajlovicha nazvavshi jogo voyennim zlochincem Vlasti Ukrayini oficijno na ce ne vidreaguvali odnak ukrayinskij zhurnalist Vitalij Portnikov nazvav Mihajlovicha serbskim Banderoyu a chetnikiv porivnyav z UPA bo na jogo dumku stavlennya do chetnikiv u Horvatiyi ta Bosniyi mozhna porivnyati zi stavlennyam do UPA v Polshi chi Rosiyi Dlya serbskih nacionalistiv Mihajlovich uves chas buv geroyem yak dlya ukrayinskih Bandera I chetniki i UPA vvazhali sebe tretoyu siloyu u Drugij svitovij vijni i veli dvofrontovu borotbu yak proti nacistiv tak i proti komunistiv 7 Primitki Redaguvati Knezheviћ Radoјe 1956 Kњiga o Drazhi 1944 1946 Srpska narodna odbrana Arhiv originalu za 20 serpnya 2016 Procitovano 4 kvitnya 2017 Radivoј Boјoviћ Mala spomenica poruchnika Dragoљuba Mihailoviћa Grafika Јuresh Chachak 2003 Zapisnik sa sastanka Mihailoviћa sa nemachkim predstavnicima u selu Divci 11 11 1941 serb Vikidzherela Arhiv originalu za 30 kvitnya 2017 Procitovano 4 kvitnya 2017 Fikreta Jelic Butic 1986 Cetnici u Hrvatskoj 1941 1945 p 108 Globus ISBN 8634300102 Tomasevich Jozo 1975 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 The Chetniks Stanford Stanford University Press ISBN 978 0 8047 0857 9 Arhiv originalu za 16 kvitnya 2015 Procitovano 4 kvitnya 2017 Kњiga o Drazhi uredio Radoјe Knezheviћ Avala Vindzor Kanada 1956 Vitalij Portnikov Drazha Mihajlovich Reabilitaciya serbskogo Banderi Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 11 veresnya 2020 Lituratura RedaguvatiPusic Srbija ce stradati zbog Draze B92 23 bereznya 2012 Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 13 veresnya 2020 Cathcart Brian 17 kvitnya 1994 Harrier pilot safe The Independent London Arhiv originalu za 8 listopada 2012 Procitovano 28 kvitnya 2010 Churchill Winston 1953 The Second World War Closing the Ring 5 Boston Mariner Books ISBN 978 0 395 41059 2 Cohen Philip J 1996 Serbia s Secret War Propaganda and the Deceit of History College Station Texas Texas A amp M University Press ISBN 978 0 89096 760 7 Cvijic Vuk Z 3 sichnya 2010 Excavation of Draza Mihajlovic s grave Blic online Arhiv originalu za 10 serpnya 2011 Procitovano 30 lipnya 2010 Freeman Gregory A 2007 The Forgotten 500 The Untold Story of the Men Who Risked All for the Greatest Rescue Mission of World War II New York New American Library ISBN 978 0 451 22495 8 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2020 Procitovano 13 veresnya 2020 Giska and guards died for nothing Glas javnosti 1 August 1999 Arhiv originalu za 27 lipnya 2011 Procitovano 13 veresnya 2020 Schramm Percy Ernst Greiner Helmuth Hubatsch Walther 1963 Kriegstagebuch des Oberkommandos der Wehrmacht Band III 1943 Zweiter Halbband III 2 Frankfurt am Main Bernard amp Graefe Verlag fur Wehrwesen Hart Stephen A 5 November 2009 Partisans War in the Balkans 1941 1945 BBC Arhiv originalu za 27 chervnya 2009 Procitovano 23 travnya 2010 Hehn Paul N 1971 Serbia Croatia and Germany 1941 1945 Civil War and Revolution in the Balkans Canadian Slavonic Papers 13 4 344 373 doi 10 1080 00085006 1971 11091249 Arhiv originalu za 3 kvitnya 2017 Procitovano 8 April 2012 Hinsley F H Francis Harry 1993 British Intelligence in the Second World War Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 44304 3 Hoare Marko Attila September November 2005 Adding insult to injury Washington decorates a Nazi collaborationist leader Bosnia Report 47 48 Arhiv originalu za 3 bereznya 2012 Procitovano 13 veresnya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Dragolyub Mihajlovich amp oldid 35141724