www.wikidata.uk-ua.nina.az

Пеко Дапчевич У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дапчевич Петар Пеко Дапчевич серб Пеко Дапчевић 25 червн

Пеко Дапчевич

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дапчевич.

Петар «Пеко» Дапчевич (серб. Пеко Дапчевић 25 червня 1913 — 10 лютого 1999) — югославський військовий діяч, генерал-полковник.

Пеко Дапчевич
Пеко Дапчевић
Ім'я при народженні Петар Дапчевић
Народження 25 червня 1913(1913-06-25)
Люботинь, Князівство Чорногорія
Смерть 10 лютого 1999(1999-02-10) (85 років)
Белград,  Югославія
Поховання
Новий цвинтар : 

Країна  Югославія
Освіта Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Звання генерал і генерал-полковник
Командування 2-га пролетарська дивізіяd і 2-й ударний армійський корпусd
Війни / битви Громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, оборона Мадридаd, Брунетська операціяd, битва на Ебро, Каталонська операціяd, Повстання 13 липня у Чорногоріїd, Похід югославських партизанів у Боснійську Країнуd, Битва на Неретві, битва на Сутьєсці, Операція «Драуфгенгер»d і Белградська операція
Нагороди
 Пеко Дапчевич у Вікісховищі

Біографія ред.

За національністю — чорногорець. Народився 25 червня 1913 року в місті Люботинь поблизу Цетинє, Князівство Чорногорія. Після закінчення гімназії вступив на правничий факультет Белградського університету. В 1933 році вступив до лав Комуністичної партії Югославії.

Громадянська війна в Іспанії ред.

В 1937—1939 роках у складі інтернаціональних бригад брав участь в громадянській війні в Іспанії, де був тричі поранений. Дослужився до звання капітана. Після поразки республіканців у лютому 1939 року разом з іншими бійцями інтербригад перейшов французький кордон, де був інтернований французькою поліцією та поміщений у табір для військовополонених. Перебував у таборі до жовтня 1940 року, допоки не організував втечу. Пройшовши через Францію та Австрію, в 1941 році повернувся до Югославії.

Друга світова війна ред.

Після окупації Югославії вступив до лав партизанів, яких очолював Йосип Броз Тіто. Будучи ініціативним військовиком, Пеко Дапчевич висунувся та став командиром загону, а при створенні партизанських бригад отримав призначення командиром 4-ї пролетарської бригади НВАЮ. В 1943 році — командир 2-ї пролетарської дивізії. В 1943—1944 роках командував ІІ-им, а потім І-им корпусом. Вів активні дії не лише проти окупаційних військ, але й проти загонів четників, які підтримували емігрантський уряд. Весною 1944 року командував частинам НВАЮ в Чорногорії. Брав участь у звільненні Герцеговини, Чорногорії, Санджака та Сербії.

15 вересня 1944 року під командуванням Пеко Дапчевича була створена 1-ша армійська група НВАЮ. До її складу увійшли I Пролетарський корпус (1-ша Пролетарська, 5-та Країнська та 6-та Лікська ударні, 17-та та 21-ша дивізії) та XII корпус (11-та, 16-та, 36-та дивізії, з початку жовтня — також 28-ма дивізія). У вересні 1944 року почав великий наступ на четників на захід від Ужиці та завдав їм серйозної поразки. Керував штурмом Белграда в жовтні 1944 року, здійсненим разом із радянськими військами.

1 січня 1945 року Верховний штаб віддав наказ про створення під командуванням Пеко Дапчевича 1-ї армії НВАЮ. До її складу увійшли 1-ша Пролетарська, 5-та Країнська ударна, 6-та Лікська, 11-та та 21-ша дивізії. На чолі армії воював на Сремському фронті.

Післявоєнний час ред.

Після закінчення війни в 1945 році командував 4-ю армією НВАЮ, потім займав посаду головного інспектора та заступника начальника Генерального штабу. Закінчив Вищу військову академію в Москві. В 1953—1955 роках — начальник Генштабу югославської армії.

Після демобілізації від 1955 до 1961 років був секретарем Союзного виконавчого віча (серб. Савезно извршно веће). Потім — посол Югославії в Греції, учасник багатьох дипломатичних місій, заступник голови парламенту (серб. Савезна скупштина).

В 1943 році отримав звання генерал-майора, в 1944 — генерал-лейтенанта, в 1947 — генерал-полковника.

Помер 10 лютого 1999 року. Похований на Новому цвинтарі в Белграді

Нагороди ред.

Пеко Дапчевич був нагороджений такими нагородами :

Югославські нагороди ред.

Радянські нагороди ред.

Сім'я ред.

Вся сім'я Пеко Дапчевича брала участь у народно-визвольній боротьбі. Проте після конфлікту Союзу комуністів Югославії та Комінформу брати — Владо та Мілутін Дапчевичі, які стали на сторону Комінформу, були арештовані та засуджені до тривалих строків ув'язнення.

Дружина — Мілена Дапчевич (серб. Милена Дапчевић) — югославська актриса. Діти — дочка Мілиця та син Вук.

Джерела ред.

  • Залесский К. А. Кто был кто во второй мировой войне. Союзники СССР. М., 2004
  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dapchevich Petar Peko Dapchevich serb Peko Dapcheviћ 25 chervnya 1913 10 lyutogo 1999 yugoslavskij vijskovij diyach general polkovnik Peko DapchevichPeko DapcheviћIm ya pri narodzhenni Petar DapcheviћNarodzhennya 25 chervnya 1913 1913 06 25 Lyubotin Knyazivstvo ChornogoriyaSmert 10 lyutogo 1999 1999 02 10 85 rokiv Belgrad YugoslaviyaPohovannya Novij cvintar Krayina YugoslaviyaOsvita Vijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiZvannya general 1 i general polkovnikKomanduvannya 2 ga proletarska diviziyad i 2 j udarnij armijskij korpusdVijni bitvi Gromadyanska vijna v Ispaniyi Druga svitova vijna oborona Madridad Brunetska operaciyad bitva na Ebro Katalonska operaciyad Povstannya 13 lipnya u Chornogoriyid Pohid yugoslavskih partizaniv u Bosnijsku Krayinud Bitva na Neretvi bitva na Sutyesci Operaciya Draufgenger d i Belgradska operaciyaNagorodi Peko Dapchevich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Gromadyanska vijna v Ispaniyi 1 2 Druga svitova vijna 1 3 Pislyavoyennij chas 2 Nagorodi 2 1 Yugoslavski nagorodi 2 2 Radyanski nagorodi 3 Sim ya 4 DzherelaBiografiya red Za nacionalnistyu chornogorec Narodivsya 25 chervnya 1913 roku v misti Lyubotin poblizu Cetinye Knyazivstvo Chornogoriya Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv na pravnichij fakultet Belgradskogo universitetu V 1933 roci vstupiv do lav Komunistichnoyi partiyi Yugoslaviyi Gromadyanska vijna v Ispaniyi red V 1937 1939 rokah u skladi internacionalnih brigad brav uchast v gromadyanskij vijni v Ispaniyi de buv trichi poranenij Dosluzhivsya do zvannya kapitana Pislya porazki respublikanciv u lyutomu 1939 roku razom z inshimi bijcyami interbrigad perejshov francuzkij kordon de buv internovanij francuzkoyu policiyeyu ta pomishenij u tabir dlya vijskovopolonenih Perebuvav u tabori do zhovtnya 1940 roku dopoki ne organizuvav vtechu Projshovshi cherez Franciyu ta Avstriyu v 1941 roci povernuvsya do Yugoslaviyi Druga svitova vijna red Pislya okupaciyi Yugoslaviyi vstupiv do lav partizaniv yakih ocholyuvav Josip Broz Tito Buduchi iniciativnim vijskovikom Peko Dapchevich visunuvsya ta stav komandirom zagonu a pri stvorenni partizanskih brigad otrimav priznachennya komandirom 4 yi proletarskoyi brigadi NVAYu V 1943 roci komandir 2 yi proletarskoyi diviziyi V 1943 1944 rokah komanduvav II im a potim I im korpusom Viv aktivni diyi ne lishe proti okupacijnih vijsk ale j proti zagoniv chetnikiv yaki pidtrimuvali emigrantskij uryad Vesnoyu 1944 roku komanduvav chastinam NVAYu v Chornogoriyi Brav uchast u zvilnenni Gercegovini Chornogoriyi Sandzhaka ta Serbiyi 15 veresnya 1944 roku pid komanduvannyam Peko Dapchevicha bula stvorena 1 sha armijska grupa NVAYu Do yiyi skladu uvijshli I Proletarskij korpus 1 sha Proletarska 5 ta Krayinska ta 6 ta Likska udarni 17 ta ta 21 sha diviziyi ta XII korpus 11 ta 16 ta 36 ta diviziyi z pochatku zhovtnya takozh 28 ma diviziya U veresni 1944 roku pochav velikij nastup na chetnikiv na zahid vid Uzhici ta zavdav yim serjoznoyi porazki Keruvav shturmom Belgrada v zhovtni 1944 roku zdijsnenim razom iz radyanskimi vijskami 1 sichnya 1945 roku Verhovnij shtab viddav nakaz pro stvorennya pid komanduvannyam Peko Dapchevicha 1 yi armiyi NVAYu Do yiyi skladu uvijshli 1 sha Proletarska 5 ta Krayinska udarna 6 ta Likska 11 ta ta 21 sha diviziyi Na choli armiyi voyuvav na Sremskomu fronti Pislyavoyennij chas red Pislya zakinchennya vijni v 1945 roci komanduvav 4 yu armiyeyu NVAYu potim zajmav posadu golovnogo inspektora ta zastupnika nachalnika Generalnogo shtabu Zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu v Moskvi V 1953 1955 rokah nachalnik Genshtabu yugoslavskoyi armiyi Pislya demobilizaciyi vid 1955 do 1961 rokiv buv sekretarem Soyuznogo vikonavchogo vicha serb Savezno izvrshno veћe Potim posol Yugoslaviyi v Greciyi uchasnik bagatoh diplomatichnih misij zastupnik golovi parlamentu serb Savezna skupshtina V 1943 roci otrimav zvannya general majora v 1944 general lejtenanta v 1947 general polkovnika Pomer 10 lyutogo 1999 roku Pohovanij na Novomu cvintari v BelgradiNagorodi red Peko Dapchevich buv nagorodzhenij takimi nagorodami Yugoslavski nagorodi red nbsp Orden svobodi nbsp Orden narodnogo geroya Yugoslaviyi nbsp Orden geroya socialistichnoyi praci nbsp Orden Bojovogo Prapora nbsp Orden Nacionalnogo vizvolennya dvichi nbsp Orden Partizanskoyi zirki nbsp Orden za horobrist nbsp Medal Partizanska pam yat Radyanski nagorodi red nbsp Orden Kutuzova nbsp Orden SuvorovaSim ya red Vsya sim ya Peko Dapchevicha brala uchast u narodno vizvolnij borotbi Prote pislya konfliktu Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi ta Kominformu brati Vlado ta Milutin Dapchevichi yaki stali na storonu Kominformu buli areshtovani ta zasudzheni do trivalih strokiv uv yaznennya Druzhina Milena Dapchevich serb Milena Dapcheviћ yugoslavska aktrisa Diti dochka Milicya ta sin Vuk Dzherela red Zalesskij K A Kto byl kto vo vtoroj mirovoj vojne Soyuzniki SSSR M 2004 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Peko Dapchevich amp oldid 39620139