www.wikidata.uk-ua.nina.az

Цетинє Це тинє 1 2 3 4 також Це тине 5 6 7 чорн Cetinje Цетиње місто в Чорногорії засноване в 1482 році Історична та кул

Цетинє

Це́тинє, також Це́тине (чорн. Cetinje / Цетиње) — місто в Чорногорії, засноване в 1482 році. Історична та культурна столиця Чорногорії, місце перебування президента та митрополита Чорногорії і Примор'я Сербської Православної Церкви.

Цетинє
Cetinje / Цетиње
Види Цетинє
Основні дані
42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д. / 42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д. / 42.38333; 18.91667Координати: 42°23′00″ пн. ш. 18°55′00″ сх. д. / 42.38333° пн. ш. 18.91667° сх. д. / 42.38333; 18.91667
Країна  Чорногорія
Адмінодиниця Цетинє[d]
Столиця для Королівство Чорногорія, Королівство Чорногорія, Князівство Чорногорія і Цетинє[d]
Засновано 1482
Площа 910 км²
Населення 15 137
Висота НРМ 703  м
Міста-побратими Рієка, Кострома, Малі-Іджеш, Сіная, Гаета, Харків, Шкодер, Велико-Тирново (6 грудня 2006), Велико-Тирново (6 грудня 2006)
Часовий пояс UTC+1
GeoNames 3202641
OSM ↑2319529 ·R (Цетинє)
Поштові індекси 81250
Міська влада
Мер міста Мілован Янкович
Вебсайт www.cetinje.me
Мапа
 Цетинє у Вікісховищі

Загальний опис

Панорама Цетинє

Розташоване в долині, оточеній горами, біля підніжжя гори Ловчен.

Цетинє було засновано в 1482 році князем Іваном I Црноєвичем і стало колискою чорногорської культури і одним з центрів опору зазіханням Османської імперії.

Географія

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Клімат

Цей розділ статті ще не написано. Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Історія

Виникнення Цетинє було обумовлено історичними, політичними й економічними умовами XV сторіччя. Натиск турецьких завойовників змусив Івана Црноєвича, правителя Зети, перемістити столицю з укріпленого міста Жабляк Црноєвича в нове місце — в 1475 році в Обод, а незабаром після цього до підніжжя гори Ловчен. У 1482 році в Цетинський долині розташувався двір Црноєвичів, а двома роками пізніше було засновано Цетинський монастир, що став резиденцією митрополита Зети. Так було започатковано місто, яке отримало свою назву за річкою Цетина, що протікала долиною. Місто Цетинє стало світським і духовним центром Чорногорії.

Георгій (Джурадж) IV Црноєвич, син Івана Црноєвича, заснував тут перший друкарський двір у слов'янських країнах Балканського півострова.

Швидкий розвиток міста під владою династії Црноєвичів було перервано в кінці XV століття. У 1499 році Зета втратила незалежність і лише та її частина, яка і стала називатися власне «Чорногорія» (між річкою Црноєвича та Бокою Которською), залишилася вільною.

Президентський палац

У наступні два століття розвиток Цетинє сповільнився. У XVI—XVII століттях місто не раз піддавалося атакам турків і венеційців й іншим випробуванням. У цей період палац і монастир Црноєвичів було зруйновано. І лише в 1697 році, з встановленням влади династії Петровичів-Негошів, Цетинє знову стало розквітати.

ХІХ — ХХІ століття

Правителів Чорногорії в першу чергу займало звільнення країни і зміцнення її єдності. І ще довго вони не могли приділяти достатньо часу і коштів розбудові Цетинє. Помітного прогресу було досягнуто тільки за часів правління Петра II Петровича-Негоша. У 1838 році для нього було споруджено нову королівську резиденцію. Місто ставало все більш європейським.

У 1878 році рішенням Берлінського конгресу було визнано незалежність Чорногорії як суверенного князівства, і Цетинє стало столицею нової європейської країни. Після встановлення дипломатичних відносин у місті розташувалися закордонні посольства і консульства, для яких було побудовано красиві особняки.

За часів правління князя Ніколи I Петровича-Негоша в місті було побудовано безліч величних споруд — новий королівський палац, перший в Цетинє готель, міська лікарня тощо.

У 1910 році Чорногорію було проголошено королівством, що додало нового поштовху розвитку Цетинє. Було споруджено Будинок Уряду — символ державної влади. Проведений в тому ж році перепис показав в одній з найменших столиць світу значне зростання населення, яке досягло 5895 жителів, більшість з яких були сербами.

У період з 1878 по 1914 до Цетинє приїхало багато відомих діячів культури та освіти з інших південно-слов'янських країн. Вони внесли великий культурний вклад в життя міста.

Після Першої світової війни, коли Чорногорія увійшла до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців, Цетинє значно виросло територіально. Але коли після завершення Другої світової війни парламент Чорногорії 13 липня 1946 року переніс столицю в Подгорицю (Тітоград), місто зазнало затяжної кризи.

У 1975 Цетинє було нагороджено Орденом Народного героя — це аналогічно присвоєнню звання «Місто-герой» в СРСР.

У 2006 році Чорногорія знову здобула незалежність. З цього моменту починається новий період в історії міста.

Населення

Театр «Zetski Dom»

Місто Цетинє є адміністративним центром громади Цетинє (Cetinje), яка за переписом 2003 року налічує 18.742 мешканця, з яких 9.603 — жінки (51,24 %), а 8.879 — чоловіки (48,76 %). У місті Цетинє проживає 15.353 мешканців, воно є єдиним містом в громаді з населенням понад 1000 мешканців. За переписом 2003 року, 90,67 % містян є чорногорцями, 4,62 % — сербами, а 4,71 % — представниками інших народностей.

Новий Цетинський монастир

Відомі особистості

У поселенні народились:

Література

  • Катерина Шимкевич, Анатоліій Демещук. Крах міфу про “сербську Спарту” та провал сербського світу у Чорногорії // Militarnyi, 13 травня 2022
  • Яровий В. І., Рудяков П. М., Шумило В. П. та ін. Історія західних і південних слов'ян (з давніх часів до ХХ ст.)  : курс лекцій : навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл / за ред. В. І. Ярового. — К. : Либідь, 2001. — 628 с. — ISBN 966-06-0208-01.
  • Колибанова К. В. Українсько-сербські культурні зв’язки XVIII сторіччя. — К. : Інститут історії України АН України, 1993. — 126 с.

Примітки

  1. Українська радянська енциклопедія : [у 17 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1964. — Т. 16 : Цементація — Ь. — 632 с. — С. 213—214.
  2. Софрон Круть [Ф. Василевський]. Записки українця з побуту між полудневими слов'янами. — Львів: Друкарня Наукового Товариства ім. Шевченка під зарядом К.Беднарського, 1905. — С. 40.
  3. Васильєва Л. Вплив суспільно-політичних змін на мовні зрушення в південнослов'янському регіоні (кінець XX-початок XXI ст.) // Мова і суспільство. — 2016. — Вип. 7. — С. 59.
  4. . Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 24 квітня 2019. 
  5. Чорногорія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  6. Яровий В. І. та ін., 2001.
  7. Колибанова К. В., 1993.

Посилання

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (березень 2014)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Цетинє


Це незавершена стаття з географії Чорногорії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ce tinye 1 2 3 4 takozh Ce tine 5 6 7 chorn Cetinje Cetiњe misto v Chornogoriyi zasnovane v 1482 roci Istorichna ta kulturna stolicya Chornogoriyi misce perebuvannya prezidenta ta mitropolita Chornogoriyi i Primor ya Serbskoyi Pravoslavnoyi Cerkvi CetinyeCetinje CetiњeGerb PraporVidi CetinyeOsnovni dani42 23 00 pn sh 18 55 00 sh d 42 38333 pn sh 18 91667 sh d 42 38333 18 91667 Koordinati 42 23 00 pn sh 18 55 00 sh d 42 38333 pn sh 18 91667 sh d 42 38333 18 91667Krayina ChornogoriyaAdminodinicya Cetinye d Stolicya dlya Korolivstvo Chornogoriya Korolivstvo Chornogoriya Knyazivstvo Chornogoriya i Cetinye d Zasnovano 1482Plosha 910 km Naselennya 15 137Visota NRM 703 mMista pobratimi Riyeka Kostroma Mali Idzhesh Sinaya Gaeta Harkiv Shkoder Veliko Tirnovo 6 grudnya 2006 Veliko Tirnovo 6 grudnya 2006 Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3202641OSM 2319529 R Cetinye Poshtovi indeksi 81250Miska vladaMer mista Milovan YankovichVebsajt www cetinje meMapa Cetinye u Vikishovishi Zmist 1 Zagalnij opis 2 Geografiya 2 1 Klimat 3 Istoriya 3 1 HIH HHI stolittya 4 Naselennya 5 Vidomi osobistosti 6 Literatura 7 Primitki 8 PosilannyaZagalnij opis Redaguvati Panorama CetinyeRoztashovane v dolini otochenij gorami bilya pidnizhzhya gori Lovchen Cetinye bulo zasnovano v 1482 roci knyazem Ivanom I Crnoyevichem i stalo koliskoyu chornogorskoyi kulturi i odnim z centriv oporu zazihannyam Osmanskoyi imperiyi Geografiya RedaguvatiCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Klimat Redaguvati Cej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Istoriya RedaguvatiViniknennya Cetinye bulo obumovleno istorichnimi politichnimi j ekonomichnimi umovami XV storichchya Natisk tureckih zavojovnikiv zmusiv Ivana Crnoyevicha pravitelya Zeti peremistiti stolicyu z ukriplenogo mista Zhablyak Crnoyevicha v nove misce v 1475 roci v Obod a nezabarom pislya cogo do pidnizhzhya gori Lovchen U 1482 roci v Cetinskij dolini roztashuvavsya dvir Crnoyevichiv a dvoma rokami piznishe bulo zasnovano Cetinskij monastir sho stav rezidenciyeyu mitropolita Zeti Tak bulo zapochatkovano misto yake otrimalo svoyu nazvu za richkoyu Cetina sho protikala dolinoyu Misto Cetinye stalo svitskim i duhovnim centrom Chornogoriyi Georgij Dzhuradzh IV Crnoyevich sin Ivana Crnoyevicha zasnuvav tut pershij drukarskij dvir u slov yanskih krayinah Balkanskogo pivostrova Shvidkij rozvitok mista pid vladoyu dinastiyi Crnoyevichiv bulo perervano v kinci XV stolittya U 1499 roci Zeta vtratila nezalezhnist i lishe ta yiyi chastina yaka i stala nazivatisya vlasne Chornogoriya mizh richkoyu Crnoyevicha ta Bokoyu Kotorskoyu zalishilasya vilnoyu Prezidentskij palacU nastupni dva stolittya rozvitok Cetinye spovilnivsya U XVI XVII stolittyah misto ne raz piddavalosya atakam turkiv i venecijciv j inshim viprobuvannyam U cej period palac i monastir Crnoyevichiv bulo zrujnovano I lishe v 1697 roci z vstanovlennyam vladi dinastiyi Petrovichiv Negoshiv Cetinye znovu stalo rozkvitati HIH HHI stolittya Redaguvati Praviteliv Chornogoriyi v pershu chergu zajmalo zvilnennya krayini i zmicnennya yiyi yednosti I she dovgo voni ne mogli pridilyati dostatno chasu i koshtiv rozbudovi Cetinye Pomitnogo progresu bulo dosyagnuto tilki za chasiv pravlinnya Petra II Petrovicha Negosha U 1838 roci dlya nogo bulo sporudzheno novu korolivsku rezidenciyu Misto stavalo vse bilsh yevropejskim U 1878 roci rishennyam Berlinskogo kongresu bulo viznano nezalezhnist Chornogoriyi yak suverennogo knyazivstva i Cetinye stalo stoliceyu novoyi yevropejskoyi krayini Pislya vstanovlennya diplomatichnih vidnosin u misti roztashuvalisya zakordonni posolstva i konsulstva dlya yakih bulo pobudovano krasivi osobnyaki Za chasiv pravlinnya knyazya Nikoli I Petrovicha Negosha v misti bulo pobudovano bezlich velichnih sporud novij korolivskij palac pershij v Cetinye gotel miska likarnya tosho U 1910 roci Chornogoriyu bulo progolosheno korolivstvom sho dodalo novogo poshtovhu rozvitku Cetinye Bulo sporudzheno Budinok Uryadu simvol derzhavnoyi vladi Provedenij v tomu zh roci perepis pokazav v odnij z najmenshih stolic svitu znachne zrostannya naselennya yake dosyaglo 5895 zhiteliv bilshist z yakih buli serbami U period z 1878 po 1914 do Cetinye priyihalo bagato vidomih diyachiv kulturi ta osviti z inshih pivdenno slov yanskih krayin Voni vnesli velikij kulturnij vklad v zhittya mista Pislya Pershoyi svitovoyi vijni koli Chornogoriya uvijshla do skladu Korolivstva Serbiv Horvativ i Slovenciv Cetinye znachno viroslo teritorialno Ale koli pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni parlament Chornogoriyi 13 lipnya 1946 roku perenis stolicyu v Podgoricyu Titograd misto zaznalo zatyazhnoyi krizi U 1975 Cetinye bulo nagorodzheno Ordenom Narodnogo geroya ce analogichno prisvoyennyu zvannya Misto geroj v SRSR U 2006 roci Chornogoriya znovu zdobula nezalezhnist Z cogo momentu pochinayetsya novij period v istoriyi mista Naselennya Redaguvati Teatr Zetski Dom Misto Cetinye ye administrativnim centrom gromadi Cetinye Cetinje yaka za perepisom 2003 roku nalichuye 18 742 meshkancya z yakih 9 603 zhinki 51 24 a 8 879 choloviki 48 76 U misti Cetinye prozhivaye 15 353 meshkanciv vono ye yedinim mistom v gromadi z naselennyam ponad 1000 meshkanciv Za perepisom 2003 roku 90 67 mistyan ye chornogorcyami 4 62 serbami a 4 71 predstavnikami inshih narodnostej Novij Cetinskij monastirVidomi osobistosti RedaguvatiU poselenni narodilis Veselin Vujovich 1961 kolishnij chornogorskij gandbolist Mitar Martinovich 1870 1954 chornogorskij derzhavnij diyach ta vijskovik Dragan Hajdukovich 1949 chornogorskij politik ta vchenij Literatura RedaguvatiKaterina Shimkevich Anatoliij Demeshuk Krah mifu pro serbsku Spartu ta proval serbskogo svitu u Chornogoriyi Militarnyi 13 travnya 2022 Yarovij V I Rudyakov P M Shumilo V P ta in Istoriya zahidnih i pivdennih slov yan z davnih chasiv do HH st kurs lekcij navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl za red V I Yarovogo K Libid 2001 628 s ISBN 966 06 0208 01 Kolibanova K V Ukrayinsko serbski kulturni zv yazki XVIII storichchya K Institut istoriyi Ukrayini AN Ukrayini 1993 126 s Primitki Redaguvati Ukrayinska radyanska enciklopediya u 17 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1964 T 16 Cementaciya 632 s S 213 214 Sofron Krut F Vasilevskij Zapiski ukrayincya z pobutu mizh poludnevimi slov yanami Lviv Drukarnya Naukovogo Tovaristva im Shevchenka pid zaryadom K Bednarskogo 1905 S 40 Vasilyeva L Vpliv suspilno politichnih zmin na movni zrushennya v pivdennoslov yanskomu regioni kinec XX pochatok XXI st Mova i suspilstvo 2016 Vip 7 S 59 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 13 lipnya 2013 Procitovano 24 kvitnya 2019 Chornogoriya Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Yarovij V I ta in 2001 Kolibanova K V 1993 Posilannya Redaguvati Oficijna storinka mista Simvol svobodi Chomu v Cetinye yak nide v Chornogoriyi pidtrimuyut Ukrayinu Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2014 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Cetinye Ce nezavershena stattya z geografiyi Chornogoriyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Cetinye amp oldid 40058715