|
Зе́та (серб. Зета) — середньовічна південнослов'янська держава, князівство, що розташовувалось на заході Балкан на території сучасної Чорногорії.
Згадки Редагувати
Перша згадка про Зету зустрічається у візантійського хроніста Кевкамена наприкінці XI століття. В літописі Попа Дуклянина Зета згадується в 30-ій главі як центральна частина Верхньої Далмації.
З початку XII століття назва «Зета» все частіше витісняє з вжитку колишню назву країни — Дукля (стара назва зберігається лише в королівському титулі Вукана Неманича).
Історія Редагувати
Зета та Рашка були об'єднані за часів правління Стефана Немані в одну державу. Довгий час Зета була васалом сербської держави Рашка, нею керували спадкоємці престолу від сербської династії Неманичів.
Зета здобула незалежність в 1356 році, під час поступового розпаду імперії після смерті царя Стефана Уроша IV Душана з династії Неманичів в 1355 році. В другій половині XIV — XV столітті Зетою керували місцеві династії Балшичів та Црноєвичів.
В 1496 році, після втечі з країни останнього монарха Джураджа IV Црноєвича, Зета увійшла до складу Османської імперії.
Джерела Редагувати
- J. Jovanović, Stvaranje Crnogorske Države i Razvoj Crnogorske Nacionalnosti, 1947, Cetinje pages 18, 28, 36, 43, and 54-55
- D. Živković, Istorija Crnogorskog Naroda, 1989, Cetinje
| Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |