Князь-єпископство Чорногорія

Митрополија Црна Гора Князь-єпископство Чорногорія ↓ 1697 – 1852 Прапор Герб Чорногорії: історичні кордони на карті Стара Чорногорія і область Брда Столиця Цетинє Мови слов'яносербська (письмова) сербська Релігії Сербська православна церква Форма правління Теократія (1697–1767, 1773–1852) Князь-єпископ  - 1697–1852 Княжа династія Петрович-Негош Prime minister  - 1756–1832 Gubernadur Законодавчий орган Загально Чорногорська і Гірська Скупщина Історичний період Наполеонівські війни  - Заснування 1697  - Секуляризація у князівство¹ 13 березня 1852 Площа  - 1851 5475 км^2 Валюта Чорногорський перун (Пропанована валюта) Попередник Наступник Зета Чорногорський санджак Князівство Чорногорія ¹ Данило Петрович став князем Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Князь-єпископство Чорногорія

Князь-єпископство Чорногорія (серб. Митрополство Црногорско) — теократична держава, яка існувала у 1697—1851. Вона постала з сербського православного єпископства Цетинє, що пізніше стало митрополією, яке відмовилося від османської протекції і перетворили єпископство Цетинє в де-факто російський протекторат, під владою, митрополита (Владики) Історія починається з Данило Шчепчевича, єпископа Цетинє який об'єднав декілька чорногорських кланів у боротьбі з Османською імперією, яка займала більшу частину південно-східної Європи. Владика Данило заснував першу династію Петровичів-Негошів, яка обіймала посаду митрополита Цетинє до 1851 року, коли Чорногорія стала світською державою (князівством) на чолі з Данилом Петровичем Негошем. Крім того, вона була короткий час монархією, у 1767—1773, коли самозванець Стефан Малий, видавав себе за російського імператора Петра ІІІ і коронував себе Володарем Чорногорії.

Примітки

1. Victoria Clark, Why angels fall: a journey through Orthodox Europe from Byzantium to Kosovo, p. 93
2. Robert Bideleux, Ian Jeffries, A history of eastern Europe: crisis and change, p. 86
3. Anthony Trollope, Saint Pauls, Volume 5, p. 430