www.wikidata.uk-ua.nina.az

Неманичі південнослов янська династія володарів Сербії та інших країн у 1170 1371 роках які носили титули жупанів князів

Неманичі

Неманичі — південнослов'янська династія володарів Сербії та інших країн у 1170—1371 роках, які носили титули жупанів (князів), великих жупанів, королів та царів (імператорів). Засновником династії став жупан Стефан Неманя. Створена ним держава успішно протистояла Візантії та відбила спроби втручання у свої внутрішні справи королів Угорщини. За часів Неманичів Сербія остаточно з племінної держави перетворилася на феодальну та досягла свого найбільшого розквіту та могутності в середньовічний період. Серед Неманичів було багато талановитих полководців та покровителів православної церкви. У династії було популярне ім'я Стефан, яке в Угорщині та у південнослов'янських народів традиційно асоціювалося із верховною владою та часто прибиралося у якості тронного імені навіть правителями хрещеними під іншим ім'ям.

Герб Неманичів

Історія Редагувати

Піднесення роду Редагувати

Початок сходження роду Неманичів пов'язують із Стефаном Неманею, від якого йде назва династії. Він був одним із синів князя Захумлє Завіди з роду Вукановичів. В 60-х роках XII сторіччя він почав боротьбу за владу — спочатку із своїми братами за батьківське князівство, а потім з родиною Воїславичів — за князівство (жупанію) Рашка, ядро майбутньої Сербії. Головною метою Стефана Немані було здобути незалежність від Візантії. Він зміг значно розширити свої володіння, а у 1191 році укласти мирний договір з візантійським імператором Ісааком II Ангелом. Від спадкоємця останнього — Олексія III Ангела — Неманя отримав найвищий титул імперії — себастократора. Цим засвідчувалася формальна залежність Сербії від Візантії. На цей час Стефан Неманя вже оголосив себе великим жупаном Рашки.

Династія Неманичів

Справу свого батька продовжив Стефан II Неманич. Сербія продовжувала зміцнення зсередини та розшируювати свій вплив на Балканському півострові. У 1217 році Сербія стає королівством. Водночас налагоджує стосунки з Римом, Венецією, Константиноволем. Також стає фактично незалежною Сербська православна церква. Активно розвивається торгівля, зокрема через Дубровник.

Від Стефана Радослава до Стефана Уроша III Редагувати

Весь час володарі Сербії спрямовували свої зусилля на розширення кордонів Сербів, здебільшого за рахунок Візантії. Водночас починається протистояння за владу на півострові з Болгарією. Значного успіху досяг Стефан Урош II Мілутін, який значно збільшив землі Сербії після перемоги над Візантією у 1299 році.

Його син Стефан Урош III Дечанський багато час приділяв боротьбі із внутрішніми ворогами, яки намагалися позбавити його влади, а також з Угорщиною, Боснією. Водночас завдав у 1330 році важкої поразки Болгарському царству. Після цього Сербське королівство фактично стає найпотужнішою силою на Балканах.

Останні Неманичі Редагувати

Найбільшого розквіту Сербія досягла за правління Стефана Душана Неманича, який захопив Албанію, Македонію, Фесалію та Епір, поставив у залежність від Сербії Болгарію. У 1345 році сербська архієпископія стала патріархією. А у 1346 році коронувався у м. Скоп'є як імператор сербів та ромеїв. У 1349 році випустив Законник, який став значної подією у житті країни й був кодифікацією публічного права. В цей же час Сербія дедалі більше відчуває культурний вплив з боку Візантії.

Після смерті Стефана Душана Сербіська держава фактично розпалася на декілька князівств. Спадкоємець Душана — Стефан Урош V — не зміг зберегти здобутки попердників. Внаслідок чого до 1371 році Османською імперією була захоплена Македонія, Сербія втратила Албанію й Фесалію. В цьому ж році помер Стефан Урош V, який став останнім представником династії на троні Сербського королівства. Водночас з Стефаном Урошем V як фактично незалежним володарем Епіру та Фессалії правив його дядько Симеон Синіша, після смерті якого у 1371 році кермо влади перебрав його син Іоанн Урош. Проте незабаром — у 1372 році — він зрікся своєї влади і став ченцем. Із смертю Іоанна Уроша у 1423 році скінчився рід Неманичів. Наступні сербські володарі часто підкріплювали свої претензії на владу реальною чи декларованою спорідненістю з Неманичами.

Володарі з роду Неманичів Редагувати

Джерела Редагувати

  • Veselinović, Andrija & Ljušić, Radoš (2001). Српске династије, Platoneum.


Це незавершена стаття про монарха, династію чи її представника (представницю).
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Неманичі
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Nemanichi pivdennoslov yanska dinastiya volodariv Serbiyi ta inshih krayin u 1170 1371 rokah yaki nosili tituli zhupaniv knyaziv velikih zhupaniv koroliv ta cariv imperatoriv Zasnovnikom dinastiyi stav zhupan Stefan Nemanya Stvorena nim derzhava uspishno protistoyala Vizantiyi ta vidbila sprobi vtruchannya u svoyi vnutrishni spravi koroliv Ugorshini Za chasiv Nemanichiv Serbiya ostatochno z pleminnoyi derzhavi peretvorilasya na feodalnu ta dosyagla svogo najbilshogo rozkvitu ta mogutnosti v serednovichnij period Sered Nemanichiv bulo bagato talanovitih polkovodciv ta pokroviteliv pravoslavnoyi cerkvi U dinastiyi bulo populyarne im ya Stefan yake v Ugorshini ta u pivdennoslov yanskih narodiv tradicijno asociyuvalosya iz verhovnoyu vladoyu ta chasto pribiralosya u yakosti tronnogo imeni navit pravitelyami hreshenimi pid inshim im yam Gerb Nemanichiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Pidnesennya rodu 1 2 Vid Stefana Radoslava do Stefana Urosha III 1 3 Ostanni Nemanichi 2 Volodari z rodu Nemanichiv 3 DzherelaIstoriya RedaguvatiPidnesennya rodu Redaguvati Pochatok shodzhennya rodu Nemanichiv pov yazuyut iz Stefanom Nemaneyu vid yakogo jde nazva dinastiyi Vin buv odnim iz siniv knyazya Zahumlye Zavidi z rodu Vukanovichiv V 60 h rokah XII storichchya vin pochav borotbu za vladu spochatku iz svoyimi bratami za batkivske knyazivstvo a potim z rodinoyu Voyislavichiv za knyazivstvo zhupaniyu Rashka yadro majbutnoyi Serbiyi Golovnoyu metoyu Stefana Nemani bulo zdobuti nezalezhnist vid Vizantiyi Vin zmig znachno rozshiriti svoyi volodinnya a u 1191 roci uklasti mirnij dogovir z vizantijskim imperatorom Isaakom II Angelom Vid spadkoyemcya ostannogo Oleksiya III Angela Nemanya otrimav najvishij titul imperiyi sebastokratora Cim zasvidchuvalasya formalna zalezhnist Serbiyi vid Vizantiyi Na cej chas Stefan Nemanya vzhe ogolosiv sebe velikim zhupanom Rashki nbsp Dinastiya NemanichivSpravu svogo batka prodovzhiv Stefan II Nemanich Serbiya prodovzhuvala zmicnennya zseredini ta rozshiruyuvati svij vpliv na Balkanskomu pivostrovi U 1217 roci Serbiya staye korolivstvom Vodnochas nalagodzhuye stosunki z Rimom Veneciyeyu Konstantinovolem Takozh staye faktichno nezalezhnoyu Serbska pravoslavna cerkva Aktivno rozvivayetsya torgivlya zokrema cherez Dubrovnik Vid Stefana Radoslava do Stefana Urosha III Redaguvati Ves chas volodari Serbiyi spryamovuvali svoyi zusillya na rozshirennya kordoniv Serbiv zdebilshogo za rahunok Vizantiyi Vodnochas pochinayetsya protistoyannya za vladu na pivostrovi z Bolgariyeyu Znachnogo uspihu dosyag Stefan Urosh II Milutin yakij znachno zbilshiv zemli Serbiyi pislya peremogi nad Vizantiyeyu u 1299 roci Jogo sin Stefan Urosh III Dechanskij bagato chas pridilyav borotbi iz vnutrishnimi vorogami yaki namagalisya pozbaviti jogo vladi a takozh z Ugorshinoyu Bosniyeyu Vodnochas zavdav u 1330 roci vazhkoyi porazki Bolgarskomu carstvu Pislya cogo Serbske korolivstvo faktichno staye najpotuzhnishoyu siloyu na Balkanah Ostanni Nemanichi Redaguvati Najbilshogo rozkvitu Serbiya dosyagla za pravlinnya Stefana Dushana Nemanicha yakij zahopiv Albaniyu Makedoniyu Fesaliyu ta Epir postaviv u zalezhnist vid Serbiyi Bolgariyu U 1345 roci serbska arhiyepiskopiya stala patriarhiyeyu A u 1346 roci koronuvavsya u m Skop ye yak imperator serbiv ta romeyiv U 1349 roci vipustiv Zakonnik yakij stav znachnoyi podiyeyu u zhitti krayini j buv kodifikaciyeyu publichnogo prava V cej zhe chas Serbiya dedali bilshe vidchuvaye kulturnij vpliv z boku Vizantiyi Pislya smerti Stefana Dushana Serbiska derzhava faktichno rozpalasya na dekilka knyazivstv Spadkoyemec Dushana Stefan Urosh V ne zmig zberegti zdobutki poperdnikiv Vnaslidok chogo do 1371 roci Osmanskoyu imperiyeyu bula zahoplena Makedoniya Serbiya vtratila Albaniyu j Fesaliyu V comu zh roci pomer Stefan Urosh V yakij stav ostannim predstavnikom dinastiyi na troni Serbskogo korolivstva Vodnochas z Stefanom Uroshem V yak faktichno nezalezhnim volodarem Epiru ta Fessaliyi praviv jogo dyadko Simeon Sinisha pislya smerti yakogo u 1371 roci kermo vladi perebrav jogo sin Ioann Urosh Prote nezabarom u 1372 roci vin zriksya svoyeyi vladi i stav chencem Iz smertyu Ioanna Urosha u 1423 roci skinchivsya rid Nemanichiv Nastupni serbski volodari chasto pidkriplyuvali svoyi pretenziyi na vladu realnoyu chi deklarovanoyu sporidnenistyu z Nemanichami Volodari z rodu Nemanichiv RedaguvatiStefan I Nemanya 1170 1196 velikij zhupan shidnoyi Serbiyi Stefan II 1196 1202 1203 1228 korol Serbiyi z 1217 roku Vukan 1202 1203 Stefan Radoslav 1228 1233 Stefan Vladislav I 1233 1243 Stefan Urosh I 1243 1276 Stefan Dragutin 1276 1316 Stefan Urosh II Milutin 1282 1321 Stefan Vladislav II 1321 1325 Stefan Kostyantin 1321 1322 Stefan Urosh III Dechanskij 1321 1331 Stefan Urosh IV Dushan 1331 1355 Stefan Urosh V 1355 1371 imperator Serbiyi ta Romeyi Simeon Sinisha 1355 1371 car Epiru ta Fessaliyi Ioann Urosh 1371 1372 Dzherela RedaguvatiVeselinovic Andrija amp Ljusic Rados 2001 Srpske dinastiјe Platoneum nbsp Ce nezavershena stattya pro monarha dinastiyu chi yiyi predstavnika predstavnicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Nemanichi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Nemanichi amp oldid 37719602