www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стефан Урош I Велики серб Велики 1223 1277 4 й король Сербії з 1242 до 1276 року Походив з династії Неманичів серб Народ

Стефан Урош I

Стефан Урош I Велики (?) (серб. Стефан Урош I Велики; 1223—1277) — 4-й король Сербії з 1242 до 1276 року. Походив з династії Неманичів.

Стефан Урош I
серб. Стефан Урош I
Народився 1220
невідомо
Помер 1 травня 1277
Монастир Сопочани, Novi Pazard, Сербія
Поховання Монастир Сопочани
Країна Рашка
Діяльність правитель, православнич чернець
Галузь уряд, політика і monkish lifed
Знання мов сербська
Учасник Q16081607?
Суспільний стан шляхтич[d][…]
Конфесія Сербська православна церква
Рід Неманичі
Батько Стефан II Неманич
Мати Anna Dandolod
Брати, сестри Komnena Nemanjićd, Стефан Владислав I, Sava IId і Стефан Радослав
У шлюбі з Єлена Анжуйська
Діти Brnjačad, Стефан Драгутин, Стефан Урош II Милутин і Q85999528?
Автограф

Життєпис Редагувати

Внутрішня політика Редагувати

Стефан Урош був сином короля Стефана II та Ганни Дандоло, родички знатної венеційської родини. У 1242 році, скориставшись послабленням авторитету свого зведеного брата Стефана Владислава I, який не зміг ефективно протидіяти монгольській навалі, Стефан Урош зчинив заколот й захопив владу.

Ставши королем, Стефан Урош I багато зусиль спрямовував на економічне піднесення Сербії. Він запросив до себе саксонських копалів та інших спеціалістів для розробки срібних копалень у Брсково та Рудник. Приток майстрів із Німеччини неабияк сприяв економічному піднесенню країни. Вона почала досить швидко відновлюватися після монгольського руйнування.

Водночас зі зростанням видобутку срібла, почала розвиватися торгівля. Цьому сприяли договори з Дубровницькою та Венеціанською республіками. Торгівля зосередилася у значних містах на Адріатичному узбережжі - Дубровнику й Которі (який належав Сербії). Маючи значний притік грошей, Стефан Урош I став карбувати власну срібну монету, взявши за приклад венеційські гроші.

Тільки наприкінці свого правління Стефан Урош зміг підкорити напівнезалежних володарів князівства Захумлє.

Зовнішня політика Редагувати

На час приходу Стефана Уроша I до влади на Балканах склалася непроста ситуація. З одного боку внаслідок монгольського вторгнення Угорщина та Болгарія були суттєво послаблені й не могли вже значно впливати на перебіг дій цієї частини Європи. З іншого боку загострювалося протистояння володарів Епіру та Нікеї, до того ж все ще існувала Латинська імперія.

Стефан Урош I уклав угоду з нікейським імператором Іоанном III Ватацом проти Епіру та Болгарії. Це виявилося вчасним. У 1252-1253 роках під час його боротьби з Дубровницькою республікою, почалася війна з Болгарією. У 1254 році Михайло I Асень, цар Болгарії, з великою потугою вторгся до Сербії. Внаслідок цього сербський архієпископ змушений був утекти з Жичі, місця свого перебування, до Печі. Зупинити болгарську навалу Стефану Урошу допоміг його союзник - імператор Іоанн Ватац. наступник Ватаца Феодор II Ласкаріс остаточно змусив Михайла Асеня залишити сербські землі.

Після цього завдяки сербській та нікейській дипломатії Михайла Асеня скинули з престолу. Незабаром трон Болгарії зайняв родич Неманичів - Костянтин Тиха, який керував країною до 1277 року. Тому для Стефана Уроша I загроза з боку Болгарії була ліквідована.

Через деякий час король Сербії приєднався до нового балканського політичного угрупування, започаткованого Михайлом II (1237-1271), деспотом Епіру. До цієї коаліції приєдналися також Манфред, король Сицилії, та Гійом де Віллардуен, князь Ахейський. Внаслідок військових дій цих володарів значна частина території Альбанії та Македонії була звільнена від військ Нікейської імперії. Стефан Урош I зміг приєднати до своїх володінь міста Скоп'є та Прилеп. Ситуація змінилася у 1259 році, коли владу у Нікейській державі перебрав Михайло VIII Палеолог. Тоді ж під Пелагонією в Албанії він завдав нищівної поразки союзникам. Вплив Епіру було знищено. Сербія також опинилася у складному становищі.

У 60-х роках точилася війна Стефан Уроша з Дубровником, яка завершилася у 1268. Було укладено нову мирну угоду. Дубровник зобов'язався сплачувати Сербії певну суму грошей за захист.

У 1268 році Стефан Урош I розпочав війну з королівством Угорщиною за територію навколо Белграда. Тут він зазнав поразки, потрапив у полон до угорців. за нього було сплачено чималий викуп, а син Стефана Уроша Стефан Драгутін одружився з донькою угорського короля Стефана V Катериною.

Останні роки Редагувати

У 70-х роках погіршилися стосунки між Стефаном Урошем I та його сином Стефаном Драгутіном. Внаслідок цього Стефан Урош намагався передати владу молодшому синові Стефану Мілутіну. Тому у 1276 році повстав Драгутін й скинув свого батька з трону, запроторивши Стефана Уроша до монастиря Сопокани, де останній помер у 1277 році.

Родина Редагувати

Дружина - Олена (1236-1314), родичка Карла I Анжуйського, короля Сицилії і Неаполя.

Діти:

Примітки Редагувати

  1. https://pantheon.world/profile/person/Stefan_Uroš_I
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
  4. ↑ Lundy D. R. The Peerage
    d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824

Джерела Редагувати

  • Fine, John V.A. (1994). The late medieval Balkans: a critical survey from the late twelfth century to the Ottoman Conquest. Ann Arbor, Mich: University of Michigan Press. ISBN 0-472-08260-4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Stefan Urosh I Veliki serb Stefan Urosh I Veliki 1223 1277 4 j korol Serbiyi z 1242 do 1276 roku Pohodiv z dinastiyi Nemanichiv Stefan Urosh Iserb Stefan Urosh INarodivsya 1220 nevidomoPomer 1 travnya 1277 1 Monastir Sopochani Novi Pazard SerbiyaPohovannya Monastir SopochaniKrayina RashkaDiyalnist pravitel pravoslavnich chernecGaluz uryad 2 politika 2 i monkish lifed 2 Znannya mov serbska 3 Uchasnik Q16081607 Suspilnij stan shlyahtich d 2 2 Konfesiya Serbska pravoslavna cerkvaRid NemanichiBatko Stefan II Nemanich 4 Mati Anna DandolodBrati sestri Komnena Nemanjicd Stefan Vladislav I Sava IId i Stefan RadoslavU shlyubi z Yelena AnzhujskaDiti Brnjacad Stefan Dragutin 4 Stefan Urosh II Milutin 4 i Q85999528 Avtograf Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Vnutrishnya politika 1 2 Zovnishnya politika 1 3 Ostanni roki 2 Rodina 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis RedaguvatiVnutrishnya politika Redaguvati Stefan Urosh buv sinom korolya Stefana II ta Ganni Dandolo rodichki znatnoyi venecijskoyi rodini U 1242 roci skoristavshis poslablennyam avtoritetu svogo zvedenogo brata Stefana Vladislava I yakij ne zmig efektivno protidiyati mongolskij navali Stefan Urosh zchiniv zakolot j zahopiv vladu Stavshi korolem Stefan Urosh I bagato zusil spryamovuvav na ekonomichne pidnesennya Serbiyi Vin zaprosiv do sebe saksonskih kopaliv ta inshih specialistiv dlya rozrobki sribnih kopalen u Brskovo ta Rudnik Pritok majstriv iz Nimechchini neabiyak spriyav ekonomichnomu pidnesennyu krayini Vona pochala dosit shvidko vidnovlyuvatisya pislya mongolskogo rujnuvannya Vodnochas zi zrostannyam vidobutku sribla pochala rozvivatisya torgivlya Comu spriyali dogovori z Dubrovnickoyu ta Venecianskoyu respublikami Torgivlya zoseredilasya u znachnih mistah na Adriatichnomu uzberezhzhi Dubrovniku j Kotori yakij nalezhav Serbiyi Mayuchi znachnij pritik groshej Stefan Urosh I stav karbuvati vlasnu sribnu monetu vzyavshi za priklad venecijski groshi Tilki naprikinci svogo pravlinnya Stefan Urosh zmig pidkoriti napivnezalezhnih volodariv knyazivstva Zahumlye Zovnishnya politika Redaguvati Na chas prihodu Stefana Urosha I do vladi na Balkanah sklalasya neprosta situaciya Z odnogo boku vnaslidok mongolskogo vtorgnennya Ugorshina ta Bolgariya buli suttyevo poslableni j ne mogli vzhe znachno vplivati na perebig dij ciyeyi chastini Yevropi Z inshogo boku zagostryuvalosya protistoyannya volodariv Epiru ta Nikeyi do togo zh vse she isnuvala Latinska imperiya Stefan Urosh I uklav ugodu z nikejskim imperatorom Ioannom III Vatacom proti Epiru ta Bolgariyi Ce viyavilosya vchasnim U 1252 1253 rokah pid chas jogo borotbi z Dubrovnickoyu respublikoyu pochalasya vijna z Bolgariyeyu U 1254 roci Mihajlo I Asen car Bolgariyi z velikoyu potugoyu vtorgsya do Serbiyi Vnaslidok cogo serbskij arhiyepiskop zmushenij buv utekti z Zhichi miscya svogo perebuvannya do Pechi Zupiniti bolgarsku navalu Stefanu Uroshu dopomig jogo soyuznik imperator Ioann Vatac nastupnik Vataca Feodor II Laskaris ostatochno zmusiv Mihajla Asenya zalishiti serbski zemli Pislya cogo zavdyaki serbskij ta nikejskij diplomatiyi Mihajla Asenya skinuli z prestolu Nezabarom tron Bolgariyi zajnyav rodich Nemanichiv Kostyantin Tiha yakij keruvav krayinoyu do 1277 roku Tomu dlya Stefana Urosha I zagroza z boku Bolgariyi bula likvidovana Cherez deyakij chas korol Serbiyi priyednavsya do novogo balkanskogo politichnogo ugrupuvannya zapochatkovanogo Mihajlom II 1237 1271 despotom Epiru Do ciyeyi koaliciyi priyednalisya takozh Manfred korol Siciliyi ta Gijom de Villarduen knyaz Ahejskij Vnaslidok vijskovih dij cih volodariv znachna chastina teritoriyi Albaniyi ta Makedoniyi bula zvilnena vid vijsk Nikejskoyi imperiyi Stefan Urosh I zmig priyednati do svoyih volodin mista Skop ye ta Prilep Situaciya zminilasya u 1259 roci koli vladu u Nikejskij derzhavi perebrav Mihajlo VIII Paleolog Todi zh pid Pelagoniyeyu v Albaniyi vin zavdav nishivnoyi porazki soyuznikam Vpliv Epiru bulo znisheno Serbiya takozh opinilasya u skladnomu stanovishi U 60 h rokah tochilasya vijna Stefan Urosha z Dubrovnikom yaka zavershilasya u 1268 Bulo ukladeno novu mirnu ugodu Dubrovnik zobov yazavsya splachuvati Serbiyi pevnu sumu groshej za zahist U 1268 roci Stefan Urosh I rozpochav vijnu z korolivstvom Ugorshinoyu za teritoriyu navkolo Belgrada Tut vin zaznav porazki potrapiv u polon do ugorciv za nogo bulo splacheno chimalij vikup a sin Stefana Urosha Stefan Dragutin odruzhivsya z donkoyu ugorskogo korolya Stefana V Katerinoyu Ostanni roki Redaguvati U 70 h rokah pogirshilisya stosunki mizh Stefanom Uroshem I ta jogo sinom Stefanom Dragutinom Vnaslidok cogo Stefan Urosh namagavsya peredati vladu molodshomu sinovi Stefanu Milutinu Tomu u 1276 roci povstav Dragutin j skinuv svogo batka z tronu zaprotorivshi Stefana Urosha do monastirya Sopokani de ostannij pomer u 1277 roci Rodina RedaguvatiDruzhina Olena 1236 1314 rodichka Karla I Anzhujskogo korolya Siciliyi i Neapolya Diti Stefan Dragutin d n 1316 Stefan Milutin 1253 1321 BrankaPrimitki Redaguvati https pantheon world profile person Stefan Uros I a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 a b v Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824Dzherela RedaguvatiFine John V A 1994 The late medieval Balkans a critical survey from the late twelfth century to the Ottoman Conquest Ann Arbor Mich University of Michigan Press ISBN 0 472 08260 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stefan Urosh I amp oldid 30337071