www.wikidata.uk-ua.nina.az

Монастир Сопочани Манастир Сопоћани православний монастир в Сербії котрий підтримував сербський король в 13 ст lon sec l

Монастир Сопочани

Монастир Сопочани(Манастир Сопоћани) — православний монастир в Сербії, котрий підтримував сербський король в 13 ст.

Монастир Сопочани ( Сербія )
Манастир Сопоћани
Монастир Сопочани, фасад на південь
Монастир Сопочани, фасад на південь
43°07′08″ пн. ш. 20°25′22″ сх. д. / 43.118900000027771569° пн. ш. 20.42280000002777740° сх. д. / 43.118900000027771569; 20.42280000002777740Координати: 43°07′08″ пн. ш. 20°25′22″ сх. д. / 43.118900000027771569° пн. ш. 20.42280000002777740° сх. д. / 43.118900000027771569; 20.42280000002777740
Країна Сербія
Місто Старі Рас
Орден православ'я
Тип монастир і Культурна спадщина Сербії
Тип будівлі монастир
Площа 0,53 га
Стиль романський
Засновник сербський король Стефан Урош I
Дата заснування 1259
Початок будівництва 1264 р.
Побудовано добудови в 16-17 ст., реставрації в 1929, 1948—1956 рр.
Основні дати:
1264—1265, початок 14 ст., 16-17 ст.
Будівлі:
однонавна церква св. Трійці, дзвіниця, бічні нави
Статус  Культурне надбання ЮНЕСКО
Стан задовільний
Монастир Сопочани ( Сербія )
Монастир Сопочани ( Сербія ) (Сербія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Розташування Редагувати

Головна споруда монастиря розташована на відстані шістнадцять (16) кілометрів від сучасного міста Нові-Пазар. Але місцевість старовинна. На схилі гори ще за сприяння сербського короля Стефана Уроша I був вибудований монастир 1264 року. Король наслідував візантійську традицію і призначав церкву монастиря для створення мавзолею для себе і своєї родини. Першою тут була похована мати короля. На початок 21 ст. в південній частині церкви св. Трійці випадково зберігся мармуровий саркофаг самого Стефана Уроша I.

Історія Редагувати

Сербське королівство мало відчутні впливи мистецтва могутньої на той час Візантійської імперії. Для себе і власної родини король вибудував монастир, головна церква якого призначалась для створення королівського мавзолею.

Церква мала одну наву і одну баню. Її висвятили на честь св. Трійці. Церкву ремонтували на початку 14 ст. і добудували нартекс та Дзвіницю, ремонтували в 16-17 ст. Турецька загроза життю мешканців і реальність смерті чи рабства спонукали декілька разів покидати монастир впродовж 16 ст. 1689 року черговий похід турків-османів примусив ченців покинути монастир і перебратися в Косово, звідки вони не повернулися. Монастир занепав на двісті років, а його споруди були поруйновані до рівня підмурків. Збереглася церква, де впала баня і частка дахів.

Лише в 20 ст. до монастиря повернулись, де були проведені консервативні, реставраційні і ремонтні роботи в 1929, 1948—1956 рр. Відновлені дахи (вкриті бляхою), баня, дзвіниця. Церкву після двохсот років занепаду передали релігійній громаді.

Уславлені стінописи Редагувати

Успіння Богоматері. Фреска Сопочан.

Не провінційна і спрощена архітектура, а фресковий цикл другої половини 13 ст. — головний мистецький скарб споруди.

Відразу після закінчення побудови і висихання стін 1265 чи близького того року церква св. Трійці була розписана. Для декорування використали фрески. Вказівкою на важливий стан споруди була також імітація мозаїки в центральній частині храму (оригінальні мозаїки надто дорого коштували і використовувались лише в окремих випадках при наявності великого кошторису і багатого ктитора-дарувальника).

В апсиді — подана Богородиця з немовлям і двома янголами, євхаристія апостолів, звичні вівтарні композиції для православ'я. Західну стіну прикрашає «Успіння Богородиці». На хорах церкви — Сорок мучеників, св. Трійця та апостоли, в нартексі — Вселенські собори, притча про Йосифа, Древо Ієсеєве, Страшний суд, поклоніння ктиторів, успіння Анни Дандоло, матері короля-ктитора. В бічних навах — фрески виконані місцевими майстрами 14, 16-17 ст.

Марія в композиції «Благовіщення», 13 ст. Монастир Сопочани, 13 ст., Сербія

Первісний декор храму виконали майстри, запрошені з Візантії, що обумовило надзвичайно високий мистецький рівень фрескових циклів. Для візантійського світогляду і візантійського мистецтва характерний розділ на світ реальний та світ духовний, пов'язаний з церквою і Богом. Головним і первісним вважали світ духовний, абсолютно не схожий на грішний земний. Ця роздвоєність залишалась в реальних людях, котрі були лише малим відбитком макрокосму, мікрокосмом роздвоєності зі світом реальним та світом духовним, як грішне тіло і безсмертна душа. Душа нібито від стосунків з грішним тілом плюндрувалась. Бог був далеко віднесений від грішного світу і людей, тому в настроях людей і в мистецтві панували туга, сум, пригніченість. Все це притаманно і фрескам монастиря Сопочани, особливо — майстерно виконаній композиції «Успіння Богородиці». Але віртуозна константинопольська школа відбилась в святкових фарбах стінописів, де майстри-фрескісти намагались відтворити вигаданий, ідеальний духовний світ біблійних подій. І це трохи пом'якшувало пригнічений настрій від фресок.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Лазарев В. Н. «История византийской живописи», т. 1—2, 1947—48 (расшир. изд. — Storia della pittura bizantina, Torino, [1967])
  • Лазарев В. Н. «Византийская живопись», сборник статей, 1971
  • Лазарев В. Н. «История византийской живописи» М., «Искусство», 1986
  • Попова О. С. Виктор Никитич Лазарев // Древнерусское искусство: Византия, Русь, Западная Европа: искусство и культура . — СПб. — 2002.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монастир Сопочани
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Monastir Sopochani Manastir Sopoћani pravoslavnij monastir v Serbiyi kotrij pidtrimuvav serbskij korol v 13 st lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Monastir Sopochani Serbiya Manastir SopoћaniMonastir Sopochani fasad na pivden Monastir Sopochani fasad na pivden43 07 08 pn sh 20 25 22 sh d 43 118900000027771569 pn sh 20 42280000002777740 sh d 43 118900000027771569 20 42280000002777740 Koordinati 43 07 08 pn sh 20 25 22 sh d 43 118900000027771569 pn sh 20 42280000002777740 sh d 43 118900000027771569 20 42280000002777740Krayina SerbiyaMisto Stari RasOrden pravoslav yaTip monastir i Kulturna spadshina SerbiyiTip budivli monastirPlosha 0 53 gaStil romanskijZasnovnik serbskij korol Stefan Urosh IData zasnuvannya 1259Pochatok budivnictva 1264 r Pobudovano dobudovi v 16 17 st restavraciyi v 1929 1948 1956 rr Osnovni dati 1264 1265 pochatok 14 st 16 17 st Budivli odnonavna cerkva sv Trijci dzvinicya bichni naviStatus Kulturne nadbannya YuNESKOStan zadovilnijMonastir Sopochani Serbiya Monastir Sopochani Serbiya Serbiya Mediafajli u VikishovishiSvitova spadshina YuNESKO ob yekt 96 00296 angl Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Uslavleni stinopisi 4 Galereya 5 Div takozh 6 Dzherela 7 PosilannyaRoztashuvannya RedaguvatiGolovna sporuda monastirya roztashovana na vidstani shistnadcyat 16 kilometriv vid suchasnogo mista Novi Pazar Ale miscevist starovinna Na shili gori she za spriyannya serbskogo korolya Stefana Urosha I buv vibudovanij monastir 1264 roku Korol nasliduvav vizantijsku tradiciyu i priznachav cerkvu monastirya dlya stvorennya mavzoleyu dlya sebe i svoyeyi rodini Pershoyu tut bula pohovana mati korolya Na pochatok 21 st v pivdennij chastini cerkvi sv Trijci vipadkovo zberigsya marmurovij sarkofag samogo Stefana Urosha I Istoriya RedaguvatiSerbske korolivstvo malo vidchutni vplivi mistectva mogutnoyi na toj chas Vizantijskoyi imperiyi Dlya sebe i vlasnoyi rodini korol vibuduvav monastir golovna cerkva yakogo priznachalas dlya stvorennya korolivskogo mavzoleyu Cerkva mala odnu navu i odnu banyu Yiyi visvyatili na chest sv Trijci Cerkvu remontuvali na pochatku 14 st i dobuduvali narteks ta Dzvinicyu remontuvali v 16 17 st Turecka zagroza zhittyu meshkanciv i realnist smerti chi rabstva sponukali dekilka raziv pokidati monastir vprodovzh 16 st 1689 roku chergovij pohid turkiv osmaniv primusiv chenciv pokinuti monastir i perebratisya v Kosovo zvidki voni ne povernulisya Monastir zanepav na dvisti rokiv a jogo sporudi buli porujnovani do rivnya pidmurkiv Zbereglasya cerkva de vpala banya i chastka dahiv Lishe v 20 st do monastirya povernulis de buli provedeni konservativni restavracijni i remontni roboti v 1929 1948 1956 rr Vidnovleni dahi vkriti blyahoyu banya dzvinicya Cerkvu pislya dvohsot rokiv zanepadu peredali religijnij gromadi Uslavleni stinopisi Redaguvati nbsp Uspinnya Bogomateri Freska Sopochan Ne provincijna i sproshena arhitektura a freskovij cikl drugoyi polovini 13 st golovnij misteckij skarb sporudi Vidrazu pislya zakinchennya pobudovi i visihannya stin 1265 chi blizkogo togo roku cerkva sv Trijci bula rozpisana Dlya dekoruvannya vikoristali freski Vkazivkoyu na vazhlivij stan sporudi bula takozh imitaciya mozayiki v centralnij chastini hramu originalni mozayiki nadto dorogo koshtuvali i vikoristovuvalis lishe v okremih vipadkah pri nayavnosti velikogo koshtorisu i bagatogo ktitora daruvalnika V apsidi podana Bogorodicya z nemovlyam i dvoma yangolami yevharistiya apostoliv zvichni vivtarni kompoziciyi dlya pravoslav ya Zahidnu stinu prikrashaye Uspinnya Bogorodici Na horah cerkvi Sorok muchenikiv sv Trijcya ta apostoli v narteksi Vselenski sobori pritcha pro Josifa Drevo Iyeseyeve Strashnij sud pokloninnya ktitoriv uspinnya Anni Dandolo materi korolya ktitora V bichnih navah freski vikonani miscevimi majstrami 14 16 17 st nbsp Mariya v kompoziciyi Blagovishennya 13 st Monastir Sopochani 13 st SerbiyaPervisnij dekor hramu vikonali majstri zaprosheni z Vizantiyi sho obumovilo nadzvichajno visokij misteckij riven freskovih cikliv Dlya vizantijskogo svitoglyadu i vizantijskogo mistectva harakternij rozdil na svit realnij ta svit duhovnij pov yazanij z cerkvoyu i Bogom Golovnim i pervisnim vvazhali svit duhovnij absolyutno ne shozhij na grishnij zemnij Cya rozdvoyenist zalishalas v realnih lyudyah kotri buli lishe malim vidbitkom makrokosmu mikrokosmom rozdvoyenosti zi svitom realnim ta svitom duhovnim yak grishne tilo i bezsmertna dusha Dusha nibito vid stosunkiv z grishnim tilom plyundruvalas Bog buv daleko vidnesenij vid grishnogo svitu i lyudej tomu v nastroyah lyudej i v mistectvi panuvali tuga sum prignichenist Vse ce pritamanno i freskam monastirya Sopochani osoblivo majsterno vikonanij kompoziciyi Uspinnya Bogorodici Ale virtuozna konstantinopolska shkola vidbilas v svyatkovih farbah stinopisiv de majstri freskisti namagalis vidtvoriti vigadanij idealnij duhovnij svit biblijnih podij I ce trohi pom yakshuvalo prignichenij nastrij vid fresok Galereya Redaguvati nbsp Monastir Sopochani nbsp Apostoli v kompoziciyi Uspinnya Bogorodici nbsp Apostol Pavlo monastir Sopochani freska 1265 r nbsp Cerkva sv Trijci z boku vivtarya Foto 2014 roku nbsp nbsp Monastir Sopochani apostol Ivan zalishki freski 1265 r nbsp Div takozh RedaguvatiMistectvo Vizantiyi Freska Mozayika Zhivopis Vizantijskoyi imperiyi Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiDzherela RedaguvatiLazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi t 1 2 1947 48 rasshir izd Storia della pittura bizantina Torino 1967 Lazarev V N Vizantijskaya zhivopis sbornik statej 1971 Lazarev V N Istoriya vizantijskoj zhivopisi M Iskusstvo 1986 Popova O S Viktor Nikitich Lazarev Drevnerusskoe iskusstvo Vizantiya Rus Zapadnaya Evropa iskusstvo i kultura SPb 2002 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Monastir Sopochani nbsp Portal Mistectvo Oficijnij sajt monastirya serb BLAGO Fond Sopochani Arhivovano 9 lyutogo 2021 u Wayback Machine Stattya pro monastir na sajti YuNESKO Arhivovano 11 lipnya 2017 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Monastir Sopochani amp oldid 35756750