Ту́га чи журба́ — багатозначне поняття, що виражає перш за все переживання глибокого жалю спричиненого якимсь горем, невдачею і т. ін. Виступає предметом психології, а також філософії. Вперше вжите в останні галузі, як реакція на роздумування про смерть, власне значення у світі, а також інші екзистенційні питання. Тривогу не можна звести ні до психологічного прояву, ні до філософського питання; вона є і тим, і іншим у своїй основі.
- У філософії ця тема розглядалася багатьма авторами, зокрема екзистенціалістами, для яких вона набуває значення питання про людський стан.
- У психопатології йдеться про стан неспокою, який проявляється як внутрішнє відчуття пригніченості та скутості, що відчувається в тілі. Зазвичай це супроводжується страхом нещастя або неминучої смерті, перед якими суб'єкт відчуває себе безсилим. Сам по собі біль не є психопатологічною ознакою, а є дзеркалом комплексу афективних явищ, однак, якщо він стає занадто частим або навіть безперервним, біль стає симптомом, який може корелювати з іншими специфічними ознаками, утворюючи синдром, або проявлятися ізольовано у вигляді генералізованої тривоги, або тривожного неврозу. У певних клінічних ситуаціях відсутність тривоги може бути такою ж тривожною, як і її надлишок.
- У фрейдистському психоаналізі тривога - це метапсихологічна концепція, розроблена в Першій актуальній теорії як наслідок придушення, потім переглянута і розвинута в Другій актуальній теорії як джерело придушення, і відтоді розглядається як клінічний прояв інтрапсихічного конфлікту.
Близькими почуттями є смуток, нудьга, тривога. Туга відрізняється вираженим зниженням настрою і погіршенням загального самопочуття. У важких випадках спостерігається різко виражена пригніченість, постійна зосередженість на почутті туги, при цьому практично відсутні навіть короткочасні приємні враження. Нарешті, можуть бути випадки абсолютно нестерпної туги, які нерідко є причиною суїцидальних думок і дій. Стан туги часто супроводжуються тривогою, почуттям невмотивованого несвідомого страху.
Визначення Редагувати
Етимологічно в українській мові слово туга походить від праслов'янського tǫga, що означає «сила, міцність; в’ялість, інертність, лінощі; стійкість, витривалість, жорсткість». Слід зауважити, що слово лінь і собі пов'язано з поняттями недуги. Слово журба важче визначити, але відомо що воно перед усім пов'язано з хворобливим станом, поневіряннями та муками.
У філософії Редагувати
Поняття страждання з'явилося у філософії завдяки К'єркеґорові (1813-1855) у його праці «Поняття страждання» (англ. The Concept of Anguish). Недалеко від визначення, яке дає психоаналіз, воно потім часто використовувалося сучасними філософами для позначення стану метафізичної та моральної тривоги.
| На рівні самосвідомості туга виражає запаморочення індивіда, якому пропонується множинність суперечливих можливостей: точка походження нашої свободи визначає водночас походження гріха і провини, і саме в цій точці розриву людина усвідомлює себе, беручи на себе відповідальність за себе. Людське існування, таким чином, є існуванням за замовчуванням; саме тому перед Богом ми завжди помиляємося. | ||
— Серен К'єркеґор |
У психології Редагувати
Біхевіоризм Редагувати
У психологічному підході, натхненному біхевіоризмом, туга визначається як поведінка, пов'язана з тривалою емоцією страху без чітко визначеного зовнішнього об'єкта. Цей підхід розрізняє напад туги та панічну атаку. Напад туги характеризується чітко визначеним періодом інтенсивного страху і дискомфорту, причому щонайменше чотири з наведених нижче симптомів виникають менш ніж за десять хвилин.
- прискорене серцебиття
- пітливість
- тремтіння
- відчуття задухи
- відчуття задухи
- біль або дискомфорт у грудях
- нудота або дискомфорт у животі
- запаморочення або непритомність
- дереалізація (відчуття нереальності) або деперсоналізація (відірваність від себе)
- страх втратити контроль або збожеволіти
- страх смерті
- відчуття оніміння
- озноб або припливи
- втома
- плач
Серед симптоматичних підходів - DSM-IV та МКХ-10 - пропонують категорію: Тривожний розлад, включаючи генералізований тривожний розлад.
Психоаналіз Редагувати
Теорії тривоги Зиґмунда Фройда доповнюють одна одну. Ми зазвичай розрізняємо дві концепції інтрапсихічних механізмів, більшість з яких є несвідомими й з'являються лише через слова терапії, малюнки для дітей або через більш-менш сублімовані медіації:
- Перша теорія розглядає тугу як вторинну стосовно репресії: сексуальний афект, звільнений від репресованої репрезентації, трансформується в тугу.
- Друга розглядає тугу як «сигнал» перед обличчям неминучої небезпеки, особливо внутрішньої; таким чином, тривога тут є захисним процесом, введеним в дію его перед обличчям припливу імпульсивного збудження: тривога, таким чином, передує репресії в цій концепції.
- У зв'язку з вищесказаним, «автоматична тривога» є спонтанною реакцією організму на травматичну ситуацію, як зовнішню, так і внутрішню.
Аналіз якісних відтінків тривоги показує, що вона може змінюватися залежно від об'єкта страху:
- тривога кастрації характерна для неврозу; мова піде, наприклад, про опис Фройдом несвідомого як ігнорування заперечення - в цьому випадку "не маю";
- депресивна тривога (Дональд Віннікотт) - страх втратити об'єкт (і не обов'язково фалос); вона пов'язана, серед іншого, з депресивною позицією; зустрічається в організаціях пограничного типу, згідно з Жаном Берже (психоаналітик);
- тривога смерті, яка виникає раніше, є психотичною за своєю природою; вона пов'язана з тривогою фрагментації, яка стосується скоріше буття, ніж володіння; психотик жахається знищення, яке представляє фрагментація.
Див. також Редагувати
| У Вікісловнику є сторінка Туга. |
Примітки Редагувати
- ТУГА — ТЛУМАЧЕННЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 13 вересня 2023.
- Grégory, Claude, ред. (1979). Encyclopaedia universalis. Vol. 20: Thesaurus/Index: Polo - Zyriane / [Grégory, Claude] 20 (вид. 7. publ). Paris: Encyclopædia Universalis France. ISBN 978-2-85229-281-9.
- ТУГА — ЕТИМОЛОГІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 13 вересня 2023.
Джерела Редагувати
- Туга // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1938-1939. — 1000 екз.
- Туга // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Н. Хамітов. Туга // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 649. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.