www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перелік голів держави Югославії Це перелік голів держави Югославії від створення Королівства Сербів Хорватів та Словенці

Перелік голів держави Югославії

Це перелік голів держави Югославії від створення Королівства Сербів, Хорватів та Словенців у 1918 до розпаду Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія у 1992 році. Королівство Югославія було монархією, якою від 1918 до Другої світової війни правив дім Карагеоргієвичів. СФР Югославію спочатку очолював Іван Рібар, Голова Президії Народних Зборів (голова парламенту), а потім президентом Йосипом Брозом Тіто до його смерті[en] у 1980 році, після чого колективний пост союзного президента висував і затверджував людину на посаді президента за ротацією з-поміж представників республік. Однак до 1990 року зазвичай найвпливовішою була посада голови Президії ЦК Союзу комуністів Югославії[en] (цю посаду часто поєднували з посадою Президента). Після реформ в 1990 році, окремі республіки обрали власних голів країн, але голова держави продовжував змінюватися на основі ротації з-поміж призначених представників республік до остаточного розпаду країни.

Королівство Югославія Редагувати

Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було утворене унією Королівства Сербії (Королівство Чорногорія було приєднане до Сербії п'ятьма днями раніше, а регіони Косова, Воєводини та Вардарської Македонії були частинами Сербії до об'єднання) та тимчасової Держави Словенців, Хорватів та Сербів (утвореної з колишніх територій Австро-Угорської імперії) від 1 грудня 1918 року.

До 6 січня 1929 року Королівство Сербів, Хорватів і Словенців було парламентською монархією. Того дня король Олександр I скасував Відовданську Конституцію (прийняту в 1921 році), розпустив Національну Асамблею[en] та запровадив персональну диктатуру (так звана Диктатура 6 січня). Він перейменував країну на Королівство Югославії 3 жовтня 1929 року, та продовжував правити як de facto абсолютний монарх аж до його вбивства 9 жовтня 1934 року під час державного візиту до Франції з метою перемовин щодо посилення малої Антанти. Після його вбивства було відновлено парламентську монархію.

Королівство Югославія було переможене та окуповане 17 квітня 1941 року після німецького вторгнення. Формально монархія була скасована 29 листопада 1945 року.

Всі монархи були членами Дому Карагеоргієвичів. Петро I, попередньо Король Сербії[en] (від 1903 року), був проголошений королем представниками країн південних слов'ян. Королівський рід було продовжено його сином (Олександр I) та онуком (Петро ІІ).

Ім'я Портрет Народження Шлюб Смерть Спадкове право Монарший рід Зауваження
Петро I
1 грудня 1918–
16 серпня 1921		 29 червня 1844
Белград
син Олександр Карагеоргієвича, Принца Сербії та Персіди Ненадович		 Принцеса Зорка Чорногорська
1883
5 дітей		 16 серпня 1921
Белград
у віці 77		 попередньо Король Сербії[en],
проголошений Королем представниками країн південних слов'ян		 Дім
Карагеоргієвичів		 Носив титул «Король Сербів, Хорватів та Словенців». Принц Олександр виконував обов'язки регента протягом його останніх років.
Олександр I
16 серпня 1921–
9 жовтня 1934		 16 грудня 1888
Цетинє
син Петра I та Принцеси Зорки Чорногорської		 Марія Югославська
8 червня 1922
3 дітей		 9 жовтня 1934
Марсель
у віці 45		 син попередника Дім
Карагеоргієвичів		 Змінив титул на «Король Югославії» в 1929 році.
Вбитий у Марселі.
Павло
9 жовтня 1934–
27 березня 1941		 27 квітня 1893
Санкт-Петербург
син Принца Арсена Карагеоргійовича та Аврори Павлівни Демидової		 Ольга Грецька та Данська
22 жовтня 1923
3 дітей		 14 вересня 1976
Париж
у віці 83		 кузен (двоюрідний брат) попередника Дім
Карагеоргієвичів		 Принц Регент[en] для Петра II.
Петро ІІ
9 жовтень 1934–
29 листопад 1945		 6 вересня 1923
Белград
син Олександра I та Марії Югославської		 Олександра Грецька та Данська
20 березня 1944
1 дитина		 3 листопад 1970
Денвер
у віці 47		 син попередника Дім
Карагеоргієвичів		 Принц Павло діяв, як регент до усунення 27 березня 1941 року; вигнання від 17 квітня 1941 року і зречення 29 листопада 1945 року.

СФР Югославія Редагувати

Після німецького вторгнення та поділу Королівства Югославія партизани сформували в 1942 році Антифашистське віче народного визволення Югославії (АВНВЮ). 29 листопада 1943 року конференція АВНВЮ проголосила Демократичну Федеративну Югославію, хоча перемовини з королівським урядом у вигнанні продовжувалися. Після звільнення Белграда 20 жовтня 1944 року уряд, утворений комуністами 29 листопада 1945 року, оголосив короля Петра II усунутим від влади та проголосив Федеративну Народну Республіку Югославія.

Від 1945 до 1953 року посадою голови держави в Югославії була посада Голови Президії Національної Асамблеї. Посаду обіймав Іван Рібар.

Від 1953 до 1963 року Йосип Броз Тіто одночасно обіймав посади Президента Республіки (голови держави) та Президента Союзної виконавчої ради[en] (голови уряду). В 1963 році, нова конституція перейменувала державу на Соціалістичну Федеративну Республіку Югославія, та відділила посаду Президента Республіки від Голови Союзної ради, незважаючи на те, що Президент Республіки зберігав повноваження головувати над урядом, коли їх повноваження перетиналися, за французькою моделлю.

У 1974 році нова конституція передбачала колективну союзну президію, яка складалася з представників шести республік, двох автономних країв Сербії та (до 1988 року) голови Союзу комуністів, із головуванням на ротаційній основі. Незважаючи на це, це конституційне положення було призупинено, оскільки Тіто було проголошено Довічним президетном[en], і таким чином, він був головою президії на постійній основі. Після його смерті[en] в 1980 році, одного члена президії щорічно обирали Головою Президії та він виконував обов'язки голови держави.

      Союз комуністів Югославії       Соціалістична партія Сербії       Хорватська демократична співдружність       Демократична партія соціалістів Чорногорії

№ Голова держави Роки життя Вступив на посаду Полишив посаду Партія Репрезентація Зауваження
Голова Президії Національної Асамблеї
1945–1953
N/A Іван Рібар
хорв. Ivan Ribar 		1881–1968 29 грудня 1945 14 січня 1953 Комуністична партія Югославії
(партію перейменовано) 		N/A Посада Голови Президії Національної Асамблеї Югославії[en] (парламент) була посадою голови держави в 1945—1953 роках. Комуністична партія Югославія була реорганізована та перейменована на Лігу комуністів Югославії від 2 листопада 1952 року.
Союз комуністів Югославії
(партію перейменовано)
Президент[en]
1953–1980
1 Йосип Броз Тіто
сербохорв. Јосип Броз Тито / Josip Broz Tito		 1892–1980[en] 14 січня 1953 4 травня 1980 Союз комуністів Югославії N/A Посада Президента Югославії утворена в 1953 році. Йосипа Броза Тіто було оголшено пожиттєвим президентом в 1974 році. Посада Голови Президії була створена для застосування після його смерті.
Голова Президії[en]
1980–1992
1 Лазар Колішевський
мак. Лазар Колишевски		 1914–2000 4 травня 1980 15 травня 1980 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії. Змінив Броза після смерті, як тодішній Віце-президент Президії[en].
2 Цвієтін Міятович[en]
серб. Цвијетин Мијатовић		 1913–1993 15 травня 1980 15 травня 1981 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії.
3 Сергей Крайгер[en]
словен. Sergej Kraigher		 1914–2001 15 травня 1981 15 травня 1982 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії.
4 Петар Стамболіч[en]
серб. Петар Стамболић		 1912–2007 15 травня 1982 15 травня 1983 Союз комуністів Югославії Сербія Голова колективної президії.
5 Міка Шпиляк
хорв. Mika Špiljak		 1916–2007 15 травня 1983 15 травня 1984 Союз комуністів Югославії Хорватія Голова колективної президії.
6 Веселін Джуранович[en]
серб. Veselin Đuranović		 1925–1997 15 травня 1984 15 травня 1985 Союз комуністів Югославії Чорногорія Голова колективної президії.
7 Радован Влайкович[en]
серб. Radovan Vlajković		 1922–2001 15 травня 1985 15 травня 1986 Союз комуністів Югославії САК Воєводина Голова колективної президії.
8 Сінан Хасані[en] 1922–2010 15 травня 1986 15 травня 1987 Союз комуністів Югославії САК Косово Голова колективної президії.
9 Лазар Мойзов 1920–2011 15 травня 1987 15 травня 1988 Союз комуністів Югославії Македонія Голова колективної президії.
10 Райф Діздарєвіч 1926– 15 травня 1988 15 травня 1989 Союз комуністів Югославії Боснія і Герцеговина Голова колективної президії.
11 Янез Дрновшек 1950–2008 15 травня 1989 15 травня 1990 Союз комуністів Югославії Словенія Голова колективної президії.
12 Борисав Йович[en] 1928– 15 травня 1990 15 травня 1991 Союз комуністів Югославії
(до січня 1990) 		Сербія Голова колективної президії. Ліга комуністів Югославії розпалася на 6 окремих партій. В Сербії спадкоємицею партії стала Соціалістична партія Сербії.
Соціалістична партія Сербії
(від січня 1990)
N/A Сейдо Байрамович[en]
(в.о.)		 1927–1993 16 травня 1991 30 червня 1991 Соціалістична партія Сербії АК Косово і Метохія Діючий президент.
13 Степан Месич 1934– 30 червня 1991 5 грудня 1991 Хорватська демократична співдружність Хорватія Голова президії голови держави. Останній Президент Югославії.
N/A Бранко Костич[en]
(в.о.)		 1939– 5 грудня 1991 15 червня 1992 Демократична партія соціалістів Чорногорії Чорногорія Діючий президент. Встановлено Сербією та Чорногорією.

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

  1. Constitution of 1963
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ce perelik goliv derzhavi Yugoslaviyi vid stvorennya Korolivstva Serbiv Horvativ ta Slovenciv u 1918 do rozpadu Socialistichnoyi Federativnoyi Respubliki Yugoslaviya u 1992 roci Korolivstvo Yugoslaviya bulo monarhiyeyu yakoyu vid 1918 do Drugoyi svitovoyi vijni praviv dim Karageorgiyevichiv SFR Yugoslaviyu spochatku ocholyuvav Ivan Ribar Golova Prezidiyi Narodnih Zboriv golova parlamentu a potim prezidentom Josipom Brozom Tito do jogo smerti en u 1980 roci pislya chogo kolektivnij post soyuznogo prezidenta visuvav i zatverdzhuvav lyudinu na posadi prezidenta za rotaciyeyu z pomizh predstavnikiv respublik Odnak do 1990 roku zazvichaj najvplivovishoyu bula posada golovi Prezidiyi CK Soyuzu komunistiv Yugoslaviyi en cyu posadu chasto poyednuvali z posadoyu Prezidenta Pislya reform v 1990 roci okremi respubliki obrali vlasnih goliv krayin ale golova derzhavi prodovzhuvav zminyuvatisya na osnovi rotaciyi z pomizh priznachenih predstavnikiv respublik do ostatochnogo rozpadu krayini Zmist 1 Korolivstvo Yugoslaviya 2 SFR Yugoslaviya 3 Div takozh 4 PosilannyaKorolivstvo Yugoslaviya RedaguvatiDokladnishe Korolivstvo YugoslaviyaKorolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv bulo utvorene uniyeyu Korolivstva Serbiyi Korolivstvo Chornogoriya bulo priyednane do Serbiyi p yatma dnyami ranishe a regioni Kosova Voyevodini ta Vardarskoyi Makedoniyi buli chastinami Serbiyi do ob yednannya ta timchasovoyi Derzhavi Slovenciv Horvativ ta Serbiv utvorenoyi z kolishnih teritorij Avstro Ugorskoyi imperiyi vid 1 grudnya 1918 roku Do 6 sichnya 1929 roku Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv bulo parlamentskoyu monarhiyeyu Togo dnya korol Oleksandr I skasuvav Vidovdansku Konstituciyu prijnyatu v 1921 roci rozpustiv Nacionalnu Asambleyu en ta zaprovadiv personalnu diktaturu tak zvana Diktatura 6 sichnya Vin perejmenuvav krayinu na Korolivstvo Yugoslaviyi 3 zhovtnya 1929 roku ta prodovzhuvav praviti yak de facto absolyutnij monarh azh do jogo vbivstva 9 zhovtnya 1934 roku pid chas derzhavnogo vizitu do Franciyi z metoyu peremovin shodo posilennya maloyi Antanti Pislya jogo vbivstva bulo vidnovleno parlamentsku monarhiyu Korolivstvo Yugoslaviya bulo peremozhene ta okupovane 17 kvitnya 1941 roku pislya nimeckogo vtorgnennya Formalno monarhiya bula skasovana 29 listopada 1945 roku Vsi monarhi buli chlenami Domu Karageorgiyevichiv Petro I poperedno Korol Serbiyi en vid 1903 roku buv progoloshenij korolem predstavnikami krayin pivdennih slov yan Korolivskij rid bulo prodovzheno jogo sinom Oleksandr I ta onukom Petro II Im ya Portret Narodzhennya Shlyub Smert Spadkove pravo Monarshij rid ZauvazhennyaPetro I1 grudnya 1918 16 serpnya 1921 nbsp 29 chervnya 1844Belgradsin Oleksandr Karageorgiyevicha Princa Serbiyi ta Persidi Nenadovich Princesa Zorka Chornogorska18835 ditej 16 serpnya 1921Belgradu vici 77 poperedno Korol Serbiyi en progoloshenij Korolem predstavnikami krayin pivdennih slov yan DimKarageorgiyevichiv Nosiv titul Korol Serbiv Horvativ ta Slovenciv Princ Oleksandr vikonuvav obov yazki regenta protyagom jogo ostannih rokiv Oleksandr I16 serpnya 1921 9 zhovtnya 1934 nbsp 16 grudnya 1888Cetinyesin Petra I ta Princesi Zorki Chornogorskoyi Mariya Yugoslavska8 chervnya 19223 ditej 9 zhovtnya 1934Marselu vici 45 sin poperednika DimKarageorgiyevichiv Zminiv titul na Korol Yugoslaviyi v 1929 roci Vbitij u Marseli Pavlo9 zhovtnya 1934 27 bereznya 1941 nbsp 27 kvitnya 1893Sankt Peterburgsin Princa Arsena Karageorgijovicha ta Avrori Pavlivni Demidovoyi Olga Grecka ta Danska22 zhovtnya 19233 ditej 14 veresnya 1976 Parizhu vici 83 kuzen dvoyuridnij brat poperednika DimKarageorgiyevichiv Princ Regent en dlya Petra II Petro II9 zhovten 1934 29 listopad 1945 nbsp 6 veresnya 1923Belgradsin Oleksandra I ta Mariyi Yugoslavskoyi Oleksandra Grecka ta Danska20 bereznya 19441 ditina 3 listopad 1970 Denveru vici 47 sin poperednika DimKarageorgiyevichiv Princ Pavlo diyav yak regent do usunennya 27 bereznya 1941 roku vignannya vid 17 kvitnya 1941 roku i zrechennya 29 listopada 1945 roku SFR Yugoslaviya RedaguvatiDokladnishe Socialistichna Federativna Respublika YugoslaviyaPislya nimeckogo vtorgnennya ta podilu Korolivstva Yugoslaviya partizani sformuvali v 1942 roci Antifashistske viche narodnogo vizvolennya Yugoslaviyi AVNVYu 29 listopada 1943 roku konferenciya AVNVYu progolosila Demokratichnu Federativnu Yugoslaviyu hocha peremovini z korolivskim uryadom u vignanni prodovzhuvalisya Pislya zvilnennya Belgrada 20 zhovtnya 1944 roku uryad utvorenij komunistami 29 listopada 1945 roku ogolosiv korolya Petra II usunutim vid vladi ta progolosiv Federativnu Narodnu Respubliku Yugoslaviya Vid 1945 do 1953 roku posadoyu golovi derzhavi v Yugoslaviyi bula posada Golovi Prezidiyi Nacionalnoyi Asambleyi Posadu obijmav Ivan Ribar Vid 1953 do 1963 roku Josip Broz Tito odnochasno obijmav posadi Prezidenta Respubliki golovi derzhavi ta Prezidenta Soyuznoyi vikonavchoyi radi en golovi uryadu V 1963 roci nova konstituciya perejmenuvala derzhavu na Socialistichnu Federativnu Respubliku Yugoslaviya ta viddilila posadu Prezidenta Respubliki vid Golovi Soyuznoyi radi nezvazhayuchi na te sho Prezident Respubliki zberigav povnovazhennya golovuvati nad uryadom koli yih povnovazhennya peretinalisya za francuzkoyu modellyu 1 U 1974 roci nova konstituciya peredbachala kolektivnu soyuznu prezidiyu yaka skladalasya z predstavnikiv shesti respublik dvoh avtonomnih krayiv Serbiyi ta do 1988 roku golovi Soyuzu komunistiv iz golovuvannyam na rotacijnij osnovi Nezvazhayuchi na ce ce konstitucijne polozhennya bulo prizupineno oskilki Tito bulo progolosheno Dovichnim prezidetnom en i takim chinom vin buv golovoyu prezidiyi na postijnij osnovi Pislya jogo smerti en v 1980 roci odnogo chlena prezidiyi shorichno obirali Golovoyu Prezidiyi ta vin vikonuvav obov yazki golovi derzhavi Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Socialistichna partiya Serbiyi Horvatska demokratichna spivdruzhnist Demokratichna partiya socialistiv Chornogoriyi Golova derzhavi Roki zhittya Vstupiv na posadu Polishiv posadu Partiya Reprezentaciya ZauvazhennyaGolova Prezidiyi Nacionalnoyi Asambleyi1945 1953N A nbsp Ivan Ribar horv Ivan Ribar 1881 1968 29 grudnya 1945 14 sichnya 1953 Komunistichna partiya Yugoslaviyi partiyu perejmenovano N A Posada Golovi Prezidiyi Nacionalnoyi Asambleyi Yugoslaviyi en parlament bula posadoyu golovi derzhavi v 1945 1953 rokah Komunistichna partiya Yugoslaviya bula reorganizovana ta perejmenovana na Ligu komunistiv Yugoslaviyi vid 2 listopada 1952 roku Soyuz komunistiv Yugoslaviyi partiyu perejmenovano Prezident en 1953 19801 nbsp Josip Broz Tito serbohorv Јosip Broz Tito Josip Broz Tito 1892 1980 en 14 sichnya 1953 4 travnya 1980 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi N A Posada Prezidenta Yugoslaviyi utvorena v 1953 roci Josipa Broza Tito bulo ogolsheno pozhittyevim prezidentom v 1974 roci Posada Golovi Prezidiyi bula stvorena dlya zastosuvannya pislya jogo smerti Golova Prezidiyi en 1980 19921 nbsp Lazar Kolishevskij mak Lazar Kolishevski 1914 2000 4 travnya 1980 15 travnya 1980 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Makedoniya Golova kolektivnoyi prezidiyi Zminiv Broza pislya smerti yak todishnij Vice prezident Prezidiyi en 2 nbsp Cviyetin Miyatovich en serb Cviјetin Miјatoviћ 1913 1993 15 travnya 1980 15 travnya 1981 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Bosniya i Gercegovina Golova kolektivnoyi prezidiyi 3 nbsp Sergej Krajger en sloven Sergej Kraigher 1914 2001 15 travnya 1981 15 travnya 1982 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Sloveniya Golova kolektivnoyi prezidiyi 4 nbsp Petar Stambolich en serb Petar Stamboliћ 1912 2007 15 travnya 1982 15 travnya 1983 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Serbiya Golova kolektivnoyi prezidiyi 5 nbsp Mika Shpilyak horv Mika Spiljak 1916 2007 15 travnya 1983 15 travnya 1984 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Horvatiya Golova kolektivnoyi prezidiyi 6 nbsp Veselin Dzhuranovich en serb Veselin Đuranovic 1925 1997 15 travnya 1984 15 travnya 1985 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Chornogoriya Golova kolektivnoyi prezidiyi 7 nbsp Radovan Vlajkovich en serb Radovan Vlajkovic 1922 2001 15 travnya 1985 15 travnya 1986 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi SAK Voyevodina Golova kolektivnoyi prezidiyi 8 nbsp Sinan Hasani en 1922 2010 15 travnya 1986 15 travnya 1987 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi SAK Kosovo Golova kolektivnoyi prezidiyi 9 nbsp Lazar Mojzov 1920 2011 15 travnya 1987 15 travnya 1988 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Makedoniya Golova kolektivnoyi prezidiyi 10 nbsp Rajf Dizdaryevich 1926 15 travnya 1988 15 travnya 1989 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Bosniya i Gercegovina Golova kolektivnoyi prezidiyi 11 nbsp Yanez Drnovshek 1950 2008 15 travnya 1989 15 travnya 1990 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi Sloveniya Golova kolektivnoyi prezidiyi 12 nbsp Borisav Jovich en 1928 15 travnya 1990 15 travnya 1991 Soyuz komunistiv Yugoslaviyi do sichnya 1990 Serbiya Golova kolektivnoyi prezidiyi Liga komunistiv Yugoslaviyi rozpalasya na 6 okremih partij V Serbiyi spadkoyemiceyu partiyi stala Socialistichna partiya Serbiyi Socialistichna partiya Serbiyi vid sichnya 1990 N A nbsp Sejdo Bajramovich en v o 1927 1993 16 travnya 1991 30 chervnya 1991 Socialistichna partiya Serbiyi AK Kosovo i Metohiya Diyuchij prezident 13 nbsp Stepan Mesich 1934 30 chervnya 1991 5 grudnya 1991 Horvatska demokratichna spivdruzhnist Horvatiya Golova prezidiyi golovi derzhavi Ostannij Prezident Yugoslaviyi N A nbsp Branko Kostich en v o 1939 5 grudnya 1991 15 chervnya 1992 Demokratichna partiya socialistiv Chornogoriyi Chornogoriya Diyuchij prezident Vstanovleno Serbiyeyu ta Chornogoriyeyu Div takozh RedaguvatiPerelik zastupnikiv golovi derzhavi Yugoslaviyi en Prem yer ministri Yugoslaviyi Prezidiya Bosniyi i Gercegovini Golova Prezidiyi Bosniyi ta Gercegovini Prezident Horvatiyi Perelik prezidentiv Horvatiyi en Prezident Serbiyi ta Chornogoriyi en Prezident Respubliki Makedoniyi Prezident Chornogoriyi Perelik prezidentiv Chornogoriyi Prezident Serbiyi Perelik prezidentiv Serbiyi en Prezident SloveniyiPosilannya Redaguvati Constitution of 1963 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perelik goliv derzhavi Yugoslaviyi amp oldid 40487219