www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мала Антанта альянс сформований в 1920 і 1921 Чехословацькою республікою Королівством Румунія і Королівством сербів хорв

Мала Антанта

Мала Антанта — альянс, сформований в 1920 і 1921 Чехословацькою республікою, Королівством Румунія і Королівством сербів, хорватів і словенців з метою захисту від угорського ревізіонізму та запобігання реставрації Габсбургів.

Країни-учасниці Малої Антанти

Альянс отримав підтримку Французької республіки, яка підписала військові угоди з кожною з трьох учасниць Малої Антанти. Для Французької республіки Мала Антанта давала можливість відкриття другого фронту у випадку збройного конфлікту з Німецькою державою.

Початкові цілі альянсу з часом ставали все менш актуальними. Збройні сили Угорщини поступалися сукупною військовою потужністю трьом державам Малої Антанти. Відновлення монархії в Австрії або Угорщині також ставало з кожним роком все менш імовірним.

Також з часом серед країн-учасниць виникли розбіжності в поглядах, звідки виходить зовнішня загроза. Чехословацька республіка побоювалася нападу Третього Рейху і під керівництвом президента Едварда Бенеша пішла на зближення з Радянським Союзом. Королівство Румунія розглядало СРСР як потенційну загрозу своїй національній безпеці і територіальній цілісності. Після того, як прем'єр-міністром Королівства Румунія став Александру Авереску, Румунія у своїй зовнішній політиці стала орієнтуватися на Королівство Італія та Третій Рейх. Королівство Югославія побоювалася територіальних домагань з боку фашистського Королівства Італія і стала займати пронімецьку політику з багатьох питань. Королівство Югославія і Королівство Румунія увійшли в 1934 р. до складу військово-політичного союзу Балканська Антанта без участі Чехословацької республіки.

Можна припустити, що питання стабільності і непорушності кордонів на Балканах було для Королівства Югославія та Королівства Румунія важливіше, ніж національна безпека Чехословацької республіки.

Договори було підписано:

Франція підтримувала цей альянс, підписавши договори з кожною з країн.

Загроза з боку Третього Рейху привела країни Малої Антанти до участі в політиці взаємної безпеки, яку ініціював СРСР. У 1933 році країни Малої Антанти сумісно з СРСР та Туреччиною підписали договір щодо визначення агресії. 16 травня 1935 року Чехословаччина уклала оборонний договір з СРСР та Французькою республікою.

В 1935—1939 роках посилився вплив нацистської Німеччини та Королівства Італія на Королівство Югославія та Королівство Румунія. Пакт поступово почав розпадатися:

  • Королівство Югославія почало зближатися з про-ревізіоністськими державами (Югославсько-Болгарський договір вічної дружби від 24 січня 1937, Югославсько-Італійський договір нейтралітету 25 березня 1937).
  • Королівство Румунія відмовилось підписати пакт взаємної допомоги у 1937 році.
  • Мала Антанта погодилася на угорські рівні права на озброєння.
  • Югославська влада принца-регента Павла тихо погодилася з аншлюсом Австрійської республіки.

Мала Антанта почала розпадатися в 1936 р. і остаточно зникла у зв'язку з припиненням існування Чехословаччини в результаті Мюнхенської угоди 29 вересня 1938 так Мала Антанта де-факто розпалась.

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mala Antanta alyans sformovanij v 1920 i 1921 Chehoslovackoyu respublikoyu Korolivstvom Rumuniya i Korolivstvom serbiv horvativ i slovenciv z metoyu zahistu vid ugorskogo revizionizmu ta zapobigannya restavraciyi Gabsburgiv Krayini uchasnici Maloyi AntantiAlyans otrimav pidtrimku Francuzkoyi respubliki yaka pidpisala vijskovi ugodi z kozhnoyu z troh uchasnic Maloyi Antanti Dlya Francuzkoyi respubliki Mala Antanta davala mozhlivist vidkrittya drugogo frontu u vipadku zbrojnogo konfliktu z Nimeckoyu derzhavoyu Pochatkovi cili alyansu z chasom stavali vse mensh aktualnimi Zbrojni sili Ugorshini postupalisya sukupnoyu vijskovoyu potuzhnistyu trom derzhavam Maloyi Antanti Vidnovlennya monarhiyi v Avstriyi abo Ugorshini takozh stavalo z kozhnim rokom vse mensh imovirnim Takozh z chasom sered krayin uchasnic vinikli rozbizhnosti v poglyadah zvidki vihodit zovnishnya zagroza Chehoslovacka respublika poboyuvalasya napadu Tretogo Rejhu i pid kerivnictvom prezidenta Edvarda Benesha pishla na zblizhennya z Radyanskim Soyuzom Korolivstvo Rumuniya rozglyadalo SRSR yak potencijnu zagrozu svoyij nacionalnij bezpeci i teritorialnij cilisnosti Pislya togo yak prem yer ministrom Korolivstva Rumuniya stav Aleksandru Averesku Rumuniya u svoyij zovnishnij politici stala oriyentuvatisya na Korolivstvo Italiya ta Tretij Rejh Korolivstvo Yugoslaviya poboyuvalasya teritorialnih domagan z boku fashistskogo Korolivstva Italiya i stala zajmati pronimecku politiku z bagatoh pitan Korolivstvo Yugoslaviya i Korolivstvo Rumuniya uvijshli v 1934 r do skladu vijskovo politichnogo soyuzu Balkanska Antanta bez uchasti Chehoslovackoyi respubliki Mozhna pripustiti sho pitannya stabilnosti i neporushnosti kordoniv na Balkanah bulo dlya Korolivstva Yugoslaviya ta Korolivstva Rumuniya vazhlivishe nizh nacionalna bezpeka Chehoslovackoyi respubliki Dogovori bulo pidpisano 14 serpnya 1920 Chehoslovacka respublika ta Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv 23 kvitnya 1921 Chehoslovacka respublika ta Korolivstvo Rumuniya 7 chervnya 1921 Korolivstvo serbiv horvativ i slovenciv ta Korolivstvo Rumuniya 16 lyutogo 1933 tristoronnij dogovirFranciya pidtrimuvala cej alyans pidpisavshi dogovori z kozhnoyu z krayin Zagroza z boku Tretogo Rejhu privela krayini Maloyi Antanti do uchasti v politici vzayemnoyi bezpeki yaku iniciyuvav SRSR U 1933 roci krayini Maloyi Antanti sumisno z SRSR ta Turechchinoyu pidpisali dogovir shodo viznachennya agresiyi 16 travnya 1935 roku Chehoslovachchina uklala oboronnij dogovir z SRSR ta Francuzkoyu respublikoyu V 1935 1939 rokah posilivsya vpliv nacistskoyi Nimechchini ta Korolivstva Italiya na Korolivstvo Yugoslaviya ta Korolivstvo Rumuniya Pakt postupovo pochav rozpadatisya Korolivstvo Yugoslaviya pochalo zblizhatisya z pro revizionistskimi derzhavami Yugoslavsko Bolgarskij dogovir vichnoyi druzhbi vid 24 sichnya 1937 Yugoslavsko Italijskij dogovir nejtralitetu 25 bereznya 1937 Korolivstvo Rumuniya vidmovilos pidpisati pakt vzayemnoyi dopomogi u 1937 roci Mala Antanta pogodilasya na ugorski rivni prava na ozbroyennya Yugoslavska vlada princa regenta Pavla tiho pogodilasya z anshlyusom Avstrijskoyi respubliki Mala Antanta pochala rozpadatisya v 1936 r i ostatochno znikla u zv yazku z pripinennyam isnuvannya Chehoslovachchini v rezultati Myunhenskoyi ugodi 29 veresnya 1938 tak Mala Antanta de fakto rozpalas Dzherela ta literatura RedaguvatiS V Vidnyanskij Mala Antanta Arhivovano 17 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 6 La Mi S 464 784 s il ISBN 978 966 00 1028 1 Literatura Redaguvati G O Muzika Francuzko yugoslavskij dogovir 1927 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 I S Pokrovska Antanta mala Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mala Antanta amp oldid 36355592