www.wikidata.uk-ua.nina.az

Персида Ненадович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ненадович серб Персида Ненадовић також Персида Караг

Персида Ненадович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ненадович.

Персида Ненадович (серб. Персида Ненадовић), також Персида Карагеоргієвич (серб. Персида Карађеорђевић), (нар. 15 лютого 1813 — пом. 29 березня 1873) — княгиня-консорт Сербії у 1842—1859 роках, дружина князя Олександра Карагеоргієвича, мати короля Сербії Петра I.

Персида Ненадович
Персида Ненадовић
Персида Ненадович
Персида Ненадович на портреті Катарини Іванович
2-а княгиня Сербії
Початок правління: 15 вересня 1842
Кінець правління: 3 січня 1859
Попередник: Любиця Вукоманович
Наступник: Юлія Хуньяді де Кетей
Дата народження: 15 лютого 1813(1813-02-15)
Місце народження: Бранковіна
Дата смерті: 29 березня 1873(1873-03-29) (60 років)
Місце смерті: Відень, Австро-Угорська імперія
Поховання Церква-мавзолей святого Георгія в Опленаціd
Чоловік: Олександр Карагеоргієвич
Діти: Полексія, Клеопатра, Олексій, Светозар, Петро, Єлена, Андрій, Єлизавета, Георг, Арсен
Династія: Ненадовичі, Карагеоргієвичі
Батько: Єфрем Ненадович
Мати: Йованка Милованович
Персида Ненадович у Вікісховищі

Біографія ред.

Персида Ненадович народилась 15 лютого 1813 року у Бранковині, на території Валевської нахії Белградського пашалика Османської імперії. Вона була старшою з семи дітей в родині воєводи Єфрема Ненадовича та його дружини Йованки Милованович. Її дідом з батьківського боку був Яков Ненадович, третій голова Урядової ради у 1810—1811 роках, перший міністр іноземних справ Сербії. З материнської лінії її дідом був Младен Милованович, який обіймав новостворену посаду міністра оборони.

На сербських землях від 1804 року тривало повстання проти влади султана. Фактична влада в країні належала вояку Карагеоргію та місцевим воєводам. Після поразки повстання у 1813 році Яков та Єфрем Ненадович з родинами втекли до Росії, як сам Карагеоргій та сім'ї інших сербських старшин. Російський імператор надав сербам дозвіл оселитися у Хотині.

У Сербії залишився один з ватажків повстання, Мілош Обренович, якому вдалося домовитися з турками, а згодом — підняти Друге сербське повстання, яке призвело до створення автономного князівства Сербія у 1817 році. Карагеоргія, який тоді ж повернувся на батьківщину, було вбито за його наказом.

Олександр Карагеоргієвич

Персиду описували як красиву дівчину із жвавим темпераментом. У віці 17 років вона взяла шлюб із наймолодшим сином Карагеоргія, 24-річним Олександром. Наречений служив у російській армії. Весілля відбулося в Хотині 1 червня 1830 року. У подружжя народилося десятеро дітей:

Наприкінці 1830-х Милош Обренович, бажаючи примиритися з нащадками Карагеоргія, запросив Олександра до Белграда. У 1839 році родина повернулася до Сербії.

Певний час чоловік Персиди був ад'ютантом у князя Михайла. Після повалення влади останнього скупщина обрала Олександра князем Сербії. Туреччина відразу затвердила це призначення.

У 1843 році Олександр отримав будівлю з садом у Белграді для створення князівської резиденції. Це поклало початок створенню першого палацового комплекса у столиці. Будинок було ретельно відремонтовано та розширено, зелені насадження огорожено. Персида займалася наданням саду репрезентабельного вигляду.

Церква Святого Ілії

Княгиня відкрито підтримувала свого чоловіка, уважно стежила за станом справ та надавала корисні поради. Цікавилася культурою, не забувала про духовне життя. За її ініціативою було започатковане будівництво церкви Святого Ілії поблизу Сокобаня, а у 1856-му вона пожертвувала церкві Вознесіння Господнього в Міоніці дорогоцінний хрест та балдахін.

У 1858 році внутрішньодержавні проблеми призвели до конфлікту Олександра із членами Державної ради, й він був змушений зректися престолу. Родина після цього виїхала до Відня. Також мали володіння у Тімішоарі.

У вигнанні Персида займала безкомпромісну позицію щодо Обреновичів, не бажаючи з ними миритися ніяким чином, у тому числі відкидаючи їдеї щодо шлюбних союзів між їхніми домами.

У 1868 році Олександра звинуватили в участі у вбивстві Михайла Обреновича і угорський суд засудив його до восьми років ув'язнення, які він і відбув. Персида в цей час померла у віці 60 років у Відні.

У 1912 році, за розпорядженням її сина Петра, прах княгині було перевезено до Белграда та перепоховано у мавзолеї Карагеоргієвичей на пагорбі Опленац поблизу Тополи. Там же знайшов спочинок і Олександр Карагеоргієвич.

Кіновтілення ред.

  • У сербському телевізійному серіалі «Остання аудієнція», який вийшов на екрани у 2008 році, княгиню Персиду Ненадович зіграла Борка Томович.
  • У сербському телевізійному фільмі «Князівство Сербія», реліз якого відбувся 10 лютого 2008, княгиню Персиду Ненадович зіграла Міліца Мілша.

Примітки ред.

  1. Valjevka na prestolu: Persida Karađorđević [1] [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.] (босн.)
  2. Від 1918 року — король Сербів, Хорватів і Словенців
  3. Zdanje sagrađeno da bude najlepši dvor srpskih vladara [2][недоступне посилання з вересня 2019] (серб.)
  4. Церква Святого Ілії у Сокобані [3] [ 27 червня 2016 у Wayback Machine.](серб.)
  5. Persida Karađorđević: Mudra kneginja, velika ktitorka [4] [ 2 липня 2015 у Wayback Machine.] (босн.)
  6. Valjevka na prestolu: Persida Karađorđević [5] [ 8 квітня 2016 у Wayback Machine.] (босн.)
  7. «Остання аудієнція» на сайті Internet Movie Database [6] [ 14 лютого 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
  8. «Князівство Сербія» на сайті Internet Movie Database [7] [ 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] (англ.)

Література ред.

  • Владимир Кривошејев, Војвода Јаков Ненадовић — скице за биографију, Ваљево — Београд, Министарство унутрашњих послова, 2001
  • Jelavich, Charles; Jelavich, Barbara. The Establishment of the Balkan National States, 1804—1920. University of Washington Press. 1986.— ISBN 978-0-295-96413-3. [8] (англ.)
  • Milojko Gordic, Београдска имања кнеза Александра Карађорђевића [9] [ 27 вересня 2015 у Wayback Machine.] (серб.)

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Nenadovich Persida Nenadovich serb Persida Nenadoviћ takozh Persida Karageorgiyevich serb Persida Karaђeorђeviћ nar 15 lyutogo 1813 pom 29 bereznya 1873 knyaginya konsort Serbiyi u 1842 1859 rokah druzhina knyazya Oleksandra Karageorgiyevicha mati korolya Serbiyi Petra I Persida NenadovichPersida NenadoviћPersida NenadovichPersida Nenadovich na portreti Katarini Ivanovich2 a knyaginya SerbiyiPochatok pravlinnya 15 veresnya 1842Kinec pravlinnya 3 sichnya 1859Poperednik Lyubicya VukomanovichNastupnik Yuliya Hunyadi de KetejData narodzhennya 15 lyutogo 1813 1813 02 15 Misce narodzhennya BrankovinaData smerti 29 bereznya 1873 1873 03 29 60 rokiv Misce smerti Viden Avstro Ugorska imperiyaPohovannya Cerkva mavzolej svyatogo Georgiya v OplenacidCholovik Oleksandr KarageorgiyevichDiti Poleksiya Kleopatra Oleksij Svetozar Petro Yelena Andrij Yelizaveta Georg ArsenDinastiya Nenadovichi KarageorgiyevichiBatko Yefrem NenadovichMati Jovanka MilovanovichPersida Nenadovich u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Kinovtilennya 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya red Persida Nenadovich narodilas 15 lyutogo 1813 roku u Brankovini na teritoriyi Valevskoyi nahiyi Belgradskogo pashalika Osmanskoyi imperiyi Vona bula starshoyu z semi ditej v rodini voyevodi Yefrema Nenadovicha ta jogo druzhini Jovanki Milovanovich Yiyi didom z batkivskogo boku buv Yakov Nenadovich tretij golova Uryadovoyi radi u 1810 1811 rokah pershij ministr inozemnih sprav Serbiyi Z materinskoyi liniyi yiyi didom buv Mladen Milovanovich yakij obijmav novostvorenu posadu ministra oboroni Na serbskih zemlyah vid 1804 roku trivalo povstannya proti vladi sultana Faktichna vlada v krayini nalezhala voyaku Karageorgiyu ta miscevim voyevodam Pislya porazki povstannya u 1813 roci Yakov ta Yefrem Nenadovich z rodinami vtekli do Rosiyi yak sam Karageorgij ta sim yi inshih serbskih starshin Rosijskij imperator nadav serbam dozvil oselitisya u Hotini U Serbiyi zalishivsya odin z vatazhkiv povstannya Milosh Obrenovich yakomu vdalosya domovitisya z turkami a zgodom pidnyati Druge serbske povstannya yake prizvelo do stvorennya avtonomnogo knyazivstva Serbiya u 1817 roci Karageorgiya yakij todi zh povernuvsya na batkivshinu bulo vbito za jogo nakazom nbsp Oleksandr KarageorgiyevichPersidu opisuvali yak krasivu divchinu iz zhvavim temperamentom 1 U vici 17 rokiv vona vzyala shlyub iz najmolodshim sinom Karageorgiya 24 richnim Oleksandrom Narechenij sluzhiv u rosijskij armiyi Vesillya vidbulosya v Hotini 1 chervnya 1830 roku U podruzhzhya narodilosya desyatero ditej Poleksiya 1833 1914 bula dvichi zamizhnya mala p yatero ditej vid pershogo shlyubu Kleopatra 1835 1855 druzhina serbskogo posla u Stambuli Milana Petroniyevicha ditej ne mala Aleksa 1836 1841 prozhila 5 rokiv Svetozar 1841 1847 prozhiv 6 rokiv Petro 1844 1912 korol Serbiyi u 1903 1921 rokah 2 buv odruzhenij iz Zorkoyu Chornogorskoyu mav p yatero ditej Yelena 1846 1867 druzhina serbskogo politika Georga Simicha Andrij 1848 1864 prozhiv 15 rokiv Yelizaveta 27 lyutogo 1 chervnya 1850 prozhila lishe 3 misyaci Georg 1856 1889 odruzhenim ne buv ditej ne mav Arsen 1859 1938 general major rosijskoyi armiyi buv odruzhenim iz knyazhnoyu Avroroyu di San Donato mav yedinogo sina Naprikinci 1830 h Milosh Obrenovich bazhayuchi primiritisya z nashadkami Karageorgiya zaprosiv Oleksandra do Belgrada U 1839 roci rodina povernulasya do Serbiyi Pevnij chas cholovik Persidi buv ad yutantom u knyazya Mihajla Pislya povalennya vladi ostannogo skupshina obrala Oleksandra knyazem Serbiyi Turechchina vidrazu zatverdila ce priznachennya U 1843 roci Oleksandr otrimav budivlyu z sadom u Belgradi dlya stvorennya knyazivskoyi rezidenciyi 3 Ce poklalo pochatok stvorennyu pershogo palacovogo kompleksa u stolici Budinok bulo retelno vidremontovano ta rozshireno zeleni nasadzhennya ogorozheno Persida zajmalasya nadannyam sadu reprezentabelnogo viglyadu nbsp Cerkva Svyatogo IliyiKnyaginya vidkrito pidtrimuvala svogo cholovika uvazhno stezhila za stanom sprav ta nadavala korisni poradi Cikavilasya kulturoyu ne zabuvala pro duhovne zhittya Za yiyi iniciativoyu bulo zapochatkovane budivnictvo cerkvi Svyatogo Iliyi poblizu Sokobanya 4 a u 1856 mu vona pozhertvuvala cerkvi Voznesinnya Gospodnogo v Mionici dorogocinnij hrest ta baldahin 5 U 1858 roci vnutrishnoderzhavni problemi prizveli do konfliktu Oleksandra iz chlenami Derzhavnoyi radi j vin buv zmushenij zrektisya prestolu Rodina pislya cogo viyihala do Vidnya Takozh mali volodinnya u Timishoari U vignanni Persida zajmala bezkompromisnu poziciyu shodo Obrenovichiv ne bazhayuchi z nimi miritisya niyakim chinom u tomu chisli vidkidayuchi yideyi shodo shlyubnih soyuziv mizh yihnimi domami 6 U 1868 roci Oleksandra zvinuvatili v uchasti u vbivstvi Mihajla Obrenovicha i ugorskij sud zasudiv jogo do vosmi rokiv uv yaznennya yaki vin i vidbuv Persida v cej chas pomerla u vici 60 rokiv u Vidni U 1912 roci za rozporyadzhennyam yiyi sina Petra prah knyagini bulo perevezeno do Belgrada ta perepohovano u mavzoleyi Karageorgiyevichej na pagorbi Oplenac poblizu Topoli Tam zhe znajshov spochinok i Oleksandr Karageorgiyevich Kinovtilennya red U serbskomu televizijnomu seriali Ostannya audiyenciya yakij vijshov na ekrani u 2008 roci knyaginyu Persidu Nenadovich zigrala Borka Tomovich 7 U serbskomu televizijnomu filmi Knyazivstvo Serbiya reliz yakogo vidbuvsya 10 lyutogo 2008 knyaginyu Persidu Nenadovich zigrala Milica Milsha 8 Primitki red Valjevka na prestolu Persida Karađorđevic 1 Arhivovano 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine bosn Vid 1918 roku korol Serbiv Horvativ i Slovenciv Zdanje sagrađeno da bude najlepsi dvor srpskih vladara 2 nedostupne posilannya z veresnya 2019 serb Cerkva Svyatogo Iliyi u Sokobani 3 Arhivovano 27 chervnya 2016 u Wayback Machine serb Persida Karađorđevic Mudra kneginja velika ktitorka 4 Arhivovano 2 lipnya 2015 u Wayback Machine bosn Valjevka na prestolu Persida Karađorđevic 5 Arhivovano 8 kvitnya 2016 u Wayback Machine bosn Ostannya audiyenciya na sajti Internet Movie Database 6 Arhivovano 14 lyutogo 2017 u Wayback Machine angl Knyazivstvo Serbiya na sajti Internet Movie Database 7 Arhivovano 17 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Literatura red Vladimir Krivosheјev Voјvoda Јakov Nenadoviћ skice za biografiјu Vaљevo Beograd Ministarstvo unutrashњih poslova 2001 Jelavich Charles Jelavich Barbara The Establishment of the Balkan National States 1804 1920 University of Washington Press 1986 ISBN 978 0 295 96413 3 8 angl Milojko Gordic Beogradska imaњa kneza Aleksandra Karaђorђeviћa 9 Arhivovano 27 veresnya 2015 u Wayback Machine serb Posilannya red Profil na Geneall net nim Profil na Thepeerage com Arhivovano 4 kvitnya 2016 u Wayback Machine angl Genealogiya Karageorgiyevichej Arhivovano 3 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Pershi dami serbskogo dvoru Arhivovano 20 sichnya 2016 u Wayback Machine bosn Koshtovnosti Persidi Karageorgiyevich nedostupne posilannya z lipnya 2019 angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Persida Nenadovich amp oldid 40233511