www.wikidata.uk-ua.nina.az

Філософський корабель Філосо фський корабе ль філосо фський паропла в рос философский пароход умовна назва каральної кам

Філософський корабель

Філосо́фський корабе́ль, філосо́фський паропла́в (рос. философский пароход) — умовна назва каральної кампанії за ініціативою В. Леніна по засланню відомих представників російських інтелектуалів, нелояльних до влади більшовиків, за кордон.

«Філософський корабель»

Проблема спротиву і її вирішення більшовиками Редагувати

Досить швидко після захоплення влади в країні у тимчасового уряду більшовики зіткнулися зі спротивом. Він мав різний характер — як військові дії (заворушення у Кронштадті, селянське повстання в Тамбовському краї), так і мирний саботаж. На військовий спротив більшовики відповіли військовими операціями по повному придушенню повсталих. Крім цього, були і ліквідаційні кампанії по розстрілу священиків та ченців православних монастирів, що не брали в руки зброї. У відповідь на військовий спротив Білої Гвардії більшовики розпочали Червоний терор та тактику масового винищення (відмова більшовиків від судів, масові розстріли полонених військових білогвардійців, учнів кадетських училищ, взагалі усіх підозрілих).

У травні 1922 року (по формальному закінченню громадянської війни) Ленін запропонував замінити деякі каральні операції висилкою ідеологічних супротивників з верстви інтелектуалів, професорсько-викладацького прошарку, журналістів, письменників, релігійних і політичних філософів. За рішенням ВЦВК були складені переліки осіб підозрілих та гідних заслання.

За висновком Троцького:

Ми цих людей вислали тому, що розстріляти їх не було приводу, а терпіти було неможливо
Оригінальний текст (рос.)
Мы этих людей выслали потому, что расстрелять их не было повода, а терпеть было невозможно

"Філософський корабель " — неточна і загальна назва для двох рейсів німецьких пассажирських пароплавів «Обербюрґермайстер Гакен» (29—30 вересня ) та «Пройссен» ( 16—17 листопада) 1922 року, силоміць вигнаних з Петрограду в Штеттін більш ніж 160 науковців, письменників, філософів, професорів вищих навчальних закладів країни.

Водночас проводилися й інші подібні каральні заходи — заслання на пароплавах з Української СРР (з одеського порту у Константинополь) та потягами з Москви у тоді «буржуазні» Латвію та Німецьку Державу.

Третього грудня 1922 р. до Берліна прибула також партія засланих з СРР Грузія (шістдесят осіб). Тобто висилки продовжувались і надалі.

Внесені до переліків на висилку особи примусово подавали заяву на депортацію з СРСР, мали зробити це своїм коштом, давали підписку про згоду на покарання розстрілом у випадках самовільного повернення з заслання. Було встановлено повну заборону на вивіз матеріальних речей, приватних бібліотек та коштовностей, рахуючи навіть власні хрестики. Кількість засланих значно збільшувалась за рахунок членів родини та старих батьків. Ніяких компенсацій за втрачене майно не було.

Серед висланих — з 225 осіб :

  • Лікарі — 45,
  • професори та викладачі — 41,
  • економісти, агрономи, кооператори — 30,
  • літератори — 22,
  • юристи з університетською освітою і практикою — 16,
  • інженери — 12,
  • студентська молодь — 34
  • представники заборонених більшовиками політичних партій, священики тощо.

Перелік висланих на «філософському кораблі» (неповний) Редагувати

Висланий Сергій Булгаков (в чорному) та Павло Флоренський (в білому), насмерть закатований у концтаборі на Соловках.

Цензура в СРСР довгий час забороняла оприлюднювати повний перелік висланих за кордон за рішенням ВЦВК. Хоча цей перелік був добре відомим для дослідників і науковців країн Західної Європи. Добре знали цих людей і цей перелік і представники вимушеної російської еміграції.

Непорозуміння викликає точна кількість висланих. Називають від ста двадцяти (120) до ста шістдесяти (160) осіб професорів, науковців, істориків і філософів.

Серед внесених у переліки до обов'язкової висилки знайшлися і ті, що не побажали виконати суворий наказ більшовицького уряду. Серед них -

Усі вони арештовані і кинуті у радянські в'язниці. Пізніше про них сповістили — «десять років заслання без права листування». Це була шифрована звістка НКВС про розстріл у в'язниці.

Галерея Редагувати

Увічнення пам'яті після розпаду СРСР Редагувати

У 2003 році в місті Санкт-Петербург на набережні Лейтенанта Шмідта створений пам'ятний знак з приводу насильницького вигнання інтелектуалів с території СРСР. Напис на простому за формою паралелепіпеді з граніту такий (російською):

С этой набережной осенью 1922 года отправились в вынужденную эмиграцию выдающиеся деятели отечественной философии, культуры и науки / Памятный знак установлен попечением Санкт-Петербургского философского общества / 15.11.2003.

Російські емігранти за кордоном заснували кінофестиваль «Русское Зарубежье», символом якого став символічний бронзовий приз з зображенням силоміць засланих на пароплаві людей. Приз-скульптуру створила митець Галина Шиліна.

В пострадянської Росії дозволено розробляти тему мільйонної еміграції з країни та тему «Філософський корабель» в вищих художніх закладах (тема заслання часів СРСР і сталінських репресій у картинах Рижова Р. «Заслання. Перший вагон», Жилінського Д . «1937 рік» тощо).

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

  • Квакин А. В. Осмысление «философского парохода» 1922 года (к 80-летию административной высылки большевиками значительной группы видных российских интеллигентов) // Толерантность и власть: судьбы российской интеллигенции. Тезисы докл. межд. конф., посвященной 80-летию «философского парохода», 4—6 октября 2002 г. — Пермь, 2002. — С. 67—68.
  • Главацкий М. Г. «Философский пароход»: год 1922-й: Историографические этюды. — Екатеринбург, 2002.
  • В. Г. Макаров, В. С. Христофоров. Пассажиры «философского парохода» (судьбы интеллигенции, репрессированной летом — осенью 1922 г. // Вопросы философии. — № 7 (600) — 2003. — С. 113—137 [со списком биографических справок о всех лицах, высланных за границу в 1922—1923 гг.]
  • Высылка вместо расстрела: Депортация интеллигенции в документах ВЧК—ГПУ. 1921—1923 / Вступ. ст., сост. В. Г. Макарова, В. С. Христофорова; Комм. В. Г. Макарова. — М.: Русский путь, 2005. — 544 с. — ISBN 5-85887-175-5
  • «Очистим Россию надолго…» Репрессии против инакомыслящих. Конец 1921 — начало 1923 г.: Документы. — М.: МФД: Материк, 2008. — 848 с.
  • Репресії в Україні (1917—1990 рр.): Науково-допоміжний бібліографічний покажчик / Авт.-упор. Є. К. Бабич, В. В. Патока; авт. Вступ. Статті С. І. Білокінь. — К.: Смолоскип, 2007. — 519 с.
  • Chamberlain, L. Lenin's private war: the voyage of the philosophy steamer and the exile of the intelligentsia / Lesley Chamberlain. — New York: St. Martin's Press, 2007. — 414 p. ISBN 9780312367305

Примітки Редагувати

  1. М. А. Осоргин «Как нас уехали»(фрагмент из воспоминаний)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Filoso fskij korabe l filoso fskij paropla v ros filosofskij parohod umovna nazva karalnoyi kampaniyi za iniciativoyu V Lenina po zaslannyu vidomih predstavnikiv rosijskih intelektualiv neloyalnih do vladi bilshovikiv za kordon Filosofskij korabel Zmist 1 Problema sprotivu i yiyi virishennya bilshovikami 2 Perelik vislanih na filosofskomu korabli nepovnij 3 Galereya 4 Uvichnennya pam yati pislya rozpadu SRSR 5 Div takozh 6 Dzherela 7 Primitki 8 PosilannyaProblema sprotivu i yiyi virishennya bilshovikami RedaguvatiDosit shvidko pislya zahoplennya vladi v krayini u timchasovogo uryadu bilshoviki zitknulisya zi sprotivom Vin mav riznij harakter yak vijskovi diyi zavorushennya u Kronshtadti selyanske povstannya v Tambovskomu krayi tak i mirnij sabotazh Na vijskovij sprotiv bilshoviki vidpovili vijskovimi operaciyami po povnomu pridushennyu povstalih Krim cogo buli i likvidacijni kampaniyi po rozstrilu svyashenikiv ta chenciv pravoslavnih monastiriv sho ne brali v ruki zbroyi U vidpovid na vijskovij sprotiv Biloyi Gvardiyi bilshoviki rozpochali Chervonij teror ta taktiku masovogo vinishennya vidmova bilshovikiv vid sudiv masovi rozstrili polonenih vijskovih bilogvardijciv uchniv kadetskih uchilish vzagali usih pidozrilih U travni 1922 roku po formalnomu zakinchennyu gromadyanskoyi vijni Lenin zaproponuvav zaminiti deyaki karalni operaciyi visilkoyu ideologichnih suprotivnikiv z verstvi intelektualiv profesorsko vikladackogo prosharku zhurnalistiv pismennikiv religijnih i politichnih filosofiv Za rishennyam VCVK buli skladeni pereliki osib pidozrilih ta gidnih zaslannya Za visnovkom Trockogo 1 Mi cih lyudej vislali tomu sho rozstrilyati yih ne bulo privodu a terpiti bulo nemozhlivo Originalnij tekst ros My etih lyudej vyslali potomu chto rasstrelyat ih ne bylo povoda a terpet bylo nevozmozhno Filosofskij korabel netochna i zagalna nazva dlya dvoh rejsiv nimeckih passazhirskih paroplaviv Oberbyurgermajster Gaken 29 30 veresnya ta Projssen 16 17 listopada 1922 roku silomic vignanih z Petrogradu v Shtettin bilsh nizh 160 naukovciv pismennikiv filosofiv profesoriv vishih navchalnih zakladiv krayini Vodnochas provodilisya j inshi podibni karalni zahodi zaslannya na paroplavah z Ukrayinskoyi SRR z odeskogo portu u Konstantinopol ta potyagami z Moskvi u todi burzhuazni Latviyu ta Nimecku Derzhavu Tretogo grudnya 1922 r do Berlina pribula takozh partiya zaslanih z SRR Gruziya shistdesyat osib Tobto visilki prodovzhuvalis i nadali Vneseni do perelikiv na visilku osobi primusovo podavali zayavu na deportaciyu z SRSR mali zrobiti ce svoyim koshtom davali pidpisku pro zgodu na pokarannya rozstrilom u vipadkah samovilnogo povernennya z zaslannya Bulo vstanovleno povnu zaboronu na viviz materialnih rechej privatnih bibliotek ta koshtovnostej rahuyuchi navit vlasni hrestiki Kilkist zaslanih znachno zbilshuvalas za rahunok chleniv rodini ta starih batkiv Niyakih kompensacij za vtrachene majno ne bulo Sered vislanih z 225 osib Likari 45 profesori ta vikladachi 41 ekonomisti agronomi kooperatori 30 literatori 22 yuristi z universitetskoyu osvitoyu i praktikoyu 16 inzheneri 12 studentska molod 34 predstavniki zaboronenih bilshovikami politichnih partij svyasheniki tosho Perelik vislanih na filosofskomu korabli nepovnij Redaguvati nbsp Vislanij Sergij Bulgakov v chornomu ta Pavlo Florenskij v bilomu nasmert zakatovanij u konctabori na Solovkah Cenzura v SRSR dovgij chas zaboronyala oprilyudnyuvati povnij perelik vislanih za kordon za rishennyam VCVK Hocha cej perelik buv dobre vidomim dlya doslidnikiv i naukovciv krayin Zahidnoyi Yevropi Dobre znali cih lyudej i cej perelik i predstavniki vimushenoyi rosijskoyi emigraciyi Neporozuminnya viklikaye tochna kilkist vislanih Nazivayut vid sta dvadcyati 120 do sta shistdesyati 160 osib profesoriv naukovciv istorikiv i filosofiv Bakkal Illya Yurijovich chlen partiyi eseriv pracivnik Centrosoyuza vizhiv pislya zaslannya u 1922 areshtovanij 1947 r u Berlini NKVS vivezenij u SRSR v konctabir de zaginuv Berdyayev Mikola Oleksandrovich 1874 1948 rosijskij religijnij i politichnij filosof predstavnik ekzistencializmu Briling Mikola Romanovich profesor Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha dekan mehanichnogo viddilennya Bulgakov Valentin Fedorovich 1886 1966 muzejnij diyach ostannij sekretar pismennika Lva Tolstogo direktor nizki literaturnih muzeyiv v tomu chisli v sadibi pismennika Yasnij Polyani Bulgakov Sergij Mikolajovich 1871 1944 yurist vikladach v Imperatorskomu moskovskomu tehnichnomu uchilishi profesor Kiyivskogo politehnichnogo institutu Vipper Robert Yurijovich 1859 1954 istorik doktor nauk vikladach v universitetah Odesi ta v Moskvi Visheslavcev Boris Petrovich 1877 1954 advokat religijnij filosof profesor filosofiyi prava Moskovskogo universitetu Zvorikin Volodimir Vasilovich profesor Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha chlen partiyi kadektiv Ilyin Ivan Oleksandrovich 1883 1954 profesor filosof pismennik prihilnik Biloyi Gvardiyi poslidovnij oponent bilshovizmu Karsavin Lev Platonovich 1882 1952 profesor vikladach na Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursah doktor nauk Kizevetter Oleksandr Oleksandrovich 1866 1933 istorik politichnij diyach partiyi kadetiv Konstitucijni Demokrati deputat 2 yi Derzhavnoyi Dumi Rosijskoyi imperiyi Kotlyarevskij Nestor Oleksandrovich 1863 1925 istorik vikladach na Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursah pershij direktor Pushkinskogo Domu z 1910 r Institut Rosijskoyi literaturi v Peterburzi Lapshin Ivan Ivanovich 1870 1952 vikladach na Vishih zhinochih Bestuzhevskih kursah filosof Loskij Mikola Onufrijovich 1870 1965 Filosof profesor z 1916 roku Sankt Peterburgskogo universitetu pozbavlenij kafedri za chasiv bilshovikiv Vikladach v Chehiyi SShA Franciyi Lutohin D ekonomist Myakotin Venedikt Oleksandrovich 1867 1937 istorik v tomu chisli po istoriyi Ukrayini pismennik politik vikladach do visilki v rosijskih navchalnih zakladah pislya zaslannya v Sofijskomu universiteti Bolgariyi Muratov Pavlo Pavlovich 1881 1950 mistectvoznavec pismennik chlen Pomgolu Novikov Mihajlo Mihajlovich rektor Moskovskogo universitetu Kadet Osorgin Mihajlo Andrijovich 1878 1942 yurist pismennik zhurnalist pracivnik tovaristva Pomochi goloduyuchim Pomich Goloduyuchim Pomgol Sorokin Pitirim Oleksandrovich 1889 1968 yurist chlen partiyi eseriv v zaslanni zasnovnik sociologichnogo fakultetu Garvardskogo universitetu SShA golova fakultetu do 1942 r prezident Amerikanskogo sociologichnogo tovaristva z 1965 r gromadyanin SShA Stepun Fedir Avgustovich 1884 1965 politichnij sekretar Kerenskogo v minulomu filosof Stratonov Vsevolod Viktorovich astrofizik dekan Moskovskogo universitetu z 1921 r Trubeckoj Sergij Yevgenovich knyaz filosof pracivnik Narkomatu zemlerobstva Ugrimov Oleksandr Ivanovich profesor Institutu inzheneriv shlyahiv spoluchennya kerivnik Vilno ekonomichnogo tovaristva Frank Semen Lyudvigovich 1877 1950 vikladach filosof Cvetkov Mikola Mikolajovich Shestov Lev Isaakovich 1866 1938 filosof Yasinskij Vsevolod Ivanovich profesor Moskovskogo vishogo tehnichnogo uchilisha chlen PomgoluSered vnesenih u pereliki do obov yazkovoyi visilki znajshlisya i ti sho ne pobazhali vikonati suvorij nakaz bilshovickogo uryadu Sered nih Florenskij Pavlo Oleksandrovich 1882 1937 svyashenik bogoslov naukovec poet areshtovanij rozstrilyanij v konctabori Shpet Gustav Gustavovich 1879 1937 poliglot znav 17 mov filosof psiholog perekladach areshtovanij rozstrilyanij v konctabori Losyev Oleksij Fedorovich 1893 1988 vizhiv pislya radyanskih konctaboriv pomer u 1988 r Askoldov Usi voni areshtovani i kinuti u radyanski v yaznici Piznishe pro nih spovistili desyat rokiv zaslannya bez prava listuvannya Ce bula shifrovana zvistka NKVS pro rozstril u v yaznici Galereya Redaguvati nbsp Vislanij Bulgakov Valentin i Lev Tolstoj nbsp Vislanij Ilyin Ivan Oleksandrovich nbsp Vislanij Kotlyarevskij Nestor Oleksandrovich nbsp Vislanij Loskij Mikola Onufrijovich nbsp Vislanij Sorokin Pitirim OleksandrovichUvichnennya pam yati pislya rozpadu SRSR RedaguvatiU 2003 roci v misti Sankt Peterburg na naberezhni Lejtenanta Shmidta stvorenij pam yatnij znak z privodu nasilnickogo vignannya intelektualiv s teritoriyi SRSR Napis na prostomu za formoyu paralelepipedi z granitu takij rosijskoyu nbsp S etoj naberezhnoj osenyu 1922 goda otpravilis v vynuzhdennuyu emigraciyu vydayushiesya deyateli otechestvennoj filosofii kultury i nauki Pamyatnyj znak ustanovlen popecheniem Sankt Peterburgskogo filosofskogo obshestva 15 11 2003 nbsp Rosijski emigranti za kordonom zasnuvali kinofestival Russkoe Zarubezhe simvolom yakogo stav simvolichnij bronzovij priz z zobrazhennyam silomic zaslanih na paroplavi lyudej Priz skulpturu stvorila mitec Galina Shilina V postradyanskoyi Rosiyi dozvoleno rozroblyati temu miljonnoyi emigraciyi z krayini ta temu Filosofskij korabel v vishih hudozhnih zakladah tema zaslannya chasiv SRSR i stalinskih represij u kartinah Rizhova R Zaslannya Pershij vagon Zhilinskogo D 1937 rik tosho Div takozh RedaguvatiTyurma narodiv Teror Cenzura Vorog narodu Stalinski represiyi Rozkozachennya Radyanske mistectvo Propaganda Emigraciya Sprava likarivDzherela RedaguvatiKvakin A V Osmyslenie filosofskogo parohoda 1922 goda k 80 letiyu administrativnoj vysylki bolshevikami znachitelnoj gruppy vidnyh rossijskih intelligentov Tolerantnost i vlast sudby rossijskoj intelligencii Tezisy dokl mezhd konf posvyashennoj 80 letiyu filosofskogo parohoda 4 6 oktyabrya 2002 g Perm 2002 S 67 68 Glavackij M G Filosofskij parohod god 1922 j Istoriograficheskie etyudy Ekaterinburg 2002 V G Makarov V S Hristoforov Passazhiry filosofskogo parohoda sudby intelligencii repressirovannoj letom osenyu 1922 g Voprosy filosofii 7 600 2003 S 113 137 so spiskom biograficheskih spravok o vseh licah vyslannyh za granicu v 1922 1923 gg Vysylka vmesto rasstrela Deportaciya intelligencii v dokumentah VChK GPU 1921 1923 Vstup st sost V G Makarova V S Hristoforova Komm V G Makarova M Russkij put 2005 544 s ISBN 5 85887 175 5 Ochistim Rossiyu nadolgo Repressii protiv inakomyslyashih Konec 1921 nachalo 1923 g Dokumenty M MFD Materik 2008 848 s Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Chamberlain L Lenin s private war the voyage of the philosophy steamer and the exile of the intelligentsia Lesley Chamberlain New York St Martin s Press 2007 414 p ISBN 9780312367305Primitki Redaguvati M A Osorgin Kak nas uehali fragment iz vospominanij Posilannya Redaguvatihttp www ihst ru projects sohist deport htm Kak nas uehali V Shentalinskij Filosofskij parohod Filosofskij parohod rassekrechennyj dokument Postanovlenie Politbyuro CK RKP b ob utverzhdenii spiska vysylaemyh iz Rossii intelligentov ot 10 avg 1922 g Na sajti Biblioteki Vernadskogo V R Adamskij Ukrayinska naukova elita yak ob yekt politichnih represij na pochatku 1920 h rokiv Stattya ta Ukrayinskij spisok gromadskih diyachiv kandidativ na vignannya Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Filosofskij korabel amp oldid 37231129