Костянти́н Андрі́йович Треньо́в (*21 травня (2 червня) 1876–19 травня 1945) — російський письменник родом з хутора Ромашова Харківської губернії; 1907—1931 жив в Сімферополі, РРФСР; з того часу низка оповідань на селянські теми, цикл нарисів «На Украине» (1916), в яких змальоване життя і побут українського народу. В українських театрах ставлять драми Треньова «Любов Ярова» (1927) і «На березі Неви» (1937).
| Треньов Костянтин Андрійович | |
|---|---|
| Народився | 21 травня (2 червня) 1876 Бакшеївка, Вовчанський район, Україна |
| Помер | 19 травня 1945 (68 років) Москва, СРСР |
| Поховання | |
| Країна | Російська імперія СРСР |
| Діяльність | письменник, драматург |
| Alma mater | Новочеркаська духовна семінарія, Санкт-Петербурзька духовна академія і Петербурзький археологічний інститутd |
| Знання мов | російська |
| Членство | СП СРСР |
| Роки активності | 1912 — 1945 |
| Жанр | драма |
| Magnum opus | Lyubov Yarovayad |
| Діти | Natalya Trenyovad |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0872205 |
|
Життєпис ред.
Народився на хуторі Ромашова Вовчанського повіту Харківської губернії (нині село Бакшеївка Вовчанського району Харківської області) в сім'ї колишнього кріпака Андрія Кириловича Треньова. У пошуках «вільної землі» сім'я Треньова перебралася з Харківської губернії в Область Війська Донського, де влаштувалася на хуторі Мокра Журавка, поблизу залізничної станції Міллерово (нині хутір Трёневка Міллеровський район Ростовської області).
Початкову освіту здобув у земській школі.
У 1890—1893 роках навчався в Донському окружному училище в станиці Каменська (нині місто Каменськ-Шахтинський), а по його закінченні — в землеробському училищі під Харковом.
Закінчив Донську духовну семінарію в Новочеркаську (1896—1899), а потім — духовну академію в Петербурзі.
У 1901—1903 роках навчався в Петербурзькому археологічному інституті.
У 1909—1910 роках був висланий до Вовчанського повіту.
Вже будучи відомим письменником, в 1921 році прослухав курс на агрономічному факультеті в Таврійському університеті.
З 1931 року проживав в Москві.
У роки Другої Світової війни разом з іншими письменниками виїхав в евакуацію до Татарстану, де проживав у Чистополі.
Костянтин Треньов помер 19 травня 1945 року. Похований в Москві на дільниці № 1 Новодівичого кладовища.
Нагороди ред.
Сталінська премія першого ступеня — 1941 — за п'єсу «Любов Ярова», орден Трудового Червоного Прапора — 1938, орден «Знак Пошани» — 1939.
Пам'ять ред.
У Сімферополі іменем Костянтина Треньова названо парк, в центрі якого височіє пам'ятник Треньову.
Примітки ред.
- ↑ Тренёв Константин Андреевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Литвиненко, 1964, с. 19.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — 856 с.
- Литвиненко М. А. Ганна Хоперська: (Історико-біографічний нарис). — Харків : Прапор, 1964. — 64 с.
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |