| Олекса́ндр Сергі́йович Грибоє́дов | |
|---|---|
| Александр Сергеевич Грибоедов | |
| Портрет роботи Івана Крамського, 1875 рік | |
| Народився | 4 (15) січня 1795 Москва, Російська імперія |
| Помер | 30 січня (11 лютого) 1829 (34 роки) Тегеран, Іран |
| Поховання | |
| Громадянство | Російська імперія |
| Місце проживання | Тбілісі |
| Діяльність | російський драматург, поет, композитор та дипломат |
| Alma mater | Московський університет благодійний пансіонd, Імператорський Московський університетd і Lyceum № 13d |
| Мова творів | російська |
| Напрямок | реалізм |
| Жанр | комедія |
| Magnum opus | комедія «Лихо з розуму» |
| Батько | Q118559449? |
| Мати | Q120126710? |
| У шлюбі з | Nino Chavchavadzed |
| Автограф | |
| Нагороди | |
| | |
| Грибоєдов Олександр Сергійович у Вікісховищі |
Олекса́ндр Сергі́йович Грибоє́дов (нар.4 (15) січня 1795, за іншими джерелами — 1794, Москва, Російська імперія — пом.30 січня (11 лютого) 1829, Тегеран) — російський дипломат, поет, драматург, піаніст, композитор, дворянин. Статський радник (1828) .
Життєпис Редагувати
Народився 4 січня (15 н.с.) 1795 року в Москві в родині офіцера російської гвардії, дворянина. Отримав різносторонню домашню освіту. Семи років відданий в Московський університетський пансіон. В одинадцять років Грибоєдов — студент Московського університету. Закінчивши словесне відділення філософського факультету, він вступив на юридичне відділення і отримав другий диплом — кандидата права. У 1810 році навчається на природничо-математичному факультеті. З дитинства знав французьку, англійську, німецьку та італійську мови, за час навчання в університеті вивчав грецьку та латинську, пізніше — перську, арабську і османську. Він володів і музичними здібностями: грав на фортепіано, флейті, сам складав музику. У службу вступив корнетом у Московський гусарський полк, сформований князем Салтиковим — 26 липня 1812 року, за розформування полку переведений в Іркутський гусарський полк — 17 грудня 1812 року, вийшов з військової служби в березні 1816 року. Вступив в Колегію закордонних справ у червні 1817 року. У середині 1818 року Грибоєдов призначений секретарем російської місії в Персії. Призначення це було по суті засланням, приводом для якого послужила участь Грибоєдова секундантом в дуелі офіцера В. А. Шереметєва і графа А. П. Завадовського через артистку Істоміну. У лютому 1819 року Грибоєдов приїхав до Тавризу. 19 лютого 1822 року переведений з місії до О. П. Єрмолова на Кавказ для занять по дипломатичній частині. У 1823–1825 роках Грибоєдов був у тривалій відпустці, працював над поемою «Лихо з розуму». Наприкінці 1825 року Грибоєдов повернувся на Кавказ.
Дійсний член Вільного товариства любителів російської словесності.
Підтримував стосунки з діячами декабристського руху В. Кюхельбекером, К. Рилєєвим, О. Бестужевим тощо.
За свідченнями ряду декабристів (Оболенський, Трубецькой, Рилєєв, Бріген) був членом Північного товариства; сам це заперечував. Наказ про арешт від 2 січня 1826 року, заарештований у фортеці Грозний — 23 січня, привезений до Петербургу на головну гауптвахту — 11 лютого 1826 року, ув'язнений в Головному штабі. Слідча комісія у справі декабристів не довела причетність Грибоєдова до декабристського руху. Височайше наказано звільнити з виправдувальним атестатом, повисити в наступний чин і видати річну платню. Звільнений 2 червня 1826 року.
Після повернення на Кавказ в 1826 році Грибоєдов виступає як дипломат, йому наказано відати дипломатичними відносинами з Османською імперією і Персією. Після зміщення Єрмолова служив при Паскевича. Колезький радник — 6 грудня 1827 року. У 1828 році бере участь у підготовці Туркманчайського мирного договору, укладеного з Персією. За укладання Туркманчайського мирного договору з Персією нагороджений орденом святої Анни 2 ст. з алмазними знаками. Потім він отримує призначення повноважним міністром у Персію. 22 серпня (3 вересня) 1828 року в Тифлісі Грибоєдов одружується на Ніні Чавчавадзе, дочці свого друга, відомого поета О. Чавчавадзе. Залишивши дружину в Тавризі, виїхав з посольством до Тегерана.
Загинув 30 січня 1829 року під час знищення російського посольства в Тегерані. Тіло Грибоєдова було перевезено до Тифлісу і поховано на горі святого Давида (нині там знаходиться Пантеон Мтацмінда).
Перші твори Редагувати
Перші твори — комедії «Молоде подружжя» (1815), «Своя сім'я, або Заміжня наречена» (1817, у співавторстві з О. Шаховським і М. Хмельницьким), та «Студент» (1817, з П. Катеніним).
Комедія «Лихо з розуму» Редагувати
У комедії «Лихо з розуму» («Горе от ума», 1824) з великою художньою силою висловив протест проти тогочасного суспільного ладу, змалював трагедію «зайвої людини», яка, маючи великий внутрішній потенціал, фактично не була потрібна державі. Пафос твору — у захисті свободи, вільної людської особистості, у пристрасному запереченні духовного рабства.
Комедія, у поетиці якої поєднуються риси драматургії класицизму і нового, реалістичного зображення дійсності, написана живою, близькою до народної, афористичною мовою. Вона стала етапним твором у розвитку російської літератури. Крилаті вислови, на які так багата п'єса, ввійшли в літературний і побутовий обіг наступних поколінь.
Незавершені твори Грибоєдова Редагувати
Незавершені літературні задуми Грибоєдова («1812 рік», 1824 — 1825; «Грузинська ніч», 1826 — 1827) свідчили про посилення в його творчості антикріпосницьких мотивів.
Зв'язки з Україною Редагувати
У травні — червні 1825 року Грибоєдов перебував у Києві, зустрічався з керівниками декабристського руху. В Києві 1831 року (вперше без цензурних змін) було поставлено комедію «Лихо з розуму».
Комедією Грибоєдова захоплювався Тарас Шевченко. Вислів — «Воскреснем ли когда от чужевластья мод!» — він узяв епіграфом до нездійсненого видання «Кобзаря».
Переклади українською Редагувати
Українською мовою «Лихо з розуму» переклали А. Волкович («Горе з розуму», 1936), Максим Рильський, Діодор Бобир, Євген Дроб'язко (у співавторстві, «Лихо з розуму», 1947).
Твори Редагувати
- Сочинения, т. 1–2. — М., 1971.
- Избранное. — М., 1978.
- Сочинения в стихах. — Л., 1987.
- Лихо з розуму. — К., 1951.
Див. також Редагувати
- Хмеліта (музей-садиба)
- Ніна Чавчавадзе
- Грибоєдовське товариство Англії
- Декабристи
- 2837 Грибоєдов — астероїд, названий на честь літератора.
- Будинок Грибоєдова (Сімферополь)
Примітки Редагувати
- Веселовский А. Грибоедов, Александр Сергеевич // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1893. — Т. IXа. — С. 689–696.
- ↑ Грибоедов Александр Сергеевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Griboyedov, Alexander Sergueevich // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 12. — P. 593.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Алфавит членам бывших злоумышленных тайных обществ и лицам, прикосновенным к делу, произведенному высочайше учрежденною 17-го декабря 1825-го года Следственною Комиссиею составлен 1827-го года. //Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988,с.250 — 251
Джерела Редагувати
- А. С. Грибоедов в воспоминаниях современников. — М., 1980.
- Нечкина М. В. Грибоедов и декабристы. — М., 1977.
- Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., Наука. — 1988. — С. 59. (рос.)
- Орлов В. Грибоедов. — Л., 1967.
- Пиксанов Н. К. Творческая история «Горе от ума». — М., 1971.
- А. С. Грибоедов. Творчество. Биография. Традиции. — Л., 1977.
- Лебедев А. А. Грибоедов. — М., 1980.
- Мещеряков В. П. А. С. Грибоедов. Литературное окружение и восприятие (19 — начало 20 вв.). — Л., 1983.
- Фомичев С. А. Комедия А. С. Грибоедова «Горе от ума». — М., 1983.
- УЛЕ. Т. 1. — К., 1988. — С. 488.
- Алексей Веселовскій. Грибоѣдов (Александръ Сергѣевичъ).— В кн.: Энциклопедическій словарь. Томъ IXА. Гравелатъ — Давенантъ. Издатели: Ф. А. Брокгаузъ (Лейпцигъ), И. А. Ефронъ (С.-Петербургъ).— С.-Петербургъ: Типо-Литографія И. А. Ефрона, 1893.— С. 689—696.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Грибоєдов Олександр Сергійович |
- Издания сочинений Грибоедова в электронной библиотеке feb-web [ 4 серпня 2007 у Wayback Machine.]
- Сайт присвячений Грибоєдову О. С. [ 13 лютого 2010 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |