www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флейта У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Фле йта з нім Flöte загальна назва духових музичних

Флейта

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Флейта (значення).

Фле́йта (з нім. Flöte) — загальна назва духових музичних інструментів, в яких повітряний стовп починає коливатися під дією струменю повітря, що розсікається об гострий край стінки цівки (стовбура). Флейтою зазвичай називають найпоширеніший у професійній музиці різновид флейт — поперечну флейту.

Флейтистка грає на поперечній флейті

Флейта є одним з найдавніших музичних інструментів. Прабатьком флейти можна назвати звичайний свисток, що з'явився ще в древніх народів, і у ті часи був скоріше не музичним інструментом, а іграшкою або пристосуванням для виконання релігійних магічних обрядів, як, наприклад, в індіанців Північної і Південної Америки, що виготовляли свистки з глини, кістки й дерева.

Перша знайдена флейта з кістки мала чотири отвори та була виготовлена неандертальцем.

Набір різних флейт

Різновиди флейт Редагувати

За принципом гри розрізняють поперечні, поздовжні та багатоцівкові флейти.

Поперечні флейти Редагувати

Різновиди флейт
Поперечна
Флейта-пікколо
Блок-флейта

Флейта (звичайна) — духовий інструмент, що використовується в симфонічних оркестрах. Виготовляється з срібно-цинкового сплаву, рідше — з дорогоцінних металів (срібло, платина, золото), інколи з чорного дерева — палісандр; складається з 3 частин: голова, велике коліно та мале коліно. Голова флейти має невеликий отвір (лабіум), у який вдувається повітря, в цьому ж отворі відбувається розсікання потоку повітря гострою кромкою. Музикант вдуває повітря поперек флейти, тому вона називається поперечною, або флейта-траверсо, на відміну від поздовжньої флейти, в яку дують під час гри як на кларнеті вздовж цівки. Існує безліч народних інструментів, що належать до поздовжніх флейт — сопілки, дудки, свирілі тощо.

Окрім вищезгаданого отвору на великому та малому колінах поперечна флейта має 14-16 отворів, які закриваються клапанами. Порядок прикладання пальців до отворів і клапанів називається аплікатурою. При усіх закритих отворах флейта дає найнижчий звук. Звуковий характер флейти — мелодійний, поетичний, але на думку деяких поціновувачів, у флейт, виготовлених з металу не вистачає теплоти. Сучасного вигляду флейта набула між 1832 та 1847 роками після реконструкції німецьким майстром Теобальдом Бемом. Флейта належить до групи дерев'яних інструментів за способом видобування звуку.

Діапазон флейти — від c1 (іноді h) до c4 (іноді f4). В оркестровій партитурі партії флейт записуються над усіма іншими оркестровими партіями.

Флейта-піколо Редагувати

Мала флейта — різновид поперечної флейти, за конструкцією аналогічна до звичайної, але вдвічі менша і звучить на октаву вище, діапазон — від d2 до c5 (за реальним звучанням). У верхньому регістрі звучить надзвичайно пронизливо, виділяючись навіть в оркестровому tutti. Широко використовується в симфонічних та духових оркестрах.

Альтова флейта Редагувати

У строї G різновид поперечної флейти, вона за конструкцією аналогічна до звичайної, але у півтора раза більша і звучить на кварту нижче за звичайну. Використовується порівняно рідко.

Інші різновиди Редагувати

Існують також надзвичайно рідко вживані інструменти — басова флейта, що звучить на октаву нижче від звичайної, та ще більш екзотична — контрабасова флейта. Ці різновиди відрізняються також тим, що трубка в них для зручності гри зігнута.

Блок-флейта Редагувати

Блок-флейту виробляють, як правило, з дерева або пластику. У блок-флейту дують поздовжньо, вдуваючи повітря в отвір розміщений на торці трубки. Поруч з цим отвором, подібно до пристрою свистка, розміщений вихідний отвір з гранню, яка розсікає повітря. На самій трубці теж є отвори, що закриваються пальцями для відтворення різних тонів. Існує кілька різновидів.

Використовуються як концертний інструмент, а також для початкового навчання дітей.

Саме для блок-флейти створена найбільша в історії музики збірка для духового інструмента соло (Jakob van Eyck. Fluyten Luust-hof).

Флейта Пана або свиріль

Багатоцівкові флейти Редагувати

Зустрічаються у різних народів. Багатоцівкова поздовжна флейта складається з набору трубочок різної довжини, кожна з яких настроєна на певну висоту. Багатоцівкова флейта відома також під назвою флейти Пана (названа ім'ям давньогрецького бога полів та лісів). В Україні багатоцівкові флейти поширені в карпатському регіоні та відомі під назвами свирілі, кувиці, най тощо.

Історія розвитку флейти Редагувати

Кістяна флейта епохи палеоліту (орин'якська культура).

У давньогрецькій міфології винахідником флейти вважається син Гефеста Ардан.

Найдавнішою формою флейти, мабуть, був свисток. Поступово у свисткових трубочках почали прорізати пальцеві отвори, перетворюючи простий свисток на свисткову флейту, на якій вже можна було виконувати музичні твори. Перші археологічні знахідки флейти датуються 35-40 тисяч років до нашої ери, таким чином флейта є одним з найдавніших музичних інструментів.

Найстаршою із коли-небудь знайдених флейт є фрагмент кістки молодого печерного ведмедя, з двома або чотирма дірочками, що була знайдена в печері Дів'є Бабе в Словенії і датується віком приблизно в 43 000 років тому. Однак, правдивість цього дискутується. У 2008 інша флейта, вік якої датується в що найменш 35 000 років тому була знайдена в печері Холе Фелс біля міста Ульм, Німеччина. Флейта з п'ятьма отворами має V-подібний мундштук і виконана із кіски крила птаха падальника. Дослідники, що брали участь у знахідці офіційно опублікували про своє відкриття в журналі Nature, в серпні 2009. Ця знахідка, крім того, вважалася найстаршим знайденим музичним інструментом в історії, доки не було переглянуто вік флейт знайдених в печері Geißenklösterle не показав, що вони можуть бути навіть старші за 42 000 — 43 000 років.

Поздовжня флейта була відома в Єгипті ще п'ять тисяч років тому, і вона залишається основним духовим інструментом на всьому Близькому Сході. Поздовжня флейта, що має 5-6 пальцевих отворів і здатна до октавного передування, забезпечує повний музичний звукоряд, окремі інтервали усередині якого можуть мінятися, утворюючи різні лади за допомогою перехрещення пальців, закриття отворів наполовину, а також зміни напряму і сили дихання.

Поперечна флейта з 5-6 пальцевими отворами була відома у Китаї щонайменше 3 тисячі років тому, а в Індії і Японії — понад дві тисячі років тому. У Європі в період Середньовіччя були поширені, в основному, прості інструменти типу свистка (попередниці блок-флейти та флажолета), а також флейта поперечна, яка прийшла до Центральної Європи зі сходу через Балкани, де досі залишається найпоширенішим народним інструментом.

До кінця 17 століття поперечна флейта була вдосконалена французькими майстрами, серед яких виділяється Жак Оттетер, які, зокрема, додали до шести пальцевих отворів клапан ре-дієз для виконання повного хроматичного звукоряду. Маючи експресивніше звучання і високі технічні можливості, поперечна флейта незабаром витіснила подовжню (блок-флейту) і до кінця 18 століття зайняла міцне місце в симфонічному оркестрі та інструментальних ансамблях.

Між 1832 і 1847 роками Теобальд Бем вдосконалив інструмент, який відтоді вже відносно мало змінився. Він ввів такі найважливіші нововведення: 1) розмістив великі пальцеві отвори відповідно до акустичних принципів, а не до зручності виконання; 2) забезпечив інструмент системою клапанів і кілець, що допомагає закривати всі отвори; 3) використовував циліндричний канал старих часів, але з параболічною головкою, що поліпшило інтонацію і вирівняло звучання в різних регістрах; 4) перейшов на використання металу для виготовлення інструменту, що в порівнянні з дерев'яним інструментом підсилило блиск звучання. Флейти зазвичай виготовлялися зі срібла, хоча деякі виконавці все ще воліли використовувати дерев'яні; у 19 столітті були популярні також інструменти зі скла і слонової кістки.

Примітки Редагувати

  1. Рядом с древнейшей скульптурой найдены музыкальные инструменты. Элементы.ру. 26 червня 2009. 
  2. Tenenbaum, David (June 2000). . The Why Files. University of Wisconsin, Board of Regents. Архів оригіналу за 16 лютого 2006. Процитовано 14 березня 2006. 
  3. Flute History, UCLA. Retrieved June 2007.
  4. Ghosh, Pallab. (2009-06-25) BBC: 'Oldest musical instrument' found. BBC News. Retrieved on 2013-08-10.
  5. Nicholas J. Conard; Maria Malina; Susanne C. Münzel (August 2009). New Flutes Document the Earliest Musical Tradition in Southwestern Germany. Nature 460 (7256): 737–40. Bibcode:2009Natur.460..737C. ISSN 0028-0836. PMID 19553935. doi:10.1038/nature08169. 
  6. 'Oldest musical instrument' found. BBC news. 25 червня 2009. Процитовано 26 червня 2009. 
  7. Higham, Thomas; Basell, Laura; Jacobi, Roger; Wood, Rachel; Ramsey, Christopher Bronk; Conard, Nicholas J. (2012). Τesting models for the beginnings of the Aurignacian and the advent of figurative art and music: The radiocarbon chronology of Geißenklösterle. Journal of Human Evolution 62 (6): 664–76. PMID 22575323. doi:10.1016/j.jhevol.2012.03.003. 

Джерела Редагувати

  • Тризно Б. Флейта. — М.: Музика, 1964
  • Платонов Н. И. — Пути развития исполнительского мастерства на флейте: Дис… докт. иск. — М., 1957
  • А. П. Баранцев «Мастера игры на флейте профессора Петербургско — Ленинградской консерватории 1862—1985 г.» — Петрозаводск, 1990
  • Качмарчик В. П. «Немецкое флейтовое искусство XVIII—XIX вв.»[недоступне посилання з травня 2019] — Донецк, 2008 ISBN 978-966-7271-44-2
  • Качмарчик В. П. Конічна флейта Т. Бьома — перший етап «тотальної модифікації» конструкції інструмента // Мистецтвознавство України: зб. наук. пр. — К. : Інститут проблем сучасного мистецтва АМУ, 2004. — Вип. 4. — С. 117—124.
  • Качмарчик В. П. Флейта Т. Бьома в Паризькій консерваторії // Теоретичні та практичні питання культурології: зб. наук. ст. — Мелітополь, 2005. — Вип. XVIII. — С. 37—46.
  • Качмарчик В. П. Роль Й. Кванца у становленні німецької флейтової школи // Виконавське музикознавство. Науковий вісник. — К. : НМАУ ім. П. І. Чайковського, 2005. — Вип. 47. — Книга 11. — С. 91—100.
  • Болотин С. В. «Энциклопедический Биографический Словарь музыкантов-исполнителей на духовых инструментах» — гл.редактор — Гехт Р. М.; изд."Радуница", М., 1995
  • «Мастера игры на духовых инструментах Московской консерватории.» — Музыка, 1979
  • Липаев И. «Оркестровые музыканты» — СПб.,1904
  • Липаев И. «Из прошлого Московской консерватории». ГЦММК им. М. И. Глинки. Ф.13 N 70
  • Усов Ю. «История зарубежного исполнительства на духовых инструментах». — М., 1989
  • Маслов Р. А. «История исполнительства на духовых инструментах» . Программа для музыкальных училищ
  • В. Романовський. Інструментознавство для духового оркестру: навч. посібник. — К.: НАКККіМ, 2015. — 136с. — с.24-30
  • Boehm T. Die Flöte und das Flötenspiel in akustischer, technischer und artistischer Beziehung. — Leipzig — Berlin: Zimmerman, 1871. Reprint, 1980. — 34 S.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Флейта
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Flejta znachennya Fle jta z nim Flote zagalna nazva duhovih muzichnih instrumentiv v yakih povitryanij stovp pochinaye kolivatisya pid diyeyu strumenyu povitrya sho rozsikayetsya ob gostrij kraj stinki civki stovbura Flejtoyu zazvichaj nazivayut najposhirenishij u profesijnij muzici riznovid flejt poperechnu flejtu Flejtistka graye na poperechnij flejtiFlejta ye odnim z najdavnishih muzichnih instrumentiv Prabatkom flejti mozhna nazvati zvichajnij svistok sho z yavivsya she v drevnih narodiv i u ti chasi buv skorishe ne muzichnim instrumentom a igrashkoyu abo pristosuvannyam dlya vikonannya religijnih magichnih obryadiv yak napriklad v indianciv Pivnichnoyi i Pivdennoyi Ameriki sho vigotovlyali svistki z glini kistki j dereva Persha znajdena flejta z kistki mala chotiri otvori ta bula vigotovlena neandertalcem Nabir riznih flejtZmist 1 Riznovidi flejt 1 1 Poperechni flejti 1 1 1 Flejta pikolo 1 1 2 Altova flejta 1 1 3 Inshi riznovidi 1 1 4 Blok flejta 1 2 Bagatocivkovi flejti 2 Istoriya rozvitku flejti 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaRiznovidi flejt RedaguvatiZa principom gri rozriznyayut poperechni pozdovzhni ta bagatocivkovi flejti Poperechni flejti Redaguvati Dokladnishe flejta poperechna Riznovidi flejt nbsp Poperechna nbsp Flejta pikkolo nbsp Blok flejta Flejta zvichajna duhovij instrument sho vikoristovuyetsya v simfonichnih orkestrah Vigotovlyayetsya z sribno cinkovogo splavu ridshe z dorogocinnih metaliv sriblo platina zoloto inkoli z chornogo dereva palisandr skladayetsya z 3 chastin golova velike kolino ta male kolino Golova flejti maye nevelikij otvir labium u yakij vduvayetsya povitrya v comu zh otvori vidbuvayetsya rozsikannya potoku povitrya gostroyu kromkoyu Muzikant vduvaye povitrya poperek flejti tomu vona nazivayetsya poperechnoyu abo flejta traverso na vidminu vid pozdovzhnoyi flejti v yaku duyut pid chas gri yak na klarneti vzdovzh civki Isnuye bezlich narodnih instrumentiv sho nalezhat do pozdovzhnih flejt sopilki dudki svirili tosho Okrim vishezgadanogo otvoru na velikomu ta malomu kolinah poperechna flejta maye 14 16 otvoriv yaki zakrivayutsya klapanami Poryadok prikladannya palciv do otvoriv i klapaniv nazivayetsya aplikaturoyu Pri usih zakritih otvorah flejta daye najnizhchij zvuk Zvukovij harakter flejti melodijnij poetichnij ale na dumku deyakih pocinovuvachiv u flejt vigotovlenih z metalu ne vistachaye teploti Suchasnogo viglyadu flejta nabula mizh 1832 ta 1847 rokami pislya rekonstrukciyi nimeckim majstrom Teobaldom Bemom Flejta nalezhit do grupi derev yanih instrumentiv za sposobom vidobuvannya zvuku Diapazon flejti vid c1 inodi h do c4 inodi f4 V orkestrovij partituri partiyi flejt zapisuyutsya nad usima inshimi orkestrovimi partiyami Flejta pikolo Redaguvati Dokladnishe Flejta pikoloMala flejta riznovid poperechnoyi flejti za konstrukciyeyu analogichna do zvichajnoyi ale vdvichi mensha i zvuchit na oktavu vishe diapazon vid d2 do c5 za realnim zvuchannyam U verhnomu registri zvuchit nadzvichajno pronizlivo vidilyayuchis navit v orkestrovomu tutti Shiroko vikoristovuyetsya v simfonichnih ta duhovih orkestrah Altova flejta Redaguvati U stroyi G riznovid poperechnoyi flejti vona za konstrukciyeyu analogichna do zvichajnoyi ale u pivtora raza bilsha i zvuchit na kvartu nizhche za zvichajnu Vikoristovuyetsya porivnyano ridko Inshi riznovidi Redaguvati Isnuyut takozh nadzvichajno ridko vzhivani instrumenti basova flejta sho zvuchit na oktavu nizhche vid zvichajnoyi ta she bilsh ekzotichna kontrabasova flejta Ci riznovidi vidriznyayutsya takozh tim sho trubka v nih dlya zruchnosti gri zignuta Blok flejta Redaguvati Dokladnishe Blok flejtaBlok flejtu viroblyayut yak pravilo z dereva abo plastiku U blok flejtu duyut pozdovzhno vduvayuchi povitrya v otvir rozmishenij na torci trubki Poruch z cim otvorom podibno do pristroyu svistka rozmishenij vihidnij otvir z grannyu yaka rozsikaye povitrya Na samij trubci tezh ye otvori sho zakrivayutsya palcyami dlya vidtvorennya riznih toniv Isnuye kilka riznovidiv Vikoristovuyutsya yak koncertnij instrument a takozh dlya pochatkovogo navchannya ditej Same dlya blok flejti stvorena najbilsha v istoriyi muziki zbirka dlya duhovogo instrumenta solo Jakob van Eyck Fluyten Luust hof nbsp Flejta Pana abo svirilBagatocivkovi flejti Redaguvati Zustrichayutsya u riznih narodiv Bagatocivkova pozdovzhna flejta skladayetsya z naboru trubochok riznoyi dovzhini kozhna z yakih nastroyena na pevnu visotu Bagatocivkova flejta vidoma takozh pid nazvoyu flejti Pana nazvana im yam davnogreckogo boga poliv ta lisiv V Ukrayini bagatocivkovi flejti poshireni v karpatskomu regioni ta vidomi pid nazvami svirili kuvici naj tosho Cherez Karpati i Dunaj Prislali podarunok naj A davnyu maye vin prikmetu To sim sopilok z ocheretu Andrij Malishko dd dd dd Istoriya rozvitku flejti Redaguvati nbsp Kistyana flejta epohi paleolitu orin yakska kultura U davnogreckij mifologiyi vinahidnikom flejti vvazhayetsya sin Gefesta Ardan Najdavnishoyu formoyu flejti mabut buv svistok Postupovo u svistkovih trubochkah pochali prorizati palcevi otvori peretvoryuyuchi prostij svistok na svistkovu flejtu na yakij vzhe mozhna bulo vikonuvati muzichni tvori Pershi arheologichni znahidki flejti datuyutsya 35 40 tisyach rokiv do nashoyi eri takim chinom flejta ye odnim z najdavnishih muzichnih instrumentiv 1 Najstarshoyu iz koli nebud znajdenih flejt ye fragment kistki molodogo pechernogo vedmedya z dvoma abo chotirma dirochkami sho bula znajdena v pecheri Div ye Babe v Sloveniyi i datuyetsya vikom priblizno v 43 000 rokiv tomu Odnak pravdivist cogo diskutuyetsya 2 3 U 2008 insha flejta vik yakoyi datuyetsya v sho najmensh 35 000 rokiv tomu bula znajdena v pecheri Hole Fels bilya mista Ulm Nimechchina 4 Flejta z p yatma otvorami maye V podibnij mundshtuk i vikonana iz kiski krila ptaha padalnika Doslidniki sho brali uchast u znahidci oficijno opublikuvali pro svoye vidkrittya v zhurnali Nature v serpni 2009 5 Cya znahidka krim togo vvazhalasya najstarshim znajdenim muzichnim instrumentom v istoriyi 6 doki ne bulo pereglyanuto vik flejt znajdenih v pecheri Geissenklosterle ne pokazav sho voni mozhut buti navit starshi za 42 000 43 000 rokiv 7 Pozdovzhnya flejta bula vidoma v Yegipti she p yat tisyach rokiv tomu i vona zalishayetsya osnovnim duhovim instrumentom na vsomu Blizkomu Shodi Pozdovzhnya flejta sho maye 5 6 palcevih otvoriv i zdatna do oktavnogo pereduvannya zabezpechuye povnij muzichnij zvukoryad okremi intervali useredini yakogo mozhut minyatisya utvoryuyuchi rizni ladi za dopomogoyu perehreshennya palciv zakrittya otvoriv napolovinu a takozh zmini napryamu i sili dihannya Poperechna flejta z 5 6 palcevimi otvorami bula vidoma u Kitayi shonajmenshe 3 tisyachi rokiv tomu a v Indiyi i Yaponiyi ponad dvi tisyachi rokiv tomu U Yevropi v period Serednovichchya buli poshireni v osnovnomu prosti instrumenti tipu svistka poperednici blok flejti ta flazholeta a takozh flejta poperechna yaka prijshla do Centralnoyi Yevropi zi shodu cherez Balkani de dosi zalishayetsya najposhirenishim narodnim instrumentom Do kincya 17 stolittya poperechna flejta bula vdoskonalena francuzkimi majstrami sered yakih vidilyayetsya Zhak Otteter yaki zokrema dodali do shesti palcevih otvoriv klapan re diyez dlya vikonannya povnogo hromatichnogo zvukoryadu Mayuchi ekspresivnishe zvuchannya i visoki tehnichni mozhlivosti poperechna flejta nezabarom vitisnila podovzhnyu blok flejtu i do kincya 18 stolittya zajnyala micne misce v simfonichnomu orkestri ta instrumentalnih ansamblyah Mizh 1832 i 1847 rokami Teobald Bem vdoskonaliv instrument yakij vidtodi vzhe vidnosno malo zminivsya Vin vviv taki najvazhlivishi novovvedennya 1 rozmistiv veliki palcevi otvori vidpovidno do akustichnih principiv a ne do zruchnosti vikonannya 2 zabezpechiv instrument sistemoyu klapaniv i kilec sho dopomagaye zakrivati vsi otvori 3 vikoristovuvav cilindrichnij kanal starih chasiv ale z parabolichnoyu golovkoyu sho polipshilo intonaciyu i virivnyalo zvuchannya v riznih registrah 4 perejshov na vikoristannya metalu dlya vigotovlennya instrumentu sho v porivnyanni z derev yanim instrumentom pidsililo blisk zvuchannya Flejti zazvichaj vigotovlyalisya zi sribla hocha deyaki vikonavci vse she volili vikoristovuvati derev yani u 19 stolitti buli populyarni takozh instrumenti zi skla i slonovoyi kistki Primitki Redaguvati Ryadom s drevnejshej skulpturoj najdeny muzykalnye instrumenty Elementy ru 26 chervnya 2009 Tenenbaum David June 2000 Neanderthal jam The Why Files University of Wisconsin Board of Regents Arhiv originalu za 16 lyutogo 2006 Procitovano 14 bereznya 2006 Flute History UCLA Retrieved June 2007 Ghosh Pallab 2009 06 25 BBC Oldest musical instrument found BBC News Retrieved on 2013 08 10 Nicholas J Conard Maria Malina Susanne C Munzel August 2009 New Flutes Document the Earliest Musical Tradition in Southwestern Germany Nature 460 7256 737 40 Bibcode 2009Natur 460 737C ISSN 0028 0836 PMID 19553935 doi 10 1038 nature08169 Oldest musical instrument found BBC news 25 chervnya 2009 Procitovano 26 chervnya 2009 Higham Thomas Basell Laura Jacobi Roger Wood Rachel Ramsey Christopher Bronk Conard Nicholas J 2012 Testing models for the beginnings of the Aurignacian and the advent of figurative art and music The radiocarbon chronology of Geissenklosterle Journal of Human Evolution 62 6 664 76 PMID 22575323 doi 10 1016 j jhevol 2012 03 003 Dzherela RedaguvatiTrizno B Flejta M Muzika 1964 Platonov N I Puti razvitiya ispolnitelskogo masterstva na flejte Dis dokt isk M 1957 A P Barancev Mastera igry na flejte professora Peterburgsko Leningradskoj konservatorii 1862 1985 g Petrozavodsk 1990 Kachmarchik V P Nemeckoe flejtovoe iskusstvo XVIII XIX vv nedostupne posilannya z travnya 2019 Doneck 2008 ISBN 978 966 7271 44 2 Kachmarchik V P Konichna flejta T Boma pershij etap totalnoyi modifikaciyi konstrukciyi instrumenta Mistectvoznavstvo Ukrayini zb nauk pr K Institut problem suchasnogo mistectva AMU 2004 Vip 4 S 117 124 Kachmarchik V P Flejta T Boma v Parizkij konservatoriyi Teoretichni ta praktichni pitannya kulturologiyi zb nauk st Melitopol 2005 Vip XVIII S 37 46 Kachmarchik V P Rol J Kvanca u stanovlenni nimeckoyi flejtovoyi shkoli Vikonavske muzikoznavstvo Naukovij visnik K NMAU im P I Chajkovskogo 2005 Vip 47 Kniga 11 S 91 100 Bolotin S V Enciklopedicheskij Biograficheskij Slovar muzykantov ispolnitelej na duhovyh instrumentah gl redaktor Geht R M izd Radunica M 1995 Mastera igry na duhovyh instrumentah Moskovskoj konservatorii Muzyka 1979 Lipaev I Orkestrovye muzykanty SPb 1904 Lipaev I Iz proshlogo Moskovskoj konservatorii GCMMK im M I Glinki F 13 N 70 Usov Yu Istoriya zarubezhnogo ispolnitelstva na duhovyh instrumentah M 1989 Maslov R A Istoriya ispolnitelstva na duhovyh instrumentah Programma dlya muzykalnyh uchilish V Romanovskij Instrumentoznavstvo dlya duhovogo orkestru navch posibnik K NAKKKiM 2015 136s s 24 30 Boehm T Die Flote und das Flotenspiel in akustischer technischer und artistischer Beziehung Leipzig Berlin Zimmerman 1871 Reprint 1980 34 S Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu FlejtaNotna biblioteka Dlya flejti Noti dlya flejti ros Noti dlya flejti ros Dobirka not dlya flejti ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Flejta amp oldid 39902221