Свято-Троїцький жіночий монастир — православний монастир, що розташований в Сімферополі (АРК, Україна). Належить Українській православній церкві Московського патріархату.
| Свято-Троїцький жіночий монастир | |
|---|---|
| | |
| 44°56′56″ пн. ш. 34°06′14″ сх. д. / 44.94902777780577452° пн. ш. 34.10402777780577566° сх. д.Координати: 44°56′56″ пн. ш. 34°06′14″ сх. д. / 44.94902777780577452° пн. ш. 34.10402777780577566° сх. д. | |
| Тип споруди | церква, монастир |
| Розташування | Україна, Сімферополь |
| Початок будівництва | XVII століття |
| Кінець будівництва | 1868 |
| Належність | УПЦ МП |
| Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія УПЦ МП |
| Адреса | Україна, Сімферополь, вул. Одеська, 12 |
| Епонім | День Святої Трійці |
| Свято-Троїцький жіночий монастир (Сімферополь) (Автономна Республіка Крим) | |
| Свято-Троїцький жіночий монастир у Вікісховищі |
Історія ред.
На місці сучасного Свято-Троїцького собору раніше розташовувалася дерев'яна грецька церква, яка була заснована в 1796 році. Згодом, стару церкву розібрали і в 1868 році був побудований і освячений новий просторий Свято-Троїцький собор. Храм має класичні архітектурні форми. Над лівим боковим вівтарем зведена невисока дзвіниця. Фасад храму прикрашений декоративними візерунками і мозаїчними зображеннями. Купола прикрашають ажурні хрести
У часи СРСР Свято-Троїцький собор також піддався хвилі гонінь. З собору вилучалися церковне майно. Священики, котрі стали на захист собору, були репресовані. У лютому 1933 року храм закрили і почалася підготовка до його переобладнання під дитячий інтернат. Однак, завдяки зусиллям місцевих греків, ідею з інтернатом залишили і в 1934 році храм знову було відкрито для відвідування віруючими.
27 грудня 2002 року рішенням Синоду Української православної церкви Московського патріархату Свято-Троїцький собор звернений в жіночий монастир.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (липень 2020) |