Оманська затока Ома нська зато ка араб خليج عمان Khalīj Umān перс دریای عمان Daryâ ye Omân затока що сполучає Аравійське

Ома́нська зато́ка (араб. خليج عمان‎ — Khalīj ‘Umān, перс. دریای عمان‎ — Daryâ-ye ‘Omân) — затока, що сполучає Аравійське море, через Ормузьку протоку, з Перською затокою.

**Оманська затока**
ідентифікатори і посилання


Карта
25° пн. ш. 58° сх. д. / 25° пн. ш. 58° сх. д. / 25; 58Координати: 25° пн. ш. 58° сх. д. / 25° пн. ш. 58° сх. д. / 25; 58
Частина від	Аравійське море
Прибережні країни	ОАЕ, Оман, PK і Іран
Ширина	330 км км
Середня глибина	200 м
P3006/ідентифікатор Marine Regions Geographic	4267
GeoNames	121868
Оманська затока Оманська затока (ОАЕ)

Оманська затока у Вікісховищі

Географія

Довжина 450 км.
Ширина — до 330 км.
Найбільша глибина — 3694 метри.

Північне узбережжя затоки належить Ірану та Пакистану, південне — Оману (на сході) і Об'єднаним Арабським Еміратам (на заході).

Порти

Порт султан Кабус^[en], Матрах^[en], Оман
Фуджайра^[en], Ель-Фуджайра, Хор-Факкан, ОАЕ
Чехбехар^[en], Порт Чехбехар^[en]

Межі

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Оманської затоки таким чином:

На північному заході: лінія, що з'єднує Rās Limah (25° 57' пн. ш.) на узбережжі Аравії та Rās al Kuh (25° 48' пн. ш.) на узбережжі Ірану.
На південному сході: північна межа Аравійського моря — лінія, що з'єднує Rās al Hadd, східну точку Аравії (22° 32' пн. ш.) і Дживані (61° 43' пн. ш.) на узбережжі Пакистану.

Клімат

Уся акваторія затоки лежить у тропічному кліматичному поясі. Увесь рік над нею панують тропічні повітряні маси. Це жарка посушлива зона з великими добовими амплітудами температури повітря. Сезонний хід температури повітря чітко відстежується. Переважають пасатні вітри. У теплий сезон утворюються тропічні циклони.

Біологія

Акваторія затоки утворює окремий морський екорегіон Оманської затоки західної індо-тихоокеанської зоогеографічної провінції. У зоогеографічному відношенні донна фауна континентального шельфу й острівних мілин до глибини 200 м відноситься до індо-західнопацифічної області тропічної зони.

Примітки

. International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.
Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.
(рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
(англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707
(рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.

Посилання

http://www.mofa.gov.om [ 7 лютого 2006 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 7 лютого 2010.

[Атлас7-2] Атлас 7 клас. Географія материків і океанів. / Укладач Скуратович О. Я. — К. : ДНВП «Картографія», 2008.

[ФГАМ1964-3] (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.

[Spalding2007-4] (англ.) Mark D. Spalding et al. Marine Ecoregions of the World: A Bioregionalization of Coastal and Shelf Areas. BioScience Vol. 57 No. 7. July/August 2007. pp. 573—583. doi: 10.1641/B570707

[ЖЖ1-5] (рос.) Жизнь животных. Том 1. Беспозвоночные. / Под ред. члена-корреспондента АН СССР профессора Л. А. Зенкевича. — М. : Просвещение, 1968. — с. 576.