www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зія уль Хак Мохаммад 12 серпня 1924 1924 08 12 Джаландхар Британська Індія 17 серпня 1988 1988 08 17 Бахавалпур Пенджаб

Зія-уль-Хак Мохаммад

Зія-уль-Хак Мохаммад (12 серпня 1924(1924-08-12), Джаландхар, Британська Індія — 17 серпня 1988(1988-08-17), Бахавалпур, Пенджаб) — пакистанський військовий і державний діяч, президент.

Зія-уль-Хак Мохаммад
урду محمد ضياء الحق‎
Народився 12 серпня 1924(1924-08-12)[…]
Джаландхар, Пенджаб[d], Британська Індія, Британська імперія
Помер 17 серпня 1988(1988-08-17)[…] (64 роки)
Бахавалпур, Пенджаб, Пакистан
·авіаційна катастрофа
Поховання Мечеть Фейсал
Країна  Пакистан
 Британська Індія
Діяльність політик, офіцер
Alma mater коледж Св. Стефанаd, Делійський університет і Командно-штабний коледж армії США
Знання мов урду
Учасник Друга світова війна, Друга індо-пакистанська війна і Чорний вересень
Посада Президент Пакистану, Chief of Army Staffd, Defence Minister of Pakistand і Defence Minister of Pakistand
Військове звання генерал
Партія незалежний політик
Конфесія сунізм
Мати Q79400896?
Діти Muhammad Ijaz-ul-Haqd
Нагороди
IMDb ID 3905327 і ID 0955925

Військова кар'єра Редагувати

Закінчив Індійську королівську військову академію, Коледжі вищого командного складу у Кветті (Пакистан, 1955) і форті Ліванворт (штат Канзас, США). Із 1945 — на службі в Британських ЗС у Бірмі, Малайзії та Індонезії, з 1947 — в армії Пакистану, брав участь у війні з Індією 1965 у Кашмірі. 1 травня 1976 отримав звання повного генерала й посаду начальника генерального штабу.

Прихід до влади Редагувати

У березні 1977 року з численними порушеннями пройшли парламентські вибори в Пакистані. Переможцем була оголошена партії влади, що підтримувала З. А. Бхутто. Цей результат не визнав опозиційний блок дев'яти партій — Пакистанський національний альянс. У країні почалися вуличні демонстрації та мітинги, під час яких поліцією та військовими було вбито понад 270 осіб.

5 липня 1977 року військове командування на чолі з начальником штабу сухопутних військ генералом Мохаммедом Зія-уль-Хаком ввело в країні воєнний стан. До суду було віддано кількох членів уряду. З. А. Бхутто був усунений від влади і в квітні 1979 року був повішений за звинуваченнями в корупції та організації вбивств своїх політичних супротивників.

Зія-уль-Хак став впроваджувати у Пакистані ісламізації всіх сторін суспільного життя. За це він отримав від західної преси ім'я: «мулла в уніформі кольору хакі». Були відновлені покарання у вигляді публічного побиття палицями, відрубання кінцівок, уведені традиційні релігійні податки. В кінці 1979 була заборонена діяльність усіх політичних партій, за винятком правих консерваторів та релігійно-общинних об'єднань.

Узаконення президенства Редагувати

Владу Зія-уль-Хака було узаконено у березні 1981 року тимчасовим конституційним указом, також у цьому ж році було створено Федеральну консультативну раду, яка мала законотворчі ініціативи. Політику ісламізації країни була підтримана під час референдуму в грудні 1984 року.

У лютому 1985 до парламенту обрано прихильників військового режиму на виборах, що пройшли на безпартійній основі. 30 грудня 1985 було скасовано воєнний стан і відновлено дію конституції, президентські повноваження Зія-уль-Хака були значно розширені. У країні був сформований цивільний уряд. Партії отримали право діяти легально, за умови виконання ними офіційних приписів та спеціальних правил.

Для М. Зія-уль-Хака було сприятливим те що у 1980-х Сполучені Штати Америки змушені були зробити ставку в регіоні на Ісламабад як свого головного союзника через падіння шахського режиму в Ірані та вторгнення радянських військ до Афганістану. Він надав на території Пакистану бази для тренування для афганських моджахедів, що вели «священну війну» проти радянських військ в Афганістані. За рахунок цього було отримано доступ до перерозподілу зброї й фінансових ресурсів. Пакистан отримав від США фінансово-технічну допомогу на понад 3,2 млрд доларів. Зія-уль-Хак збирався наздогнати в ядерній сфері Індію, яка з 1974 року володіла ядерною зброєю. У 1987 році Пакистан розпочав роботу над власною ядерною та стратегічною ракетною зброєю.

Загибель Редагувати

За нез'ясованих обставин загинув у авіакатастрофі 17 серпня 1988 року.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. ↑ Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
    d:Track:Q464633d:Track:Q2586178d:Track:Q237227

Джерела Редагувати

  • Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
  • Козицький А. М. Новітня історія Азії та Африки: Навч. посіб. для студ. іст. спец. вищ. навч. закл. — Л.: Афіша, 2004. — 430 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ziya ul Hak Mohammad 12 serpnya 1924 1924 08 12 Dzhalandhar Britanska Indiya 17 serpnya 1988 1988 08 17 Bahavalpur Pendzhab pakistanskij vijskovij i derzhavnij diyach prezident Ziya ul Hak Mohammadurdu محمد ضياء الحق Narodivsya 12 serpnya 1924 1924 08 12 1 2 Dzhalandhar Pendzhab d Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer 17 serpnya 1988 1988 08 17 1 2 64 roki Bahavalpur Pendzhab Pakistan aviacijna katastrofaPohovannya Mechet FejsalKrayina Pakistan Britanska IndiyaDiyalnist politik oficerAlma mater koledzh Sv Stefanad Delijskij universitet i Komandno shtabnij koledzh armiyi SShAZnannya mov urdu 1 Uchasnik Druga svitova vijna Druga indo pakistanska vijna i Chornij veresenPosada Prezident Pakistanu Chief of Army Staffd Defence Minister of Pakistand i Defence Minister of PakistandVijskove zvannya generalPartiya nezalezhnij politikKonfesiya sunizmMati Q79400896 Diti Muhammad Ijaz ul HaqdNagorodiIMDb ID 3905327 i ID 0955925 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Vijskova kar yera 2 Prihid do vladi 3 Uzakonennya prezidenstva 4 Zagibel 5 Primitki 6 DzherelaVijskova kar yera RedaguvatiZakinchiv Indijsku korolivsku vijskovu akademiyu Koledzhi vishogo komandnogo skladu u Kvetti Pakistan 1955 i forti Livanvort shtat Kanzas SShA Iz 1945 na sluzhbi v Britanskih ZS u Birmi Malajziyi ta Indoneziyi z 1947 v armiyi Pakistanu brav uchast u vijni z Indiyeyu 1965 u Kashmiri 1 travnya 1976 otrimav zvannya povnogo generala j posadu nachalnika generalnogo shtabu Prihid do vladi RedaguvatiU berezni 1977 roku z chislennimi porushennyami projshli parlamentski vibori v Pakistani Peremozhcem bula ogoloshena partiyi vladi sho pidtrimuvala Z A Bhutto Cej rezultat ne viznav opozicijnij blok dev yati partij Pakistanskij nacionalnij alyans U krayini pochalisya vulichni demonstraciyi ta mitingi pid chas yakih policiyeyu ta vijskovimi bulo vbito ponad 270 osib 5 lipnya 1977 roku vijskove komanduvannya na choli z nachalnikom shtabu suhoputnih vijsk generalom Mohammedom Ziya ul Hakom vvelo v krayini voyennij stan Do sudu bulo viddano kilkoh chleniv uryadu Z A Bhutto buv usunenij vid vladi i v kvitni 1979 roku buv povishenij za zvinuvachennyami v korupciyi ta organizaciyi vbivstv svoyih politichnih suprotivnikiv Ziya ul Hak stav vprovadzhuvati u Pakistani islamizaciyi vsih storin suspilnogo zhittya Za ce vin otrimav vid zahidnoyi presi im ya mulla v uniformi koloru haki Buli vidnovleni pokarannya u viglyadi publichnogo pobittya palicyami vidrubannya kincivok uvedeni tradicijni religijni podatki V kinci 1979 bula zaboronena diyalnist usih politichnih partij za vinyatkom pravih konservatoriv ta religijno obshinnih ob yednan Uzakonennya prezidenstva RedaguvatiVladu Ziya ul Haka bulo uzakoneno u berezni 1981 roku timchasovim konstitucijnim ukazom takozh u comu zh roci bulo stvoreno Federalnu konsultativnu radu yaka mala zakonotvorchi iniciativi Politiku islamizaciyi krayini bula pidtrimana pid chas referendumu v grudni 1984 roku U lyutomu 1985 do parlamentu obrano prihilnikiv vijskovogo rezhimu na viborah sho projshli na bezpartijnij osnovi 30 grudnya 1985 bulo skasovano voyennij stan i vidnovleno diyu konstituciyi prezidentski povnovazhennya Ziya ul Haka buli znachno rozshireni U krayini buv sformovanij civilnij uryad Partiyi otrimali pravo diyati legalno za umovi vikonannya nimi oficijnih pripisiv ta specialnih pravil Dlya M Ziya ul Haka bulo spriyatlivim te sho u 1980 h Spolucheni Shtati Ameriki zmusheni buli zrobiti stavku v regioni na Islamabad yak svogo golovnogo soyuznika cherez padinnya shahskogo rezhimu v Irani ta vtorgnennya radyanskih vijsk do Afganistanu Vin nadav na teritoriyi Pakistanu bazi dlya trenuvannya dlya afganskih modzhahediv sho veli svyashennu vijnu proti radyanskih vijsk v Afganistani Za rahunok cogo bulo otrimano dostup do pererozpodilu zbroyi j finansovih resursiv Pakistan otrimav vid SShA finansovo tehnichnu dopomogu na ponad 3 2 mlrd dolariv Ziya ul Hak zbiravsya nazdognati v yadernij sferi Indiyu yaka z 1974 roku volodila yadernoyu zbroyeyu U 1987 roci Pakistan rozpochav robotu nad vlasnoyu yadernoyu ta strategichnoyu raketnoyu zbroyeyu Zagibel RedaguvatiZa nez yasovanih obstavin zaginuv u aviakatastrofi 17 serpnya 1988 roku Primitki Redaguvati a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 a b Enciklopediya Brokgauz Hrsg Bibliographisches Institut amp F A Brockhaus Wissen Media Verlag d Track Q464633d Track Q2586178d Track Q237227Dzherela RedaguvatiUkrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X Kozickij A M Novitnya istoriya Aziyi ta Afriki Navch posib dlya stud ist spec vish navch zakl L Afisha 2004 430 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ziya ul Hak Mohammad amp oldid 38431919