Гірнича промисловість Пакистану
Загальна характеристика ред.
Гірнича промисловість. В країні видобувають кам. вугілля, природний газ, магнезити, сірку, кам. сіль та ін. к.к. (див. табл. 1). На межі ХХ-XXI ст. гірничовидобувна промисловість дає всього 0,5% ВНП. Найбільше значення має видобуток природного газу, на частку якого припадає 35% споживаної енергії.
Таблиця 1. — Динаміка видобутку основних видів мінеральної сировини в Пакистані, тис.т*
| Мінеральна сировина та вироби з неї | 1999 | 2000 | 2001 |
| Арагоніт та мармур | 408 | 582 | 468 |
| Глина | 1 200 | 1 275 | 1 130 |
| Барит | 20,5 | 21, 2 | 27,1 |
| Боксити | 9,2 | 8,7 | 5,9 |
| Бентоніт | 15,6 | 13,8 | 10,7 |
| Крейда | 6,5 | 7,7 | 7,7 |
| Китайська глина | 58,3 | 49,6 | 55,6 |
| Хроміт | 13,9 | 26,8 | 9,9 |
| Вугілля | 3 203 | 3 117 | 3 262 |
| Доломіт | 327 | 288 | 257 |
| Польовий шпат | 25 | 43 | 30 |
| Вогнетривка глина | 166 | 144 | 153 |
| Сукновальна глина (фулерова земля) | 19 | 15,3 | 13,4 |
| Гіпс | 284 | 377 | 624 |
| Вапняк | 9 870 | 9 884 | 9 607 |
| Магнезит | 4,9 | 3,6 | 3,0 |
| Кам'яна сіль | 1 275 | 1 313 | 1 393 |
| Кремнезем | 176 | 162 | 145 |
| Стеатит | 56,6 | 54,4 | 30,8 |
| Сірка з нафти і газу | 21,95 | 20,19 | 17,18 |
| Суперфосфат | 104 | 129 | 173 |
| Нітрат амонію | 335,9 | 377,4 | 360,4 |
| Нітрофосфат | 258,7 | 271,3 | 307,8 |
| Цемент | 10 121 | 9 075 | 9 545 |
| Кокс | 676,6 | 725,3 | 713,6 |
| Чавунні болванки | 1 140 | 1 132 | 1 384 |
- Mining Annual Review 2002
Окремі галузі ред.
Нафта і газ. Основні газопромисли пов'язані трубопроводами з великими промисловими центрами. Видобуток нафти (район Дхуліян), яку переробляють на заводі в Равалпінді, задовольняє лише 15% потреб країни, нафтопереробні заводи в Карачі працюють на імпортній нафті.
У 2003 р. італійська компанія Eni почала промисловий видобуток на газовому родовищі Бхіт, розташованому за 180 км північніше м. Карачі в районі національного парку Кіртхар. Родовище, що розробляється під управлінням Eni (частка в акціонерному капіталі — 40%), має запаси 172 млн бар. н. е. Видобуток на родовищі досяг стійкого рівня понад 40 тис. бар./добу; газ надходить на внутрішній ринок. На освоєння родовища було витрачено 236 млн дол., з яких інвестиції Eni становили 94 млн бар. Інші учасники проєкту: Kirthar Petroleum (part of Shell) — 28%, OGDCL — 20% і Premier-Kufpec Pakistan — 12% [Petroleum Economist. 2003. V.70].
У Північно-Західній Прикордонній (North-West Frontier) провінції Пакистану у 2002 р. зроблене перше газове відкриття в цьому регіоні. Запаси газу родов. Манзалай (Manzalai) оцінені в 28 млрд куб.м. Родовище містить також конденсат [Petroleum Economist. 2003. V.70]. Потенційний видобуток на нововідкритому родов. Манзалай може становити 1 млн куб.м/добу газу і 230 бар./добу конденсату. Права на родовище мають компанії: угорська MOL (10%, оператор), Pakistan Petroleum (30%), OGDC (30%), Pakistan Oilfields (25%) і Government Holdings (5%). [Інф. Petroleum Economist. 2003. V.70].
Компанія Oil and Gas Development Co. (OGDC) виконує ряд проєктів в Пакистані, зокрема, на початку XXI ст. успішними були проєкти Uch і Nandpur. Компанія в 2001 р виробила 7.57 млн бар. нафти, 263 543 млн фут.м³. природного газу, 61 032 т зрідженого нафтового газу і 14 112 т сірки. Фірма OGDCL оцінює свої запаси нафти і газу на 2002 р в 152 млн бар. нафти і 10 357 млрд фут.куб. природного газу. Імпорт природного газу. З сусідніх держав Пакистан вважається найбільшим після Туреччини споживачем іранського природного газу, тому переговори про будівництво газопроводу з Ірану в Пакистан почалися ще в 1990 р. Відповідний проєкт розроблявся за участю австралійської компанії BHP, однак внаслідок різних політичних і економічних причин здійснення проєкту неодноразово відкладалося. З підписанням угоди про експорт 18 млрд м³ природного газу з Туркменістану по газопроводу, прокладеному через територію Афганістану, у Ірану з'явився серйозний конкурент. Постачання іранського газу в Пакистан у разі згоди з урахуванням того, що на будівництво газопроводу буде як потрібний мінімум чотири роки, почнеться в 2008–2010 рр [Каспійське інформаційне агентство CNA].
За даними агентства «Фарс» постачання природного газу з Ірану в Пакистан в 2010–2020 рр. може скласти близько 10 млрд м³ в рік. Виробництво і споживання газу в Пакистані становить приблизно 20 млрд м³ в рік. Передбачається, що з скороченням внутрішнього виробництва газу і збільшенням попиту на нього, особливо в галузі електроенергетики, з 2010 р. попит на природний газ в Пакистані значно зросте.
Інші корисні копалини. У невеликій кількості добувають вугілля, кам'яну сіль (Соляний хребет), гіпс (Сибі), а також хроміти (район Хіндубаг), що йдуть переважно на експорт.
Див. також ред.
- Економіка Пакистану
- Геологія Пакистану
- Корисні копалини Пакистану
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Пакистану
Джерела ред.
Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.