www.wikidata.uk-ua.nina.az

Селекція від лат selectio вибір добір наука про методи створення сортів гібридів рослин та порід тварин штамів мікроорга

Селекція

Селекція (від лат. selectio — вибір, добір) — наука про методи створення сортів, гібридів рослин та порід тварин, штамів мікроорганізмів з потрібними людині якостями. В результаті селекційного процесу створено велику кількість сортів сільськогосподарських рослин і порід свійських тварин, штамів мікроорганізмів.

Селекцією також називають галузь про члени сільськогосподарського виробництва, яка займається виведенням сортів і гібридів сільськогосподарських культур, порід тварин.

Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, вміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.

Основними методами селекції є добір, гібридизація з використанням гетерозису та цитоплазматичної чоловічої стерильності, поліплоїдія та мутагенез.

Історія розвитку селекції

Наукові основи селекції вперше заклав Чарльз Дарвін (1859). У зв'язку з розвитком генетики селекція вийшла з стану комплексу практичних заходів для виведення і поліпшення сортів рослин, порід свійських тварин і штамів мікроорганізмів і перетворилася на точну науку, базовану на експерименті.

На українських землях були створені такі сорти сільськогосподарських рослин, як озима пшениця Кримка, яра — Полтавка, конюшина Глухівка, яра вика Вишневецька та багато інших. Як наука, селекція почала розвиватися в Україні наприкінці 19 ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряка й інших сільськогосподарських культур: Уладівська (1880), Немерчанська (1886), Іванівська (1887), Верхняцька (1899), згодом Миронівська (1911). Після занепаду під час революції їхню діяльність поновлено у 1920-их pp. і організовано нові.

Радянський період

У 1930-их pp. багато українських селекціонерів загинули від терору НКВС (Б. Паншин, В. Колкунов, Б. Лебединський, І. Войткевич, В. Ракочі, С. Низовий-Кисіль, Д. Дузь-Крятченко, брати Олександр і Олекса Філіповські, І. Шапошників, П. Соляков, А. Запорожець та ін.).

Новий занепад селекції спричинила війна 1941—1945; згодом науково-дослідницькі установи селекції знову відбудовано і значно поширено. Тепер вони укладаються у таку систему:

1) установи всесоюзного значення з центром в Україні — Всесоюзні науково-дослідницькі інститути: цукрового буряка (Київ), кукурудзи (Дніпропетровське), луб'яних культур (Глухів), садівництва (Київ), селекційногенетичний (Одеса), махорки і цигаркових тютюнів (Київ), олійних культур (Краснодар);

2) Всеукраїнські установи — науково-дослідницькі інститути: селекції і генетики ім. В. Юр'єва (Харків), хліборобства (Київ), хліборобства і тваринництва УРСР (Львів), зрошувального хліборобства (Херсон), Миронівський н.-д. інститут селекції і насінництва пшениці;

3) установи обласного значення — державні обласні сільськогосподарські дослідні і селекційні станції галузевих інститутів.

Досягнення українських селекціонерів

Українські селекціонери створили низку нових сортів сільськогосподарських культур.

Багато цінних сортів озимої й ярої пшениці, а також інших зернових вивів В. Юр'єв, що керував Харківською селекційною станцією (з 1909; 1958 реорганізована на Укр. Інститут Рослинництва). Нові сорти пшениці були виведені ще до революції на селекційно-досл. станціях: Іванівській (Харківська губернія) — Durable 348 (Б. Лебедииський), Миронівській (Київщина) — Українка 0246 (Л. Ковалевський, В. Желткевич, І. Єремеєв) і (після революції) Миронівська 808 та Миронівська Ювілейна 50 (В. Ремесло), Білоцерківській — Лісостепова 74 і 75, Білоцерківська 23 і 198 (А. Горлач), Одеській (з 1928 Всесоюзний Селекційно-генетичний Інститут) — Земка і Кооператорка (А. Сапєгин), Одська 3 і 26, Степова (Ф. Кириченко й ін.; він же і вивів сорти твердої озимої пшениці — Мічурінка і Новомічурінка).

Українські учені мають досягнення у селекції кукурудзи шляхом виведення лінійних матеріалів для подальшого їхнього схрещування з метою винайдення урожайних гібридних комбінацій; селекціонери: Б. Соколов (Дніпропетровський інститут Кукурудзи), О. Мусійко (Одеський Селекційно-Генетичний Інститут), В. Козубенко (Буковинська селекційна станція), М. Хаджинов (Краснодарський Н.-Д. Інститут), П. Оселедець (Київ); найпоширеніші гібриди: Дніпровський 90 Т., Буковинський 3 і З ТВ, Одеський 27 М, Краснодарський 436, Київський 8.

Нові сорти озимого ячменю вивів П. Гаркавий (Оріон, Одеський 31, Одеський 46). Виведено високоврожайні сорти гороху: Уладовський 208 і 303 (І. Громик і співр.), Уладовський 6 і 8 (М. Шульга), Чернігівський 190 (М. Хандогін, І. Перешкура). Низку сортів соняшника з високим вмістом олії вивів у Всесоюзному Інституті Олійних Культур (Краснодар) укр. селекціонер В. Пустовійт при співробітництві В. Щербини та Г. Романенка.

Селекція цукрового буряка велася в Україні з 1893; видатніші селекціонери до 1940: Л. Семполовський (керівник Уладівської станції), О. Ґельмер і Б. Лебединський (Іванівська станція), В. Михалєвич і Т. Гринько (Верхняцька), Олена Савицька, В. Савицький, О. Архімович та ін. Після 1945 нові сорти цукрового буряка виведено на станціях: Уладівській — 752, поліпшені (М. Котт, М. Булін, А. Поздняк), Верхняцькій — 020, 031, 038 (Т. Гринько, П. Гордієнко, Д. Попадюк); однонасінні сорти виведено у Всесоюзному Н.-Д. Інституті цукрових буряків у Києві, Білоцерківській досл. Селекційній н.-д. станції і Ялтушківському опорному пункті — Білоцерківські (Ольга Коломієць, С. Устименко, П. Прозора) і Ялтушківські (О. Попов, Г. Мокан) однонасінні; з гібридів виведено Білоцерківські полігібриди 1 і 2 (С. Бережко, О. Коломієць) і Ялтушківський гібрид (Г. Мокан, Н. Нефедова, О. Попов).

Крім цього, виведено нові сорти багатьох ін. зернових, зернобобових, техн. і кормових культур, картоплі, городини, овочів і винограду.

В еміграції працюють, українські селекціонери: у США — К. й О. Архімовичі, І. Безпалов (вивів сорт озимого ячменю), Г. Гагарин, І. Громик, Вячеслав і Олена Савицькі й ін.; у Канаді — С. Симко та ін.; в Аргентині — Р. Шехаїв (С. картоплі); в Австрії — І. Болсунов (С. тютюну).

Методи селекції

Методи селекції рослин

Вавилов зібрав колекцію насіння різних сортів культурних рослин з усього світу і визначив 7 центрів походження та різноманітності культурних рослин, що збігаються з осередками древніх цивілізацій:

Етапи селекції рослин. Масовий та індивідуальний добір рослин за необхідними ознаками. Створення чистих ліній — гомозиготних особин з однаковим генотипом, отриманих внаслідок самозапилення. Самозапилення підвищує кількість гомозигот, дає можливість виявити несприятливі мутації. Для самозапильних рослин застосовують багаторазовий індивідуальний добір і виводять декілька чистих ліній за визначеними ознаками. Для перехреснозапильних рослин проводять штучне самозапилення і виявляють мутації. В отриманих гомозиготних лініях урожайність знижується. Одержання міжлінійних гібридів — перехресне запилення двох чистих ліній — приводить до появи високоврожайного покоління. У гібридів спостерігається гетерозис, врожайність і життєздатність підвищуються у 1,5-2 рази. Подальше розмноження міжлінійних гібридів знижує ефект гетерозису. Кращі комбінації чистих ліній отримують шляхом дослідницької роботи.

У самозапильних рослин виводять декілька сортів, які можуть розмножуватися насінням. Перехреснозапильні рослини розмножують вегетативно. Це дає можливість отримати одноманітну гетерозиготну популяцію. Для однорічних рослин застосовують штучне запилення. З метою підвищення врожайності використовують поліплоїдію. Багато культурних рослин (пшениця, овес, картопля, буряк, суниця) є поліплоїдами. Поліплоїди характеризуються більшою урожайністю, стійкістю до кліматичних змін, містять більше поживних речовин.

У рослинництві використовується віддалена гібридизація — одержання міжвидових і міжродових гібридів. Такі гібриди безплідні, оскільки порушено мейоз і утворення статевих клітин. Георгій Карпеченко отримав капустяно-редьковий поліплоїдний плідний гібрид. Він не схрещувався ні з редькою, ні з капустою, не давав розщеплення ознак капусти чи редьки, тобто було отримано новий вид.

Роботи І. В. Мічуріна. І. В. Мічурін створив нові сорти культурних плодово-ягідних рослин шляхом гібридизації, щеплення рослин і строгого добору. Прищепа — живець рослини, що прищеплюється. Підщепа — доросла рослина, на яку прищеплюється прищепа.

При схрещуванні застосовували метод ментора — виховання в гібридному саджанці бажаних ознак шляхом щеплення його на рослину-вихователя. Чим старший ментор, тим сильніший його вплив на прищепу.

І. В. Мічурін працював над створенням морозостійких, крупноплідних сортів із чудовими смаковими якостями.

Вітчизняні досягнення в селекції рослин. Ф. К. Кириченко вивів ряд зимостійких сортів озимої м'якої пшениці. Ним вперше створена озима тверда пшениця, найврожайніші сорти якої Одеська, Ювілейна, Новомічурінська. Т. Є. Тарасенко та І. Д. Прохожай вивели високоврожайні сорти ярого ячменю, які районовано в багатьох областях України. І. М. Хаджінов досяг великих успіхів у селекції кукурудзи. Високою популярністю користуються сорти картоплі, які вивела Н. А. Лебедева.

Методи селекції тварин

У тварин можливе тільки статеве розмноження, відсутня масовість у потомстві від однієї пари. В селекції тварин необхідно враховувати екстер'єр і продуктивність. На продуктивність дуже впливають умови утримування, раціон харчування, догляд.

Людина приручила й одомашнила майже 10 тис. видів тварин. У селекції тварин використовують два методи схрещування: споріднене (інбридинг) і неспоріднене (аутбридинг). При доборі пари враховують родовід і характерні ознаки тварин. Споріднене схрещування проводиться між особинами однієї породи і використовується для одержання чистих ліній. При цьому може виникнути зниження життєздатності особини і поява мутацій, тому необхідний строгий добір за потрібними ознаками.

Завданням селекції тварин є виведення нових або удосконалення існуючих порід свійських тварин певного біологічного виду, які мають цінні для людини спільні ознаки і властивості й чітко відрізняють особин цієї породи від інших представників виду.

Переваги селекційного розведення

Селекційне розведення має багато переваг, тому багато фермерів вибирають цей метод. Однією з головних переваг цього методу сільськогосподарського виробництва є отримання більшого прибутку. Здатність задовольняти потреби споживачів дозволяє заробляти більше.

Більший прибуток

Селекційне розведення дозволяє посилювати корисні характеристики для фермерів. Наприклад, якщо у вас є корови, вони можуть давати більше молока, ніж звичайні корови. За допомогою розведення таких корів, їхні нащадки також матимуть здатність до високої продуктивності. Цей ген можна успадкувати та передавати з покоління в покоління. Так само, при вирощуванні культур методами селекційного розведення, вони будуть зростати більше, ніж звичайні культури. Поширення цих переваг значно підвищить ринкову вартість продуктів. Якщо ви підприємець, використання селекційного розведення безсумнівно є ідеальним вибором.

Усунення хвороб

Ще одною великою перевагою селекційного розведення є можливість боротися з хворобами рослин і тварин. Згідно з дослідженнями, виявлення та попередній скринінг певних захворювань дозволяють контролювати їх розповсюдження. За допомогою контрольованого розведення рослин і тварин без генетичних захворювань можна уникнути передачі цих хвороб нащадкам у майбутньому.

Див. теж

Література

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  • Біологічний словник : 2-е вид. / за редакцією академіка АН УРСР К. М. Ситника, члена-кореспондента АН УРСР В. О. Топачевського. — К. : Головна редакція УРЕ, 1986. — С. 518—519.
  • Вавилов Н.И. Теоретические основы селекции. — М.: Наука, 1987. — 512 с.
  • Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: У 4 т. / Редкол.: В. В. Моргун (голов. ред.) та ін. — К.: Логос, 2001. — Т. 1. — 644 с.; Т. 2. — 636 с.; Т. 3. — 480 с.; Т. 4. — 675 с.
  • Зозуля О. Л., Мамалиґа В. С. Селекція і насінництво польових культур. — К.: Урожай, 1993. — 416 с.
  • Історичні аспекти розвитку теорії селекції у скотарстві України / В. П. Буркат, І. С. Бородай. — К. : Аграрна наука, 2006. — 584 с.: іл. — ISBN 966-540-126-2
  • Крупномасштабная селекция в животноводстве / Н. Басовский [и др.] ; ред. Н. Басовский. — К. : Ассоциация «Украина», 1994. — 374 с. — ISBN 5-7987-0230-8
  • Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І., Власенко В. А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. — К.: Вища освіта, 2006. — 463 с.: іл. — ISBN 966-8081-50-1
  • Молоцький М. Я., Васильківський С. П., Князюк В. І. Селекція та насінництво польових культур: Практикум. — К.: Вища шк., 1995. — 238 с.
  • Словник термінів з цитології, генетики, селекції та насінництва / М. Я. Молоцький, С. П. Васильківський, В. І. Князюк, П. І. Скоробреха. — Біла Церква: Білоцерк. держ. аграр. ун-т, 1999. — 400 с.
  • Становлення та розвиток селекції сільськогосподарських культур в Україні: історико-науковий аналіз / Р. А. Вожегова ; УААН, Ін-т рису. — К., 2007. — 266 c. — ISBN 979-966-8502-62-0

Посилання

  1. Advantages and Disadvantages of Selective Breeding. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Selekciya vid lat selectio vibir dobir nauka pro metodi stvorennya sortiv gibridiv roslin ta porid tvarin shtamiv mikroorganizmiv z potribnimi lyudini yakostyami V rezultati selekcijnogo procesu stvoreno veliku kilkist sortiv silskogospodarskih roslin i porid svijskih tvarin shtamiv mikroorganizmiv Selekciyeyu takozh nazivayut galuz pro chleni silskogospodarskogo virobnictva yaka zajmayetsya vivedennyam sortiv i gibridiv silskogospodarskih kultur porid tvarin Zalezhno vid cilej selekciyu provodyat na yakist smak zovnishnij viglyad zberezhennya plodiv ta ovochiv vmist bilka ta aminokislot u zerni zhirnomolochnist stijkist do hvorob shkidnikiv ta nespriyatlivih klimatichnih umov urozhajnist roslin plodyuchist ta produktivnist u tvarin tosho Osnovnimi metodami selekciyi ye dobir gibridizaciya z vikoristannyam geterozisu ta citoplazmatichnoyi cholovichoyi sterilnosti poliployidiya ta mutagenez Zmist 1 Istoriya rozvitku selekciyi 1 1 Radyanskij period 2 Dosyagnennya ukrayinskih selekcioneriv 3 Metodi selekciyi 3 1 Metodi selekciyi roslin 3 2 Metodi selekciyi tvarin 4 Perevagi selekcijnogo rozvedennya 1 4 1 Bilshij pributok 4 2 Usunennya hvorob 5 Div tezh 6 Literatura 7 PosilannyaIstoriya rozvitku selekciyi RedaguvatiNaukovi osnovi selekciyi vpershe zaklav Charlz Darvin 1859 U zv yazku z rozvitkom genetiki selekciya vijshla z stanu kompleksu praktichnih zahodiv dlya vivedennya i polipshennya sortiv roslin porid svijskih tvarin i shtamiv mikroorganizmiv i peretvorilasya na tochnu nauku bazovanu na eksperimenti Na ukrayinskih zemlyah buli stvoreni taki sorti silskogospodarskih roslin yak ozima pshenicya Krimka yara Poltavka konyushina Gluhivka yara vika Vishnevecka ta bagato inshih Yak nauka selekciya pochala rozvivatisya v Ukrayini naprikinci 19 st koli vinikli pershi stanciyi dlya selekciyi cukrovogo buryaka j inshih silskogospodarskih kultur Uladivska 1880 Nemerchanska 1886 Ivanivska 1887 Verhnyacka 1899 zgodom Mironivska 1911 Pislya zanepadu pid chas revolyuciyi yihnyu diyalnist ponovleno u 1920 ih pp i organizovano novi Radyanskij period Redaguvati U 1930 ih pp bagato ukrayinskih selekcioneriv zaginuli vid teroru NKVS B Panshin V Kolkunov B Lebedinskij I Vojtkevich V Rakochi S Nizovij Kisil D Duz Kryatchenko brati Oleksandr i Oleksa Filipovski I Shaposhnikiv P Solyakov A Zaporozhec ta in Novij zanepad selekciyi sprichinila vijna 1941 1945 zgodom naukovo doslidnicki ustanovi selekciyi znovu vidbudovano i znachno poshireno Teper voni ukladayutsya u taku sistemu 1 ustanovi vsesoyuznogo znachennya z centrom v Ukrayini Vsesoyuzni naukovo doslidnicki instituti cukrovogo buryaka Kiyiv kukurudzi Dnipropetrovske lub yanih kultur Gluhiv sadivnictva Kiyiv selekcijnogenetichnij Odesa mahorki i cigarkovih tyutyuniv Kiyiv olijnih kultur Krasnodar 2 Vseukrayinski ustanovi naukovo doslidnicki instituti selekciyi i genetiki im V Yur yeva Harkiv hliborobstva Kiyiv hliborobstva i tvarinnictva URSR Lviv zroshuvalnogo hliborobstva Herson Mironivskij n d institut selekciyi i nasinnictva pshenici 3 ustanovi oblasnogo znachennya derzhavni oblasni silskogospodarski doslidni i selekcijni stanciyi galuzevih institutiv Dosyagnennya ukrayinskih selekcioneriv RedaguvatiUkrayinski selekcioneri stvorili nizku novih sortiv silskogospodarskih kultur Bagato cinnih sortiv ozimoyi j yaroyi pshenici a takozh inshih zernovih viviv V Yur yev sho keruvav Harkivskoyu selekcijnoyu stanciyeyu z 1909 1958 reorganizovana na Ukr Institut Roslinnictva Novi sorti pshenici buli vivedeni she do revolyuciyi na selekcijno dosl stanciyah Ivanivskij Harkivska guberniya Durable 348 B Lebediiskij Mironivskij Kiyivshina Ukrayinka 0246 L Kovalevskij V Zheltkevich I Yeremeyev i pislya revolyuciyi Mironivska 808 ta Mironivska Yuvilejna 50 V Remeslo Bilocerkivskij Lisostepova 74 i 75 Bilocerkivska 23 i 198 A Gorlach Odeskij z 1928 Vsesoyuznij Selekcijno genetichnij Institut Zemka i Kooperatorka A Sapyegin Odska 3 i 26 Stepova F Kirichenko j in vin zhe i viviv sorti tverdoyi ozimoyi pshenici Michurinka i Novomichurinka Ukrayinski ucheni mayut dosyagnennya u selekciyi kukurudzi shlyahom vivedennya linijnih materialiv dlya podalshogo yihnogo shreshuvannya z metoyu vinajdennya urozhajnih gibridnih kombinacij selekcioneri B Sokolov Dnipropetrovskij institut Kukurudzi O Musijko Odeskij Selekcijno Genetichnij Institut V Kozubenko Bukovinska selekcijna stanciya M Hadzhinov Krasnodarskij N D Institut P Oseledec Kiyiv najposhirenishi gibridi Dniprovskij 90 T Bukovinskij 3 i Z TV Odeskij 27 M Krasnodarskij 436 Kiyivskij 8 Novi sorti ozimogo yachmenyu viviv P Garkavij Orion Odeskij 31 Odeskij 46 Vivedeno visokovrozhajni sorti gorohu Uladovskij 208 i 303 I Gromik i spivr Uladovskij 6 i 8 M Shulga Chernigivskij 190 M Handogin I Pereshkura Nizku sortiv sonyashnika z visokim vmistom oliyi viviv u Vsesoyuznomu Instituti Olijnih Kultur Krasnodar ukr selekcioner V Pustovijt pri spivrobitnictvi V Sherbini ta G Romanenka Selekciya cukrovogo buryaka velasya v Ukrayini z 1893 vidatnishi selekcioneri do 1940 L Sempolovskij kerivnik Uladivskoyi stanciyi O Gelmer i B Lebedinskij Ivanivska stanciya V Mihalyevich i T Grinko Verhnyacka Olena Savicka V Savickij O Arhimovich ta in Pislya 1945 novi sorti cukrovogo buryaka vivedeno na stanciyah Uladivskij 752 polipsheni M Kott M Bulin A Pozdnyak Verhnyackij 020 031 038 T Grinko P Gordiyenko D Popadyuk odnonasinni sorti vivedeno u Vsesoyuznomu N D Instituti cukrovih buryakiv u Kiyevi Bilocerkivskij dosl Selekcijnij n d stanciyi i Yaltushkivskomu opornomu punkti Bilocerkivski Olga Kolomiyec S Ustimenko P Prozora i Yaltushkivski O Popov G Mokan odnonasinni z gibridiv vivedeno Bilocerkivski poligibridi 1 i 2 S Berezhko O Kolomiyec i Yaltushkivskij gibrid G Mokan N Nefedova O Popov Krim cogo vivedeno novi sorti bagatoh in zernovih zernobobovih tehn i kormovih kultur kartopli gorodini ovochiv i vinogradu V emigraciyi pracyuyut ukrayinski selekcioneri u SShA K j O Arhimovichi I Bezpalov viviv sort ozimogo yachmenyu G Gagarin I Gromik Vyacheslav i Olena Savicki j in u Kanadi S Simko ta in v Argentini R Shehayiv S kartopli v Avstriyi I Bolsunov S tyutyunu Metodi selekciyi RedaguvatiMetodi selekciyi roslin Redaguvati Vavilov zibrav kolekciyu nasinnya riznih sortiv kulturnih roslin z usogo svitu i viznachiv 7 centriv pohodzhennya ta riznomanitnosti kulturnih roslin sho zbigayutsya z oseredkami drevnih civilizacij Pivdennoazijskij Indiya ris cukrova trostina baklazhan ogirok mango citrusovi Shidnoazijskij Kitaj proso soya grechka yachmin cibulya grusha yablunya sliva hurma chaj opiumnij mak redka girchicya shovkovicya tosho Pivdenno Zahidnoazijskij Centralna Aziya i Blizkij Shid pshenicya zhito bobovi vinograd morkva bavovnik cibulya chasnik ripa konopli migdal persik grusha yablunya abrikos voloskij gorih tosho Seredzemnomorskij Seredzemnomor ya sochevicya maslini kapusta buryak redka kormovi kulturi pshenicya oves goroh lyupin sparzha selera krip shavel tosho Abissinskij Efiopske nagir ya tverdi sorti pshenici yachmin kava sorgo banan kunzhut koriandr cibulya tosho Centralnoamerikanskij Meksika kukurudza bavovnik kakao garbuz tyutyun solodkij perec sonyashnik tomati tosho Andijskij Andi Pivdennoyi Ameriki kartoplya ananas koka arahis sonyashnik kakao kauchuk hinne derevo tosho Etapi selekciyi roslin Masovij ta individualnij dobir roslin za neobhidnimi oznakami Stvorennya chistih linij gomozigotnih osobin z odnakovim genotipom otrimanih vnaslidok samozapilennya Samozapilennya pidvishuye kilkist gomozigot daye mozhlivist viyaviti nespriyatlivi mutaciyi Dlya samozapilnih roslin zastosovuyut bagatorazovij individualnij dobir i vivodyat dekilka chistih linij za viznachenimi oznakami Dlya perehresnozapilnih roslin provodyat shtuchne samozapilennya i viyavlyayut mutaciyi V otrimanih gomozigotnih liniyah urozhajnist znizhuyetsya Oderzhannya mizhlinijnih gibridiv perehresne zapilennya dvoh chistih linij privodit do poyavi visokovrozhajnogo pokolinnya U gibridiv sposterigayetsya geterozis vrozhajnist i zhittyezdatnist pidvishuyutsya u 1 5 2 razi Podalshe rozmnozhennya mizhlinijnih gibridiv znizhuye efekt geterozisu Krashi kombinaciyi chistih linij otrimuyut shlyahom doslidnickoyi roboti U samozapilnih roslin vivodyat dekilka sortiv yaki mozhut rozmnozhuvatisya nasinnyam Perehresnozapilni roslini rozmnozhuyut vegetativno Ce daye mozhlivist otrimati odnomanitnu geterozigotnu populyaciyu Dlya odnorichnih roslin zastosovuyut shtuchne zapilennya Z metoyu pidvishennya vrozhajnosti vikoristovuyut poliployidiyu Bagato kulturnih roslin pshenicya oves kartoplya buryak sunicya ye poliployidami Poliployidi harakterizuyutsya bilshoyu urozhajnistyu stijkistyu do klimatichnih zmin mistyat bilshe pozhivnih rechovin U roslinnictvi vikoristovuyetsya viddalena gibridizaciya oderzhannya mizhvidovih i mizhrodovih gibridiv Taki gibridi bezplidni oskilki porusheno mejoz i utvorennya statevih klitin Georgij Karpechenko otrimav kapustyano redkovij poliployidnij plidnij gibrid Vin ne shreshuvavsya ni z redkoyu ni z kapustoyu ne davav rozsheplennya oznak kapusti chi redki tobto bulo otrimano novij vid Roboti I V Michurina I V Michurin stvoriv novi sorti kulturnih plodovo yagidnih roslin shlyahom gibridizaciyi sheplennya roslin i strogogo doboru Prishepa zhivec roslini sho prisheplyuyetsya Pidshepa dorosla roslina na yaku prisheplyuyetsya prishepa Pri shreshuvanni zastosovuvali metod mentora vihovannya v gibridnomu sadzhanci bazhanih oznak shlyahom sheplennya jogo na roslinu vihovatelya Chim starshij mentor tim silnishij jogo vpliv na prishepu I V Michurin pracyuvav nad stvorennyam morozostijkih krupnoplidnih sortiv iz chudovimi smakovimi yakostyami Vitchiznyani dosyagnennya v selekciyi roslin F K Kirichenko viviv ryad zimostijkih sortiv ozimoyi m yakoyi pshenici Nim vpershe stvorena ozima tverda pshenicya najvrozhajnishi sorti yakoyi Odeska Yuvilejna Novomichurinska T Ye Tarasenko ta I D Prohozhaj viveli visokovrozhajni sorti yarogo yachmenyu yaki rajonovano v bagatoh oblastyah Ukrayini I M Hadzhinov dosyag velikih uspihiv u selekciyi kukurudzi Visokoyu populyarnistyu koristuyutsya sorti kartopli yaki vivela N A Lebedeva Metodi selekciyi tvarin Redaguvati U tvarin mozhlive tilki stateve rozmnozhennya vidsutnya masovist u potomstvi vid odniyeyi pari V selekciyi tvarin neobhidno vrahovuvati ekster yer i produktivnist Na produktivnist duzhe vplivayut umovi utrimuvannya racion harchuvannya doglyad Lyudina priruchila j odomashnila majzhe 10 tis vidiv tvarin U selekciyi tvarin vikoristovuyut dva metodi shreshuvannya sporidnene inbriding i nesporidnene autbriding Pri dobori pari vrahovuyut rodovid i harakterni oznaki tvarin Sporidnene shreshuvannya provoditsya mizh osobinami odniyeyi porodi i vikoristovuyetsya dlya oderzhannya chistih linij Pri comu mozhe viniknuti znizhennya zhittyezdatnosti osobini i poyava mutacij tomu neobhidnij strogij dobir za potribnimi oznakami Zavdannyam selekciyi tvarin ye vivedennya novih abo udoskonalennya isnuyuchih porid svijskih tvarin pevnogo biologichnogo vidu yaki mayut cinni dlya lyudini spilni oznaki i vlastivosti j chitko vidriznyayut osobin ciyeyi porodi vid inshih predstavnikiv vidu Perevagi selekcijnogo rozvedennya 1 RedaguvatiSelekcijne rozvedennya maye bagato perevag tomu bagato fermeriv vibirayut cej metod Odniyeyu z golovnih perevag cogo metodu silskogospodarskogo virobnictva ye otrimannya bilshogo pributku Zdatnist zadovolnyati potrebi spozhivachiv dozvolyaye zaroblyati bilshe Bilshij pributok Redaguvati Selekcijne rozvedennya dozvolyaye posilyuvati korisni harakteristiki dlya fermeriv Napriklad yaksho u vas ye korovi voni mozhut davati bilshe moloka nizh zvichajni korovi Za dopomogoyu rozvedennya takih koriv yihni nashadki takozh matimut zdatnist do visokoyi produktivnosti Cej gen mozhna uspadkuvati ta peredavati z pokolinnya v pokolinnya Tak samo pri viroshuvanni kultur metodami selekcijnogo rozvedennya voni budut zrostati bilshe nizh zvichajni kulturi Poshirennya cih perevag znachno pidvishit rinkovu vartist produktiv Yaksho vi pidpriyemec vikoristannya selekcijnogo rozvedennya bezsumnivno ye idealnim viborom Usunennya hvorob Redaguvati She odnoyu velikoyu perevagoyu selekcijnogo rozvedennya ye mozhlivist borotisya z hvorobami roslin i tvarin Zgidno z doslidzhennyami viyavlennya ta poperednij skrining pevnih zahvoryuvan dozvolyayut kontrolyuvati yih rozpovsyudzhennya Za dopomogoyu kontrolovanogo rozvedennya roslin i tvarin bez genetichnih zahvoryuvan mozhna uniknuti peredachi cih hvorob nashadkam u majbutnomu Div tezh RedaguvatiSelekciya roslinLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Biologichnij slovnik 2 e vid za redakciyeyu akademika AN URSR K M Sitnika chlena korespondenta AN URSR V O Topachevskogo K Golovna redakciya URE 1986 S 518 519 Vavilov N I Teoreticheskie osnovy selekcii M Nauka 1987 512 s Genetika i selekciya v Ukrayini na mezhi tisyacholit U 4 t Redkol V V Morgun golov red ta in K Logos 2001 T 1 644 s T 2 636 s T 3 480 s T 4 675 s Zozulya O L Mamaliga V S Selekciya i nasinnictvo polovih kultur K Urozhaj 1993 416 s Istorichni aspekti rozvitku teoriyi selekciyi u skotarstvi Ukrayini V P Burkat I S Borodaj K Agrarna nauka 2006 584 s il ISBN 966 540 126 2 Krupnomasshtabnaya selekciya v zhivotnovodstve N Basovskij i dr red N Basovskij K Associaciya Ukraina 1994 374 s ISBN 5 7987 0230 8 Molockij M Ya Vasilkivskij S P Knyazyuk V I Vlasenko V A Selekciya i nasinnictvo silskogospodarskih roslin Pidruchnik K Visha osvita 2006 463 s il ISBN 966 8081 50 1 Molockij M Ya Vasilkivskij S P Knyazyuk V I Selekciya ta nasinnictvo polovih kultur Praktikum K Visha shk 1995 238 s Slovnik terminiv z citologiyi genetiki selekciyi ta nasinnictva M Ya Molockij S P Vasilkivskij V I Knyazyuk P I Skorobreha Bila Cerkva Bilocerk derzh agrar un t 1999 400 s Stanovlennya ta rozvitok selekciyi silskogospodarskih kultur v Ukrayini istoriko naukovij analiz R A Vozhegova UAAN In t risu K 2007 266 c ISBN 979 966 8502 62 0Posilannya RedaguvatiSelekciya Arhivovano 21 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2 Advantages and Disadvantages of Selective Breeding Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Selekciya amp oldid 39514669