www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сорго Со рго Sorghum рід одно та багаторічних рослин родини тонконогових Poaceae що охоплює до 50 дикоростучих і культур

Сорго

Со́рго (Sorghum) — рід одно- та багаторічних рослин родини тонконогових (Poaceae), що охоплює до 50 дикоростучих і культурних видів, поширених переважно у тропічних і субтропічних країнах, з яких кілька видів культивуються людиною. Економічно найважливіший вид — звичайне або цукрове сорго (Sorghum bicolor), зерно якого використовують для споживання, на фураж та для переробки на мелясу, крохмаль (74 %) і спирт. Ця рослина широко вирощується в Азії (в південно-західній частині), Африці (екваторіальна й південна), Південній і Північній Америці, Європі (на півдні континенту), Австралії.

Сорго
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Надтриба: Andropogonodae
Триба: Andropogoneae
Підтриба: Saccharinae
Рід: Сорго (Sorghum)
Moench, 1794
Види

Близько 30, див. текст

Вікісховище: Sorghum

Біологічний опис Редагувати

За зовнішнім виглядом сорго нагадує кукурудзу. Коренева система потужна, проникає на глибину 2-2,5 м. Стебло прямостояче, заввишки від 0,5 (карликові форми) до 7 м (тропічні форми), сухе при дозріванні (у більшості сортів зернового і віничного сорго) або соковите (у цукрового сорго). Рослини зернового сорго розвивають кілька стебел. Листкова пластинка ланцетоподібна з гострими краями. Суцвіття — прямостояча, розлога, поникла або зігнута волоть завдовжки 10-70 см (інколи більше). Зерно звичайно овальної або яйцеподібної форми, плівчасте або голе, білого, рожевого, червоного, жовтого забарвлення; маса 1000 зерен 5-32 г. Сорго відрізняється легкою пристосованістю до ґрунтових і кліматичних умов, теплолюбне, посухостійке, добре переносить підвищену концентрацію солей в ґрунті.

Історія вирощування Редагувати

Батьківщина сорго — Екваторіальна або Північно-Східна Африка. Похідними центрами походження вважають Індію і Китай, звідки воно було завезено в інші країни. У Індії сорго вирощують з 3-го тисячоліття до нашої ери, у Китаї та Єгипті — з 2-го тис. до н. е. В Європу культура була завезена в XV столітті, до Америки в XVII столітті. Сорго відвіку вирощують в Центральній Азії. На півдні Східної Європи — з XIX століття.

Класифікація Редагувати

  • Sorghum interjectum
  • Sorghum intrans
  • Sorghum laxiflorum
  • Sorghum leiocladum
  • Sorghum macrospermum
  • Sorghum matarankense
  • Sorghum miliaceum
  • Sorghum nigrum
  • Sorghum nitidum
  • Sorghum plumosum
  • Sorghum propinquum
  • Sorghum purpureosericeum
  • Sorghum stipoideum
  • Sorghum timorense
  • Sorghum trichocladum
  • Sorghum versicolor
  • Sorghum virgatum


Використання Редагувати

Сорго — хлібна, технічна і кормова рослина. Зерно містить 61-68 % крохмалю, 7,8-16,7 % білка, 1,7-6,5 % жиру. З нього виробляють борошно, крупу, спирт, крохмаль та інше. Із стебел цукрового сорго (містить до 18 % цукру) отримують патоку (сорговий мед). Зерно і зелену масу використовують на корм великій рогатій худобі. Солома використовується як сировина для виробництва паперу, картону, плетених виробів, віників, нею вкривають дахи, використовують на паливо, для загорож. З сухих стебел деяких видів отримують червону фарбу для обробки шкір. Треба зважати на те, що молоді рослини багатьох видів сорго отруйні.

Технологія вирощування Редагувати

Культивуються найпоширеніші види: звичайне сорго (S. vulgare), джугара (S. sernuum), дурра (S. durra), гаолян (S. japonicum), кафрське сорго (S. caffrorum), хвостате сорго (S. caudatum), дохна (S. dochna), зернове сорго (S. bicolor), цукрове сорго (S. saccharatum), віничне або волотисте сорго (S. technicum), суданська трава (S. sudanense). До роду сорго відносяться також гумай (S. halepense) — смітна і кормова рослина. Широко поширені гібриди звичайного сорго з гумаем і суданською травою.

Починаючи з березня в Україні проводиться ранньовесняне боронування під посів сорго з метою закриття вологи. У квітні, з появою сходів багаторічних бур'янів, поле оброблюється гербіцидами (Ураган Форте 2,5 л/га, наприклад). За прогрівання ґрунту до температури +14 °C на глибину до 10 см проводять передпосівну культивацію на глибину 5—7 см задля утворення «насіннєвого ложа», розрихлення верхнього шару ґрунту, знищення пагонів однорічних бур'янів. Сорго — просапна культура. Використовується в пожнивних, поукосних і змішаних посівах. Чутлива на внесення добрива (90-120 кг/га NPK), цукрове сорго — на гній (40 мл/га).

Посів проводять на глибину 3,5 см (максимально до 7 см на легких ґрунтах) у вологий ґрунт. Дотримуються щільності посіву 160—200 тис. насінин на гектар (для отримання кінцевої щільності 120 тис./га). Ширина міжрядь залежить від використаної техніки — 21-70 см. В той же день проводять обприскування ґрунтовими гербіцидами (Примекстра Голд 3,5 л/га,) для боротьби зі злаковими однорічними та дводольними однорічними бур'янами. Боронування середніми боронами проводять з метою заробки гербіцидів у землю та розрихлення верхнього шару для закриття вологи. На 3-7-й день проводять повторне боронування легкими або пружинними боронами для знищення кірки на поверхні ґрунту (закриття вологи) та боротьби зі сходами бур'янів.

Спосіб посіву: широкорядний (міжряддя 60-70 см). На 1 га розміщують 40-120 тис. рослин. Збирають сорго на зерно у фазі його повної стиглості, на силос — в період воскової стиглості, на зелений корм — на початку викидання волоті.

Шкідники: попелиці, дротяники, совки та стебловий метелик; хвороби — тверда і летюча сажка, стеблова гниль, коренева гниль, бактеріози та ін.

Світове виробництво Редагувати

Світове виробництво сорго тис. тонн
Країни 1973 1985 1995 2005
 США 20 900 28 456 11 650 9 848
 Нігерія 4 000 4 911 6 997 8 028
 Індія 4 500 10 197 9 327 8 000
 Мексика 6 597 4 170 6 300
 Аргентина 6 200 1 649 2 900
 Судан 3 597 2 450 2 600
 КНР 5 696 4 854 2 593
 Ефіопія  — 1 141 1 800
 Австралія 1 369 1 273 1 748
 Бразилія 268 277 1 530

Сорго в Україні Редагувати

В Україні — 5 видів, з них культивуються 4, переважно в південних частинах країни. Джугару й цукрове сорго вирощують на невеличких площах у степу. Урожайність 25—30 ц/га, зеленої маси — 300—400 ц/га.

Важливі сорти та гібриди в степовій зоні України: Українське 107, Кубанське червоне 1677, Генічеське 1, гібрид Степовий 5, гібрид Кормовий 5, Оранжеве 160.

Нутриціологічна цінність Редагувати

Усі види сорго містять фенольні кислоти, а більшість містить флавоноїди. Зерна сорго є одним із найбільших харчових джерел флавоноїду проантоціанідину. Загальний вміст фенолу (як у фенольних кислотах, так і у флавоноїдах) корелює з антиоксидантною активністю. Антиоксидантна активність висока у сорго з темним перикарпієм і пігментованим насінником. Антиоксидантна активність сорго може пояснити зниження захворюваності на деякі види раку серед популяцій, які споживають сорго.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. ISBN 3-527-30114-3.
  2. При використання сівалок «прямого типу» (Kinze) дана операція не проводиться.
  3. Обов'язковою є обробка насіння сорго антидотом (Концепт ІІІ).
  4. FAOSTAT
  5. Dykes, Linda; Rooney, Lloyd W. (1 листопада 2006). Sorghum and millet phenols and antioxidants. Journal of Cereal Science (англ.) 44 (3). с. 236–251. ISSN 0733-5210. doi:10.1016/j.jcs.2006.06.007. Процитовано 30 квітня 2023. 
  6. Luca, Simon Vlad; Macovei, Irina; Bujor, Alexandra; Miron, Anca; Skalicka-Woźniak, Krystyna; Aprotosoaie, Ana Clara; Trifan, Adriana (21 лютого 2020). Bioactivity of dietary polyphenols: The role of metabolites. Critical Reviews in Food Science and Nutrition 60 (4). с. 626–659. ISSN 1040-8398. PMID 30614249. doi:10.1080/10408398.2018.1546669. Процитовано 30 квітня 2023. 

Література Редагувати

  • Адаптивні технології вирощування круп'яних культур : [колект. монографія : у 2 ч.] / за ред. д-рів с.-г. наук С. П. Полторецького і В. Я. Білоножка. - Умань : Сочінський М. М. [вид.], 2018.
    • Ч. 2 : Сорго і сориз / С. П. Полторецький [та ін.]. - 2018. - 156 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 143-156. - 300 прим. - ISBN 978-966-304-277-0
  • Атлас морфологічних ознак сорго двокольорового Sorghum bicolor L. – К.: Український інститут експертизи сортів рослин, 2017. – 37 с.
  • Енергетичні рослини в Україні / В. М. Скорий. - К. : Аграр Медіа Груп ; К. : [Фенікс], 2009. - 224 с.: іл. - Бібліогр.: с. 223. - ISBN 978-966-651-749-7
  • Соргові культури : Моногр. / Л. Х. Макаров; Ін-т земл-ва півд. регіону УААН. - Херсон : Айлант, 2006. - 263 c. - Бібліогр.: 293 назв.
  • Сорго : практ. рек. / Держ. установа "Ін-т сіл. госп-ва степ. зони Нац. акад. аграр. наук України", Поділ. держ. аграр.-техн. ун-т ; [підгот.: Б. В. Дзюбецький, О. В. Яланський, Кух М. В.]. - Кам'янець-Подільський : Сисин Я. І. : Абетка, 2014. - 95 с. : табл. - Бібліогр.: с. 92-94. - 100 прим. - ISBN 978-617-7052-18-9

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сорго
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
So rgo Sorghum rid odno ta bagatorichnih roslin rodini tonkonogovih Poaceae sho ohoplyuye do 50 dikorostuchih i kulturnih vidiv poshirenih perevazhno u tropichnih i subtropichnih krayinah z yakih kilka vidiv kultivuyutsya lyudinoyu Ekonomichno najvazhlivishij vid zvichajne abo cukrove sorgo Sorghum bicolor zerno yakogo vikoristovuyut dlya spozhivannya na furazh ta dlya pererobki na melyasu krohmal 74 1 i spirt Cya roslina shiroko viroshuyetsya v Aziyi v pivdenno zahidnij chastini Africi ekvatorialna j pivdenna Pivdennij i Pivnichnij Americi Yevropi na pivdni kontinentu Avstraliyi SorgoBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Nadtriba AndropogonodaeTriba AndropogoneaePidtriba SaccharinaeRid Sorgo Sorghum Moench 1794VidiBlizko 30 div tekstVikishovishe Sorghum Zmist 1 Biologichnij opis 2 Istoriya viroshuvannya 3 Klasifikaciya 4 Vikoristannya 5 Tehnologiya viroshuvannya 6 Svitove virobnictvo 7 Sorgo v Ukrayini 8 Nutriciologichna cinnist 9 Galereya 10 Div takozh 11 Primitki 12 Literatura 13 PosilannyaBiologichnij opis RedaguvatiZa zovnishnim viglyadom sorgo nagaduye kukurudzu Koreneva sistema potuzhna pronikaye na glibinu 2 2 5 m Steblo pryamostoyache zavvishki vid 0 5 karlikovi formi do 7 m tropichni formi suhe pri dozrivanni u bilshosti sortiv zernovogo i vinichnogo sorgo abo sokovite u cukrovogo sorgo Roslini zernovogo sorgo rozvivayut kilka stebel Listkova plastinka lancetopodibna z gostrimi krayami Sucvittya pryamostoyacha rozloga ponikla abo zignuta volot zavdovzhki 10 70 sm inkoli bilshe Zerno zvichajno ovalnoyi abo yajcepodibnoyi formi plivchaste abo gole bilogo rozhevogo chervonogo zhovtogo zabarvlennya masa 1000 zeren 5 32 g Sorgo vidriznyayetsya legkoyu pristosovanistyu do gruntovih i klimatichnih umov teplolyubne posuhostijke dobre perenosit pidvishenu koncentraciyu solej v grunti Istoriya viroshuvannya RedaguvatiBatkivshina sorgo Ekvatorialna abo Pivnichno Shidna Afrika Pohidnimi centrami pohodzhennya vvazhayut Indiyu i Kitaj zvidki vono bulo zavezeno v inshi krayini U Indiyi sorgo viroshuyut z 3 go tisyacholittya do nashoyi eri u Kitayi ta Yegipti z 2 go tis do n e V Yevropu kultura bula zavezena v XV stolitti do Ameriki v XVII stolitti Sorgo vidviku viroshuyut v Centralnij Aziyi Na pivdni Shidnoyi Yevropi z XIX stolittya Klasifikaciya RedaguvatiSorghum almum Sorghum amplum Sorghum angustum Sorghum arundinaceum Sorghum bicolor sorgo zernove najposhirenishij kultunij vid Sorghum bicolor subsp bicolor sorgo zvichajne Sorghum bicolor subsp drummondii sudanska trava Sorghum bicolor almum trava Kolumba Sorghum brachypodum Sorghum bulbosum Sorghum burmahicum Sorghum controversum Sorghum drummondii Sorghum ecarinatum Sorghum exstans Sorghum grande Sorghum halepense sorgo alepske Sorghum interjectum Sorghum intrans Sorghum laxiflorum Sorghum leiocladum Sorghum macrospermum Sorghum matarankense Sorghum miliaceum Sorghum nigrum Sorghum nitidum Sorghum plumosum Sorghum propinquum Sorghum purpureosericeum Sorghum stipoideum Sorghum timorense Sorghum trichocladum Sorghum versicolor Sorghum virgatumVikoristannya RedaguvatiSorgo hlibna tehnichna i kormova roslina Zerno mistit 61 68 krohmalyu 7 8 16 7 bilka 1 7 6 5 zhiru Z nogo viroblyayut boroshno krupu spirt krohmal ta inshe Iz stebel cukrovogo sorgo mistit do 18 cukru otrimuyut patoku sorgovij med Zerno i zelenu masu vikoristovuyut na korm velikij rogatij hudobi Soloma vikoristovuyetsya yak sirovina dlya virobnictva paperu kartonu pletenih virobiv vinikiv neyu vkrivayut dahi vikoristovuyut na palivo dlya zagorozh Z suhih stebel deyakih vidiv otrimuyut chervonu farbu dlya obrobki shkir Treba zvazhati na te sho molodi roslini bagatoh vidiv sorgo otrujni Tehnologiya viroshuvannya RedaguvatiKultivuyutsya najposhirenishi vidi zvichajne sorgo S vulgare dzhugara S sernuum durra S durra gaolyan S japonicum kafrske sorgo S caffrorum hvostate sorgo S caudatum dohna S dochna zernove sorgo S bicolor cukrove sorgo S saccharatum vinichne abo volotiste sorgo S technicum sudanska trava S sudanense Do rodu sorgo vidnosyatsya takozh gumaj S halepense smitna i kormova roslina Shiroko poshireni gibridi zvichajnogo sorgo z gumaem i sudanskoyu travoyu Pochinayuchi z bereznya v Ukrayini provoditsya rannovesnyane boronuvannya pid posiv sorgo z metoyu zakrittya vologi U kvitni z poyavoyu shodiv bagatorichnih bur yaniv pole obroblyuyetsya gerbicidami Uragan Forte 2 5 l ga napriklad Za progrivannya gruntu do temperaturi 14 C na glibinu do 10 sm provodyat peredposivnu kultivaciyu 2 na glibinu 5 7 sm zadlya utvorennya nasinnyevogo lozha rozrihlennya verhnogo sharu gruntu znishennya pagoniv odnorichnih bur yaniv Sorgo prosapna kultura Vikoristovuyetsya v pozhnivnih poukosnih i zmishanih posivah Chutliva na vnesennya dobriva 90 120 kg ga NPK cukrove sorgo na gnij 40 ml ga Posiv provodyat na glibinu 3 5 sm maksimalno do 7 sm na legkih gruntah u vologij grunt Dotrimuyutsya shilnosti posivu 160 200 tis nasinin na gektar dlya otrimannya kincevoyi shilnosti 120 tis ga Shirina mizhryad zalezhit vid vikoristanoyi tehniki 21 70 sm V toj zhe den provodyat obpriskuvannya gruntovimi gerbicidami Primekstra Gold 3 5 l ga dlya borotbi zi zlakovimi odnorichnimi ta dvodolnimi odnorichnimi bur yanami 3 Boronuvannya serednimi boronami provodyat z metoyu zarobki gerbicidiv u zemlyu ta rozrihlennya verhnogo sharu dlya zakrittya vologi Na 3 7 j den provodyat povtorne boronuvannya legkimi abo pruzhinnimi boronami dlya znishennya kirki na poverhni gruntu zakrittya vologi ta borotbi zi shodami bur yaniv Sposib posivu shirokoryadnij mizhryaddya 60 70 sm Na 1 ga rozmishuyut 40 120 tis roslin Zbirayut sorgo na zerno u fazi jogo povnoyi stiglosti na silos v period voskovoyi stiglosti na zelenij korm na pochatku vikidannya voloti Shkidniki popelici drotyaniki sovki ta steblovij metelik hvorobi tverda i letyucha sazhka steblova gnil koreneva gnil bakteriozi ta in Svitove virobnictvo RedaguvatiSvitove virobnictvo sorgo 4 tis tonn Krayini 1973 1985 1995 2005 nbsp SShA 20 900 28 456 11 650 9 848 nbsp Nigeriya 4 000 4 911 6 997 8 028 nbsp Indiya 4 500 10 197 9 327 8 000 nbsp Meksika 6 597 4 170 6 300 nbsp Argentina 6 200 1 649 2 900 nbsp Sudan 3 597 2 450 2 600 nbsp KNR 5 696 4 854 2 593 nbsp Efiopiya 1 141 1 800 nbsp Avstraliya 1 369 1 273 1 748 nbsp Braziliya 268 277 1 530Sorgo v Ukrayini RedaguvatiV Ukrayini 5 vidiv z nih kultivuyutsya 4 perevazhno v pivdennih chastinah krayini Dzhugaru j cukrove sorgo viroshuyut na nevelichkih ploshah u stepu Urozhajnist 25 30 c ga zelenoyi masi 300 400 c ga Vazhlivi sorti ta gibridi v stepovij zoni Ukrayini Ukrayinske 107 Kubanske chervone 1677 Genicheske 1 gibrid Stepovij 5 gibrid Kormovij 5 Oranzheve 160 Nutriciologichna cinnist RedaguvatiUsi vidi sorgo mistyat fenolni kisloti a bilshist mistit flavonoyidi Zerna sorgo ye odnim iz najbilshih harchovih dzherel flavonoyidu proantocianidinu Zagalnij vmist fenolu yak u fenolnih kislotah tak i u flavonoyidah korelyuye z antioksidantnoyu aktivnistyu Antioksidantna aktivnist visoka u sorgo z temnim perikarpiyem i pigmentovanim nasinnikom Antioksidantna aktivnist sorgo mozhe poyasniti znizhennya zahvoryuvanosti na deyaki vidi raku sered populyacij yaki spozhivayut sorgo 5 6 Galereya Redaguvati nbsp Dilyanka gibridizaciyi sorgo nbsp Sorgo zvichajne Sorghum bicolor subsp bicolor nbsp Sudanska trava Sorghum bicolor subsp drummondii nbsp Sorgo alepske abo gumaj Sorghum halepense nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp nbsp Div takozh RedaguvatiSpisok rodiv rodini tonkonogovih SorizPrimitki Redaguvati Artikel Starch und Starch Composition In Hans Zoebelein Hrsg Dictionary of Renewable Ressources 2 Auflage Wiley VCH Weinheim und New York 1996 Seiten 265 266 267 ISBN 3 527 30114 3 Pri vikoristannya sivalok pryamogo tipu Kinze dana operaciya ne provoditsya Obov yazkovoyu ye obrobka nasinnya sorgo antidotom Koncept III FAOSTAT Dykes Linda Rooney Lloyd W 1 listopada 2006 Sorghum and millet phenols and antioxidants Journal of Cereal Science angl 44 3 s 236 251 ISSN 0733 5210 doi 10 1016 j jcs 2006 06 007 Procitovano 30 kvitnya 2023 Luca Simon Vlad Macovei Irina Bujor Alexandra Miron Anca Skalicka Wozniak Krystyna Aprotosoaie Ana Clara Trifan Adriana 21 lyutogo 2020 Bioactivity of dietary polyphenols The role of metabolites Critical Reviews in Food Science and Nutrition 60 4 s 626 659 ISSN 1040 8398 PMID 30614249 doi 10 1080 10408398 2018 1546669 Procitovano 30 kvitnya 2023 Literatura RedaguvatiAdaptivni tehnologiyi viroshuvannya krup yanih kultur kolekt monografiya u 2 ch za red d riv s g nauk S P Poltoreckogo i V Ya Bilonozhka Uman Sochinskij M M vid 2018 Ch 2 Sorgo i soriz S P Poltoreckij ta in 2018 156 s ris tabl Bibliogr s 143 156 300 prim ISBN 978 966 304 277 0 Atlas morfologichnih oznak sorgo dvokolorovogo Sorghum bicolor L K Ukrayinskij institut ekspertizi sortiv roslin 2017 37 s Energetichni roslini v Ukrayini V M Skorij K Agrar Media Grup K Feniks 2009 224 s il Bibliogr s 223 ISBN 978 966 651 749 7 Sorgovi kulturi Monogr L H Makarov In t zeml va pivd regionu UAAN Herson Ajlant 2006 263 c Bibliogr 293 nazv Sorgo prakt rek Derzh ustanova In t sil gosp va step zoni Nac akad agrar nauk Ukrayini Podil derzh agrar tehn un t pidgot B V Dzyubeckij O V Yalanskij Kuh M V Kam yanec Podilskij Sisin Ya I Abetka 2014 95 s tabl Bibliogr s 92 94 100 prim ISBN 978 617 7052 18 9Posilannya RedaguvatiSorgo Agrarna enciklopediya Gaolyan Sorgo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SorgoIdentified gaps for Sorghum genepool GapAnalysis Sorghum and millets in human nutrition FAO Compendium on Post harvest Operations FAO Grain Sorghum Milo Alternative Field Crops Manual Sorghum na sajti Vascular Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Trava Kolumba perspektivna kultura polifunkcionalnogo vikoristannya v Ukrayini Propoziciya 01 10 2008 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sorgo amp oldid 39356868