Диканя Дика ня іноді те рка 1 2 засвідчені також форми дика н 3 дика нь 3 прилад у вигляді щита з дощок для молотіння зе

Дика́ня, іноді те́рка, засвідчені також форми дика́н, дика́нь — прилад у вигляді щита з дощок для молотіння зернових з допомогою свійської худоби (коней, волів) . На території України була поширена у південних районах — степовій і лісостеповій зонах. Досі зберігається у регіонах з примітивними формами рільництва, її можна також побачити під час фольклорних свят.

Диканя. Іспанія.

Слово диканя запозичене з грецької мови (очевидно через посередництво болгарської): воно походить від грец. τυκάνη («молотарка»), утвореного від τύκος — «кирка», «сокира» (спорідненого з укр. тикати). Інша версія: від тур. diken — «колючка», «шип», також через болгарське посередництво.

Будова й використовування Редагувати

За деякими даними, молотильні дошки з'явилися ще 8 000 років тому, їхня батьківщина — Близький Схід і Балкани.

Диканя являла собою довгастий щит, збитий з 5-6 дощок. На нижній поверхні щита робили заглибини, куди вставляли гострі камінці або покривали її шипами (цвяшками) — для інтенсивності обмолоту, який здійснювався тертям. Розміри могли бути різними: так, наприклад, у середземноморських країнах зазвичай 1 × 2 м. З одного з вужчих боків він мав вигин догори (як у лиж). Там само розташовувалися пристрої для прикріплення дикані до коней (волів) — за допомогою упряжі (ярма). Посеред току забивали стовп, до якого на довгих повідках прив'язували тварин і ганяли їх по колоссю то в один, то в інший бік. Молотник розташовувався зверху і правив тваринами.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

↑ . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.
↑ В. І. Наулко (керівник), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Косміна, О. В. Курочкін, С. В. Мишанич, Т. О. Ніколаєва, А. П. Пономарьов, В. Т Скуратівський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко, Г. С. Щербій. Культура і побут населення України. [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Видання друге, доповнене та перероблене. — К.: Либідь, 1993
↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
Голяма енциклопедия България, т. 5, Българска академия на науките, Книгоиздателска къща «Труд», София 2012, с. 1746, ISBN 978-954-8104-27-2 (т.5), ISBN 978-954-398-140-3 (т.5) (болг.)
Българска енциклопедия, Българска академия на науките Българска енциклопедия, Книгоиздателска къща «Труд», София, 2003, ISBN 954-8104-08-3, ISBN 954-528-313-0 (болг.)
(ісп.)
Вакарелски, Хр. Етнография на България. С., 1977, 109—115.
Мария Гюрова. Етнографски и археологически дикани: трансрегионална перспектива. — Българско е-списание за археология, 2011, № 1, 1-39;
Anderson, Patricia C.; Chabot, Jacques; van Gijn, Annelou (2004). The Functional Riddle of 'Glossy' Canaanean Blades and the Near Eastern Threshing Sledge. Journal of Mediterranean Archaeology 17 (1, June): 87. doi:10.1558/jmea.17.1.87.56076. (p. 87-130)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Диканя

[Етнографія-1] . Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 20 листопада 2016.

[Культура_і_побут_населення_України-2] В. І. Наулко (керівник), Л. Ф. Артюх, В. Ф. Горленко, Т. В. Косміна, О. В. Курочкін, С. В. Мишанич, Т. О. Ніколаєва, А. П. Пономарьов, В. Т Скуратівський, М. Л. Струнка, Л. О. Ткаченко, Г. С. Щербій. Культура і побут населення України. [ 17 листопада 2016 у Wayback Machine.] — Видання друге, доповнене та перероблене. — К.: Либідь, 1993

[ЕСУМ-3] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.

[4] Голяма енциклопедия България, т. 5, Българска академия на науките, Книгоиздателска къща «Труд», София 2012, с. 1746, ISBN 978-954-8104-27-2 (т.5), ISBN 978-954-398-140-3 (т.5) (болг.)

[5] Българска енциклопедия, Българска академия на науките Българска енциклопедия, Книгоиздателска къща «Труд», София, 2003, ISBN 954-8104-08-3, ISBN 954-528-313-0 (болг.)

[6] (ісп.)

[7] Вакарелски, Хр. Етнография на България. С., 1977, 109—115.

[8] Мария Гюрова. Етнографски и археологически дикани: трансрегионална перспектива. — Българско е-списание за археология, 2011, № 1, 1-39;

[9] Anderson, Patricia C.; Chabot, Jacques; van Gijn, Annelou (2004). The Functional Riddle of 'Glossy' Canaanean Blades and the Near Eastern Threshing Sledge. Journal of Mediterranean Archaeology 17 (1, June): 87. doi:10.1558/jmea.17.1.87.56076. (p. 87-130)