П ятигорськ П ятиго рськ П ятигірськ рос Пятигорск місто крайового підпорядкування в Ставропольському краї Росія на Терщ

44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д.Координати: 44°01′59″ пн. ш. 43°03′00″ сх. д. / 44.03333300002777406° пн. ш. 43.05000000002777227336991928° сх. д.

Часовий пояс

+5

Найближча залізнична станція

П'ятигорськ

Влада

Вебсторінка

Офіційний сайт міста

Міський голова

т.в.о Ворошилов Дмитро Юрійович

П'ятигорськ у Вікісховищі

Церква Лазаря Чотириденного. П'ятигорськ, фото 1958 року.

Будинок Лєрмонтова — тут він прожив останні 2 місяці життя. Типова українська хатня архітектура

Історія Редагувати

Засноване 1780 року, у тому числі вихідцями з України.

Населення — 139 700 мешканців (2005), з передмістями — 191,5 тис.

Площа міськради — 97 км². До складу міськради входять робітничі селища Свободи^[ru] і Горячеводськ^[ru], а також 5 сільських населених пунктів

П'ятигорськ є найбільшим містом-курортом і одним із центрів поліцентричної агломерації КавМінВоди^[ru], населення якої 670 тис. мешканців (2005). Із групи курортів КавМінВоди^[ru] П'ятигорськ має найрізноманітніші природні лікувальні ресурси. Тут є понад 40 мінеральних джерел, різних за температурою і хімічним складом води. Із розташованого поблизу Тамбуканського озера видобувають сульфідну мулову грязь. Сприятливі кліматичні умови, які складаються влітку і на початку осені, дозволяють використовувати їх для кліматотерапії. Проте з усіх лікувальних факторів П'ятигорська найбільше значення мають його мінеральні джерела, історія відкриття, вивчення і використання яких нерозривно пов'язана з історією становлення курорту.

17 травня 1894 року відкрита залізнична станція П'ятигорськ. Саме в цей день розпочато регулярний рух поїздів на дільниці Мінеральні Води — Кисловодськ.

У П'ятигорську діє вузькоколійний трамвай (у Росії такі трамваї є тільки у П'ятигорську та Калінінграді).

Місто розташоване переважно на правому березі річки Підкумок. Висота над рівнем моря становить близько 600 метрів. Найвища точка в околицях міста — вершина гори Бештау — 1401 м. Також у нинішніх межах міста розташовані вершини гір ^[ru] (та гірка-відріг ^[ru]), ^[ru], ^[ru], Козачка, Дубровка та ін.

Бальнеологічний курорт з радіоактивними мінеральними джерелами. Харчова, швейна та взуттєва промисловість. Є лінгвістичний^[ru], Фармацевтичний^[ru] та Політехнічний інститути (останній — нині у складі Північно-Кавказького федерального університету), а також низка новостворених філій ВНЗ центральної Росії; краєзнавчий музей, будинок-музей Михайла Лермонтова.

Культура Редагувати

П'ятигорський краєзнавчий музей заснований у 1903 році є одним з найстаріших музейних закладів не тільки на Ставропіллі, а і всьому Північному Кавказі.

Міста-побратими Редагувати

Уродженці Редагувати

Довженко Ірина Павлівна — український скульптор.
Лукаш Ольга Іванівна — український історик.
Підгорний Сергій Миколайович — український письменник-фантаст.
Прихотько Антоніна Федорівна — український радянський фізик.
Прихотько Геннадій Федорович — український радянський метеоролог.
Терновий Борис Якович (1913—1956) — радянський військовий
Хугаєва Валерія В'ячеславівна (* 1927) — радянська та російська акторка
Самонов Анатолій Васильович (* 1931) — російський композитор, піаніст.
Жилін Віктор Сергійович (1923—2002) — російський та український кінорежисер.

Примітки Редагувати

Пам'ятні дати по Ставропольському краю (рос.)

Див. також Редагувати

2192 П'ятигорія — астероїд, названий на честь міста.
Санаторії КМВ^[ru]

Це незавершена стаття з географії Росії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Пам'ятні дати по Ставропольському краю (рос.)