www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сосюра Володимир Миколайович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сосюра Примітки Володимир Миколайович Сос

Сосюра Володимир Миколайович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сосюра.

Володимир Миколайович Сосюра
Народився 25 грудня 1897 (6 січня 1898)(1898-01-06)
ст. Дебальцеве, Катеринославська губернія, Російська імперія (тепер Україна)
Помер 8 січня 1965(1965-01-08) (67 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперія→
 УНР→
 СРСР
Національність українець
Діяльність поет, прозаїк
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Мова творів українська, російська
Роки активності 1917—1965
Жанр вірш, поема, роман
Magnum opus «Любіть Україну!»
Членство СП СРСР
Партія КПРС
Батько Сосюра Микола Володимирович
Мати Локотош Антоніна Дмитрівна
Діти Сосюра Володимир Володимирович
Автограф
Нагороди
Премії
 Сосюра Володимир Миколайович у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах
  Роботи у  Вікіджерелах

Володи́мир Микола́йович Сосю́ра (25 грудня 1897 [6 січня 1898](18980106), ст. Дебальцеве, Катеринославська губернія, Російська імперія — 8 січня 1965, Київ, Українська РСР, СРСР) — видатний український поет, письменник та перекладач. Автор понад 40 збірок поезій, широких епічних віршованих полотен (поем), роману «Третя Рота», бунчужний 3-го Гайдамацького полку Армії УНР. Належав до низки літературних організацій того періоду — «Плуг», «Гарт», «ВАПЛІТЕ» та інших. Кавалер двох орденів Леніна, лавреат Сталінської премії та Національної премії імені Тараса Шевченка.

Життєпис

Батьки і походження

Володимир Сосюра в молоді роки

Володимир Сосюра народився на станції Дебальцеве. Його батько, Микола Володимирович, за фахом кресляр, був людиною непосидющою й різнобічно обдарованою, змінив багато професій, вчителював, працював сільським адвокатом, шахтарем. Батько, за словами самого поета, мав французьке коріння.

«Батько мій був з походження (чоловіча лінія) француз, — правильно прізвище „Соссюр“, навіть з приставкою „де“. Пономаренко Пантелеймон Кіндратович 2, який читав початок цього роману, сказав мені, що я ніякий не француз і що правильно моє прізвище не „Соссюр“, а „Сюсюра“ (і відкіля він це узяв, бо в документах нашого колишнього волосного правління я дійсно записаний на прізвище „Сюсюра“), що у нього був друг його батрацької юності, козак із Кубанської станиці Брюховецька Сюсюра, що в тій станиці майже половина Сюсюрів». По жіночій лінії батько був карачаєвець і українець, по чоловічій теж українець. У цього під нижньою губою була еспаньйолка, а на підборідді волосся не росло. Вуса в нього були довгі, козацькі, запорозькі вуса! Задумливі, ніжно-суворі, світло-карі очі, орлиний ніс, високий лоб, тонкі брови. Він був стрункий, широкоплечий, з грудьми богатиря, трохи зігненими кавалерійськими ногами; ходив він ледь сутулячись і завжди дивився трохи вниз. Він був спокійний, мовчазний, чудесно малював, особливо аквареллю, пейзажі і любив малювати людські обличчя. Грав на гітарі і під її задумливий, срібний акомпанемент співав задушевних українських пісень. Писав вірші, але більше сатиричні."

Мати поета — Антоніна Дмитрівна Локотош (за походженням сербка) — із Кам'яного Броду (Луганськ). Колишня робітниця Луганського патронного заводу, займалася переважно хатнім господарством.

«Моя мама, як контраст до мого русявого татка, була чорна, майже циганка, мятежна і розкидана. Вона була красуня, її смугляві тонкі риси, темно-карі очі; чорні, аж жагучі, мов крила летючих птиць, красиво загнуті брови; нервові ніздрі майже класичного, з ледве помітною горбинкою носа завжди були в якомусь дивнім, хвилюючім русі. Мама була чудесно збудована. У неї було чорне, аж до синяви, волосся, і вся вона була як зоряна і пристрасна пісня. Вона дуже любила зорі і часто молилась і плакала під ними. В юності своїй вона працювала на патронному заводі в її ріднім місті Луганську (сама вона з Кам'яного Броду). І на загальноміськім балу одержала перший приз за красу. Там були претендентками і дочки багатіїв міста, а вона, звичайна робітниця, всіх їх перемогла. Татко нагадував мені похмурого козацького орла, а мама — якусь смугляву птицю, що їй не сидиться на місці і все вона хоче кудись полетіти. Як протилежність батькові, вона була дуже балакуча, її одвертість була потрясаюча.»

Своїм предком Володимир Сосюра називає француза, солдата наполеонівської армії, який прийшов в Росію під час відомого походу на Москву в 1812 році. Ім'я його Густав Сосюр. Володимир Сосюра стверджував, що його дід Володимир Кирилович, що також писав вірші, ставив під ними підпис «Соссюр». І навіть докоряв писарям за те, що вони українізували їхнє прізвище.

За підсумками аналізу проходження Володимира Сосюри, Володимир Подов, зробив висновки, що «по-перше, Наполеонівський солдат Густав Соссюр — не більш ніж вигадка, придумана самим поетом, по-друге, прізвище предків поета — Сосюра. По-третє, рід Сосюра був та залишається українським, по-четверте, наш земляк, видатний Володимир Сосюра походить із роду давніх лисичанських шахтарів.»

Дитинство та юність

Злидні і голод були постійними супутниками сім'ї. Вони жили у напівзруйнованих будинках. Дім у селі Верхньому не став винятком. Іноді батьків охоплював відчай. Саме в один з таких моментів, у 1909 році, коли майбутньому поету ледве минуло 11 років, Антоніна Дмитрівна — мати хлопчини повела його на Донецький содовий завод, зі словами: «Може, візьмуть учнем, все-таки хлопець тямущий, хоч і малий ще…» Такі маломіцні працівники не потрібні були бондарній майстерні заводу, де виготовляли бочки для пакування соди. Але бригадир Пантелій Плигунов, сусід Сосюри, добре знав розпачливе становище цієї сім'ї. Щоденно поетові платили за це п'ятак.«А в нас не було ніякого будинку. Ми жили в напіврозваленій мазанці з тарантулами, в покинутому саду поміщика біля таємничих пустельних та страхітливих сараїв. Ми були вже дуже бідні. Батько продав наділ землі, що мав, куркулеві Андрону за 250 карбованців, хоч наділ коштував 1100 карбованців — п'ять десятин. Андрон платив нам золотими п'ятірками дуже рідко, поки не виплатив борг. Так от ми, хоч і були бідні, а все ж я іноді купував фісташки, які дуже любив.»

У 1909–1911 роках працював на содовому заводі міста Верхнього (більш відоме як Третя Рота, нині в складі міста Лисичанська) в бондарському цеху, телефоністом, чорноробом. З 1911 до 1918 рік навчався в двокласному міністерському училищі міста Верхнього, трикласному нижчому сільськогосподарському училищі на станції Яма Північно-Донецької залізниці, маркшейдерському бюро Донецького содового заводу (місто Верхнє). Одержавши домашню підготовку від батька, Володимир вступив одразу на третє відділення, що відповідає нинішньому третьому класу. Заняття лірик відвідував не завжди регулярно, через брак взуття та одягу. Після закінчення початкової школи Володимир Сосюра вступив тут же, у Верхньому, в ремісниче училище на слюсарне відділення. Однак спеціальність ця не припала йому до душі.

«Він платив нам за фунт міді 8 копійок, за фунт заліза — копійку, за фунт чавуну — півкопійки і копійку за три фунти жерсті. Якось мама взяла мене за руку і повела в заводську бондарну майстерню, де я почав працювати учнем. Пантелій Плигунов, цеховий бригадир, платив мені щодня 5 копійок, а я за це збирав цвяшки по цеху. Потім кваліфікація моя підвищилась: я почав „заовтарювати“ діжки для бікарбонату, тобто вбивати цвяхи в маленькі обручі над дном і вгорі діжки з внутрішнього боку ободу і вбивати кільця в дно цих діжок. Ще в Сьомій Роті, де татусь був сільським писарем, я, коли пас із селянськими хлопчиками і дівчатками телят і корів, крім ігор „у крем'яшки“, навчився грати пальцями на губах… Я ж інколи одержував гривеник „на цукерки“. Мені дуже подобалось працювати на бондарці, а грати марші набридло, бо від них у мене боліли губи і німіли руки. Всі робітники були веселі й співучі. А рум'яний і красивий Панько Плигунов, наш цеховий бригадир, тільки походжав своєю тихою походкою по цеху і привітливо та радісно всім посміхався. Він був ласкавою людиною, задушевний, щирий і поетичний. Ніколи ні на кого не кричав і не бив, і робота навколо кипіла, вся в піснях і сонці. Може, й бували в нього конфлікти з робітниками, але я не пам'ятаю цього. Моя дитяча уява була сповненою піснями і райдугою праці… Я всім серцем віддавався праці. Я дуже полюбив її і хотів бути як дорослі. Але я був малий, а дитячий труд заборонявся на заводі, і коли приходив інспектор праці, Панько Плигунов ховав мене у велику діжку, а коли інспектор залишав цех, я вилазив звідти і радісно поринав у дзвінкий і світлий світ праці. Але недовго тривала моя золота радість… Довелося мені покинути завод, бо малим не дозволялося працювати в цьому кіптявому й гуркотливому гіганті.»

Доба Визвольних змагань

Володимир Сосюра

Володимир Сосюра брав участь в Українській революції в Армії УНР, пізніше перебував у Червоній армії. У 1964 році колишній заступник командира 7-ї сотні українського полку імені гетьмана Петра Дорошенка, який у березні 1917 року сформувався і до кінця року перебував у Сімферополі, старшина А. Орел (ініціал не розшифрований — можливо, «Андрій»), згадував, що під його керівництвом тоді служив «рядовик з блискучими карими очима й воронячим крилом чуба на лобі, такий безвусий, як і я, юнак, що пізніше став відомим поетом, — Володимир Сосюра». У життєписі поета цей факт ніде не згадується.

Володимир Сосюра

У липні 1919 року прибув до Житомирської юнацької школи (Спільна військова школа), коли вона розміщувалася у Смотричі. Був зарахований до 4-ї пішої сотні сотника Зубка-Мокієвського, яка вважалась зразковою. Більше того — був ройовим цієї сотні (як колишній бунчужний гайдамаків). Перший бій з білогвардійцями виявився вдалим для юнаків, однак уночі з 20 на 21 листопада 1-ша юнацька сотня, у складі якої був Володимир Сосюра, на чолі з хорунжим Свідерським у монастирі села Коржівці у повному складі потрапила в полон до Сімферопольського офіцерського полку білогвардійців. У Жмеринці полонених юнаків з 1-ї сотні розмістили у бараку для тифознохворих, де вони всі, зокрема й Володимир Сосюра, захворіли на тиф. Потому частину юнаків вивезли до Одеси на лікування. Деякі з них (у тому числі й Сосюра) пізніше залишилися у зайнятій червоними Одесі, інші виїхали разом з білими до Криму.

По закінченні громадянської війни вчився в Комуністичному університеті в Харкові (1922—1923) і на робфаці при Харківському інституті народної освіти (1923—1925); належав до літературних організацій «Плуг», «Гарт», ВАПЛІТЕ, ВУСПП.

Ранній період творчості

Великий вплив на Володимира Сосюру як поета склав його дід — Володимир Кирилович: «Дід, як і мій батько, писав вірші, теж із сатиричним уклоном і теж українською й російською мовами. Пам'ятаю зміст його сатиричної поеми українською мовою, датованої 1859 роком. Дід мій був дуже балакучий, натхненний і все мені розповідав про Гарібальді 6 і взагалі всякі інтересні романи. Він розповідав так натхненно, що у мене од захвату серце сіяло, як сонце, і я не міг його наслухатись.»

Володимир Сосюра, орієнтовно кінець 1920-х років

Літературна творчість Володимира Миколайовича Сосюри починалась також у Третій Роті. Свої перші поетичні спроби російською мовою Володимир Сосюра відносить до 1914 року (усі рукописи загинули у роки Першої світової війни). Перший вірш (російською мовою) надрукував 1917. В архівах збереглися недруковані вірші Сосюри (українською мовою), писані за його перебування в Армії УНР, але перша збірка «Поезії» вийшла 1921, що досі вважалася його першою книжкою (проте віднайдений документ коригує цю думку: рукою Сосюри в нім записано, що в 1918 році було надруковано й видано першу збірку його поезій «Пісні крові…», але її поки не знайдено).

Раптову славу принесла йому революційно-романтична поема «Червона зима» (1922), визнана за найвидатніший зразок поетичного епосу громадянської війни в Україні. Цій темі Сосюра присвятив і багато інших творів, в яких органічно поєднується інтимне з громадським і загально-людським: збірка «Місто» (1924), «Сніги» (1925), «Золоті шуліки» (1927) і низка інших. 21 липня 1921 року в Харкові відбулися перші збори молодих українських письменників, на зборах читали свої твори Володимир Сосюра, Степовий, Грицько, Г. Журба, Майк Йогансен.

У газеті «Голос рабочего» за жовтень — грудень 1917 року було вже опубліковано 28 віршів поета. Такі, як «Над прудом», «Он пришел», «Родина», «Отзвучали аккорды», «Гроза», «Жизнь», «Если можешь»  та інші. У ранній творчості постійно присутні вічні теми — кохання, щастя, сльози…

Уже в перших збірках Сосюра виявив себе найсильнішим ліриком в українській поезії своєї доби. Його співучі й повні незглибної ліричної стихії поезії вражають задушевністю, революційним запалом і пристрастю інтимних почувань. Основні джерела, якими живилася лірика Сосюри (народна творчість, Тарас Шевченко і пізніші лірики), перетопилися в його поезії на оригінальний стиль, позначений класичною простотою вірша, співучістю і романтичним піднесенням.

Володимир Сосюра та Юрій Яновський серед українських письменників. 1920-ті

Починаючи вже з раннього періоду творчості, в поезії Сосюри знайшли відображення і суперечності його доби: типова для українського інтелігента 20-х років неможливість поєднати відданість більшовицькій революції з почуттям національного обов'язку: поема про внутрішнє роздвоєння («комунар і націоналіст») «Два Володьки» (1930), відразу після виходу заборонена збірка «Серце» (1931). Попри заборони, у творчості Сосюри того часу потужно пробивається мотив українського патріотизму (недрукована поема «Махно», відома лише в уривках «Мазепа», 1930).

Пізня творчість

На початку 30-х років це призвело Сосюру до конфлікту з комуністичною партією, членом якої він був з 1920. На тлі голодної смерті мільйонів українських селян, і репресій та розстрілів діячів української культури за постишевщини це довело Сосюру до межі психічного розладу. Попри ці несприятливі обставини, у 1930-х роках Сосюра, поруч з будівничою тематикою (типовий «Дніпрельстан» ще з 1926), майже єдиний в Україні культивував інтимну, любовну лірику: «Червоні троянди» (1932), «Нові поезії» (1937), «Люблю» (1939), «Журавлі прилетіли» (1940) та інші.

У 1941 році евакуйований до міста Уфа (тепер Республіка Башкортостан, Російська Федерація). У 1942 році працював в Українському радіокомітеті у Москві, у 1943 році — у редакції фронтової газети «За честь Батьківщини». З того часу збірки: «Під гул кривавий» (1942), «В годину гніву» (1942), поема «Олег Кошовий» (1943) та інші.

З повоєнних збірок визначніші: «Зелений світ» (1949), «Солов'їні далі» (1956), «Так ніхто не кохав» (1960). Помітне місце в творчості Сосюри посідають також ширші епічні полотна: поеми «1871» (1923), «Залізниця» (1924), віршований роман «Тарас Трясило» (1926).

Останні роки життя

Володимир Сосюра у бл. 1956 р.

У 1948 Сосюру відзначено найвищою тоді нагородою — Сталінською премією, але в 1951 він знову зазнав гострих нападів критики, приводом до чого була стаття в газеті «Правда», яка обвинувачувала Сосюру у «буржуазному націоналізмі» за патріотичну поезію «Любіть Україну», написану 1944 року. Зазнав неприємностей і його приятель — філолог Юрій Кобилецький, якому поет присвятив цю поезію.

В 1948 році Володимир Сосюра побував на Донбасі, приїхавши в рідну Третю Роту. Тут він зустрів рідних (на той час була жива ще його мати, Антоніна Дмитрівна), з давніми друзями, виступив на вечорі в заводському Палаці культури імені В. І. Леніна. Через два роки поет знову приїжджав на Донбас.

За таких обставин у поета виникла психічна хвороба і він був змушений декілька разів лягати до лікарні. Незважаючи на велику продуктивність (понад 40 збірок поезій), творчі досягнення Сосюри були значно нижчі за його можливості[джерело?].

Збірні видання творів Сосюри: «Поезії в 3 томах» (1929—1930), «Твори в 3 томах» (1957—1958), «Твори в 10 томах» (1970—1972).

У 1937–1957 роках мешкав у Києві в будинку письменників Роліт, з 1957 року — в будинку на вулиці Михайла Коцюбинського, 2, де йому згодом встановлено пам'ятну дошку.

У 1958 році пережив перший інфаркт, відтоді перестав вживати алкоголь, курити та грати в улюблений більярд. Підкосив Сосюру другий інфаркт, після якого він майже не виходив з помешкання. «…вони з мамою поїхали якось у Кончу-Заспу і через день-два тато помер», — згадував син Володимир.

Було це 8 січня 1965 року. Похований у Києві на Байковому цвинтарі (надгробний пам'ятник — граніт; скульптор О. О. Банников; встановлений у 1968 році).

Особисте життя

Володимир Сосюра

Офіційно Володимир Сосюра був одружений тричі.

Уперше — в 1922 році. Його дружина — Віра Каперівна Берзіна, колишній політрук червоноармійського ескадрону, студентка, як і він сам. Жили у повоєнному Харкові. Цій жінці присвятив поему «Робфаківка». Причиною розлучення стали її шовіністичні погляди:

Від першого шлюбу в нього було двоє синів — Олег і Микола.

Вдруге Сосюра одружився в 1931 році з Марією Гаврилівною Даниловою, з якою познайомився у Сталіно. Вона була на 12 років молодшою, закінчила балетну школу в Києві. 15 січня 1932 року в них народився син Володимир.

У 1949 році Марію Сосюру заарештували начебто за розголошення державної таємниці і заслали до Казахстану. Через п'ять років вона повертається і з'ясовується, що Володимир взяв третій шлюб. Заради Марії Гаврилівни він розриває попередній шлюб та повертається до неї. Разом вони прожили до кінця життя поета.

Вибрані твори

Слова вірша «Любіть Україну» на постаменті Державного прапора України, встановленого у Змієві на честь 20-ї річниці Незалежності

Романи

Вірші

Поеми

Слова пісень

Вшанування пам'яті

2007 року українські літературознавці випадково знайшли невідомий доти вірш Володимира Сосюри у газеті «Селянська громада» від 3 серпня 1919 року під назвою «Останній бій».

Надгробок Володимира Сосюри
на Байковому цвинтарі в Києві
Марка України 1998 рік
Пам'ятник у Лисичанську в сквері
Палац культури імені Володимира Сосюри

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 березня 2012. 
  2. Владимир Сосюра, Стихи и поэмы. М. 1958, От автора
  3. ↑ . Архів оригіналу за 17 лютого 2015. Процитовано 17 березня 2012. 
  4. А[ндрій?] Орел. «Куди воно ділось, звідкіля взялось…» / А. Орел // Свобода (Нью-Джерсі — Нью-Йорк). — № 104. — 3 червня 1964 р. — С. 2.
  5. . Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 5 червня 2015. 
  6. «У тата було два інфаркти»//Богдан Бондаренко,«Експрес», 8-15 січня 2015 року
  7. Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.
  8. «У тата було два інфаркти»//Богдан Бондаренко, «Експрес», 8-15 січня 2015 року
  9. Пам'ятна монета «Володимир Сосюра»(рос.)
  10. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського: Т. Л. Журавльова. «Поетична творчість В. Сосюри в кінематографі»(рос.)
  11. . Архів оригіналу за 21 серпня 2012. Процитовано 24 жовтня 2012. 
  12. ПАЛИВОДА, Інна (15 серпня 2007). Знайшли маловідомі вірші Володимира Сосюри. Gazeta.ua. оригіналу за 13 лютого 2023. Процитовано 13 лютого 2023. 
  13. http://www.day.kiev.ua/186103/

Література

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sosyura Primitki Volodimir Mikolajovich SosyuraNarodivsya 25 grudnya 1897 6 sichnya 1898 1898 01 06 st Debalceve Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya teper Ukrayina Pomer 8 sichnya 1965 1965 01 08 67 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist poet prozayikAlma mater HNU imeni V N KarazinaMova tvoriv ukrayinska rosijskaRoki aktivnosti 1917 1965Zhanr virsh poema romanMagnum opus Lyubit Ukrayinu Chlenstvo SP SRSRPartiya KPRSBatko Sosyura Mikola VolodimirovichMati Lokotosh Antonina DmitrivnaDiti Sosyura Volodimir VolodimirovichAvtografNagorodiPremiyi Sosyura Volodimir Mikolajovich u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahVolodi mir Mikola jovich Sosyu ra 25 grudnya 1897 6 sichnya 1898 18980106 st Debalceve Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 8 sichnya 1965 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR vidatnij ukrayinskij poet pismennik ta perekladach Avtor ponad 40 zbirok poezij shirokih epichnih virshovanih poloten poem romanu Tretya Rota bunchuzhnij 3 go Gajdamackogo polku Armiyi UNR Nalezhav do nizki literaturnih organizacij togo periodu Plug Gart VAPLITE ta inshih Kavaler dvoh ordeniv Lenina lavreat Stalinskoyi premiyi ta Nacionalnoyi premiyi imeni Tarasa Shevchenka Zmist 1 Zhittyepis 1 1 Batki i pohodzhennya 1 2 Ditinstvo ta yunist 1 3 Doba Vizvolnih zmagan 1 4 Rannij period tvorchosti 1 5 Piznya tvorchist 1 6 Ostanni roki zhittya 2 Osobiste zhittya 3 Vibrani tvori 3 1 Romani 3 2 Virshi 3 3 Poemi 3 4 Slova pisen 4 Vshanuvannya pam yati 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaZhittyepisBatki i pohodzhennya nbsp Volodimir Sosyura v molodi rokiVolodimir Sosyura narodivsya na stanciyi Debalceve Jogo batko Mikola Volodimirovich za fahom kreslyar buv lyudinoyu neposidyushoyu j riznobichno obdarovanoyu zminiv bagato profesij vchitelyuvav pracyuvav silskim advokatom shahtarem Batko za slovami samogo poeta mav francuzke korinnya Batko mij buv z pohodzhennya cholovicha liniya francuz pravilno prizvishe Sossyur navit z pristavkoyu de Ponomarenko Pantelejmon Kindratovich 2 yakij chitav pochatok cogo romanu skazav meni sho ya niyakij ne francuz i sho pravilno moye prizvishe ne Sossyur a Syusyura i vidkilya vin ce uzyav bo v dokumentah nashogo kolishnogo volosnogo pravlinnya ya dijsno zapisanij na prizvishe Syusyura sho u nogo buv drug jogo batrackoyi yunosti kozak iz Kubanskoyi stanici Bryuhovecka Syusyura sho v tij stanici majzhe polovina Syusyuriv Po zhinochij liniyi batko buv karachayevec i ukrayinec po cholovichij tezh ukrayinec U cogo pid nizhnoyu guboyu bula espanjolka a na pidboriddi volossya ne roslo Vusa v nogo buli dovgi kozacki zaporozki vusa Zadumlivi nizhno suvori svitlo kari ochi orlinij nis visokij lob tonki brovi Vin buv strunkij shirokoplechij z grudmi bogatirya trohi zignenimi kavalerijskimi nogami hodiv vin led sutulyachis i zavzhdi divivsya trohi vniz Vin buv spokijnij movchaznij chudesno malyuvav osoblivo akvarellyu pejzazhi i lyubiv malyuvati lyudski oblichchya Grav na gitari i pid yiyi zadumlivij sribnij akompanement spivav zadushevnih ukrayinskih pisen Pisav virshi ale bilshe satirichni Mati poeta Antonina Dmitrivna 1 Lokotosh za pohodzhennyam serbka 2 iz Kam yanogo Brodu Lugansk Kolishnya robitnicya Luganskogo patronnogo zavodu 3 zajmalasya perevazhno hatnim gospodarstvom Moya mama yak kontrast do mogo rusyavogo tatka bula chorna majzhe ciganka myatezhna i rozkidana Vona bula krasunya yiyi smuglyavi tonki risi temno kari ochi chorni azh zhaguchi mov krila letyuchih ptic krasivo zagnuti brovi nervovi nizdri majzhe klasichnogo z ledve pomitnoyu gorbinkoyu nosa zavzhdi buli v yakomus divnim hvilyuyuchim rusi Mama bula chudesno zbudovana U neyi bulo chorne azh do sinyavi volossya i vsya vona bula yak zoryana i pristrasna pisnya Vona duzhe lyubila zori i chasto molilas i plakala pid nimi V yunosti svoyij vona pracyuvala na patronnomu zavodi v yiyi ridnim misti Lugansku sama vona z Kam yanogo Brodu I na zagalnomiskim balu oderzhala pershij priz za krasu Tam buli pretendentkami i dochki bagatiyiv mista a vona zvichajna robitnicya vsih yih peremogla Tatko nagaduvav meni pohmurogo kozackogo orla a mama yakus smuglyavu pticyu sho yij ne siditsya na misci i vse vona hoche kudis poletiti Yak protilezhnist batkovi vona bula duzhe balakucha yiyi odvertist bula potryasayucha Svoyim predkom Volodimir Sosyura nazivaye francuza soldata napoleonivskoyi armiyi yakij prijshov v Rosiyu pid chas vidomogo pohodu na Moskvu v 1812 roci Im ya jogo Gustav Sosyur Volodimir Sosyura stverdzhuvav sho jogo did Volodimir Kirilovich sho takozh pisav virshi staviv pid nimi pidpis Sossyur I navit dokoryav pisaryam za te sho voni ukrayinizuvali yihnye prizvishe Za pidsumkami analizu prohodzhennya Volodimira Sosyuri Volodimir Podov zrobiv visnovki sho po pershe Napoleonivskij soldat Gustav Sossyur ne bilsh nizh vigadka pridumana samim poetom po druge prizvishe predkiv poeta Sosyura Po tretye rid Sosyura buv ta zalishayetsya ukrayinskim po chetverte nash zemlyak vidatnij Volodimir Sosyura pohodit iz rodu davnih lisichanskih shahtariv Ditinstvo ta yunist Zlidni i golod buli postijnimi suputnikami sim yi Voni zhili u napivzrujnovanih budinkah Dim u seli Verhnomu ne stav vinyatkom Inodi batkiv ohoplyuvav vidchaj Same v odin z takih momentiv u 1909 roci koli majbutnomu poetu ledve minulo 11 rokiv Antonina Dmitrivna mati hlopchini povela jogo na Doneckij sodovij zavod zi slovami Mozhe vizmut uchnem vse taki hlopec tyamushij hoch i malij she Taki malomicni pracivniki ne potribni buli bondarnij majsterni zavodu de vigotovlyali bochki dlya pakuvannya sodi Ale brigadir Pantelij Pligunov susid Sosyuri dobre znav rozpachlive stanovishe ciyeyi sim yi Shodenno poetovi platili za ce p yatak A v nas ne bulo niyakogo budinku Mi zhili v napivrozvalenij mazanci z tarantulami v pokinutomu sadu pomishika bilya tayemnichih pustelnih ta strahitlivih sarayiv Mi buli vzhe duzhe bidni Batko prodav nadil zemli sho mav kurkulevi Andronu za 250 karbovanciv hoch nadil koshtuvav 1100 karbovanciv p yat desyatin Andron plativ nam zolotimi p yatirkami duzhe ridko poki ne viplativ borg Tak ot mi hoch i buli bidni a vse zh ya inodi kupuvav fistashki yaki duzhe lyubiv U 1909 1911 rokah pracyuvav na sodovomu zavodi mista Verhnogo bilsh vidome yak Tretya Rota nini v skladi mista Lisichanska v bondarskomu cehu telefonistom chornorobom Z 1911 do 1918 rik navchavsya v dvoklasnomu ministerskomu uchilishi mista Verhnogo triklasnomu nizhchomu silskogospodarskomu uchilishi na stanciyi Yama Pivnichno Doneckoyi zaliznici markshejderskomu byuro Doneckogo sodovogo zavodu misto Verhnye 3 Oderzhavshi domashnyu pidgotovku vid batka Volodimir vstupiv odrazu na tretye viddilennya sho vidpovidaye ninishnomu tretomu klasu Zanyattya lirik vidviduvav ne zavzhdi regulyarno cherez brak vzuttya ta odyagu Pislya zakinchennya pochatkovoyi shkoli Volodimir Sosyura vstupiv tut zhe u Verhnomu v remisniche uchilishe na slyusarne viddilennya Odnak specialnist cya ne pripala jomu do dushi Vin plativ nam za funt midi 8 kopijok za funt zaliza kopijku za funt chavunu pivkopijki i kopijku za tri funti zhersti Yakos mama vzyala mene za ruku i povela v zavodsku bondarnu majsternyu de ya pochav pracyuvati uchnem Pantelij Pligunov cehovij brigadir plativ meni shodnya 5 kopijok a ya za ce zbirav cvyashki po cehu Potim kvalifikaciya moya pidvishilas ya pochav zaovtaryuvati dizhki dlya bikarbonatu tobto vbivati cvyahi v malenki obruchi nad dnom i vgori dizhki z vnutrishnogo boku obodu i vbivati kilcya v dno cih dizhok She v Somij Roti de tatus buv silskim pisarem ya koli pas iz selyanskimi hlopchikami i divchatkami telyat i koriv krim igor u krem yashki navchivsya grati palcyami na gubah Ya zh inkoli oderzhuvav grivenik na cukerki Meni duzhe podobalos pracyuvati na bondarci a grati marshi nabridlo bo vid nih u mene bolili gubi i nimili ruki Vsi robitniki buli veseli j spivuchi A rum yanij i krasivij Panko Pligunov nash cehovij brigadir tilki pohodzhav svoyeyu tihoyu pohodkoyu po cehu i privitlivo ta radisno vsim posmihavsya Vin buv laskavoyu lyudinoyu zadushevnij shirij i poetichnij Nikoli ni na kogo ne krichav i ne biv i robota navkolo kipila vsya v pisnyah i sonci Mozhe j buvali v nogo konflikti z robitnikami ale ya ne pam yatayu cogo Moya dityacha uyava bula spovnenoyu pisnyami i rajdugoyu praci Ya vsim sercem viddavavsya praci Ya duzhe polyubiv yiyi i hotiv buti yak dorosli Ale ya buv malij a dityachij trud zaboronyavsya na zavodi i koli prihodiv inspektor praci Panko Pligunov hovav mene u veliku dizhku a koli inspektor zalishav ceh ya vilaziv zvidti i radisno porinav u dzvinkij i svitlij svit praci Ale nedovgo trivala moya zolota radist Dovelosya meni pokinuti zavod bo malim ne dozvolyalosya pracyuvati v comu kiptyavomu j gurkotlivomu giganti Doba Vizvolnih zmagan nbsp Volodimir SosyuraVolodimir Sosyura brav uchast v Ukrayinskij revolyuciyi v Armiyi UNR piznishe perebuvav u Chervonij armiyi U 1964 roci kolishnij zastupnik komandira 7 yi sotni ukrayinskogo polku imeni getmana Petra Doroshenka yakij u berezni 1917 roku sformuvavsya i do kincya roku perebuvav u Simferopoli starshina A Orel inicial ne rozshifrovanij mozhlivo Andrij zgaduvav sho pid jogo kerivnictvom todi sluzhiv ryadovik z bliskuchimi karimi ochima j voronyachim krilom chuba na lobi takij bezvusij yak i ya yunak sho piznishe stav vidomim poetom Volodimir Sosyura U zhittyepisi poeta cej fakt nide ne zgaduyetsya 4 nbsp Volodimir SosyuraU lipni 1919 roku pribuv do Zhitomirskoyi yunackoyi shkoli Spilna vijskova shkola koli vona rozmishuvalasya u Smotrichi Buv zarahovanij do 4 yi pishoyi sotni sotnika Zubka Mokiyevskogo yaka vvazhalas zrazkovoyu Bilshe togo buv rojovim ciyeyi sotni yak kolishnij bunchuzhnij gajdamakiv Pershij bij z bilogvardijcyami viyavivsya vdalim dlya yunakiv odnak unochi z 20 na 21 listopada 1 sha yunacka sotnya u skladi yakoyi buv Volodimir Sosyura na choli z horunzhim Sviderskim u monastiri sela Korzhivci u povnomu skladi potrapila v polon do Simferopolskogo oficerskogo polku bilogvardijciv U Zhmerinci polonenih yunakiv z 1 yi sotni rozmistili u baraku dlya tifoznohvorih de voni vsi zokrema j Volodimir Sosyura zahvorili na tif Potomu chastinu yunakiv vivezli do Odesi na likuvannya Deyaki z nih u tomu chisli j Sosyura piznishe zalishilisya u zajnyatij chervonimi Odesi inshi viyihali razom z bilimi do Krimu Po zakinchenni gromadyanskoyi vijni vchivsya v Komunistichnomu universiteti v Harkovi 1922 1923 i na robfaci pri Harkivskomu instituti narodnoyi osviti 1923 1925 nalezhav do literaturnih organizacij Plug Gart VAPLITE VUSPP Rannij period tvorchosti Velikij vpliv na Volodimira Sosyuru yak poeta sklav jogo did Volodimir Kirilovich Did yak i mij batko pisav virshi tezh iz satirichnim uklonom i tezh ukrayinskoyu j rosijskoyu movami Pam yatayu zmist jogo satirichnoyi poemi ukrayinskoyu movoyu datovanoyi 1859 rokom Did mij buv duzhe balakuchij nathnennij i vse meni rozpovidav pro Garibaldi 6 i vzagali vsyaki interesni romani Vin rozpovidav tak nathnenno sho u mene od zahvatu serce siyalo yak sonce i ya ne mig jogo nasluhatis nbsp Volodimir Sosyura oriyentovno kinec 1920 h rokivLiteraturna tvorchist Volodimira Mikolajovicha Sosyuri pochinalas takozh u Tretij Roti Svoyi pershi poetichni sprobi rosijskoyu movoyu Volodimir Sosyura vidnosit do 1914 roku usi rukopisi zaginuli u roki Pershoyi svitovoyi vijni Pershij virsh rosijskoyu movoyu nadrukuvav 1917 V arhivah zbereglisya nedrukovani virshi Sosyuri ukrayinskoyu movoyu pisani za jogo perebuvannya v Armiyi UNR ale persha zbirka Poeziyi vijshla 1921 sho dosi vvazhalasya jogo pershoyu knizhkoyu prote vidnajdenij dokument koriguye cyu dumku rukoyu Sosyuri v nim zapisano sho v 1918 roci bulo nadrukovano j vidano pershu zbirku jogo poezij Pisni krovi ale yiyi poki ne znajdeno Raptovu slavu prinesla jomu revolyucijno romantichna poema Chervona zima 1922 viznana za najvidatnishij zrazok poetichnogo eposu gromadyanskoyi vijni v Ukrayini Cij temi Sosyura prisvyativ i bagato inshih tvoriv v yakih organichno poyednuyetsya intimne z gromadskim i zagalno lyudskim zbirka Misto 1924 Snigi 1925 Zoloti shuliki 1927 i nizka inshih 21 lipnya 1921 roku v Harkovi vidbulisya pershi zbori molodih ukrayinskih pismennikiv na zborah chitali svoyi tvori Volodimir Sosyura Stepovij Gricko G Zhurba Majk Jogansen U gazeti Golos rabochego za zhovten gruden 1917 roku bulo vzhe opublikovano 28 virshiv poeta Taki yak Nad prudom On prishel Rodina Otzvuchali akkordy Groza Zhizn Esli mozhesh ta inshi U rannij tvorchosti postijno prisutni vichni temi kohannya shastya slozi Uzhe v pershih zbirkah Sosyura viyaviv sebe najsilnishim lirikom v ukrayinskij poeziyi svoyeyi dobi Jogo spivuchi j povni nezglibnoyi lirichnoyi stihiyi poeziyi vrazhayut zadushevnistyu revolyucijnim zapalom i pristrastyu intimnih pochuvan Osnovni dzherela yakimi zhivilasya lirika Sosyuri narodna tvorchist Taras Shevchenko i piznishi liriki peretopilisya v jogo poeziyi na originalnij stil poznachenij klasichnoyu prostotoyu virsha spivuchistyu i romantichnim pidnesennyam nbsp Volodimir Sosyura ta Yurij Yanovskij sered ukrayinskih pismennikiv 1920 tiPochinayuchi vzhe z rannogo periodu tvorchosti v poeziyi Sosyuri znajshli vidobrazhennya i superechnosti jogo dobi tipova dlya ukrayinskogo inteligenta 20 h rokiv nemozhlivist poyednati viddanist bilshovickij revolyuciyi z pochuttyam nacionalnogo obov yazku poema pro vnutrishnye rozdvoyennya komunar i nacionalist Dva Volodki 1930 vidrazu pislya vihodu zaboronena zbirka Serce 1931 Popri zaboroni u tvorchosti Sosyuri togo chasu potuzhno probivayetsya motiv ukrayinskogo patriotizmu nedrukovana poema Mahno vidoma lishe v urivkah Mazepa 1930 Piznya tvorchist Na pochatku 30 h rokiv ce prizvelo Sosyuru do konfliktu z komunistichnoyu partiyeyu chlenom yakoyi vin buv z 1920 Na tli golodnoyi smerti miljoniv ukrayinskih selyan i represij ta rozstriliv diyachiv ukrayinskoyi kulturi za postishevshini ce dovelo Sosyuru do mezhi psihichnogo rozladu Popri ci nespriyatlivi obstavini u 1930 h rokah Sosyura poruch z budivnichoyu tematikoyu tipovij Dniprelstan she z 1926 majzhe yedinij v Ukrayini kultivuvav intimnu lyubovnu liriku Chervoni troyandi 1932 Novi poeziyi 1937 Lyublyu 1939 Zhuravli priletili 1940 ta inshi U 1941 roci evakujovanij do mista Ufa teper Respublika Bashkortostan Rosijska Federaciya U 1942 roci pracyuvav v Ukrayinskomu radiokomiteti u Moskvi u 1943 roci u redakciyi frontovoyi gazeti Za chest Batkivshini 5 Z togo chasu zbirki Pid gul krivavij 1942 V godinu gnivu 1942 poema Oleg Koshovij 1943 ta inshi Z povoyennih zbirok viznachnishi Zelenij svit 1949 Solov yini dali 1956 Tak nihto ne kohav 1960 Pomitne misce v tvorchosti Sosyuri posidayut takozh shirshi epichni polotna poemi 1871 1923 Zaliznicya 1924 virshovanij roman Taras Tryasilo 1926 Ostanni roki zhittya nbsp Volodimir Sosyura u bl 1956 r U 1948 Sosyuru vidznacheno najvishoyu todi nagorodoyu Stalinskoyu premiyeyu ale v 1951 vin znovu zaznav gostrih napadiv kritiki privodom do chogo bula stattya v gazeti Pravda yaka obvinuvachuvala Sosyuru u burzhuaznomu nacionalizmi za patriotichnu poeziyu Lyubit Ukrayinu napisanu 1944 roku Zaznav nepriyemnostej i jogo priyatel filolog Yurij Kobileckij yakomu poet prisvyativ cyu poeziyu V 1948 roci Volodimir Sosyura pobuvav na Donbasi priyihavshi v ridnu Tretyu Rotu Tut vin zustriv ridnih na toj chas bula zhiva she jogo mati Antonina Dmitrivna z davnimi druzyami vistupiv na vechori v zavodskomu Palaci kulturi imeni V I Lenina Cherez dva roki poet znovu priyizhdzhav na Donbas Za takih obstavin u poeta vinikla psihichna hvoroba i vin buv zmushenij dekilka raziv lyagati do likarni Nezvazhayuchi na veliku produktivnist ponad 40 zbirok poezij tvorchi dosyagnennya Sosyuri buli znachno nizhchi za jogo mozhlivosti dzherelo Zbirni vidannya tvoriv Sosyuri Poeziyi v 3 tomah 1929 1930 Tvori v 3 tomah 1957 1958 Tvori v 10 tomah 1970 1972 U 1937 1957 rokah meshkav u Kiyevi v budinku pismennikiv Rolit z 1957 roku v budinku na vulici Mihajla Kocyubinskogo 2 de jomu zgodom vstanovleno pam yatnu doshku U 1958 roci perezhiv pershij infarkt vidtodi perestav vzhivati alkogol kuriti ta grati v ulyublenij bilyard Pidkosiv Sosyuru drugij infarkt pislya yakogo vin majzhe ne vihodiv z pomeshkannya voni z mamoyu poyihali yakos u Konchu Zaspu i cherez den dva tato pomer zgaduvav sin Volodimir 6 Bulo ce 8 sichnya 1965 roku Pohovanij u Kiyevi na Bajkovomu cvintari nadgrobnij pam yatnik granit skulptor O O Bannikov vstanovlenij u 1968 roci 7 Osobiste zhittya nbsp Volodimir SosyuraOficijno Volodimir Sosyura buv odruzhenij trichi 8 Upershe v 1922 roci Jogo druzhina Vira Kaperivna Berzina kolishnij politruk chervonoarmijskogo eskadronu studentka yak i vin sam Zhili u povoyennomu Harkovi Cij zhinci prisvyativ poemu Robfakivka Prichinoyu rozluchennya stali yiyi shovinistichni poglyadi Mi z toboyu zijshlisya v mayu she ne znav ya sho znachit ideya Ti j todi Ukrayinu moyu ne lyubila smiyalasya z neyi Vid pershogo shlyubu v nogo bulo dvoye siniv Oleg i Mikola Vdruge Sosyura odruzhivsya v 1931 roci z Mariyeyu Gavrilivnoyu Danilovoyu z yakoyu poznajomivsya u Stalino Vona bula na 12 rokiv molodshoyu zakinchila baletnu shkolu v Kiyevi 15 sichnya 1932 roku v nih narodivsya sin Volodimir U 1949 roci Mariyu Sosyuru zaareshtuvali nachebto za rozgoloshennya derzhavnoyi tayemnici i zaslali do Kazahstanu Cherez p yat rokiv vona povertayetsya i z yasovuyetsya sho Volodimir vzyav tretij shlyub Zaradi Mariyi Gavrilivni vin rozrivaye poperednij shlyub ta povertayetsya do neyi Razom voni prozhili do kincya zhittya poeta Vibrani tvori nbsp Slova virsha Lyubit Ukrayinu na postamenti Derzhavnogo prapora Ukrayini vstanovlenogo u Zmiyevi na chest 20 yi richnici NezalezhnostiRomani Tretya Rota 1926 30 1942 osin 1959 vesna 1960 Chervonogvardiyec 1937 40 virshovanij roman Sosyura V Taras Tryasilo roman Volodimir Sosyura Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1926 Virshi Bili akaciyi budut cvisti Vasilki Vesnyanij sad Voda des tochit bilij kamin Ganna Ivanivna Gej rum yani moyi nebokrayi Dniprelstan Do brata Ishe ne skresla kriga na Dnipri Zima Koli potyag u dal zagurkoche audiofajl golos V Sosyuri Koli svitalo Lyublyu vesnu ta hto yiyi ne lyubit Lyubit Ukrayinu 1944 Lito Mariyi Osin Solov yini dali Step Tak nihto ne kohav Tretya rota Pavlu Bezposhadnomu Uchitel Hlopchik Hto v ridnomu krayi teplo zdobuvaye Shahti terikoni Ya pam yatayu Yak ya lyublyu tebe mij krayu vuglyanij Sosyura V Kriz vitri i roki poeziyi Volodimir Sosyura Rad pismennik 1940 131 s Sosyura V Zhuravli priletili poeziyi V Sosyura Kiyiv Rad pismennik 1940 174 s Poemi 1917 rik 1921 Vira 1923 Vitchizna 1949 Volodka lyutij 1943 Vchitelka 1927 Galichanka 1931 DPU Zavodyanka 1927 Zaliznicya 1923 1924 epopeya z p yati poem Zolotij vedmedik 1923 Mazepa Mahno Minule 1930 Oksana 1922 Rozgrom Rozstrilyane bezsmertya 1960 Studentka 1947 Chervona zima Sosyura V Chervonogvardiyec poema Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh lit vid vo 1940 144 s Sosyura V Sin Ukrayini poema Volodimir Sosyura Spilka rad pismennikiv Ukrayini 1942 19 s Sosyura V Mij sin poema Volodimir Sosyura Kiyiv Harkiv Ukr derzh vid vo 1944 40 s Slova pisen Pisnya pro Yakira muzika Pilipa Kozickogo Vshanuvannya pam yatiNa batkivshini poeta u misti Siversku pracyuye memorialnij muzej Pam yatnik Volodimirovi Sosyuri Lisichansk 100 richchyu vid dnya narodzhennya Volodimira Sosyuri prisvyachena Pam yatna moneta NBU nominalom 2 grivni 9 U 1998 roci vipushena marka Ukrayini iz zobrazhennyam Volodimira Sosyuri Zhittyu i tvorchij diyalnosti poeta prisvyacheni dokumentalnij film Volodimir Sosyura 1971 rezhiser Vadim Kislov videostrichka Volodimir Sosyura 1993 10 a takozh dokumentalnij film Tak nihto ne kohav 2008 chastini 1 2 z televizijnogo ciklu Gra doli rezhiser Vasil Obraz studiya VIATEL 11 Provulok Volodimira Sosyuri v Zhitomiri 2007 roku ukrayinski literaturoznavci vipadkovo znajshli nevidomij doti virsh Volodimira Sosyuri u gazeti Selyanska gromada vid 3 serpnya 1919 roku pid nazvoyu Ostannij bij 12 13 nbsp nbsp nbsp nbsp Nadgrobok Volodimira Sosyuri na Bajkovomu cvintari v Kiyevi Pam yatna moneta NBU nominalom2 grivni prisvyachena 100 richchyuvid dnya narodzhennya Marka Ukrayini 1998 rik Pam yatnik u Lisichansku v skveri Palac kulturi imeni Volodimira SosyuriPrimitki Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2015 Procitovano 17 bereznya 2012 Vladimir Sosyura Stihi i poemy M 1958 Ot avtora a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 17 lyutogo 2015 Procitovano 17 bereznya 2012 A ndrij Orel Kudi vono dilos zvidkilya vzyalos A Orel Svoboda Nyu Dzhersi Nyu Jork 104 3 chervnya 1964 r S 2 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 6 lipnya 2015 Procitovano 5 chervnya 2015 U tata bulo dva infarkti Bogdan Bondarenko Ekspres 8 15 sichnya 2015 roku Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi 1981 736 s il U tata bulo dva infarkti Bogdan Bondarenko Ekspres 8 15 sichnya 2015 roku Pam yatna moneta Volodimir Sosyura ros Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo T L Zhuravlova Poetichna tvorchist V Sosyuri v kinematografi ros Prodakshen studiya VIATEL Perelik filmiv serialu Gra Doli Arhiv originalu za 21 serpnya 2012 Procitovano 24 zhovtnya 2012 PALIVODA Inna 15 serpnya 2007 Znajshli malovidomi virshi Volodimira Sosyuri Gazeta ua Arhiv originalu za 13 lyutogo 2023 Procitovano 13 lyutogo 2023 http www day kiev ua 186103 LiteraturaVolovnik S pomilkovo vkazano Sergij Volovik Kuyem novi shaslivi dni Vitchizna 1984 2 s 203 204 Galchenko S A Sosyura Volodimir Mikolajovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 715 944 s il ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Dolengo O Tvorchist V Sosyuri X 1931 Stebun I Volodimir Sosyura K 1948 zb Volodimiru Sosyuri K 1958 Burlyaj Yu Volodimir Sosyura Zhittya i tvorchist K 1959 Kudin O V Sosyura K 1959 Lavrinenko Yu Rozstrilyane vidrodzhennya Myunhen 1959 Ukr pismenniki Bio bibliografichnij slovnik t V K 1965 Radchenko Yu V Sosyura lit kritichnij naris K 1967 Morenec V Volodimir Sosyura K 1990 Kostyuchenko V Bil azh do krayu dorogi K 2004 DOLE MOYa ChORNO BILA IZ KNIGI SPOGADIV Volodimir SOSYuRA 21 396 8 14 chervnya 2002 Chom mene ne rozstrilyali u ChK todi Mikola PACAK Rabochee slovo 6 12 lyutogo 2010 Volodimir Sosyura malim boyavsya kavuniv Vitalij Zhezhera Gromadyanin Ukrayini 1 109 2008 Zoloto u kozhnogo v dushi Doneck Shidnij vidavnichij dim 2010 296 s Postati Narisi pro vidatnih lyudej Donbasu Doneck Shidnij vidavnichij dim 2011 216 s Trizub i chervonij shlik bojovi dorogi Volodimira Sosyuri Tinchenko Ya Yu Oficerskij korpus Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki 1917 1921 Kniga II K Tempora 2011 355 s ISBN 978 617 569 041 3 Sosyura V M Tretya Rota Volodimir Mikolajovich Sosyura K Radyanskij pismennik 1988 Sosyura V M Chervona zima Volodimir Mikolajovich Sosyura K Radyanskij pismennik 1976 Kalendar yuvilejnih ta pam yatnih dat Doneckoyi oblasti 2017 rik Ukl V I Romanko Slov yansk Vid vo Drukarskij dvir 2017 95 s Dolengo M Tvorchist V Sosyuri M Dolengo Harkiv Lit i mistectvo 1931 95 s Literaturno kritichna biblioteka zhurnalu Kritika 2 Sosyura V Yun poeziyi Volodimir Sosyura Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 40 s Sosyura V Serce poeziyi Volodimir Sosyura Harkiv Kiyiv Lit i mistectvo 1931 51 s Sosyura V Pid Katerinoslavom p yat epizodiv borotbi Ya Kalnickij per V Sosyuri Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1927 72 s Sosyura V V godini gnivu poeziyi Volodimir Sosyura Ukrvidav pri CK KP b U 1942 80 s Sosyura V Vibrani poeziyi rr 1921 1922 i 1923 j Vol Sosyura Harkiv Knigospilka 1925 40 s Sosyura V Vibrani poeziyi Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh lit vid vo 1941 304 s Sosyura V Vibrani poeziyi Volodimir Sosyura Harkiv Derzhlitvidav 1936 160 s Sosyura V Vibrani poeziyi Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh lit vid vo 1938 192 s Sosyura V Chervoni troyandi poeziyi Volodimir Sosyura Harkiv Ruh 1932 85 3 s Sosyura V Na vulici V Sosyura B m Derzh vid vo Ukrayini 19 12 s Sosyura V Izbrannoe per s ukr Vladimir Sosyura M Hudozh lit 1939 120 3 s Sosyura V Zelenij svit V Sosyura Kiyiv Rad pismennik 1949 179 s Sosyura V Rodine Vladimir Sosyura Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1950 61 2 s 1 ark port Sosyura V Poeziyi T 1 Volodimir Sosyura Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 217 4 s Sosyura V Poeziyi T 2 Volodimir Sosyura Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1929 219 4 s Sosyura V Poeziyi T 3 Volodimir Sosyura Harkiv Derzh vid vo Ukrayini 1930 188 4 s Sosyura V Vitchizna poema Volodimir Sosyura Kiyiv Molod 1950 66 s Sosyura V Vibrani poeziyi v 2 t T 1 Lirika Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 279 s Sosyura V Vibrani poeziyi v 2 t T 2 Poemi Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1947 164 s Sosyura V Vibrane Volodimir Sosyura Kiyiv Derzh vid vo hudozh lit 1948 363 s Sosyura V Bezsmertni poema Volodimir Sosyura Kiyiv Molod 1948 27 s Sosyura V Batkivshini Volodimir Sosyura Kiyiv Molod 1946 47 s PosilannyaVolodimir Sosyura Bili akaciyi budut cvisti audio Volodimir Sosyura V poli audio Volodimir Sosyura Vasilki audio Volodimir Sosyura Vzhe v zoloti lani audio Volodimir Sosyura I vse kudi ne jdu holodni travi snyatsya audio Volodimir Sosyura Koli potyag u dal zagurkoche audio Volodimir Sosyura Lyubit Ukrayinu audio Volodimir Sosyura Malenkim hlopchikom dodomu audio Volodimir Sosyura Ne rozluchus ya z yunistyu moyeyu audio Volodimir Sosyura Ridna mova audio Volodimir Sosyura Sini kviti yasni ochi audio Volodimir Sosyura Sogodni audio Volodimir Sosyura Tak nihto ne kohav audio Volodimir Sosyura Takij ya nizhnij i takij trivozhnij audio Inozemci deklamuyut Lyubit Ukrayinu Ilyustraciyi Institut istoriyi Ukrayini 1 Zbirka tvoriv V Syusyuri v e biblioteci ChTIVO Syn Vladimira Sosyury Mamu vernuvshuyusya v Kiev iz stalinskih lagerej moj otec nes domoj na rukah ros Sosyura Volodimir v Elektronnij biblioteci Kultura Ukrayini Tretya Rota Volodimira Sosyuri 08 01 2022 Virshi dlya ditej Volodimira Sosyuri v biblioteci TOU Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sosyura Volodimir Mikolajovich amp oldid 40606933