Ко́нча-За́спа — історична місцевість на південній околиці Голосіївського району Києва (частково і Обухівського району). Охоплює селища Віта-Литовська, Козин і Плюти, хутір Мриги, дачну та лісопаркову місцевість уздовж правого берега Дніпра.
| Конча-Заспа | |
| Загальна інформація | |
|---|---|
| 50°18′02″ пн. ш. 30°34′37″ сх. д. / 50.300583° пн. ш. 30.577083° сх. д.Координати: 50°18′02″ пн. ш. 30°34′37″ сх. д. / 50.300583° пн. ш. 30.577083° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Адмінодиниця | Голосіївський район |
| Головні вулиці | вулиця Генерала Матикіна |
| Карта | |
Конча-Заспа Конча-Заспа (Київ) | |
| Конча-Заспа у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Назва «Конча-Заспа» вживається з початку 20 ст.. У ній поєдналися назви урочища Конча (вперше згадане 1799) і хутора Заспа (вперше згаданий 1800). Існують також однойменні озера.
Обидві складові назви походять від місцевих діалектних слів: заспа — пересипані мулом або піском озеро, рукав річки, струмок; конча — їхня кінцева частина, край (походить, імовірно, від численних заток Дніпра та ін. водоймищ, що є у Конча-3аспі).
За народною етимологією, назва місцевості походить від польського війська, яке нібито залягло тут на привал і поснуло, а потім вартові гучно вигукували при наближенні супротивника: «Кінчай спати!».
Вперше ця місцевість згадується як Конча або Глушець у XVI столітті, а в 1607 році озеро та урочище Заспа фігурують як володіння Видубицького монастиря. У 1772 році Конча зафіксована як урочище в Трипільському бору (від розташованого неподалік с. Трипілля). У XIX столітті фігурують хутір та озеро в урочищі Заспа, що належали Софіївському монастирю (в 1919 році озеро Заспа націоналізовано.
У дорадянські часи ці землі належали Видубицькому і Введенському монастирям, частково — російській царській родині.
Протягом 1921–1932 директором заповідника «Конча-Заспа» був Микола Шарлемань.
У 1930—1937 роках Конча-Заспа — у складі Київської приміської смуги. В межах Києва — від 1957 року.
У травні 2023 року колишня вулиця Генерала Матикіна у Голосіївському районі Києва отримала нову назву — Конча-Заспинська..
Рекреація Редагувати
На території Конча-Заспи розташовані санаторії «Конча-Заспа», «Жовтень», «Пролісок», спортивна база футбольного клубу «Динамо» (Київ), державні дачі колишніх урядовців, державних діячів, першого та другого президентів України.
Є екологічно чистою зоною, завдяки рясним лісовим насадженням.
Єдина вулиця Редагувати
У Конча-Заспі наразі наявна єдина вулиця Конча-Заспинська
У Конча-Заспі та навколо селища Козин побудовані елітні котеджні містечка.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 8 грудня 2017.
- Тетяна Лозовенко. У Києві змінили назви станцій метро, вулиць та провулків (англ.). Українська правда. Процитовано 18 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 24 січня 2014. Процитовано 4 квітня 2013.
Джерела Редагувати
- Веб-енциклопедія Києва.
- Wikimapia [ 22 червня 2007 у Wayback Machine.]
- Кіевскій Телеграфъ [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Кіевскій Телеграфъ [ 25 грудня 2008 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
- Кончу-Заспу під заповідник [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
- Местность Конча-Заспа [ 27 квітня 2014 у Wayback Machine.]
- История Конча-Заспы [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |