Мико́ла Юхи́мович Шапова́л (1886, Сріблянка — 1948, Сошо, Франція) — український військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий. Брат Микити Шаповала і Артема Шаповала, чоловік Антоніни Шаповал.
Шаповал Микола Юхимович | |
---|---|
Поручик Генерал-хорунжий (5.10.1920) | |
Микола Шаповал | |
Загальна інформація | |
Народження | 5 грудня 1886 Сріблянка |
Смерть | 1948 Сошо Франція |
Alma Mater | КНУ імені Тараса Шевченка |
Військова служба | |
Приналежність | УНР |
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-більшовицька війна Друга світова війна |
Життєпис Редагувати
Народився у селі Серебрянка (Сріблянка) Бахмутського повіту Катеринославської губернії (нині Бахмутський район Донецької області) в сім'ї відставного унтер-офіцера, сільського наймита Юхима Олексійовича та Наталії Яківни Шаповалів.
Закінчив філологічний факультет Київського університету. Призов до царської армії освіченим хлопцем проходив через юнкерське училище. В 1910 році після закінчення Чугуївського юнкерського піхотного училища у званні підпоручик призначений до 28-го піхотного Полоцького полку[ru].
Під час Першої світової війни був поранений у Східній Пруссії і потрапив у німецький полон. У таборі Раштат заснував культурно-освітнє товариство «Запорізька Січ», а в м. Біла на Підляшші організував Укр. Громаду. Співр. Союзу Визволення України у Відні.
Наприкінці 1917-го року командир 18-ого Стародубського полку української армії, який брав участь у боях з військами М. Муравйова, захищаючи Київ від наступу військ більшовиків. Один з організаторів 1-ї Дивізії Синьожупанників (командир І Запорізького полку ім. Т. Шевченка). 1919 командир 7-ї піхотної кадрової дивізії і Подільської групи Армії УНР, згодом 16-го загону (базису 3-ї Залізної дивізії) від керівництва яким був усунутий за невміле керування що призвело до значних втрат. Надалі начальник Юнацької Школи у Кам'янці.
У таборах інтернованих у Польщі начальник Спільної Юнацької Школи у таборах інтернування. Згодом у Чехо-Словаччині і (з 1924) у Франції. Належав до УПСР і був головою осередку УПСР у Франції. 1929–1948 голова Української Громади у Франції («Громада Шаповала»). З початку Другої світової війни зайняв послідовно антинацистську позицію, переконуючи, що неможливо збудувати незалежну Україну за допомогою німецьких багнетів, бо історичні інтереси німців були спрямовані на захоплення слов'янських земель. Шаповал залучив близько 700 українських добровольців — членів своєї організації — до лав французьких збройних сил.
Під час німецької окупації Франції зазнала гонінь і українська діаспора. Німці планово мордували українців, щоби вони згодилися йти воювати проти радянських порядків в Україні. Микола Шаповал відмовився очолити військовий підрозділ. За цей сміливий вчинок був кинутий до концтабору, з якого був звільнений після залишення німцями Франції в 1944 році.
Шаповал автор книг «Проблеми демократії у Масарика»; перекладав з французької мови Ромен Роллана «Гра кохання і смерти»; редактор видань «Вісник Української Громади у Франції» та «Українська Воля» в Парижі. Похований у Сошо (Франція).
Примітки Редагувати
- Удовиченко О. Третя Залізна Дивізія. Матеріали до історії Війська Укр. Нар. Республіки. Рік 1919. (Розділ I) — Нью-Йорк, 1971
- Н. П. Вакар. «Последние новости», Париж, 29 січня 1939 р.(?), цитується за онлайн-публікацією І. Петрова [ 28 травня 2019 у Wayback Machine.].
- Небелюк М. Під чужими прапорами / Мирослав Небелюк. — Париж-Ліон : Перша Українська друкарня у Франції, 1951. — С. 68.
Джерела та література Редагувати
- Науменко К. Шаповал Микола Юхимович [ 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 594. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — ISBN 966-8201-26-4.
- / за ред. І. З. Підкови, Р. М. Шуста. — К. : Генеза, 2001. — ISBN 966-504-439-7.
- Срібняк І. Новітня «Запорізька Січ» на чужині (творення парамілітарних структур в українському таборі Раштат, 1916 р.) // Емінак: науковий щоквартальник. — Київ-Миколаїв, 2017. — № 1(17) (січень-березень). — Т.1. — С.80-85. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19943 [ 14 липня 2020 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Полонені офіцери-українці царської армії в таборі Раштат (Німеччина) у 1916 р.: громадський та особистісний вимір таборового повсякдення // Емінак: науковий щоквартальник. — Київ-Миколаїв, 2017. — № 4(20) (жовтень-грудень). — Т.1. — С.35-40. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/21895 [ 19 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. Виборюючи українську національну ідею (організаційно-виховна діяльність Миколи Шаповала у середовищі полонених вояків-українців, 1916 — початок 1918 рр.) // Вісник Черкаського університету. — Серія: «Історичні науки». — Черкаси, 2018. — № 3-4. — С.60-66. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/25970 [ 4 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Срібняк І. «Splendeurs et misères…» українського генерала (громадсько-політична діяльність Миколи Шаповала у Франції, 1925—1948 рр.) // Evropský filozofický a historický diskurz. — Praha, 2018. — Svazek 4. — Vydání 1. — S.6-13. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/23768 [ 6 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Sribniak I. Połączona Szkoła Junacka Armii Ukraińskiej Republiki Ludowej: specyfika funkcjonowania w warunkach internowania w Polsce (1921—1924). Poznań-Paryż: Międzynarodowe konsorcjum naukowo-edukacyjne im. Luciena Febvra, 2021. — 111 s. https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/40326
- Шаповал Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2072. — 1000 екз.