www.wikidata.uk-ua.nina.az

Муравйов Михайло Артемович Муравйо в Миха йло Арте мович рос Муравьёв Михаи л Арте мьевич 13 25 вересня 1880 18800925 с

Муравйов Михайло Артемович

Муравйо́в Миха́йло Арте́мович (рос. Муравьёв Михаи́л Арте́мьевич, 13 [25] вересня 1880(18800925), с. Бурдуково, Костромська губернія, Російська імперія — 11 липня 1918, Симбірськ, РСФРР) — військовий діяч Радянської Росії, офіцер Російської імператорської армії, революціонер, один з учасників Громадянської війни в Росії, командир загонів Червоної гвардії та Червоної армії РРФСР. Організатор та один з учасників масових убивств у Києві.

Муравйов Михайло Артемович
рос. Михаил Артемьевич Муравьёв
Народився 13 (25) вересня 1880
Бурдуково, Ветлузький повітd, Костромська губернія, Російська імперія
Помер 11 липня 1918(1918-07-11) (37 років)
Симбірськ, РРФСР
Громадянство Російська імперія, РСФРР
Діяльність революціонер, військовослужбовець
Учасник Російсько-японська війна, Перша світова війна, Громадянська війна в Росії і бій під Крутами
Військове звання лейтенант-полковник, капітан і підполковник
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Муравйов.

Біографія

У 1901 році закінчив Казанську юнкерську школу. За вбивство товариша засуджений до 1,5 року в штрафній частині й позбавлений офіцерського звання. Учасник Першої світової війни 1914–1918 років. 1917 року став членом партії есерів.

Україно-російська війна (1918)

У січні 1918 року очолював російські радянські частини, які брали участь у захопленні Харкова, Полтави та Києва на початку українсько-російської війни 1917—1921. Командувач червоними військами в бою під Крутами (за іншими даними, очільником угруповування був Павло Єгоров[ru]).

4 лютого 1918 року в Дарниці під Києвом видав наказ про «безпощадне знищення всіх офіцерів, гайдамаків, монархістів і всіх ворогів революції» (російської). При штурмі міста застосовувалися отруйні гази, був проведений масовий артобстріл (до 15 тис. снарядів), у результаті якого, серед інших, зруйнували будинок Михайла Грушевського на Паньківщині. Виконуючи наказ, радянські війська розстріляли в Києві близько 5 тис. мирних жителів, тероризували киян, зокрема, був убитий київський митрополит Володимир (винних у вбивстві не знайшли). На київську буржуазію наклали контрибуцію в п'ять мільйонів карбованців для утримання війська.

Муравйов був запеклим противником українізації. За даними дослідника В. А. Савченка, під час знаходження Муравйова в Харкові по місту їздив броньовик з написом «Смерть українцям!». За спогадами Миколи Полетики, «портрети Шевченка зривали зі стін і топтали ногами. Говорити на вулицях українською мовою стало небезпечно».

Пізніше був призначений командувачем збройними силами Одеської радянської республіки, отримавши завдання виступити проти румунських військ, що прагнули захопити Бессарабію та Придністров'ї. Під його орудою Румчерод наприкінці лютого — на початку березня 1918 року провів акцію по захопленню найбагатших одеситів та обміну їх на 10 мільйонів карбованців на потреби Червоної армії.

Заколот і загибель

13 червня 1918 року був призначений командувачем Східним фронтом.

Під час лівоесерівських повстань Ленін почав сумніватися в лояльності Муравйова, наказавши Реввоєнсовєту таємно стежити за його діями. 10 липня Муравйов підняв повстання. Більшість сучасних дослідників сходяться на тому, що Муравйов зробив це самостійно, отримавши звістки про події в Москві, побоюючись арешту через підозри в нелояльності.

У ніч з 9 на 10 липня Муравйов, кинувши штаб фронту в Казані, без відома Революційної військової ради фронту, разом з двома лояльними до нього полками (чисельністю близько 1000 осіб) на пароплаві «Мезень» відбув з міста. 11 липня він прибув до Симбірська, зайняв стратегічні пункти міста і заарештував керівних радянських працівників (у тому числі командувача 1-ю армією Михайла Тухачевського, також зампреда губвиконкому К. С. Шелєнкєвіча, політкомісарів штабу Симбірської групи військ А. Л. Лаврова, та інших більшовиків). Виступив проти укладення мирного договору з Німеччиною, оголосив себе «головкомом армії, що діяла проти Німеччини», телеграфував у РНК РСФСР, німецькому посольству в Москві і командуванню Чехословацького корпусу про оголошення війни Німеччині. Військам фронту і чехословацького корпусу (з яким він до заколоту і повинен був воювати) пропонувалося рухатися до Волги і далі на захід для відсічі німецьким військам, які нібито почали в цей час наступ.

Виступив з ініціативою створення так званої Поволзької Радянської республіки на чолі з лівими есерами Спиридоновою, Камковим[ru] і Карєліним[ru]. Планував залучити на свою сторону чехословаків і офіцерів. На бік Муравйова перейшли ліві есери: командувач Симбірської групи військ і Симбірським укріпрайоном Клим Іванов, і начальник Казанського укріпрайону Ісідор Трофимовський.

Ленін і Троцький у спільному урядовому зверненні оголосили, що «Колишній головнокомандувач на чехо-словацькому фронті, лівий есер Муравйов, оголошується зрадником і ворогом народу. Всякий чесний громадянин зобов'язаний його застрелити на місці». Однак це звернення було опубліковано тільки 12 липня, коли Муравйов уже був мертвий.

11 липня він з'явився на засідання виконкому губернської Ради, вимагаючи віддати владу його лівоесерівській фракції. На той момент місцеві ліві есери ще не були віддалені від влади, і займали посади військового, земельного та продовольчого губернських комісарів. До цього часу голові губернського парткому Юозасу Варейкісу вдалося таємно розмістити навколо будівлі латиських стрільців, бронезагін і особливий загін ЧК. Сам Муравйов також безуспішно спробував заблокувати будівлю шістьма броньовиками. Під час засідання із засідки вийшли червоногвардійці і чекісти, й оголосили про арешт. Муравйов, який чинив озброєний опір, був убитий (за іншими джерелами — застрелився).

Варейкіс так описав спробу арешту Муравйова:

Я оголошую перерву. Муравйов встав. Мовчання. Всі погляди спрямовані на Муравйова. Я дивлюся на нього в упор. Відчувалося, що він прочитав щось недобре в моїх очах чи йому совісно своє боягузтво, що змусило його сказати:

— Я піду заспокою загони.

Медведєв спостерігав в скла дверей і чекав сигналу. Муравйов йшов до вихідних дверей. Йому залишилося зробити крок, щоб взятися за ручку дверей. Я махнув рукою. Медведєв сховався. Через кілька секунд двері перед Муравйовим розчинилася, із залу блищать багнети.

— Ви арештовані.

— Як? Провокація! — Крикнув Муравйов і схопився за маузер, який висів на поясі. Медведєв схопив його за руку. Муравйов вихопив браунінг і почав стріляти. Побачивши збройний опір, загін теж почав стріляти. Після шести — семи пострілів з тієї та іншої сторони в двері виконкому Муравйов звалився убитим.

12 липня офіційна газета ВЦВК «Известия» помістила урядове повідомлення «Про зраду Муравйова», в якому стверджувалося, що «Бачачи повний крах свого плану, Муравйов покінчив із собою пострілом у скроню».

Після загибелі Муравйова серед комісарів і червоноармійців широко поширилися підозри проти взагалі всіх колишніх царських офіцерів. Крім того, наслідки заколоту виявилися вкрай важкими для фронту.

Як підкреслює дослідник Б. В. Соколов у своїй роботі «Михаил Тухачевский: жизнь и смерть „Красного маршала“», війська Східного фронту були деморалізовані і збиті з пантелику спочатку телеграмами головкома Муравйова про мир з чехословаками і війну з Німеччиною, а потім — про зраду Муравйова, і про продовження війни з чехословаками. Підполковник Володимир Каппель вирішив скористатися моментом, і завдати удару. Червона армія незабаром залишила Бугульму, Мелекесс і Симбірськ, а на початку серпня і Казань, де у руки чехословаків і Народної армії Комуча потрапила частина російського золотого запасу. У зв'язку зі сформованим важким становищем на фронті на станцію Свиязьк незабаром після падіння Казані особисто прибув наркомвійськмор Лев Троцький.

Примітки

  1. Муравьёв Михаил Артемьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  2. КОВАЛЬЧУК, Михайло (29 січня 2014 р.). . Історична правда. Архів оригіналу за 2 лютого 2022. Процитовано 2 лютого 2022. 
  3. Тинченко Я. Ю. Перша українсько-більшовицька війна (грудень 1917 — березень 1918) // Крути-Кононівка
  4. Савченко В. А. Авантюристы гражданской войны: Историческое расследование. — Харьков: Фолио; М. : ACT, 2000. Раздел: Главнокомандующий Муравьев: «… Наш лозунг — быть беспощадными!» (рос.) [ 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
  5. Полетика Николай. Воспоминания. (рос.) [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  6. Конец атамана // Вадим Андрюхин. Как в 1918 году боролись с жуликами, ворами и казнокрадами. [ 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Троцкий Л. Д. Об измене Муравьёва. [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Соколов Б. В. Михаил Тухачевский: жизнь и смерть «Красного маршала». — Смоленск: Русич, 1999. — 512 с. : фото. — (Мир в войнах). — ISBN 5-88590-956-3. (рос.)
  9. Часть 153 з 592 — Шамбаров Валерий. Белогвардейщина. На Волге-матушке [ 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Muravjo v Miha jlo Arte movich ros Muravyov Mihai l Arte mevich 13 25 veresnya 1880 18800925 s Burdukovo Kostromska guberniya Rosijska imperiya 11 lipnya 1918 Simbirsk RSFRR vijskovij diyach Radyanskoyi Rosiyi oficer Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi revolyucioner odin z uchasnikiv Gromadyanskoyi vijni v Rosiyi komandir zagoniv Chervonoyi gvardiyi ta Chervonoyi armiyi RRFSR Organizator ta odin z uchasnikiv masovih ubivstv u Kiyevi Muravjov Mihajlo Artemovichros Mihail Artemevich MuravyovNarodivsya 13 25 veresnya 1880 Burdukovo Vetluzkij povitd Kostromska guberniya Rosijska imperiyaPomer 11 lipnya 1918 1918 07 11 1 37 rokiv Simbirsk RRFSRGromadyanstvo Rosijska imperiya RSFRRDiyalnist revolyucioner vijskovosluzhbovecUchasnik Rosijsko yaponska vijna Persha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi i bij pid KrutamiVijskove zvannya lejtenant polkovnik kapitan i pidpolkovnikNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Muravjov Zmist 1 Biografiya 1 1 Ukrayino rosijska vijna 1918 1 2 Zakolot i zagibel 2 Primitki 3 Dzherela 4 PosilannyaBiografiyaU 1901 roci zakinchiv Kazansku yunkersku shkolu Za vbivstvo tovarisha zasudzhenij do 1 5 roku v shtrafnij chastini j pozbavlenij oficerskogo zvannya Uchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 1914 1918 rokiv 1917 roku stav chlenom partiyi eseriv Ukrayino rosijska vijna 1918 Dokladnishe Shturm Kiyeva 1918 U sichni 1918 roku ocholyuvav rosijski radyanski chastini yaki brali uchast u zahoplenni Harkova Poltavi ta Kiyeva na pochatku ukrayinsko rosijskoyi vijni 1917 1921 Komanduvach chervonimi vijskami v boyu pid Krutami 2 za inshimi danimi ochilnikom ugrupovuvannya buv Pavlo Yegorov ru 3 4 lyutogo 1918 roku v Darnici pid Kiyevom vidav nakaz pro bezposhadne znishennya vsih oficeriv gajdamakiv monarhistiv i vsih vorogiv revolyuciyi rosijskoyi Pri shturmi mista zastosovuvalisya otrujni gazi buv provedenij masovij artobstril do 15 tis snaryadiv u rezultati yakogo sered inshih zrujnuvali budinok Mihajla Grushevskogo na Pankivshini Vikonuyuchi nakaz radyanski vijska rozstrilyali v Kiyevi blizko 5 tis mirnih zhiteliv terorizuvali kiyan zokrema buv ubitij kiyivskij mitropolit Volodimir vinnih u vbivstvi ne znajshli Na kiyivsku burzhuaziyu naklali kontribuciyu v p yat miljoniv karbovanciv dlya utrimannya vijska Muravjov buv zapeklim protivnikom ukrayinizaciyi Za danimi doslidnika V A Savchenka pid chas znahodzhennya Muravjova v Harkovi po mistu yizdiv bronovik z napisom Smert ukrayincyam 4 Za spogadami Mikoli Poletiki portreti Shevchenka zrivali zi stin i toptali nogami Govoriti na vulicyah ukrayinskoyu movoyu stalo nebezpechno 5 Piznishe buv priznachenij komanduvachem zbrojnimi silami Odeskoyi radyanskoyi respubliki otrimavshi zavdannya vistupiti proti rumunskih vijsk sho pragnuli zahopiti Bessarabiyu ta Pridnistrov yi Pid jogo orudoyu Rumcherod naprikinci lyutogo na pochatku bereznya 1918 roku proviv akciyu po zahoplennyu najbagatshih odesitiv ta obminu yih na 10 miljoniv karbovanciv na potrebi Chervonoyi armiyi Zakolot i zagibel 13 chervnya 1918 roku buv priznachenij komanduvachem Shidnim frontom Pid chas livoeserivskih povstan Lenin pochav sumnivatisya v loyalnosti Muravjova nakazavshi Revvoyensovyetu tayemno stezhiti za jogo diyami 10 lipnya Muravjov pidnyav povstannya Bilshist suchasnih doslidnikiv shodyatsya na tomu sho Muravjov zrobiv ce samostijno otrimavshi zvistki pro podiyi v Moskvi poboyuyuchis areshtu cherez pidozri v neloyalnosti U nich z 9 na 10 lipnya Muravjov kinuvshi shtab frontu v Kazani bez vidoma Revolyucijnoyi vijskovoyi radi frontu razom z dvoma loyalnimi do nogo polkami chiselnistyu blizko 1000 osib na paroplavi Mezen vidbuv z mista 11 lipnya vin pribuv do Simbirska zajnyav strategichni punkti mista i zaareshtuvav kerivnih radyanskih pracivnikiv u tomu chisli komanduvacha 1 yu armiyeyu Mihajla Tuhachevskogo takozh zampreda gubvikonkomu K S Shelyenkyevicha politkomisariv shtabu Simbirskoyi grupi vijsk A L Lavrova ta inshih bilshovikiv Vistupiv proti ukladennya mirnogo dogovoru z Nimechchinoyu ogolosiv sebe golovkomom armiyi sho diyala proti Nimechchini telegrafuvav u RNK RSFSR nimeckomu posolstvu v Moskvi i komanduvannyu Chehoslovackogo korpusu pro ogoloshennya vijni Nimechchini Vijskam frontu i chehoslovackogo korpusu z yakim vin do zakolotu i povinen buv voyuvati proponuvalosya ruhatisya do Volgi i dali na zahid dlya vidsichi nimeckim vijskam yaki nibito pochali v cej chas nastup Vistupiv z iniciativoyu stvorennya tak zvanoyi Povolzkoyi Radyanskoyi respubliki na choli z livimi eserami Spiridonovoyu Kamkovim ru i Karyelinim ru Planuvav zaluchiti na svoyu storonu chehoslovakiv i oficeriv Na bik Muravjova perejshli livi eseri komanduvach Simbirskoyi grupi vijsk i Simbirskim ukriprajonom Klim Ivanov i nachalnik Kazanskogo ukriprajonu Isidor 6 Trofimovskij Lenin i Trockij u spilnomu uryadovomu zvernenni ogolosili sho Kolishnij golovnokomanduvach na cheho slovackomu fronti livij eser Muravjov ogoloshuyetsya zradnikom i vorogom narodu Vsyakij chesnij gromadyanin zobov yazanij jogo zastreliti na misci 7 Odnak ce zvernennya bulo opublikovano tilki 12 lipnya koli Muravjov uzhe buv mertvij 11 lipnya vin z yavivsya na zasidannya vikonkomu gubernskoyi Radi vimagayuchi viddati vladu jogo livoeserivskij frakciyi Na toj moment miscevi livi eseri she ne buli viddaleni vid vladi i zajmali posadi vijskovogo zemelnogo ta prodovolchogo gubernskih komisariv Do cogo chasu golovi gubernskogo partkomu Yuozasu Varejkisu vdalosya tayemno rozmistiti navkolo budivli latiskih strilciv bronezagin i osoblivij zagin ChK Sam Muravjov takozh bezuspishno sprobuvav zablokuvati budivlyu shistma bronovikami Pid chas zasidannya iz zasidki vijshli chervonogvardijci i chekisti j ogolosili pro aresht Muravjov yakij chiniv ozbroyenij opir buv ubitij za inshimi dzherelami zastrelivsya Varejkis tak opisav sprobu areshtu Muravjova nbsp Ya ogoloshuyu perervu Muravjov vstav Movchannya Vsi poglyadi spryamovani na Muravjova Ya divlyusya na nogo v upor Vidchuvalosya sho vin prochitav shos nedobre v moyih ochah chi jomu sovisno svoye boyaguztvo sho zmusilo jogo skazati Ya pidu zaspokoyu zagoni Medvedyev sposterigav v skla dverej i chekav signalu Muravjov jshov do vihidnih dverej Jomu zalishilosya zrobiti krok shob vzyatisya za ruchku dverej Ya mahnuv rukoyu Medvedyev shovavsya Cherez kilka sekund dveri pered Muravjovim rozchinilasya iz zalu blishat bagneti Vi areshtovani Yak Provokaciya Kriknuv Muravjov i shopivsya za mauzer yakij visiv na poyasi Medvedyev shopiv jogo za ruku Muravjov vihopiv brauning i pochav strilyati Pobachivshi zbrojnij opir zagin tezh pochav strilyati Pislya shesti semi postriliv z tiyeyi ta inshoyi storoni v dveri vikonkomu Muravjov zvalivsya ubitim nbsp 12 lipnya oficijna gazeta VCVK Izvestiya pomistila uryadove povidomlennya Pro zradu Muravjova v yakomu stverdzhuvalosya sho Bachachi povnij krah svogo planu Muravjov pokinchiv iz soboyu postrilom u skronyu Pislya zagibeli Muravjova sered komisariv i chervonoarmijciv shiroko poshirilisya pidozri proti vzagali vsih kolishnih carskih oficeriv Krim togo naslidki zakolotu viyavilisya vkraj vazhkimi dlya frontu Yak pidkreslyuye doslidnik B V Sokolov u svoyij roboti Mihail Tuhachevskij zhizn i smert Krasnogo marshala 8 vijska Shidnogo frontu buli demoralizovani i zbiti z panteliku spochatku telegramami golovkoma Muravjova pro mir z chehoslovakami i vijnu z Nimechchinoyu a potim pro zradu Muravjova i pro prodovzhennya vijni z chehoslovakami Pidpolkovnik Volodimir Kappel virishiv skoristatisya momentom i zavdati udaru 9 Chervona armiya nezabarom zalishila Bugulmu Melekess i Simbirsk a na pochatku serpnya i Kazan de u ruki chehoslovakiv i Narodnoyi armiyi Komucha potrapila chastina rosijskogo zolotogo zapasu U zv yazku zi sformovanim vazhkim stanovishem na fronti na stanciyu Sviyazk nezabarom pislya padinnya Kazani osobisto pribuv narkomvijskmor Lev Trockij Primitki Muravyov Mihail Artemevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 KOVALChUK Mihajlo 29 sichnya 2014 r Bij pid Krutami vidomi j nevidomi storinki Istorichna pravda Arhiv originalu za 2 lyutogo 2022 Procitovano 2 lyutogo 2022 Tinchenko Ya Yu Persha ukrayinsko bilshovicka vijna gruden 1917 berezen 1918 Kruti Kononivka Savchenko V A Avantyuristy grazhdanskoj vojny Istoricheskoe rassledovanie Harkov Folio M ACT 2000 Razdel Glavnokomanduyushij Muravev Nash lozung byt besposhadnymi ros Arhivovano 31 sichnya 2022 u Wayback Machine Poletika Nikolaj Vospominaniya ros Arhivovano 22 serpnya 2016 u Wayback Machine Konec atamana Vadim Andryuhin Kak v 1918 godu borolis s zhulikami vorami i kaznokradami Arhivovano 20 grudnya 2016 u Wayback Machine Trockij L D Ob izmene Muravyova Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros Sokolov B V Mihail Tuhachevskij zhizn i smert Krasnogo marshala Smolensk Rusich 1999 512 s foto Mir v vojnah ISBN 5 88590 956 3 ros Chast 153 z 592 Shambarov Valerij Belogvardejshina Na Volge matushke Arhivovano 29 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros DzherelaGrinevich L V Muravjov Mihajlo Artemovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 130 728 s il ISBN 978 966 00 1061 1 Arhivovano 2 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Muravyov Mihail Artemevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Glavnokomanduyushij Muravev Nash lozung byt besposhadnymi Avantyuristy grazhdanskoj vojny Istoricheskoe rassledovanie V A Savchenko Harkov Folio M ACT 2000 ros Arhivovano 21 bereznya 2013 u Wayback Machine PosilannyaMuravjov Mihayil Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1961 T 4 kn VIII Literi Me Na S 1054 1055 1000 ekz Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Muravjov Mihajlo Artemovich amp oldid 39500132