Серебрянка (Бахмутський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Серебрянка.

Серебря́нка (Сріблянка) — село Сіверської міської громади Бахмутського району Донецької області, Україна. Відстань до райцентру становить близько 43 км і проходить автошляхом Т 0513. Село розташоване на кордоні з Луганською областю.

село Серебрянка
Країна	Україна
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Громада	Сіверська міська громада
Облікова картка	Серебрянка
Основні дані
Засноване	1753
Населення	▼ 869 (01.01. 2017 р.)
Площа	4.24 км²
Густота населення	205 осіб/км²
Поштовий індекс	84520
Телефонний код	+380 6274
Географічні дані
Географічні координати	48°55′03″ пн. ш. 38°08′03″ сх. д. / 48.91750° пн. ш. 38.13417° сх. д. / 48.91750; 38.13417Координати: 48°55′03″ пн. ш. 38°08′03″ сх. д. / 48.91750° пн. ш. 38.13417° сх. д. / 48.91750; 38.13417
Середня висота над рівнем моря	83 м
Водойми	Сіверський Донець
Відстань до обласного центру	129 км
Відстань до районного центру	43,5 км
Місцева влада
Адреса ради	84522, Донецька обл., Бахмутський р-н, м. Сіверськ, вул. Центральна, 8
Сільський голова	Ходак Віктор Павлович
Карта
Серебрянка
Серебрянка
Мапа
Серебрянка у Вікісховищі

Історія

Вид на село з Мар'їної гори.

За різними джерелами на місці теперішньої Серебрянки на початку XVIII століття було засноване поселення козаків, які сплавляли ліс по Дінцю. Від запоріжців залишилась назва Серебрянка.

Весною 1753 року за наказом імператриці Єлизавети Петрівни була створена охоронна смуга на південному напрямку. З метою підтримання належного порядку до військових поселень запрошуються сербські війська. Село Серебрянка було перейменовано в Серебрянський шанець або Першу роту. Ця назва протрималась до 1800 року.

Виникло на місці запорізького козацького зимівника (на правому березі Сіверського Дінця), який належав спершу до Кальміуської паланки, а потім — Барвінківської паланки. На протилежному (лівому) березі річки було поселення «Сплави» з поромною переправою — єдиною на Сіверському Дінці (Гільденштедт, 31 серпня 1774 р.). У 1753 р. — місце розташування першої роти пікінерного полку Слов'яносербії. За місцевими переказами поблизу Білої гори німцями-колоністами були знайдені поклади срібла. Звідси назва села — «Сріблянка».

Сріблянка на межі XIX-XX ст.

Свято-Преображенський храм села Серебрянка, збудований в 1754–1760 роках, є найстарішою культовою спорудою Бахмутського району. Цей Храм має архітектурну та історичну цінність. В ньому похований заселитель села Серебрянка (Першої Роти) генерал Райко Депрерадович. Тут і донині зберігається ікона, яку він привіз зі своє батьківщини — Сербії.

За даними 1859 року Серебрянка (Новоселівка, Новомойсеївка), панське село, над Сіверським Дінцем, 105 господ, 626 осіб, православна церква, ярмарок.

В 1875 році в селі відкрито земську школу.

У 1880 році поблизу Серебрянки в Сосоєвій балці виявлено пласти вугілля, було закладено шурф, але через велику водоносність роботи припинилися.

Російсько-українська війна

Під час російської навали 2022 року в травні російські загарбники зробили кілька невдалих спроб форсувати Сіверський Донець.

8 травня 2022 року Силами Оборони України було розбито російську переправу на захід від села (з координатами 48°56′19″ пн. ш. 38°03′37″ сх. д. / 48.938486° пн. ш. 38.060246° сх. д. / 48.938486; 38.060246) або 48°56′18″ пн. ш. 38°03′36″ сх. д. / 48.938332° пн. ш. 38.059901° сх. д. / 48.938332; 38.059901).

Походження назви

• У 1744 році з Петербурга був спрямований учений, який оглянув шурф на Мар'їній горі навпроти хутора Сухарева і місця біля Ямполя, в гирлі річки Бахмут. У той час село отримало свою назву — Серебрянка
• Низка авторитетних джерел, серед яких Енциклопедія українознавства (Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989), щоденники Микити Шаповала початку XX ст. (Шаповал Микита. Схема життєпису (автобіографічний шкіц) (упорядкував С Зеркаль). Нью-Йорк 1956), сучасна наукова література тощо вживає назву «Сріблянка».

У той же час, на сьогодні адміністративно чинною є назва «Серебрянка», як така, що закріпилася за радянських часів.

Пам'ятки природи

Над селом височіє Мар'їна гора — ботанічна пам'ятка природи місцевого значення (місцеві назви ще — Біла гора, Піщана гора).

Видатні особистості

• Шаповал Микола Юхимович (*1886, Сріблянка — †1948) — військовий, громадський і політичний діяч, генерал-хорунжий УНР.музей діяча УНР з Донеччини Микити Шаповала збираються перевезти [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]</ref>
• Шаповал Микита Юхимович (*8 червня (26 травня) 1882 — †25 лютого 1932) — політичний і громадський діяч, публіцист, соціолог, поет, член Центральної Ради.
• Галич Олександр Андрійович (нар. 1948) — доктор філологічних наук, професор.
• Галич Володимир Андрійович (нар. 1957) — кандидат математичних наук, доцент.
• Жученко Григорій Прокопович — Герой Радянського Союзу, військовий льотчик, генерал-майор, який жив та навчався в Серебрянській школі
• Сирих Віктор Михайлович — педагог-організатор шкільної освіти на Донбасі.

Світлини села

Примітки

1. Путешествие академика Гильденштедта по Слободской Украине. 1892. 
2. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
3. Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Sborni statisticheskik svedeníy po Yekaterinoslavskoy Guberníi. Tom II. Bakhmutskíy uyezd. www.libr.dp.ua. Процитовано 14 липня 2023. 
4. Сборникъ статистическихъ сведеній по Екатеринославской Губерніи. Том II. Бахмутскій уездъ. Екатеринослав : Тип. Я.М. Чаусского. 1886. 
5. Денис Губашов (15 травня 2022). Місія нездійсненна: форсування орками Сіверського Донця. Що відбувається у найгарячішій точці. Тексти. 

Джерела

• Сторінка на сайті Верховної Ради України^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Сріблянка // У кн. В.Терещенка "Микита Шаповал — велетень із Донбасу. Артемівськ: Артемівська міська друкарня, 2001, 154 с.
• Серебрянська сільська рада на сайті Артемівського району [ 30 квітня 2010 у Wayback Machine.]