www.wikidata.uk-ua.nina.az

Словінці каш Słowińcë пол Słowińcy нім Slowinzen західнослов янське плем я що мешкало на землях між озерами Гардно i Леб

Словінці

Словінці (каш. Słowińcë; пол. Słowińcy; нім. Slowinzen)  — західнослов'янське плем'я, що мешкало на землях між озерами Гардно i Лебсько та містами Слупськ і Леба (землі нинішнього Західнопоморського воєводства) і належали до поморян.

Словінський музей в селі Клюки

Історія словінців Редагувати

Про поморянських словінців писав 1783 року К. фон Антон із посилкою на документи 1767 року, потім 1826 року за них згадав Шафарик. У 1856 році у краю словінців з експедицією побував російський етнограф Олександр Хільфердінг, потім 1862 року він видав свої подорожні записки як книжку. Він зазначав, що словінцями себе ніхто не називає, а звуться кашубськими лютеранами чи надлебськими кашубами й говорять кашубською мовою.

Проте встановлено, що вони розмовляли словінською мовою , що вона, згідно з польською класифікацією, була одним із діалектів мови кашубської, або ж подібна до тих діалектів, що ними тепер говорять у пуцькому, лемборському та вейхеровському повітах.

Проте істотною відмінністю між кашубами та словінцями була релігія. Кашуби в переважній більшості католики, а словінці — протестанти (варто відзначити, що тоді служіння в протестантських церквах велося німецькою мовою).

Після злуки німецьких земель 1871 року, Помор'я як частина Пруссії стало також частиною Німецької держави. Саме ці два чинники (релігія та адміністративна відокремленість) сприяли онімеченню словінців. Тому після повороту їхніх земель Польщі у 20-х роках ХХ століття, вони були ніби чужорідним тілом попри спільну історію. Можливо тому, в роки Другої світової війни словінці виступили на стороні Вермахту.

Після 1945 року нащадки словінців, що їх сприймали як німців (бо словінці розмовляли здебільшого по-німецькому, співпрацювали з німцями, молились німецькою мовою) примусово виселено з новонадбаних Польщею земель. Останні носії словінської мови зникли 1950 року, відтоді цю мову вважають за мертву.

Переселенці оселились у Гамбургу та навколо нього.

У селі Клюки поблизу Гданська нині існує етнографічний музей просто неба Словінське село. Там зібрано зразки народних промислів, будівлі з внутрішнім устроєм. Лежить музей на теренах Словінського національного парку

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Ред-кол.: О. С. Мельничук (голов.ред.) та ін. — К.: Нак.думка, 1983.  — (Словники України) ISBN 966-00-0785-Х

Джерела Редагувати

  • Tadeusz Bolduan, Losy społeczne i polityczne Słowińców w Klukach w latach 1945–1975. Próba oceny., w: Studia kaszubsko-słowińskie, Łeba 1992
  • Friedrich Lorentz Slovinzisches Wörterbuch, I–II, St.Petersburg 1908–1912
  • Dr. Nadmorski (Józef Łęgowski), Słowniczek gwary słowińskiej; w: Połabianie i Słowińcy, Wisła, XVI, z.II, marzec-kwiecień 1902
  • Friedhelm Hinze, Slovinzische Fischzugnamen von Garder See in Hinterpommern. Nachleben und Ethymologie slovinzische Namen., w: Zeitschrift für Slavistik XV 1970, Heft 3.
  • Hanna Popowska-Taborska, Przysięgi słowińskie z Wierzchocina, Wrocław-Warszawa-Kraków 1961, w: Słowińcy, ich język i folklor
  • Hanna Popowska-Taborska, Uwagi o języku Perykop smołdzińskich, Kraków 1968, w: Język Polski, Kraków, XLVIII 1968, Nr 1
  • Leon Roppel, Nazwy terenowe słowińskiej wsi Kluki na podstawie mapy F. Pallasa z 1926 r., RG XXI 1962
  • Słownik gwarowy tzw. Słowińców kaszubskich, pod. red. Zenona Sobierajskiego, Warszawa 1997, Slawistyczny Ośrodek Wydawniczy, ISBN 83-86619-17-1
  • Franz Tetzner, Die Slovinzen und Lebakaschuben. Land und Leute, Haus und Hof, Sitten und Gebräche, Sprache und Literatur im östlichen Hinterpommern, Berlin 1899
  • Aleksander Hilferding, Остатки славян на южном берегу Балтийского Моря, Sankt-Petersburg 1862 (wyd. polskie Resztki Słowian na południowym wybrzeżu Morza Bałtyckiego, tłum. Nina Perczyńska, oprac. Jerzy Treder, Gdańsk 1989, ISBN 83-85011-57-9)

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Словінці
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Slovinci kash Slowince pol Slowincy nim Slowinzen zahidnoslov yanske plem ya sho meshkalo na zemlyah mizh ozerami Gardno i Lebsko ta mistami Slupsk i Leba zemli ninishnogo Zahidnopomorskogo voyevodstva i nalezhali do pomoryan Slovinskij muzej v seli Klyuki Zmist 1 Istoriya slovinciv 2 Div takozh 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaIstoriya slovinciv RedaguvatiPro pomoryanskih slovinciv pisav 1783 roku K fon Anton iz posilkoyu na dokumenti 1767 roku potim 1826 roku za nih zgadav Shafarik U 1856 roci u krayu slovinciv z ekspediciyeyu pobuvav rosijskij etnograf Oleksandr Hilferding potim 1862 roku vin vidav svoyi podorozhni zapiski yak knizhku Vin zaznachav sho slovincyami sebe nihto ne nazivaye a zvutsya kashubskimi lyuteranami chi nadlebskimi kashubami j govoryat kashubskoyu movoyu Prote vstanovleno sho voni rozmovlyali slovinskoyu movoyu 1 sho vona zgidno z polskoyu klasifikaciyeyu bula odnim iz dialektiv movi kashubskoyi abo zh podibna do tih dialektiv sho nimi teper govoryat u puckomu lemborskomu ta vejherovskomu povitah Prote istotnoyu vidminnistyu mizh kashubami ta slovincyami bula religiya Kashubi v perevazhnij bilshosti katoliki a slovinci protestanti varto vidznachiti sho todi sluzhinnya v protestantskih cerkvah velosya nimeckoyu movoyu Pislya zluki nimeckih zemel 1871 roku Pomor ya yak chastina Prussiyi stalo takozh chastinoyu Nimeckoyi derzhavi Same ci dva chinniki religiya ta administrativna vidokremlenist spriyali onimechennyu slovinciv Tomu pislya povorotu yihnih zemel Polshi u 20 h rokah HH stolittya voni buli nibi chuzhoridnim tilom popri spilnu istoriyu Mozhlivo tomu v roki Drugoyi svitovoyi vijni slovinci vistupili na storoni Vermahtu Pislya 1945 roku nashadki slovinciv sho yih sprijmali yak nimciv bo slovinci rozmovlyali zdebilshogo po nimeckomu spivpracyuvali z nimcyami molilis nimeckoyu movoyu primusovo viseleno z novonadbanih Polsheyu zemel Ostanni nosiyi slovinskoyi movi znikli 1950 roku vidtodi cyu movu vvazhayut za mertvu Pereselenci oselilis u Gamburgu ta navkolo nogo U seli Klyuki poblizu Gdanska nini isnuye etnografichnij muzej prosto neba Slovinske selo Tam zibrano zrazki narodnih promisliv budivli z vnutrishnim ustroyem Lezhit muzej na terenah Slovinskogo nacionalnogo parkuDiv takozh RedaguvatiEtnogenez slov yan Operaciya Visla Deportaciya narodiv v SRSR Viselennya ukrayinciv z Polshi do URSRPrimitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi U 7 t Red kol O S Melnichuk golov red ta in K Nak dumka 1983 Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0785 HDzherela RedaguvatiTadeusz Bolduan Losy spoleczne i polityczne Slowincow w Klukach w latach 1945 1975 Proba oceny w Studia kaszubsko slowinskie Leba 1992 Friedrich Lorentz Slovinzisches Worterbuch I II St Petersburg 1908 1912 Dr Nadmorski Jozef Legowski Slowniczek gwary slowinskiej w Polabianie i Slowincy Wisla XVI z II marzec kwiecien 1902 Friedhelm Hinze Slovinzische Fischzugnamen von Garder See in Hinterpommern Nachleben und Ethymologie slovinzische Namen w Zeitschrift fur Slavistik XV 1970 Heft 3 Hanna Popowska Taborska Przysiegi slowinskie z Wierzchocina Wroclaw Warszawa Krakow 1961 w Slowincy ich jezyk i folklor Hanna Popowska Taborska Uwagi o jezyku Perykop smoldzinskich Krakow 1968 w Jezyk Polski Krakow XLVIII 1968 Nr 1 Leon Roppel Nazwy terenowe slowinskiej wsi Kluki na podstawie mapy F Pallasa z 1926 r RG XXI 1962 Slownik gwarowy tzw Slowincow kaszubskich pod red Zenona Sobierajskiego Warszawa 1997 Slawistyczny Osrodek Wydawniczy ISBN 83 86619 17 1 Franz Tetzner Die Slovinzen und Lebakaschuben Land und Leute Haus und Hof Sitten und Gebrache Sprache und Literatur im ostlichen Hinterpommern Berlin 1899 Aleksander Hilferding Ostatki slavyan na yuzhnom beregu Baltijskogo Morya Sankt Petersburg 1862 wyd polskie Resztki Slowian na poludniowym wybrzezu Morza Baltyckiego tlum Nina Perczynska oprac Jerzy Treder Gdansk 1989 ISBN 83 85011 57 9 Posilannya RedaguvatiSlovinci Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SlovinciSlupska informacijna sluzhba Istoriya slovinciv Slovinci narod minulogo Slovinskij muzej v Klyukah Klyuki Batkivshina slovinciv pro teperishnij muzej i lyudej sho zhili tam ranishe Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Slovinci amp oldid 39344505