www.wikidata.uk-ua.nina.az

Палеографія Палеогра фія від грец παλαιός давній старовинний та γράφω писати історико філологічна дисципліна об єктом до

Палеографія

Палеогра́фія (від грец. παλαιός — давній, старовинний та γράφω — писати) — історико-філологічна дисципліна, об'єктом дослідження якої є історія письма, його еволюція (переважно на основі давніх пам'яток) та характерні особливості на певних етапах розвитку. Засновник — Жан Мабільон.

Специфіка фаху ред.

Особливості письма полягають у графічних формах знаків і літер, пропорціях та конфігураціях їхніх складових частин, шрифтів. Значення мають також місце і частота вживання окремих літер, види скорочень тощо. Також ця наука займається вивченням систем тайнопису (криптографії), особливостей оздоблення рукописів і написів, зокрема, орнаментів, мініатюр. Звичайно палеографія вивчає системи письма, а також предмети, пов'язані з письмом (матеріали, на які нанесено текст, зокрема, пергамент, тканини, берест, папір і філіграні на ньому; знаряддя писання; барвники, зокрема чорнила, за допомогою яких написано чи оздоблено текст; форми оправ книжок тощо).

Історія ред.

Як окрема дисципліна палеографія виникла в Європі у XVIII столітті. Уперше термін увів у вжиток французький учений Бернар де Монфокон, який виділив її з дипломатики (історична дисципліна, що вивчає форми, автентичність, юридичну достовірність історичних документів і грамот). Палеографія допомагає правильному прочитанню текстів, встановленню часу, місця створення й авторства недатованих, нелокалізованих та анонімних пам'яток, виявленню підробок, підтвердженню автентичності текстів.

Докладні відомості про найважливіші палеографічні дослідження, посібники, альбоми відтворень і т. д. з XIX—XX ст. до наших днів, наведені у третьому виданні монографії Ферстера (Foerster (Hans), Frenz (Thomas). Abriss. lateinischen Paläographie, Stuttgart, 2004), опублікованому в 2004 р.

Робота палеографів йшла за кількома напрямками. Були організовані:

  • спеціальні вищі навчальні заклади; найстаріша паризька «Школа хартій» (Ecole des chartes, нині «Національна школа хартій»)
  • видавництво спеціальної періодичної літератури Bibliothèque de l'École des Chartes[en] (з 1839 р.), Archivio paleografico Italiano (з 1882), з 1946 р в Брюсселі виходить два рази на рік спеціальне періодичне видання, присвячене латинської і грецької палеографії — «Scriptorium»,та ін.)
  • складалися наукові каталоги рукописів, що перебували на зберіганні у великих бібліотеках (докладні наукові описи всіх латинських рукописних книг і фрагментів I—VIII ст. (понад 1700) зібрані в каталозі «Codices Latini Antiquiores[en]» («Найдавніші латинські книги», CLA, 1934—1966 рр., 11 томів, в останньому томі дано опис рукописів, що зберігаються в Державній публічній бібліотеці ім. М. Є. Салтикова-Щедріна в Ленінграді; латинські документи за цей же період публікуються в аналогічному каталозі «Chartae latinae antiquiores» («Найдавніші латинські документи», ChLA, за редакції Брукнер[en] і Марішаль[en])
  • видавалися великі альбоми відтворень (методами фототипії, геліогравюри і т. ін.) для навчальних і дослідницьких цілей (Samaran et Marichal). Ці каталоги включають 1-2 фотознімку майже з кожної рукописі, документи відтворюються повністю. Дуже велику допомогу надає вченим заснований в 1937 р в Парижі «Інститут дослідження та історії текстів»[fr]. На базі свого великого бібліографічного апарату, фільмотеки і фототеки Інститут веде організаційно-довідкову та дослідницьку роботу.
  • вироблялася методика палеографічного дослідження, з'явилися підручники і великі керівництва, в 1882 р. підручник Пру[en], донині багато в чому нестаріючий порадник Ваттенбаха, що вийшов третім виданням в 1896 р (знову передрукований в 1958 р). На початку XX ст. неодноразово перевидавалося керівництво Стеффенса (Steffens). У 1952 р в Парижі була організована «Міжнародна нарада по латинської палеографії» (Colloque international de paleographie latine), покликана виробити термінологію, що відповідає сучасним вимогам, і принципи побудови каталогів датованих рукописів. Заслухані на сесіях ради в 1953 р доповіді були присвячені термінології листів IX—XV ст. (Nomenclature des écritureѕ livresques) і викликали жваву дискусію, яка показала значні труднощі у палеографії через недостатню вивченість кодексів IX—XV ст.

У другій половині ХХ ст. підвищився інтерес до важливих проблем історії письма різних народів в давнину, в середні віки, в Новий час. Фахівці досліджують питання еволюції писемності в зв'язку з мовою, матеріальною і духовною культурою суспільства, історичне і соціологічне значення письма; шукають закономірність в процесі розвитку письма, досліджують його в порівняльному плані у багатьох народів і т. ін.

Серія доповідей на ці теми була прочитана в травні 1960 р Парижі, на засіданнях «Міжнародного центру синтезу[fr]» і опубліковані в 1963 р в збірнику L'écriture et la psychologie des peuples.

Палеографічні дослідження в Україні ред.

Спостереження над особливостями письма і практичне застосування їх у різних народів дуже давні. Так, в Україні викриття підробок грамот починається з XV століття. У граматиці Лаврентія Зизанія 1596 року міститься зауваження про особливості кириличної орфографії; в граматиці 1619 року Мелетія Смотрицького — міркування про особливості давньої графіки й правопису.

Формування палеографії в Україні відбувалося з XIX століття (праці І. Каманіна та інших). Особливого розвитку вона набула в наш час, чому значною мірою сприяло видання пам'яток української мови, літератури, історії.

Одним із найпомітніших подвижників історико-документознавчих досліджень у ІІ половині ХХ ст. став Центральний державний історичний архів Української Радянської Соціалістичної республіки (ЦДІАЛ, установа, що прийшла на зміну Земському архіву, Центральному архіву Давніх актів). Серед науково-дослідних установ, що мали розвивати різні види наукової роботи, архіви опинилися відповідно до «Положення про Державний архівний фонд Союзу Радянських Соціалістичних республік» від 13 серпня 1958 року. Для виконання положень про наукову діяльність у 1961 р. в ЦДІАЛ відбулось розширене засідання методичної ради архіву; в ньому взяли участь представники архівних, музейних установ, бібліотек та вищих навчальних закладів — загалом близько 150 осіб. Із доповіддю «Допоміжні дисципліни історії в науковій роботі архівів» виступив академік Іван Крип'якевич, який подав план впровадження наукової роботи в архіві у формі проведення семінарів. Планувалось здійснювати дослідження в сфері геральдики, дипломатики, джерелознавства, нумізматики, сфрагістики, філігранології та палеографії. За перші двадцять років, що стали найпродуктивнішими в історії семінару, відбулось 97 занять, на яких було заслухано і обговорено 392 доповідей та повідомлень.

Історію семінару при ЦДІАЛ України вивчали І. І. Бутич, М. Г. Вавричин, Н. Ф. Врадій, П. І. Захарчишина та ін. Внесок наукового доробку учасників семінару при ЦДІАЛ України на становлення документознавства вперше було розглянуто сучасним вітчизняним істориком та документознавцем В. В. Бездрабко.

Впродовж десятків років семінар був чи не єдиним осередком українських вчених, що вивчали проблеми палеографії взагалі. На перших наукових семінарах з доповіддю «Львівське письмо XVI—XVII ст.» виступала старший науковий співробітник архіву Пелагея Фостик-Захарчишин (1916—1973 рр.); П. Захарчишин проаналізувала письмо кириличних документів Львівського Успенського братства (ставропігії), навела відмінності між російським та українським скорописом вказаного періоду; Едвард Ружицький, науковий співробітник архіву, скерував своє зацікавлення на однин із найважливіших розділів латинської середньовічної палеографії, систему скорочень[en] або брахиграфії:

  • суспенсії (troncamento, скорочення, при якому відсутня кінцева частина слова);
  • контракції (скорочення, при якому відсутня середина слова);
  • із незалежним значенням (con signiato proprio);
  • з відносним значенням (con signifato relativo);
  • надрядковими літерами (per lettere sovrapposte);
  • за конвенцією (segni Conventionzionali).

Опис численних пам'яток книжкового мистецтва подає у своїх наукових працях Яким Запаско. Загальні питання української палеографії розроблялися в наукових працях В. Панашенко, В. Німчука, П. Захарчишиної.

Сучасність ред.

Сучасна палеографія за системами письма і мовами, які ними користуються, поділяється на грецьку, латинську, арабську, індійську, кириличну (слов'янську), українську, російську, вірменську, грузинську тощо. У слов'янській палеографії залежно від алфавітів, якими писано рукописи, виділяють глаголичну, кириличну і латинську палеографії. Східнослов'янські рукописи написані, як правило, кирилицею. Кирилична палеографія поділяється, у свою чергу, на східнослов'янську і південнослов'янську.

Крім методів і прийомів дослідження власне палеографії (аналіз особливостей літер тощо) тут застосовуються методи й прийоми дослідження інших дисциплін і наук, передусім лінгвістики тексту (аналіз орфографії, мови), мистецтвознавства (вивчення орнаментів, мініатюр), нотних музичних знаків (музична палеографія), фізики й хімії (датування органічних матеріалів для письма за допомогою радіоактивних ізотопів, аналіз складу чорнила й фарб, використання різного проміння для читання вицвілих текстів або їх частин).

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Derolez, Albert (2006). Foerster (Hans), Frenz (Thomas). Abriss. lateinischen Paläographie. 3., überarbeitete der um ein Zusatzkapitel «Die Schriften der Neuzeit » erweiterte Auflage von Thomas Frenz, Stuttgart, 2004 (Bibliothek des Buchwesens, 15). Scriptorium 60 (1). с. 153–155. Процитовано 2 квітня 2021. 
  2. Scriptorium. Scriptorium (fr-FR). Процитовано 2 квітня 2021. 
  3. . www.urs-graf-verlag.com. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 3 квітня 2021. 
  4. Tessier, Georges (1957). Chartae latinae antiquiores. Facsimile-edition of the latin charters prior to the ninth century edited by Albert BRUCKNER and Robert MARICHAL. Part II : Switzerland : St. Gall-Zurich. Olten et Lausanne, URS Graf-Verlag, 1956.. Bibliothèque de l'École des chartes 115 (1). с. 201–203. Процитовано 3 квітня 2021. 
  5. Cuttino, G. P. (1 жовтня 1966). Catalogue Des Manuscrits En écriture Latine Portant Des Indications De Date, De Lieu Ou De Copiste. Volume V, Est De La France. In two parts. By Charles Samaran and Robert Marichal. [Comité International de Paleographie.] (Paris: Éditions du Centre National de la Recherche Scientifique. 1965. Pp. xxxii, 731; 249 plates.). The American Historical Review 72 (1). с. 141–141. ISSN 0002-8762. doi:10.1086/ahr/72.1.141. Процитовано 3 квітня 2021. 
  6. Samaran, Charles (1879-1982) Auteur du texte; Marichal, Robert (1904-1999) Auteur du texte (1985). Catalogue des manuscrits en écriture latine : portant des indications de date, de lieu ou de copiste. Tome VII, Ouest de la France et pays de Loire. Tome 7 / [2] / par Charles Samaran et Robert Marichal ; notices par Monique Garand, Geneviève Grand... [et al.] (FR). 
  7. Gasnault, Pierre (1986). Charles Samaran et Robert Marichal. Catalogue des manuscrits en écriture latine portant des indications de date, de lieu ou de copiste. Tome VII : Ouest de la France et pays de la Loire, par Monique-Cécile Garand et Denis Muzerelle ; Paris : Editions du C. N. R. S., 1984 ; in-4°, XLII-655 pages, et portefeuille de 215 planches [Comité international de paléographie.]. Bibliothèque de l'École des chartes 144 (2). с. 419–420. Процитовано 3 квітня 2021. 
  8. Steffens, Franz. hls-dhs-dss.ch (італ.). Процитовано 3 квітня 2021. 
  9. . www.paleography.unifr.ch. Архів оригіналу за 11 травня 2021. Процитовано 3 квітня 2021. 
  10. Comité international de paléographie latine. www.palaeographia.org. Процитовано 3 квітня 2021. 
  11. Tessier, Georges (1955). Nomenclature des écritures livresques du IXe au XVIe siècle. Premier colloque international de paléographie latine. Paris, 28-30 avril 1953, Paris, Centre national de la Recherche scientifique.. Bibliothèque de l'École des chartes 113 (1). с. 338–339. Процитовано 3 квітня 2021. 
  12. Derrida's Library. Derrida's Margins (англ.). Процитовано 3 квітня 2021. 
  13. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe%3FC21COM%3D2%26I21DBN%3DUJRN%26P21DBN%3DUJRN%26IMAGE_FILE_DOWNLOAD%3D1%26Image_file_name%3DPDF/bdi_2015_2_8.pdf
  14. ЗАХАРЧИШИНА П.І. - Семінар з питань джерелознавства і спеціальних дисциплін історії. (Львів,1963). (1963). resource.history.org.ua. Процитовано 3 квітня 2021. 
  15. Manuscript Studies: Paleography: Scribal Abbreviations. sites.ualberta.ca. Процитовано 3 квітня 2021. 
  16. . web.archive.org. 16 листопада 2006. Архів оригіналу за 16 листопада 2006. Процитовано 3 квітня 2021. 

Джерела ред.

Література ред.

  • Проценко Л. А. Актові книги як джерело до вивчення спеціальних історичних дисциплін // Історичні джерела та їх використання. — 1964. — № 1. — С. 52-63.
  • Высоцкий С. А. Средневековые надписи Софии Киевской (По мат-лам граффити XI — XVII вв.). — Киев: Наукова думка, 1976. — 455 с.
  • Висоцький С. О. Київська писемна школа Х–XII ст.: До історії української писемності. — Львів; Київ; Нью-Йорк: М. П. Коця, 1998. — 247 с. — ISBN 966-7523-03-9.
  • Гнатенко Л. А. Хто писав Пересопницьке Євангеліє 1556—1561 рр.? // Архівознавство. Археографія. Джерелознавство: Міжвід. зб. наук. праць. Вип. 3. Джерелознавчі дисципліни / Держкомархів України. УДНДІАСД; НАН України. Ін-т історії України; Ін-т укр. археографії та джерелознавства ім. М.C. Грушевського та ін.; Редкол.: Р. Я. Пиріг (голова) та ін. — К., 2001. — С. 447—457. — 574 с.
  • Давня людина: палеографія та археологія: монографія / В. М. Степанчук, Ж. М. Матвіїшина, С. М. Рижов, С. П. Кармазиненко ; НАН України, Ін-т археології, Ін-т географії. — Київ: Наук. думка, 2013. — 208 с. : іл. — (Проект «Наукова книга»). — Тит. арк. парал. англ. — Бібліогр.: с.190-205. — ISBN 978-966-00-1323-0
  • Каманин И. Главные моменты в истории развития южнорус. письма в XV — XVIII вв. В кн.: Каманин И. Палеогр. изборник. Мат-лы по истории южнорус. письма в XV — XVIII вв., в. 1. К., 1899.
  • Каманін І., Вітвіцька О. Водяні знаки на папері укр. документів XVI і XVII вв. (1566—1651). К., 1923.
  • Карский Е. Ф. Славян. кирилловская палеография. М., 1979.
  • Запаско Я. П. Орнамент. оформлення укр. рукопис. книги. К., 1960.
  • Люблинская А. Д. Лат. палеография. М., 1969.
  • Мацюк О. Я. Папір та філіграні на укр. землях (XVI — поч. XX ст.). К., 1974.
  • Ніколаєв М.І. Сучасний стан лапідарної палеографії Ольвії. Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. Серія: історичні науки. Ізмаїл 2023. С.42-52.
  • Основи палеографії: [навчальний посібник] / Михайло Кріль ; Міністерство освіти України, Інститут системних досліджень освіти, Львівський державний університет імені Івана Франка. — Київ: [ІСДО], 1995. — 195, [1] с. : іл., факс. — ISBN 5776395164.
  • Палеографія: навчальний посібник / Я. П. Кісь; Львівський держ. ун-т ім. І. Франка. — Львів: Вища школа, 1975. — 78 с. (завантажити PDF)
  • Панашенко В. В. Палеографія укр. скоропису другої пол. XVII ст. К., 1974.
  • Сокирко О. Г. Українська кирилична палеографія XI‒XVIII ст.: навчальний посібник для студентів історичних спеціальностей / Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Історичний факультет. Київ: Видавець Олег Філюк ‒ «КНТ», 2016.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Paleogra fiya vid grec palaios davnij starovinnij ta grafw pisati istoriko filologichna disciplina ob yektom doslidzhennya yakoyi ye istoriya pisma jogo evolyuciya perevazhno na osnovi davnih pam yatok ta harakterni osoblivosti na pevnih etapah rozvitku Zasnovnik Zhan Mabilon Zmist 1 Specifika fahu 2 Istoriya 3 Paleografichni doslidzhennya v Ukrayini 4 Suchasnist 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 7 1 Literatura 8 PosilannyaSpecifika fahu red Osoblivosti pisma polyagayut u grafichnih formah znakiv i liter proporciyah ta konfiguraciyah yihnih skladovih chastin shriftiv Znachennya mayut takozh misce i chastota vzhivannya okremih liter vidi skorochen tosho Takozh cya nauka zajmayetsya vivchennyam sistem tajnopisu kriptografiyi osoblivostej ozdoblennya rukopisiv i napisiv zokrema ornamentiv miniatyur Zvichajno paleografiya vivchaye sistemi pisma a takozh predmeti pov yazani z pismom materiali na yaki naneseno tekst zokrema pergament tkanini berest papir i filigrani na nomu znaryaddya pisannya barvniki zokrema chornila za dopomogoyu yakih napisano chi ozdobleno tekst formi oprav knizhok tosho Istoriya red Yak okrema disciplina paleografiya vinikla v Yevropi u XVIII stolitti Upershe termin uviv u vzhitok francuzkij uchenij Bernar de Monfokon yakij vidiliv yiyi z diplomatiki istorichna disciplina sho vivchaye formi avtentichnist yuridichnu dostovirnist istorichnih dokumentiv i gramot Paleografiya dopomagaye pravilnomu prochitannyu tekstiv vstanovlennyu chasu miscya stvorennya j avtorstva nedatovanih nelokalizovanih ta anonimnih pam yatok viyavlennyu pidrobok pidtverdzhennyu avtentichnosti tekstiv Dokladni vidomosti pro najvazhlivishi paleografichni doslidzhennya posibniki albomi vidtvoren i t d z XIX XX st do nashih dniv navedeni u tretomu vidanni monografiyi Ferstera Foerster Hans Frenz Thomas Abriss lateinischen Palaographie Stuttgart 2004 1 opublikovanomu v 2004 r Robota paleografiv jshla za kilkoma napryamkami Buli organizovani specialni vishi navchalni zakladi najstarisha parizka Shkola hartij Ecole des chartes nini Nacionalna shkola hartij vidavnictvo specialnoyi periodichnoyi literaturi Bibliotheque de l Ecole des Chartes en z 1839 r Archivio paleografico Italiano z 1882 z 1946 r v Bryusseli vihodit dva razi na rik specialne periodichne vidannya prisvyachene latinskoyi i greckoyi paleografiyi Scriptorium 2 ta in skladalisya naukovi katalogi rukopisiv sho perebuvali na zberiganni u velikih bibliotekah dokladni naukovi opisi vsih latinskih rukopisnih knig i fragmentiv I VIII st ponad 1700 zibrani v katalozi Codices Latini Antiquiores en Najdavnishi latinski knigi CLA 1934 1966 rr 11 tomiv v ostannomu tomi dano opis rukopisiv sho zberigayutsya v Derzhavnij publichnij biblioteci im M Ye Saltikova Shedrina v Leningradi latinski dokumenti za cej zhe period publikuyutsya v analogichnomu katalozi Chartae latinae antiquiores Najdavnishi latinski dokumenti ChLA 3 4 za redakciyi Brukner en i Marishal en vidavalisya veliki albomi vidtvoren metodami fototipiyi geliogravyuri i t in dlya navchalnih i doslidnickih cilej Samaran et Marichal 5 6 7 Ci katalogi vklyuchayut 1 2 fotoznimku majzhe z kozhnoyi rukopisi dokumenti vidtvoryuyutsya povnistyu Duzhe veliku dopomogu nadaye vchenim zasnovanij v 1937 r v Parizhi Institut doslidzhennya ta istoriyi tekstiv fr Na bazi svogo velikogo bibliografichnogo aparatu filmoteki i fototeki Institut vede organizacijno dovidkovu ta doslidnicku robotu viroblyalasya metodika paleografichnogo doslidzhennya z yavilisya pidruchniki i veliki kerivnictva v 1882 r pidruchnik Pru en donini bagato v chomu nestariyuchij poradnik Vattenbaha sho vijshov tretim vidannyam v 1896 r znovu peredrukovanij v 1958 r Na pochatku XX st neodnorazovo perevidavalosya kerivnictvo Steffensa Steffens 8 9 U 1952 r v Parizhi bula organizovana Mizhnarodna narada po latinskoyi paleografiyi Colloque international de paleographie latine 10 poklikana virobiti terminologiyu sho vidpovidaye suchasnim vimogam i principi pobudovi katalogiv datovanih rukopisiv Zasluhani na sesiyah radi v 1953 r dopovidi buli prisvyacheni terminologiyi listiv IX XV st Nomenclature des ecritureѕ livresques 11 i viklikali zhvavu diskusiyu yaka pokazala znachni trudnoshi u paleografiyi cherez nedostatnyu vivchenist kodeksiv IX XV st U drugij polovini HH st pidvishivsya interes do vazhlivih problem istoriyi pisma riznih narodiv v davninu v seredni viki v Novij chas Fahivci doslidzhuyut pitannya evolyuciyi pisemnosti v zv yazku z movoyu materialnoyu i duhovnoyu kulturoyu suspilstva istorichne i sociologichne znachennya pisma shukayut zakonomirnist v procesi rozvitku pisma doslidzhuyut jogo v porivnyalnomu plani u bagatoh narodiv i t in Seriya dopovidej na ci temi bula prochitana v travni 1960 r Parizhi na zasidannyah Mizhnarodnogo centru sintezu fr i opublikovani v 1963 r v zbirniku L ecriture et la psychologie des peuples 12 Paleografichni doslidzhennya v Ukrayini red Sposterezhennya nad osoblivostyami pisma i praktichne zastosuvannya yih u riznih narodiv duzhe davni Tak v Ukrayini vikrittya pidrobok gramot pochinayetsya z XV stolittya U gramatici Lavrentiya Zizaniya 1596 roku mistitsya zauvazhennya pro osoblivosti kirilichnoyi orfografiyi v gramatici 1619 roku Meletiya Smotrickogo mirkuvannya pro osoblivosti davnoyi grafiki j pravopisu Formuvannya paleografiyi v Ukrayini vidbuvalosya z XIX stolittya praci I Kamanina ta inshih Osoblivogo rozvitku vona nabula v nash chas chomu znachnoyu miroyu spriyalo vidannya pam yatok ukrayinskoyi movi literaturi istoriyi Odnim iz najpomitnishih podvizhnikiv istoriko dokumentoznavchih doslidzhen u II polovini HH st stav Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayinskoyi Radyanskoyi Socialistichnoyi respubliki CDIAL ustanova sho prijshla na zminu Zemskomu arhivu Centralnomu arhivu Davnih aktiv 13 Sered naukovo doslidnih ustanov sho mali rozvivati rizni vidi naukovoyi roboti arhivi opinilisya vidpovidno do Polozhennya pro Derzhavnij arhivnij fond Soyuzu Radyanskih Socialistichnih respublik vid 13 serpnya 1958 roku Dlya vikonannya polozhen pro naukovu diyalnist u 1961 r v CDIAL vidbulos rozshirene zasidannya metodichnoyi radi arhivu v nomu vzyali uchast predstavniki arhivnih muzejnih ustanov bibliotek ta vishih navchalnih zakladiv zagalom blizko 150 osib Iz dopoviddyu Dopomizhni disciplini istoriyi v naukovij roboti arhiviv vistupiv akademik Ivan Krip yakevich yakij podav plan vprovadzhennya naukovoyi roboti v arhivi u formi provedennya seminariv Planuvalos zdijsnyuvati doslidzhennya v sferi geraldiki diplomatiki dzhereloznavstva numizmatiki sfragistiki filigranologiyi ta paleografiyi Za pershi dvadcyat rokiv sho stali najproduktivnishimi v istoriyi seminaru vidbulos 97 zanyat na yakih bulo zasluhano i obgovoreno 392 dopovidej ta povidomlen Istoriyu seminaru pri CDIAL Ukrayini vivchali I I Butich M G Vavrichin N F Vradij P I Zaharchishina ta in Vnesok naukovogo dorobku uchasnikiv seminaru pri CDIAL Ukrayini na stanovlennya dokumentoznavstva vpershe bulo rozglyanuto suchasnim vitchiznyanim istorikom ta dokumentoznavcem V V Bezdrabko Vprodovzh desyatkiv rokiv seminar buv chi ne yedinim oseredkom ukrayinskih vchenih sho vivchali problemi paleografiyi vzagali Na pershih 14 naukovih seminarah z dopoviddyu Lvivske pismo XVI XVII st vistupala starshij naukovij spivrobitnik arhivu Pelageya Fostik Zaharchishin 1916 1973 rr P Zaharchishin proanalizuvala pismo kirilichnih dokumentiv Lvivskogo Uspenskogo bratstva stavropigiyi navela vidminnosti mizh rosijskim ta ukrayinskim skoropisom vkazanogo periodu Edvard Ruzhickij naukovij spivrobitnik arhivu skeruvav svoye zacikavlennya na odnin iz najvazhlivishih rozdiliv latinskoyi serednovichnoyi paleografiyi sistemu skorochen en abo brahigrafiyi suspensiyi troncamento skorochennya pri yakomu vidsutnya kinceva chastina slova kontrakciyi skorochennya pri yakomu vidsutnya seredina slova iz nezalezhnim znachennyam con signiato proprio z vidnosnim znachennyam con signifato relativo nadryadkovimi literami per lettere sovrapposte za konvenciyeyu segni Conventionzionali 15 16 Opis chislennih pam yatok knizhkovogo mistectva podaye u svoyih naukovih pracyah Yakim Zapasko Zagalni pitannya ukrayinskoyi paleografiyi rozroblyalisya v naukovih pracyah V Panashenko V Nimchuka P Zaharchishinoyi Suchasnist red Suchasna paleografiya za sistemami pisma i movami yaki nimi koristuyutsya podilyayetsya na grecku latinsku arabsku indijsku kirilichnu slov yansku ukrayinsku rosijsku virmensku gruzinsku tosho U slov yanskij paleografiyi zalezhno vid alfavitiv yakimi pisano rukopisi vidilyayut glagolichnu kirilichnu i latinsku paleografiyi Shidnoslov yanski rukopisi napisani yak pravilo kiriliceyu Kirilichna paleografiya podilyayetsya u svoyu chergu na shidnoslov yansku i pivdennoslov yansku Krim metodiv i prijomiv doslidzhennya vlasne paleografiyi analiz osoblivostej liter tosho tut zastosovuyutsya metodi j prijomi doslidzhennya inshih disciplin i nauk peredusim lingvistiki tekstu analiz orfografiyi movi mistectvoznavstva vivchennya ornamentiv miniatyur notnih muzichnih znakiv muzichna paleografiya fiziki j himiyi datuvannya organichnih materialiv dlya pisma za dopomogoyu radioaktivnih izotopiv analiz skladu chornila j farb vikoristannya riznogo prominnya dlya chitannya vicvilih tekstiv abo yih chastin Div takozh red Bilingva paleografiya TEI iniciativa koduvannya tekstu Primitki red Derolez Albert 2006 Foerster Hans Frenz Thomas Abriss lateinischen Palaographie 3 uberarbeitete der um ein Zusatzkapitel Die Schriften der Neuzeit erweiterte Auflage von Thomas Frenz Stuttgart 2004 Bibliothek des Buchwesens 15 Scriptorium 60 1 s 153 155 Procitovano 2 kvitnya 2021 Scriptorium Scriptorium fr FR Procitovano 2 kvitnya 2021 Urs Graf Verlag GmbH www urs graf verlag com Arhiv originalu za 10 travnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Tessier Georges 1957 Chartae latinae antiquiores Facsimile edition of the latin charters prior to the ninth century edited by Albert BRUCKNER and Robert MARICHAL Part II Switzerland St Gall Zurich Olten et Lausanne URS Graf Verlag 1956 Bibliotheque de l Ecole des chartes 115 1 s 201 203 Procitovano 3 kvitnya 2021 Cuttino G P 1 zhovtnya 1966 Catalogue Des Manuscrits En ecriture Latine Portant Des Indications De Date De Lieu Ou De Copiste Volume V Est De La France In two parts By Charles Samaran and Robert Marichal Comite International de Paleographie Paris Editions du Centre National de la Recherche Scientifique 1965 Pp xxxii 731 249 plates The American Historical Review 72 1 s 141 141 ISSN 0002 8762 doi 10 1086 ahr 72 1 141 Procitovano 3 kvitnya 2021 Samaran Charles 1879 1982 Auteur du texte Marichal Robert 1904 1999 Auteur du texte 1985 Catalogue des manuscrits en ecriture latine portant des indications de date de lieu ou de copiste Tome VII Ouest de la France et pays de Loire Tome 7 2 par Charles Samaran et Robert Marichal notices par Monique Garand Genevieve Grand et al FR Gasnault Pierre 1986 Charles Samaran et Robert Marichal Catalogue des manuscrits en ecriture latine portant des indications de date de lieu ou de copiste Tome VII Ouest de la France et pays de la Loire par Monique Cecile Garand et Denis Muzerelle Paris Editions du C N R S 1984 in 4 XLII 655 pages et portefeuille de 215 planches Comite international de paleographie Bibliotheque de l Ecole des chartes 144 2 s 419 420 Procitovano 3 kvitnya 2021 Steffens Franz hls dhs dss ch ital Procitovano 3 kvitnya 2021 Dr Franz Steffens Paleographie latine www paleography unifr ch Arhiv originalu za 11 travnya 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Comite international de paleographie latine www palaeographia org Procitovano 3 kvitnya 2021 Tessier Georges 1955 Nomenclature des ecritures livresques du IXe au XVIe siecle Premier colloque international de paleographie latine Paris 28 30 avril 1953 Paris Centre national de la Recherche scientifique Bibliotheque de l Ecole des chartes 113 1 s 338 339 Procitovano 3 kvitnya 2021 Derrida s Library Derrida s Margins angl Procitovano 3 kvitnya 2021 http irbis nbuv gov ua cgi bin irbis nbuv cgiirbis 64 exe 3FC21COM 3D2 26I21DBN 3DUJRN 26P21DBN 3DUJRN 26IMAGE FILE DOWNLOAD 3D1 26Image file name 3DPDF bdi 2015 2 8 pdf ZAHARChIShINA P I Seminar z pitan dzhereloznavstva i specialnih disciplin istoriyi Lviv 1963 1963 resource history org ua Procitovano 3 kvitnya 2021 Manuscript Studies Paleography Scribal Abbreviations sites ualberta ca Procitovano 3 kvitnya 2021 Theleme VI Abreviations tachygraphie ponctuation web archive org 16 listopada 2006 Arhiv originalu za 16 listopada 2006 Procitovano 3 kvitnya 2021 Dzherela red I N Vojcehivska Paleografiya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2011 T 8 Pa Prik S 34 520 s il ISBN 978 966 00 1142 7 Literatura red nbsp Procenko L A Aktovi knigi yak dzherelo do vivchennya specialnih istorichnih disciplin Istorichni dzherela ta yih vikoristannya 1964 1 S 52 63 Vysockij S A Srednevekovye nadpisi Sofii Kievskoj Po mat lam graffiti XI XVII vv Kiev Naukova dumka 1976 455 s Visockij S O Kiyivska pisemna shkola H XII st Do istoriyi ukrayinskoyi pisemnosti Lviv Kiyiv Nyu Jork M P Kocya 1998 247 s ISBN 966 7523 03 9 Gnatenko L A Hto pisav Peresopnicke Yevangeliye 1556 1561 rr Arhivoznavstvo Arheografiya Dzhereloznavstvo Mizhvid zb nauk prac Vip 3 Dzhereloznavchi disciplini Derzhkomarhiv Ukrayini UDNDIASD NAN Ukrayini In t istoriyi Ukrayini In t ukr arheografiyi ta dzhereloznavstva im M C Grushevskogo ta in Redkol R Ya Pirig golova ta in K 2001 S 447 457 574 s Davnya lyudina paleografiya ta arheologiya monografiya V M Stepanchuk Zh M Matviyishina S M Rizhov S P Karmazinenko NAN Ukrayini In t arheologiyi In t geografiyi Kiyiv Nauk dumka 2013 208 s il Proekt Naukova kniga Tit ark paral angl Bibliogr s 190 205 ISBN 978 966 00 1323 0 Kamanin I Glavnye momenty v istorii razvitiya yuzhnorus pisma v XV XVIII vv V kn Kamanin I Paleogr izbornik Mat ly po istorii yuzhnorus pisma v XV XVIII vv v 1 K 1899 Kamanin I Vitvicka O Vodyani znaki na paperi ukr dokumentiv XVI i XVII vv 1566 1651 K 1923 Karskij E F Slavyan kirillovskaya paleografiya M 1979 Zapasko Ya P Ornament oformlennya ukr rukopis knigi K 1960 Lyublinskaya A D Lat paleografiya M 1969 Macyuk O Ya Papir ta filigrani na ukr zemlyah XVI poch XX st K 1974 Nikolayev M I Suchasnij stan lapidarnoyi paleografiyi Olviyi Naukovij visnik Izmayilskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Seriya istorichni nauki Izmayil 2023 S 42 52 Osnovi paleografiyi navchalnij posibnik Mihajlo Kril Ministerstvo osviti Ukrayini Institut sistemnih doslidzhen osviti Lvivskij derzhavnij universitet imeni Ivana Franka Kiyiv ISDO 1995 195 1 s il faks ISBN 5776395164 Paleografiya navchalnij posibnik Ya P Kis Lvivskij derzh un t im I Franka Lviv Visha shkola 1975 78 s zavantazhiti PDF Panashenko V V Paleografiya ukr skoropisu drugoyi pol XVII st K 1974 Sokirko O G Ukrayinska kirilichna paleografiya XI XVIII st navchalnij posibnik dlya studentiv istorichnih specialnostej Kiyivskij nacionalnij universitet im T Shevchenka Istorichnij fakultet Kiyiv Vidavec Oleg Filyuk KNT 2016 Posilannya red Vojcehivska I N Paleografiya Specialni istorichni disciplini Dovidnik Navch posib dlya stud vishih navch zakl Golova redkol V A Smolij NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K Libid 2008 S 408 415 520 s ISBN 978 966 06 0538 1 Paleografiya Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 46 48 Paleografiya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 170 Paleografiya Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 370 ISBN 978 966 439 921 7 Teoriya Mallona Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 504 ISBN 978 966 439 921 7 Paleografiya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 391 634 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paleografiya amp oldid 41058188