Мала́нка (Меланка, Меланки, Маланія) або Ще́дрий ве́чір (Василів вечір) — українське народне і церковне свято, вечір напередодні «старого» Нового року або святого Василія Великого 1 січня за григоріанським і 14 січня за юліанським календарями; новорічний обряд з традиційним переодяганням у тварин і фольклорних персонажів; учасник цього обряду; «переддень Нового Року». У XXI сторіччі святкування Маланки, в автентичному вигляді, збереглося переважно у селах Галичини, Буковини та Поділля.
| Маланка | |
|---|---|
| М. Андріоллі. Водіння кози в панському маєтку. Західна Білорусь, XIX століття | |
| Інші назви | Маланія, Василів вечір, Щедрий вечір |
| Ким святкується | слов'яни |
| Тип | народно-православний |
| Дата | ніч на 31 грудня |
| Святкування | новорічне колядування, ігрища, ворожіння, ряджені, обряд «Водіння кози» |
| Традиції | щедра кутя |
| Маланка у Вікісховищі |
Святкування Маланки походить від стародавнього, ймовірно, дохристиянського звичаю. Меланка-Вода приходить на щедрий вечір разом із Василем-Місяцем сповістити господарів про наступні урочистості та справити гостини, які в народі так і називають — гостини Меланки. В українській народній традиції дохристиянський та християнський обряди об'єдналися у свято Меланки.
В ряді західних регіонів України, зокрема, в Галичині Щедрим (Другим Святим вечором) називають вечір 5 січня (18 січня) напередодні Водохреща (в решті України цей вечір знано як Голодна кутя).
Опис Редагувати
«Починаючи від Святого Вечора і закінчуючи „Водохрещами“ в селах та містах помітне особливе пожвавлення. То тут то там „колядують“ або „щедрують“, раніше ходили з „вертепом“, а тепер більше „зі звіздою“; в селах водять по вулицях „перебраних“ і це дійство відомо під назвою „водити козу“, яка під Новий рік змінюється „маланкою“ (31 грудня- пр. Маланії). В деяких будинках влаштовуються ялинки. Маланка під Новий рік також цілу ніч водиться по вулицях, скаче та пританцьовує під пісні або музику. Але пісні тоді співаються особливі, відомі під назвою „щедрівок“, бо в цих піснях бажають господареві „щедрого“ року на все, що є в господарстві. Щедрують зазвичай парубки, а дівчата рідше. Інколи наступного дня зранку „маланка“ ходить посівати. Її просять в хаті присісти на лавку примовляючи: „Сядь же у нас та посидь, щоб у нас все добро сідало: кури, гуси, качки, рої та старости“»— «Подільські єпархіальні вісті», 1887 р.
Свято Маланки справляють напередодні Нового року (31 грудня за григоріанським, 13 січня за юліанським календарями — день преподобної Меланії, звідки й походить назва свята).
У деяких селах Вінниччини у цей день готують традиційну святкову страву кров'янку, яку ще називають «маланкою». Також випікають спеціальні хліби «Маланку» та «Василя».
«31 грудня на меланки, тобто на день св. Меланії в переддень Нового року, кожна господиня приготовляє „книші“, пироги, ковбаси начинені гречаною кашею і вареники. Цей вечір називають багатим або „щедрим“.»
На свято Маланки молодь (у масках або без них) усю ніч щедрує, ходить із «козою», водить переодягненого на Маланку парубка. Традиційні персонажі — «баба» Маланка та «дід» Василь.
У давнину святкове переодягання виконувало важливі релігійно-магічні функції, але з часом цей звичай перетворився на веселу розвагу, маскарад.
В Маланці нерідко використовують сучасні мотиви й персонажі (вояки, лікарі та ін.)
На Тернопіллі Маланку під назвою Маланія проводять щорічно в селі Горошова Борщівського району та інших селах над Дністром.
На Буковині Маланку називають «Переберія». Свято закінчується купанням у річці.
Звичай Меланки яскраво відображений у драмі М. Старицького «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці».
Парні святочні фольклорні постаті Маланки (Меланки, Миланки) і Василя зберегли образи Малуші та її сина Володимира Святославовича (у хрещенні — Василя). У церковному календарі день преподобної Меланії римлянки завершує річне коло, а день св. Василя Великого його починає. Ця календарна обставина зблизила в народній уяві Меланію і Василія, перетворивши їх у стійку фольклорну пару, зберігши не тільки згадки про реальних історичних персонажів, а й цілий ряд деталей, що показують правові норми X ст. і характеризують тодішній побут.
Міф про Меланку (Миланку) Редагувати
За стародавнім міфом окрім сина, у всеєдиного Лада, вірного побратима бога Місяця, була ще донька, яку всі називали Миланкою, бо вона була така мила й чарівна.
Одного разу коли князь-Місяць був на полюванні, лютий змій викрав із срібного терема Миланку й запроторив у підземне царство. Визволив її славний богатир Безпальчик-Васильчик і з нею одружився. Ось чому на Щедрий Вечір ще святкують Василя, у жертву приносять свиню, яка вважається місячною твариною, а Васильчик став покровителем цих тварин. Тому, за народними звичаями, на Меланку готували свинячі нутрощі, по них ворожили, який буде врожай, а зі свинячих ніжок варили «дриглю», щоб у людей не боліли ноги. Вшановували Меланку-Миланку за якомога багатшими столами, бо то є продовження Щедрого Вечора з усіма його добрими богами і душами предків.
Дослідження обряду Маланки Редагувати
Павло Чубинський вказує на поширення традицій Маланки в Ушицькому повіті, Яків Головацький згадує про традиції Маланки в Галичині, вказуючи, що поряд з Маланкою ходять інші перебрані: дід, коза, ведмідь, які тягають за собою плуга. В «Подільських відомостях» описується, що з Маланкою ходили щедрувати, Маланка як танок, а також на Новий рік Маланка ходила засівати. Анатоль Свидницький описуючи Маланку в Подільській губернії, вказував на такі персонажі дійства: дід, коза, циган, кінь, фельдшер, козак. Василь Милорадович описав дійство Маланки в Лубенському повіті, Полтавської губернії. Він подає таких персонажів: хлопця, перебраного на Маланку, діда, хлопця та солдатів, такі персонажі, як циган і коза відсутні. Дійство відбувалося перед Новим роком — 31 грудня.
Оскар Кольберг, описуючи Маланку, пише, що молоді хлопці перебиралися на Маланку, Василька та діда. Дід мав горб на плечах, в руках палицю, підперезаний солом'яним паском, а при боці мав дерев'яну шаблю.
А. Н. Веселовський так описує звичай Маланки в галицьких русинів. Ввечері хлопці перебираються дідом, циганом і водять з собою ведмедя, козу, журавля і ходять з плугом по хатах. Замість плуга хлопці тягають чепіги (задня частина плуга без заліза). Вони влаштовують різні жарти, співають пісні про Маланку та танцюють. Між хлопцями знаходиться також хлопець передягнений на Маланку. Інколи хлопці заходять в хату з чепігами та показують ніби орють ниву та засівають зерном. В румунів напередодні Нового року також ходять по хатах з побажанням нового року та співають пісню «плужок» (Plugul, Plugusorul) при цьому грають на флейті, дзвонять дзвіночками та грають на інструменті названим «бик» (buhaiu, bou, touru). Вони також тягнуть зі собою справжній або іграшковий плуг прикрашений квітами та різноманітними стрічками. Румунський Брезай одягнутий в плащ прикрашений різноманітними різнокольоровими стрічками, квітами, клаптиками тканини. Його голова замаскована маскою якоїсь тварини: кози, козла, вовка або птаха: півня, павича, журавля. Брезай грає на скрипці та в такт стукає рухомими щелепами або дзьобом. Румунському Брезаю відповідає русинський Береза (Вайда, Ватаг), який керує колядою та по закінченню колядки віншує господаря. Веселовський також вказує на схожість українських та румунських колядок.
Звичай Маланки описав (1911—1912 рр.) Б. М. Яцемірський в Ушицькому повіті, Подільської губернії. До дійства Маланки входили: хлопець передягнений Маланкою, з лицем вимащеним сажею, дід, коза, жиди, циган, смерть, москалі, фельдшер, іноді осідлана кобилка. Дід був одягнений в кожусі, шапці та масці на лиці, власної роботи. Жиди в типових строях, один із них вів козу. Хлопець у вивернутому кожусі був козою з дерев'яною головою кози, він повзав рачки. Циган — хлопець в лахмітті з лицем вимащеним сажею. Смерть — хлопець, одягнутий в довгу білу жіночу сорочку, в масці, вимащеною милом з дерев'яною косою у руці. Москалі — хлопці в солдатській формі, один з них був фельдшером. В с. Лука-Немирівська, Брацлавського повіту звичай Маланки називали також і Щедрівка. Час був той самий, що і в Ушицькому повіті, на Новий рік 31 грудня та 1 січня. Маски робилися з липової кори та називалися «діди». Маски виготовлялися таким чином, що вирізали отвори для очей та рота, носа та причіплялася борода і вуса з «прядива» або овечої шерсті. Крім дідів були ще й діди-цигани з обличчям вимащеним сажею, одягненими в лахміття, та з причепленим до пояса посудом. Коза була вдягнена так, як описано в Ушицькому повіті. Єдиний жіночий персонаж був — Маланка. Керував дійством Урядник — хлопець, одягнений в поліційну форму.
В Бабчинцях, Ямпільського повіту, Маланка ходила в той самий час, з 31 грудня на 1 січня. Костюми були різноманітні: дід та Маланка, генерал та генеральша (одягнена в європейський одяг), циган та циганка, інколи водили ведмедя — хлопець, з ніг до голови, обв'язаний гороховою соломою. Ведмедя водив циган. В с. Марківка, Ямпільського повіту персонажі були такі: дід, чиган, чиганка, коза, москаль, «міхоноша» — хлопець переодягнений бабою, що збирав гроші. Окрім перебраних з ними ходили також хлопці зі «звіздою» та співали пісень про Маланку. 1 січня перебрані ходили з палками вулицями жартували та лякали перехожих. У Бершаді, Ольгопольського повіту, були ті самі персонажі дійства: дід, коза, Маланка. Напередодні Нового року, вони ходили по хатах і щедрували.
Маланка була і в Бессарабії, зокрема в Хотинському повіті. Тут Маланка на відміну від зазначених місцевостей ходила 6 січня, сама Маланка була одягнена в європейський одяг, а маски на персонажах були куплені. Персонажі були ті ж: дід, коза, Маланка, жиди, циган. Святкували Маланку також в Кельменцях, Хотинського повіту. Маланкою тут був хлопець переодягнений в традиційний буковинський стрій (ручник із керпою на голові, спідницю), дід ходив в манті. Окрім того, було два козаки, два цигани, два жиди, а також турки (що не було в ін. місцевостях). Ця переберія ходила 31 грудня.
31 грудня неодружені парубки та окремо дівчата, подібно до колядування, ходили щедрувати. Після щедрівки промовляли: "Будьте здорові, з багатим вечором, з Маланкою. Вечір перед Новим роком називався багатим вечором. За колядування або щедрування давали хліби або гроші. Зібране продавали й гроші віддавали на церкву або платили за них музикантам та святкували. 1 січня хлопчики ходили по хатах посівати, в кінці промовляли: «Будьте здорові з новим роком і з Василем». Хлопчикам давали дрібні гроші або невеликий хліб — паляницю.
Дійство на Маланки Редагувати
Дійові особи: Маланка, Василько, Король-Місяць, Дід-Змій, поїзд Маланки складали плугарі та мисливці.
Юрій Федькович описав дійство на Маланку:
«Котре найкраща й найчесніща дівчина перебирала ся за Маланку. Один парубок за Василя (Чильчика), другий за короля (Місяця), а третій за Діда-Змия з білов та довгов бородов. Маланка мала зірку (звізду) на чолі, була прибрана у самі цвіти і мала з собов три подружечки з рожевими деревцями, котрі подібно, як она сама, були прибрані. Василь (Чильчик) був перебраний за ратая (оратаря), с чепигами або з серпом у руках; а Король з новим місяцем на чолі, а яко мисливець з сагайдаком і луком. Решта ледінів була то за плугатарів, то за мисливців перебрана; плугатарі водили з собов вола або барана, мисливці оленя або сокола, а Змий-дід нарешті, убраний у буйволову шкіру і оперезаний гадюками, водив з собов тура або цапа, мав велику косу у руці і три гробарі з рускалями за поплічників».
Так ходила Маланка хата від хати. Дружина співала за музиков маланочної коляди, а сама маланка походжала по хаті, та поралась яко домаха, але робила кожду роботу встріть… Але не вело се ся так, як тепер ведет ся, що приберут якого небуть свистуна-збиточника на маланку і водят ся з нев пяні хата від хата, аби господареви збитки зробити…
Юрій Федькович зауважує, що маланочна коляда є найкращою, що лишилася від праотців, зазначає, що «у вісім день по празднику Ко-Ладі святкували они і праздник Маланки, перебравши одну дівчину за Маланку, одного парубка за Чильчика, другого за Місяця, третього за Змия-діда „з зелізною бородою“, а решту дівчат і парубків за поїзд Маланки, Чильчика, Місяця і Змия, і ходили так хата від хати»
Викрадення Маланки Змієм-Дідом
Розмова Короля-Місяця зі Змієм
Цікаві факти Редагувати
Корінь «мелан», тобто «чорний» був одною з характерних ознак хтонічного стану Діоніса. Це наймення носила величезна кількість діонісійських героїв: Мелан, Меланіс, Меланія, Мелантея, Меланіпп, Меланфо, Меланфій тощо.
В селі Осички на Одещині збереглася оригінальна версія маланки Дідки.
Святкування Редагувати
Зранку цього дня починають готувати другу обрядову кутю — щедру. На відміну від багатої, її можна заправляти скоромниною. Як і на багатий вечір, кутю також ставлять на покуті. Крім того, господині печуть млинці, готують пироги та вареники з сиром, щоб обдаровувати щедрувальників та посівальників.
Стравам приділяється дуже важлива роль: вважається, що чим більше розмаїття на столі в цей день, тим щедрішим буде наступний рік. Страви мають бути дуже ситні, але, наприклад, готувати рибу - погана прикмета, адже з дому може "уплити" щастя. А от страви зі свинини готуються обов'язково, оскільки саме ця тварина символізує достаток в домі. Традиційно зі свинини готують холодець, кров’янку, ковбаси, верещаку, сало, фарширують цілою, тощо .
Звечора і до півночі щедрувальники обходять оселі. За давньою традицією, новорічні обходи маланкарів, як і різдвяних колядників, відбуваються після заходу Сонця, тобто тоді, коли володарює усяка нечиста сила. Дівчата-підлітки поодинці чи гуртом оббігають сусідів, щоб защедрувати.
На Меланки ходять також і парубоцькі гурти. Вони називаються «водити Меланку». Хлопці в масках висловлюють добрі побажання, веселять піснями, танцями, жартівливими сценками. Один з них, зазвичай, перевдягнений в жіноче вбрання і його називають Меланкою.
За давнім звичаєм перебрані, закінчивши ритуальний обхід, вранці йшли на роздоріжжя палити «Діда», або «Дідуха», — снопи, соломи, що стояли на покуті від Святого вечора до Нового року, потім стрибали через багаття. Це мало очистити від спілкування з нечистою силою.
А наступного дня, коли починає світати, йдуть посівати зерном. Зерно беруть у рукавицю або в торбину. Спочатку йдуть до хрещених батьків та інших родичів і близьких. Зайшовши до хати, посівальник сіє зерном і вітає всіх з Новим роком:
Сію, вію, посіваю, з Новим роком поздоровляю!
На щастя, на здоров'я та на Новий рік,
Щоб уродило краще, ніж торік, -
Жито, пшениця і всяка пашниця,
Коноплі під стелю на велику куделю.
Будьте здорові з Новим роком та з Василем!
Дай, Боже!
Перший посівальник на Новий рік приносить до хати щастя. За народним віруванням, дівчата щастя не приносять — тільки хлопці, а тому посівати дівчатам не годиться.
Вірування та ворожіння Редагувати
З щедрою кутею пов'язано багато побутових обрядів. Так, щоб залагодити якийсь конфлікт, сусіди йшли один до одного миритися, аби «Новий рік зустріти в мирі і злагоді». Хлопці, котрі перед цим «отримали гарбуза», вдруге засилали сватів з надією на згоду.
Ввечері цього дня дівчата ворожать.
За давнім звичаєм, коли дівчата починали ворожити, парубки викрадали в них вдома ворота або хвіртки, хоч би як не стерегли господарі. Щоб повернути втрату, батько дівчини мусив ставити могорич.
У різних районах України існують свої форми ворожіння. Ось деякі з них:
- виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою — таким і буде суджений: якщо пес, то лихим, а життя собачим, вівця — тихим і сумирним тощо;
- біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо нечіпане, то сімейне життя буде щасливим, і навпаки;
- кладуть під подушку гребінця і, лягаючи спати, промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!». Хто присниться, з тим і випаде одружитись;
- або перед сном кладуть в тарілку з водою кілька цурпалків з віника, приказуючи: «Суджений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці цурпалка пристала до вінця, то дівчина побереться з тим, хто їй наснився.
Прикмети Редагувати
Окрім ворожіння, в ніч на Старий Новий рік люди намагалися завбачувати прикмети. Ось деякі з них:
- якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
- якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
- якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
- якщо падає м'який сніг, — на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
- який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
- якщо на Меланії відлига, то чекати теплого літа.
Щедрівки Редагувати
Щедрик ведрик Редагувати
| Ой сивая та і зозулечка Редагувати
|
Щедрик, щедрик, щедрівочка Редагувати
Перша версія Редагувати
| Друга версія Редагувати
|
На щастя, на здоров'я Редагувати
На щастя, на здоров'я, на нове літо!
Роди, Боже, жито й пшеницю й всяку пашницю.
Та будьте здорові і з Новим Роком і з Василем!
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Чебанюк О. Ю. Україна, держава: календарні обряди // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. Інститут історії України НАН України. р.— К.: В-во «Наукова думка», 2018. р.— 608 с.
- Щедрий вечір // Етнографія. ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАН України
- ↑ Словник української мови: Том четвертий І-М / Редкол. І. К. Білодід та ін., редактори тому: А. А. Бурячок, П. П. Доценко — К.:"Наукова думка", 1973 (с.:668)
- Тернопільський Енциклопедичний Словник. — Тернопіль: ВАТ ТВПК «Збруч», 2005. — Т.2.К. — О. — 706с.(с.:438)
- Етимологічний словник української мови: В. 7 т./ АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983. Т. 3: М/ Укл.: Р. В. Болдирєв та ін.— 1989. ISBN 5-12-001263-7 Т. З.: Кора — М/ Укл.:Р. В. Болдирєв та ін.-1989.-552с. ISBN 5-12-001263-9. 10450 прим. (с.: 370)
- http://plast.te.ua/blogs/bigus/malanka-dyvnyj-rizdvjanyj-obrjad-iz-oznakamy-kultu-dionisa/ [ 28 січня 2016 у Wayback Machine.] Тернопільський Пласт: Маланка — дивний Різдвяний обряд із ознаками культу Діоніса, (20 січня, 2013)
- ↑ . otokar.com.ua. Архів оригіналу за 10 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 12 листопада 2010. Процитовано 9 січня 2012.
- Меланку й Василя випікають ще перед Святим вечором і вони продовжують стояти на столі впродовж усіх Різдвяних свят.
- ТРУДЫ ЭТНОГРАФИЧЕСКО-СТАТИСТИЧЕСКОЙ ЭКСПЕДИЦИИ В ЗАПАДНО-РУССКИЙ КРАЙ, Снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы И Исследования, Собранные П. П. Чубинским, Т 3, ст. 433.
- . Архів оригіналу за 14 листопада 2013. Процитовано 25 червня 2013.
- Скуратівський, Василь (1995). Дідух: Свята українського народу (укр.). Київ: Освіта. с. 21–22. ISBN 5-330-02487-0.
- Словесность времен нового расселения и поздних // Історія української літератури, В 6 т. 9 кн / Упоряд. В. В. Яременко. — К.: Либідь, 1993. — Т. 1.
- ТРУДЫ ЭТНОГРАФИЧЕСКО-СТАТИСТИЧЕСКОЙ ЭКСПЕДИЦИИ В ЗАПАДНО-РУССКИЙ КРАЙ, Снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы И Исследования, Собранные П. П. Чубинским, Т 3, ст. 433.
- Яцимирский Б. М. «Маланка» как вид святочного обрядового ряжения // Этнографическое обозрение. — 1914. — № 1-2. — С. 47
- Арандаренко, Николай «Записки о Полтавской губернии» 1852 г., 1849, Т 2
- Писання О. Ю. Федьковича. Перше повне і критичне видання філол. секції НТШ за ред. І. Франка й О. Колесси
- Иванов Вяч. Дионис и прадионисийство / Вячеслав Иванов. — СПб. : Алетейя, 2000. — 343 с. (с.: 83)
- На Маланку — в Осички!. day.kyiv.ua (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.
- . 24 Канал. Архів оригіналу за 11 січня 2018. Процитовано 10 січня 2018.
Література Редагувати
- Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Яцимирский Б. М. «Маланка» как вид святочного обрядового ряжения // Этнографическое обозрение. — 1914. — № 1-2. — С. 47 [ 18 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- МАЛАНКОВІ ПІСНІ УКРАЇНЦІВ ПІВНОЧІ МОЛДОВИ: ПОЕТИЧНИЙ АСПЕКТ (ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ МОТИВІВ) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному насвітленні т. 1: Зимовий цикл [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], Вінніпег, 1964, c. 120—134
- Писання О. Ю. Федьковича. Перше повне і критичне видання філол. секції НТШ за ред. І. Франка й О. Колесси тт. І-IV. — Л., 1902, T 1, c. 654
- «Препровождение рождественскихь праздников» Подольские епархиальные ведомости [1] [ 17 січня 2018 у Wayback Machine.]
- Грушевський М. С. Словесность времен нового расселения и поздних // Історія української літератури, В 6 т. 9 кн / Упоряд. В. В. Яременко. — К.: Либідь, 1993. — Т. 1. (укр.) [2] [ 24 січня 2018 у Wayback Machine.]
- ТРУДЫ ЭТНОГРАФИЧЕСКО-СТАТИСТИЧЕСКОЙ ЭКСПЕДИЦИИ В ЗАПАДНО-РУССКИЙ КРАЙ, Снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом. Юго-Западный Отдел: Материалы И Исследования, Собранные П. П. Чубинским, Т 3, ст. 433.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маланка |
| У Вікіджерелах є Категорія:Щедрівки |
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Красноїльська Маланка 2021 на YouTube |
- Щедрий вечір // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2101. — 1000 екз.
- Маланка [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 899. — 1000 екз.
- Маланка. Народный обходъ въ навечеріе св. Василія и Нового Года / Собравъ изъ устъ народа Михаилъ Ив. Бѣлоусъ; Вторый накладъ. — Коломыя: Черенками и накладомъ М. Бѣлоуса, 1907. — 16 с.
- Ukraїner став першим медіа, що вело постійний стрим із Маланки 2018 р. Святкування Маланки на Буковині. Селище Красноїльськ. 13.01.2018 [4] 14.01.2018 [5] [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Щедрівки — слова, ноти [ 30 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Колядки та щедрівки [ 29 грудня 2008 у Wayback Machine.]
- сайт Вашківецької Маланки [ 28 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Свято Маланки — Щедрий Вечір, і Василя — старий Новий рік [ 31 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Фестиваль Маланок у Чернівцях. Маланка-фест [ 4 лютого 2013 у Wayback Machine.]
- Свято Маланки (Щедрий вечір) та Василя (Старий Новий рік) [ 17 січня 2008 у Wayback Machine.]
- Маланка у селах на Буковині у різні роки. Фото [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Маланка у Чернівцях 16.01.2011. Відео та фото [ 18 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Маланка в Новоселиці. Фото [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Маланка в Боянах. Відео та фото [ 17 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Маланка у Горбово (20 км від Чернівців). Відео та фото [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Маланка у с. Чагор. Відео та фото [ 19 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Маланка у с. Вашківці. Фото [ 8 березня 2012 у Wayback Machine.]
- (відео) KOZAK SYSTEM — Malanka
- Щедра кутя [ 10 червня 2016 у Wayback Machine.] — Олександр Токар
- Святкування Маланки [ 17 січня 2017 у Wayback Machine.] у селі Красноїльськ. Радіо «Свобода».
| Це незавершена стаття про релігію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |