Красноїльськ Красної льськ рум Crasna Ilschi містечко Чернівецького району Чернівецької області Адміністративний центр о

48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д. / 48.01472° пн. ш. 25.58722° сх. д. / 48.01472; 25.58722Координати: 48°00′53″ пн. ш. 25°35′14″ сх. д. / 48.01472° пн. ш. 25.58722° сх. д. / 48.01472; 25.58722

Висота над рівнем моря

409 м

Водойма

р. Серетель, Солонець

Відстань

Найближча залізнична станція:

Чудей

До станції:

6 км

До райцентру:

- автошляхами:

20,1 км

До обл. центру:

- автошляхами:

43,6 км

Селищна влада

Адреса

59022, Чернівецька обл., Сторожинецький р-н, смт. Красноїльськ, вул. Штефан чел Маре, 157

Голова селищної ради

Мітрік Овідіу Дмитрович

Карта

Красноїльськ

Красноїльськ у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Красноїльськ (значення).

Від Чернівців — 40 км, від Сторожинця — кілометрів 20 (автошлях Т 2608), від Чудея — близько 6 км. А ще за 8 км — пункт пропуску на кордоні з Румунією: Красноїльськ—Вікову де Сус. Тому не дивно, що більшість мешканців селища розмовляють румунською: тут чимало етнічних румунів.

Дані про кількість населення дещо відрізняються: офіційно близько 9 тис. жителів, самі ж мешканці селища називають цифру в 11 тисяч.

Географія Редагувати

На південно-східній стороні від селища бере початок річка Білка Маре, ліва притока Сучави.

На південному сході від присілка селища бере початок річка Шикова, Лаура ліва притока Сучави.

Практично посередині селища протікає річка Какач, яка є притокою 5 порядка Дунаю.

Найвищою місцевістю поселення є Гора Петроушка.

Історія Редагувати

Поселення, як і Чернівці, вперше згадано в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго — тільки не в 1408 р., а в 1431 р.

У 1696 р. нижню частину села, відділену річкою, купив шляхтич О. Їльський. Його прізвище досі збереглося у назві Красноїльська. Верхня ж частина називалася Красно Путна. В Красно Путні по дорозі до відомого монастиря в Путні (зараз територія Румунії) побував влітку 1871 р. великий румунський поет-романтик Міхай Емінеску.

В XIX — на початку XX століття в цих краях мешкала велика німецька колонія.

Красноїльськ як селище виник в 1968 р., коли об'єднали в один населений пункт два сусідніх прикордонних села.

Релігійні споруди Редагувати

Стара церква Різдва Іоана Предтечі (1792 рік)

У центрі селища стоїть чимала сучасна мурована Покровська церква, в образі котрої виразно відчуваються відголоски стилю бринковяну. Церкву за проектом архітекторів Теодора Папашчіуця та Аурела Боєску спорудили всього за 18 місяців: почали будівництво наприкінці 1989 року, а вже 14 жовтня 1991 р. храм було освячено.

Поруч тулиться значно старіший мурований храм Різдва Іоана Предтечі з виразними рисами оборонної архітектури. Його дзвіниця схожа на оборонну башту, а невеликі вікна на бійниці. Такими храмами багата Південна Буковина (територія сучасної Румунії). Румунські джерела датують освячення старої церкви червнем 1792 р. і згадують її засновників, боярина Александру Ільскі (Alexandru Ilschi) та його дружину Ану.

Біля чепурних воріт церковного двору — каплиця під ґонтовим дахом. В Красноїльському храмі зберігається високошанована серед православних ікона «Житєдайне джерело».

В чималому куті Слатина, під лісом, діє православний жіночий монастир. Назва кута пов'язана з солонуватим смаком місцевої води: на Слатині дотепер збереглася 12-метрової глибини криниця з солоною водою, з якої бере початок річечка Солонець, притока Серетеля. По «біле золото» — сіль — на Слатину проїжджали з навколишніх поселень так званою «Бухарестською» дорогою (нині веде на територію Румунії). Ласа на солоне худоба залюбки п'є воду з Солонця.

Інфраструктура Редагувати

У селі розташована селищна гімназія.

В мальовничих околицях селища, серед невисоких гір і джерел з мінеральною водою, розташовано кілька баз відпочинку, протитуберкульозний диспансер.

В мисливському господарстві «Зубравиця» на волі живуть зубри.

Населення Редагувати

Чисельність Редагувати

Таблиця зміни чисельності населення
1930	1970	1979	1989	2001	2018	2022
5129	6448	7206	7817	9142	10 324	10 444

Мова Редагувати

Мовний склад населення (2001)
українська мова	російська	румунська
5.49 %	1.45 %	92.28 %

Красноїльська Маланка Редагувати

Красноїльська Маланка. Святкова хода спускається у долину. 2021 рік

Маланку у Красноїльську святкують 13-14 січня. Ключовою фігурою дійства Красноїльська Маланка є Ведмідь. Ведмедя водить Циган. Один Циган може водити зграю Ведмедів. Селище складається з 5 кутів (хуторів). Кожен з кутів виряджає свою ватагу на Маланку. Готуються до цього заздалегідь — роблять маски з пап‘є-маше, шиють костюми, виготовляють обладунки для Ведмедів.

Кожен хутір зберіг та відрізняється оригінальними рисами маланкарів: костюмом Ведмедів, одягом Цигана, рисами масок, набором персонажів, музичним супроводом. Ведмежі обладунки переважно робляться з очерету, соломи, рогози. Один такий наряд важить до 70 кг. Ведмеді з хуторів Верхня й Нижня Путня нагадують невеличкі копиці сіна. У Тражанах, Сусі та Дялі Ведмеді отримують різнобарвні широченні "крила".

Основні ролі у дійстві виконують молоді парубки. Щороку серед молодих парубків у кожному куті обирають двох Комендантів, які відповідають за все — від їжі для учасників й розподілу ролей до дотримання порядку серед маланкарів.

Учасники дійства спочатку обходять подвір’я на своєму кутку, а потім спускаються вниз, у долину, де всі разом, у форматі маскарадної ходи, рухаються в центр села. Загалом у маланкуванні бере участь близько 500 людей. Кожен рік у село приїжджають туристи аби стати свідками дійства.

Галерея Красноїльської Маланки Редагувати

Постаті Редагувати

Бурачук Василь Васильович (1994—2017) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Іліуц Марія Степанівна- Співачка. Заслужений діяч мистецтв Молдови. Народилася 23.02.1954 р. у с. Красноїльськ Сторожинецького району. Співала у вокальній студії при деревообробному комбінаті, виступала у складі агіткультбригади. Навчалась у Чернівецькому культосвітньому училищі. Працювала художнім керівником Будинку культури у Красноїльську. Навчалася в інституті мистецтв ім. Г. Музическу. Виступала у складі Кишинівського фольклорного ансамблю «Штефан-Воде», ансамблі «Бусуйок молдовенеск», співпрацювала з оркестром радіо та телебачення, ансамблями «Жок» і «Мугурел». Володарка «Гран-прі» на Міжнародному конкурсі популярної музики (1989), фестивалі пам'яті Тамари Чабану, на Міжнародному конкурсі Чабанської пісні у Бухаресті (1995), на Міжнародному конкурсі румунської пісні (1996).

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
Cities & towns of Ukraine [ 28 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)(укр.)
. Архів оригіналу за 10 січня 2007. Процитовано 27 листопада 2015.
. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 13 липня 2018.
(укр.). 21.12.2018. Архів оригіналу за 15 січня 2021.
ЄВГЕН БУДЕРАЦЬКИЙ, ЕЛЬДАР САРАХМАН, НАЗАРІЙ МАЗИЛЮК (15.01.2021). (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2021.

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Красноїльськ

Красноїльськ // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
Римо-Католицька Церква Божого Милосердя [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Маланки в Красноїльську 2010 [ 22 липня 2011 у Wayback Machine.]
Маланки в Красноїльську 2012 [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
Маланки в Красноїльську 2015 [ 2 березня 2018 у Wayback Machine.].
Погода в селищі [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]
На Буковині відгуляла знаменита Красноїльська маланка [ 15 січня 2016 у Wayback Machine.]
Красноїльськ — Енциклопедія Сучасної України [ 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]

Зовнішні відеофайли
	*Красноїльська Маланка 2021* на YouTube

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)

[2] Cities & towns of Ukraine [ 28 липня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)(укр.)

[3] . Архів оригіналу за 10 січня 2007. Процитовано 27 листопада 2015.

[4] . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 13 липня 2018.

[5] (укр.). 21.12.2018. Архів оригіналу за 15 січня 2021.

[6] ЄВГЕН БУДЕРАЦЬКИЙ, ЕЛЬДАР САРАХМАН, НАЗАРІЙ МАЗИЛЮК (15.01.2021). (укр.). Архів оригіналу за 15 січня 2021.