www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міхай Емінеску Вікітека Опис зображення Mihai EminescuІм я при народженні Міхай ЕміновичНародився 15 січня 1850 1850 01

Міхай Емінеску

Міхай Емінеску
Mihai Eminescu
Ім'я при народженні Міхай Емінович
Народився 15 січня 1850(1850-01-15)
Ботошані, Молдовське князівство
Помер 15 червня 1889(1889-06-15) (39 років)
Бухарест, Королівство Румунія
Поховання
цвинтар Беллу : 

Громадянство Королівство Румунія
Місце проживання Котошані
Діяльність поет, журналіст
Alma mater Віденський університет
Мова творів румунська
Роки активності з 1866
Жанр поезія
Magnum opus Luceafăruld
Членство Румунська академія, Junimead і Timpuld
Мати Raluca Eminovicd
Брати, сестри Henriette Eminescud
Автограф
 Міхай Емінеску у Вікісховищі
  Висловлювання у Вікіцитатах

Міха́й Еміне́ску (рум. Mihai Eminescu, МФА: [mi'haj e.mi'nes.ku]; справжнє прізвище Емін, пізніше — Емінович (Eminovici); нар. 15 січня 1850(18500115), Ботошані, Молдовське князівство — пом. 15 червня 1889, Бухарест, Румунія) — румунський поет, публіцист, громадсько-культурний діяч, класик румунської літератури. Посмертно обраний членом Румунської академії наук.

Життєпис ред.

Останнє фото, 1887—1888

Міхай Емінеску народився 15 січня 1850 року в румунському місті Ботошані, що на той час входило до складу Молдовського князівства. Його юні роки пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. У 1860—1866 роках із перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії. Тут він написав свій перший вірш, присвятивши його пам'яті улюбленого гімназійного учителя румунської словесності Арона Пумнула, учасника революції 1848.

Емінеску певний час служив у бухарестському театрі, був вільним слухачем Віденського університету. Був активним учасником студентського гуртка «Молода Румунія» у Відні. Два роки прожив у Берліні, де прослухав університетський цикл лекцій із філософії та політичної економії.

Повернувшись на батьківщину, змушений був поневірятися провінційними містами й містечками. Із безлічі написаного — прози і поезії — лише дещиця побачила світ у різних періодичних виданнях та колективних збірниках. Єдину прижиттєву книжку віршів опубліковано лише 1883 року.

Невлаштований побут, виснажлива праця, гостре сприйняття соціальної несправедливості, слабке здоров'я призвели до нервового зриву і тяжкого душевного захворювання Емінеску.

Родина

Творчість ред.

Гімназія у Чернівцях, де навчався Міхай Емінеску

Міхай Емінеску автор багатьох поетичних, прозових і публіцистичних творів, статей, записів румунського фольклору.

Поезія Емінеску перейнята революційним, громадянським пафосом, роздумами про сутність історії та людського буття. Це особливо переконливо засвідчили його поеми «Епігони», «Memento mori», «Імператор і пролетар». П'ять «Послань» — один із взірців патріотичної і водночас сатиричної лірики, яка особливо гостро сприймалась патріотично налаштованою молоддю. Поета вважають «цілісним вираженням румунської душі», «квінтесенцією румунського духу», оборонцем румунської мови. Тудор Аргезі стверджував: «Емінеску, певним чином, — пречистий святий румунського вірша».

Завдяки самоосвіті він володів глибокими і різноманітними знаннями. Вивчав філософію Платона, Шелінга й Шопенгауера, релігійні віровчення — християнство, буддизм і конфуціанство, санскритську граматику. Цікавився політичною економією, правом, географією, філологією, етнографією. Переклав румунською мовою «Критику чистого розуму» Іммануїла Канта.

Емінеску та Україна ред.

Юні роки Міхая Емінеску пов'язані зі столицею Буковини — Чернівцями. В 1860-66 рр. з перервами навчався в Чернівецькій вищій гімназії.

В 1989 з нагоди 100-річчя з дня смерті Емінеску у СШ № 1 відкрита кімната-музей. У тому ж році на подвір'ї колишнього особняка, де проживав професор Пумнул і на квартирі якого жив поет, відкрито пам'ятник Міхаю Емінеску.

Він прихильно ставився до української культури, знав українську мову[джерело?], високо цінував творчість Михайла Драгоманова та Івана Франка, тепло привітав першу українську газету в Чернівцях «Буковинська зоря» (1870). 1885 року лікувався в Одесі, бував у Львові.

А у Львові, Рені (на Одещині) та Чернівцях є вулиці названі на честь Міхая Емінеску.

Українські переклади ред.

Галерея ред.

Зображення на банкнотах ред.

Пам'ятники та меморіальні дошки ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. . Архів оригіналу за 27 березня 2010. Процитовано 3 серпня 2020. 
  3. . academiaromana.ro. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 29 квітня 2019. 

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Mihai Eminescu
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Міхай Емінеску
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Vikiteka Opis zobrazhennya Mihaj EmineskuMihai EminescuIm ya pri narodzhenni Mihaj EminovichNarodivsya 15 sichnya 1850 1850 01 15 Botoshani Moldovske knyazivstvoPomer 15 chervnya 1889 1889 06 15 39 rokiv Buharest Korolivstvo RumuniyaPohovannya cvintar Bellu Gromadyanstvo Korolivstvo RumuniyaMisce prozhivannya KotoshaniDiyalnist poet zhurnalistAlma mater Videnskij universitetMova tvoriv rumunskaRoki aktivnosti z 1866Zhanr poeziyaMagnum opus LuceafăruldChlenstvo Rumunska akademiya Junimead i TimpuldMati Raluca EminovicdBrati sestri Henriette EminescudAvtograf Mihaj Eminesku u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahMiha j Emine sku rum Mihai Eminescu MFA mi haj e mi nes ku spravzhnye prizvishe Emin piznishe Eminovich Eminovici nar 15 sichnya 1850 18500115 Botoshani Moldovske knyazivstvo pom 15 chervnya 1889 Buharest Rumuniya rumunskij poet publicist gromadsko kulturnij diyach klasik rumunskoyi literaturi 2 Posmertno obranij chlenom Rumunskoyi akademiyi nauk 3 Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorchist 3 Eminesku ta Ukrayina 4 Ukrayinski perekladi 5 Galereya 6 Zobrazhennya na banknotah 7 Pam yatniki ta memorialni doshki 8 Primitki 9 PosilannyaZhittyepis red nbsp Ostannye foto 1887 1888Mihaj Eminesku narodivsya 15 sichnya 1850 roku v rumunskomu misti Botoshani sho na toj chas vhodilo do skladu Moldovskogo knyazivstva Jogo yuni roki pov yazani zi stoliceyu Bukovini Chernivcyami U 1860 1866 rokah iz perervami navchavsya v Cherniveckij vishij gimnaziyi Tut vin napisav svij pershij virsh prisvyativshi jogo pam yati ulyublenogo gimnazijnogo uchitelya rumunskoyi slovesnosti Arona Pumnula uchasnika revolyuciyi 1848 Eminesku pevnij chas sluzhiv u buharestskomu teatri buv vilnim sluhachem Videnskogo universitetu Buv aktivnim uchasnikom studentskogo gurtka Moloda Rumuniya u Vidni Dva roki prozhiv u Berlini de prosluhav universitetskij cikl lekcij iz filosofiyi ta politichnoyi ekonomiyi Povernuvshis na batkivshinu zmushenij buv poneviryatisya provincijnimi mistami j mistechkami Iz bezlichi napisanogo prozi i poeziyi lishe deshicya pobachila svit u riznih periodichnih vidannyah ta kolektivnih zbirnikah Yedinu prizhittyevu knizhku virshiv opublikovano lishe 1883 roku Nevlashtovanij pobut visnazhliva pracya gostre sprijnyattya socialnoyi nespravedlivosti slabke zdorov ya prizveli do nervovogo zrivu i tyazhkogo dushevnogo zahvoryuvannya Eminesku nbsp RodinaTvorchist red nbsp Gimnaziya u Chernivcyah de navchavsya Mihaj EmineskuMihaj Eminesku avtor bagatoh poetichnih prozovih i publicistichnih tvoriv statej zapisiv rumunskogo folkloru Poeziya Eminesku perejnyata revolyucijnim gromadyanskim pafosom rozdumami pro sutnist istoriyi ta lyudskogo buttya Ce osoblivo perekonlivo zasvidchili jogo poemi Epigoni Memento mori Imperator i proletar P yat Poslan odin iz vzirciv patriotichnoyi i vodnochas satirichnoyi liriki yaka osoblivo gostro sprijmalas patriotichno nalashtovanoyu moloddyu Poeta vvazhayut cilisnim virazhennyam rumunskoyi dushi kvintesenciyeyu rumunskogo duhu oboroncem rumunskoyi movi Tudor Argezi stverdzhuvav Eminesku pevnim chinom prechistij svyatij rumunskogo virsha Zavdyaki samoosviti vin volodiv glibokimi i riznomanitnimi znannyami Vivchav filosofiyu Platona Shelinga j Shopengauera religijni virovchennya hristiyanstvo buddizm i konfucianstvo sanskritsku gramatiku Cikavivsya politichnoyu ekonomiyeyu pravom geografiyeyu filologiyeyu etnografiyeyu Pereklav rumunskoyu movoyu Kritiku chistogo rozumu Immanuyila Kanta Eminesku ta Ukrayina red Yuni roki Mihaya Eminesku pov yazani zi stoliceyu Bukovini Chernivcyami V 1860 66 rr z perervami navchavsya v Cherniveckij vishij gimnaziyi V 1989 z nagodi 100 richchya z dnya smerti Eminesku u SSh 1 vidkrita kimnata muzej U tomu zh roci na podvir yi kolishnogo osobnyaka de prozhivav profesor Pumnul i na kvartiri yakogo zhiv poet vidkrito pam yatnik Mihayu Eminesku Vin prihilno stavivsya do ukrayinskoyi kulturi znav ukrayinsku movu dzherelo visoko cinuvav tvorchist Mihajla Dragomanova ta Ivana Franka teplo privitav pershu ukrayinsku gazetu v Chernivcyah Bukovinska zorya 1870 1885 roku likuvavsya v Odesi buvav u Lvovi A u Lvovi Reni na Odeshini ta Chernivcyah ye vulici nazvani na chest Mihaya Eminesku Ukrayinski perekladi red Poeziyi per z rum M Eminesku vstup st uporyad A M yastkivskij primit S V Semchinskij Kiyiv Dnipro 1974 253 s Perlini svitovoyi liriki Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Znevirenij duh povisti noveli kazki per z rum M Eminesku peredm ta primit S V Semchinskij red A Cherdakli Kiyiv Dnipro 1989 255 s Vershini svitovogo pismenstva T 66 Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Luchafer M Eminesku per z rum S S Strizhenyuk Odesa Mayak 2001 109 s il Paral tekst ukr rum Galereya red nbsp Byust Eminesku na poshtovij marci 2003 nbsp Poshtova marka 1995 nbsp Poshtova marka 1996 nbsp Poshtova marka 2003 Pam yatniki Eminesku v mistah Moldovi na poshtovih markah 2005 roku nbsp DrokiyaDrokiya nbsp BelciBelci nbsp BelciBelci nbsp SinzhereyaSinzhereya nbsp SorokiSoroki nbsp FloreshtiFloreshti Zobrazhennya na banknotah red nbsp nbsp nbsp nbsp Pam yatniki ta memorialni doshki red nbsp Pogruddya v parku Kopou v Yassah nbsp Pam yatnik u Chernivcyah nbsp Pam yatnik v m Kishiniv nbsp Skulptura v m Kishiniv avtor Tudor Kataragi nbsp Memorialna doshka u ChernivcyahPrimitki red Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Mihai Eminescu Luceafarul Scrisoarea a III a Glossa Calin Nebunul La steaua Floare albastra Fiind baiet paduri cutreieram Doina Calin file din poveste Fat frumos d Arhiv originalu za 27 bereznya 2010 Procitovano 3 serpnya 2020 Academia Romana membri academiaromana ro Arhiv originalu za 30 bereznya 2019 Procitovano 29 kvitnya 2019 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Mihai EminescuVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Mihaj EmineskuVolodimir Burban Use sho hotiv skazati skazav do 33 rokiv Dzerkalo tizhnya 2 2005 Mihaj Eminesku rum Tvorchist Mihal Eminesku u mizhnarodnij bazi fantastiki TheInternet Speculative Fiction Database Arhivovano 19 sichnya 2020 u Wayback Machine EMINESKU Mihaj Bukovina Viznachni postati 1774 1918 biografichnij dovidnik avt uporyad O M Pavlyuk Chernivci Zoloti litvari 2000 s 175 176 EMINESKU Mihaj Bogajchuk M A Literatura i mistectvo Bukovini v imenah slovnik dovidnik Mikola Bogajchuk Chernivci Vidavnichij dim Bukrek 2005 S 93 94 Gusar Yu 15 sichnya narodivsya vidatnij rumunskij poet Mihaj Eminesku 1850 1889 Yuhim Gusar Vechirni Chernivci 2008 10 sichnya 2 S 9 Gusar Yu Genij rumunskoyi poeziyi pro Mihaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche 2009 30 grudnya 101 S 4 Gusar Yu Im ya v suzir yi geniyiv pro Mihaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche 2013 24travnya 21 S 4 Gusar Yu Ne gasne zirka Migaya Eminesku Yuhim Gusar Bukovinske viche gazeta Bukovinske viche 2014 5 chervnya 23 S 2 M Eminesku Do zirki Pereklad S Kelara audio ukr M Eminesku Do zirki Pereklad G Kochura audio ukr M Eminesku Do zirki Pereklad O Strashenko audio ukr M Eminesku Zorya Pereklad M Ignatenka audio ukr M Eminesku Zorya Pereklad V Shvecya audio ukr M Eminesku Mizh ptahami Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku O mamo Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku Spit na derevi vmostivshis Pereklad D Pavlichka audio ukr M Eminesku Ya romantikom lishayus Pereklad D Pavlichka audio ukr Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihaj Eminesku amp oldid 40138606