www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гуцульщина У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Гуцу льщина або Гуцу лія рум Huțulșcina пол Huc

Гуцульщина

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гуцульщина (значення).

Гуцу́льщина, або Гуцу́лія (рум. Huțulșcina, пол. Huculszczyzna, словац. Huculsko) — український етнокультурний регіон, край українських верховинців — гуцулів, який розташований у Західній Україні.

Гуцульщина
Країна  Україна
Розташовується на водоймі Прут, Черемош, Серет, Сучава

Розташування Редагувати

Гуцульщина розташована в південно-східній частині Українських Карпат на території історичної Мармарощини, Покуття і Буковини, в сточищі річок Прута з Черемошем і Серетом, горішньої Сучави, горішньої Надвірнянської Бистриці та горішньої Тиси.

Південні та північні межі Гуцульщини утворюють перші вищі хребти й різко звужені долини річок. Південна межа проходить вододільними хребтами Ґорґанів, через Свидовець, Гуцульські Альпи і північні схили Чивчинських гір; північна етнографічна межа пролягає лінією Зелена — Делятин — Яблунів — Пістинь — Косів — Кути (Косівський район) — Вижниця, іноді межі Гуцульщини ширять аж до Коломиї, Надвірної, Солотвина й Старої Гути; на південному заході гуцули заселяють усю долину Тиси на північ та південь від Рахова; східна межа Гуцульщини — лінія Вижниця — Берегомет — Мигове — Банилів-Підгірний. Частина Гуцульщини залишилась в теперішній румунській частині Мармарощини та південній Буковині.

Історія Редагувати

Гуцульщина до 1770 р. входила до складу Османської імперії, Молдовського князівства, Речі Посполитої, Угорського королівства; згодом до Австрійської імперії (Австро-Угорщини); у 1920—1939 роках — до Королівства Румунія, Польської республіки й Першої Чехословацької Республіки. Незважаючи на штучне адміністративне управління, гуцули віками творили старозвичаєві порядки, гірські умови, побут, волоське пастуше право, полонинське тваринництво, спільну матеріальну й духовну культуру, говірки. Взаємообмінові поміж гуцулами сприяло розташування у глибині гір, далеко від шляхів сполучення. Тепер уся Гуцульщина, за винятком 8 сіл на румунській Буковині та кількох сіл на Мармарощині, знаходиться в Україні.

Перші історичні відомості про Гуцульщину з'явилися в польських джерелах XIV — початку XV століть; у 1424 році — перша згадка про Жаб'є; історичні дані про населення скупі, очевидно, на Гуцульщині довго не було панщини, тільки оплата грішми й натурою для відкупу від сусідніх володарів.

У середині XVII — XVIII століть на всій Гуцульщині діяли ватаги опришків (найвідоміший з них Олекса Довбуш); супроти панщини були скеровані повстання 1840 років, які очолив на буковинській Гуцульщині Лук'ян Кобилиця.

1913 року стараннями товариства «Сільський господар» у Львові, заснований «Комітет рятунковий Гуцульщини» в Кутах, у зв'язку з неврожаєм та великою осінньою повінню попереднього 1912 року і голодом. Комітет збирав пожертви, подавав прохання, клопотався для здобуття грошової помочі або роботи нужденним.

Найважливішими виявами національно-громадського життя Гуцульщини були організація Української радикальної партії на початку XX століття й Січі Кирила Трильовського, бої Українських Січових Стрільців 1914—1915 рр, активна участь у визвольних змаганнях 1918—1920 рр. У 1918—1919 роках, трохи більше ніж півроку, у центральній частині Мармарощини існувала Гуцульська Республіка, яка згодом була окупована румунськими військами в ході румуно-угорської війни за Семигород.

Культура Редагувати

Ручний дерев'яний хрест у формі свастики. (Покуття або Гуцульщина. Кінець XIX — початок XX століття. Коломийський музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й.Кобринського.)

На Гуцульщині створений особливий стиль народного іконопису. Ікони писалися на смерекових дошках, які для захисту від жуків-короїдів покривали часниковим соком. Фігури святих переважно вертикальні, але динамічні; обличчя в основному білого кольору, очі промальовані через усе обличчя. Велика збірка гуцульських домашніх образів XVIII—XIX ст. знаходиться в фондах і експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».

Своєрідним явищем був організований 1911 р. Гнатом Хоткевичем аматорський народний Гуцульський театр (режисери Олекса Ремез, Лесь Курбас), де селяни грали п'єси гуцульським говором.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Олена Пчілка. Нещасна країна // Викинуті українці: До жидівсько-української справи. — . — С. 206–209. з джерела 28 грудня 2016. Процитовано 25 листопада 2016.

Посилання Редагувати

Гуцульщина
у сестринських Вікіпроєктах
Портал «Україна»
Портал «Галичина»
Гуцульщина у Вікімандрах?

Джерела та література Редагувати

  • Закревська Я. В. Гуцульщина [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 264. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
  • І. А. Пелипейко, Н. В. Карповець. Гуцульщина [ 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2022. — ISBN 966-02-2074-X.
  • Гуцульщина. Історико-етнографічне дослідження / П. Арсенич, М. Базак, З. Болтарович та ін. — К. : Наукова думка, 1987. — 470 с.
  • Гуцульщина: перша і друга частини / В. Шухевич. — Львів: НТШ, 1899. (PDF-файл репринтного видання)
  • Гуцульщина: третя частина / В. Шухевич. — Львів: НТШ, 1902. (PDF-файл репринтного видання)
  • Гуцульщина: четверта частина / В. Шухевич. — Львів: НТШ, 1904. (PDF-файл репринтного видання)
  • Гуцульщина: п'ята частина / В. Шухевич. — Львів: Загальна друкарня, 1908. (PDF-файл)
  • Гори Гуцульщини: путівник, який об'єднує: [пер. з пол. / В. Крукар, Ю. Нестерук, А. Вєльоха та ін.] ; ред. А. Вєльоха ; [фот. І. Сітко та ін.]. — Краків: Центральний осередок гірського туризму ПТТК: Вєрхи, 2006. — 223 с., [3] арк. карт: іл. — ISBN 83-89819-46-5
  • Дослідники та краєзнавці Гуцульщини: Довід. / Арсенич П., Пелипейко І. — Косів: Писаний Камінь, 2002. — 280 с.
  • Ілюстрована історія Прикарпаття / В. В. Грабовецький. — Івано-Франківськ: Прикарпатський ун-т ім. Василя Стефаника. Кафедра історії України, 2002 . — ISBN 966-7363-88-0 Т.1-3.
  • Історичний нарис про гуцулів / С. Витвицький; [пер., передм., примітки Миколи Васильчука]. — Надвірна: Світ, 1993. — 94 с.
  • Історія Гуцульщини: навч. посіб. / В. Грабовецький ; рецензент М. Вегеш ; ПНУ ім. В. Стефаника. — Косів: Писаний Камінь, 2013. — 244 с. : іл.
  • Історія Гуцульщини. Т. 1 / Микола Домашевський. — Чикаго — Львів, 1995. — 501 с. (завантажити [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.])
  • Історія Гуцульщини. Т. 2 / Микола Домашевський. — Чикаго, 1985. — 507 с. (завантажити [ 13 січня 2017 у Wayback Machine.])
  • Історія Гуцульщини. Т. 3 / Микола Домашевський. — Чикаго, 1986. — 441 с. (завантажити [ 29 листопада 2019 у Wayback Machine.])
  • Історія Гуцульщини / голов. ред. М. Домашевський ; Гуцульський Дослідний Інститут в Чикаго, Косівське відділення Регіонального об'єднання дослідників Гуцульщини. — Л. : Логос, 2000.
  • Старожитності Гуцульщини: У 2-х т. Івано-Франківськ, Львів: Манускрипт-Львів, 2011
  • Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013.
  • Гуцульщина та гуцули: економіка і нар. промисли (друга половина XIX − перша третина XX ст.): монографія / В. М. Клапчук ; Ін-т українознав. ім. І. Крип'якевича НАН України, Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. − Л. ; Івано-Франківськ, 2009. − 507 с. − Бібліогр. : с. 447−503 (1298 назв). − ISBN 978-966-2988-16-1.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Guculshina znachennya Gucu lshina abo Gucu liya rum Huțulșcina pol Huculszczyzna slovac Huculsko ukrayinskij etnokulturnij region kraj ukrayinskih verhovinciv guculiv yakij roztashovanij u Zahidnij Ukrayini GuculshinaKrayina UkrayinaRoztashovuyetsya na vodojmiPrut Cheremosh Seret Suchava Guculskij govir 12 Zmist 1 Roztashuvannya 2 Istoriya 3 Kultura 4 Div takozh 5 Primitki 6 Posilannya 7 Dzherela ta literaturaRoztashuvannya RedaguvatiGuculshina roztashovana v pivdenno shidnij chastini Ukrayinskih Karpat na teritoriyi istorichnoyi Marmaroshini Pokuttya i Bukovini v stochishi richok Pruta z Cheremoshem i Seretom gorishnoyi Suchavi gorishnoyi Nadvirnyanskoyi Bistrici ta gorishnoyi Tisi Pivdenni ta pivnichni mezhi Guculshini utvoryuyut pershi vishi hrebti j rizko zvuzheni dolini richok Pivdenna mezha prohodit vododilnimi hrebtami Gorganiv cherez Svidovec Guculski Alpi i pivnichni shili Chivchinskih gir pivnichna etnografichna mezha prolyagaye liniyeyu Zelena Delyatin Yabluniv Pistin Kosiv Kuti Kosivskij rajon Vizhnicya inodi mezhi Guculshini shiryat azh do Kolomiyi Nadvirnoyi Solotvina j Staroyi Guti na pivdennomu zahodi guculi zaselyayut usyu dolinu Tisi na pivnich ta pivden vid Rahova shidna mezha Guculshini liniya Vizhnicya Beregomet Migove Baniliv Pidgirnij Chastina Guculshini zalishilas v teperishnij rumunskij chastini Marmaroshini ta pivdennij Bukovini Istoriya RedaguvatiGuculshina do 1770 r vhodila do skladu Osmanskoyi imperiyi Moldovskogo knyazivstva Rechi Pospolitoyi Ugorskogo korolivstva zgodom do Avstrijskoyi imperiyi Avstro Ugorshini u 1920 1939 rokah do Korolivstva Rumuniya Polskoyi respubliki j Pershoyi Chehoslovackoyi Respubliki Nezvazhayuchi na shtuchne administrativne upravlinnya guculi vikami tvorili starozvichayevi poryadki girski umovi pobut voloske pastushe pravo poloninske tvarinnictvo spilnu materialnu j duhovnu kulturu govirki Vzayemoobminovi pomizh guculami spriyalo roztashuvannya u glibini gir daleko vid shlyahiv spoluchennya Teper usya Guculshina za vinyatkom 8 sil na rumunskij Bukovini ta kilkoh sil na Marmaroshini znahoditsya v Ukrayini Pershi istorichni vidomosti pro Guculshinu z yavilisya v polskih dzherelah XIV pochatku XV stolit u 1424 roci persha zgadka pro Zhab ye istorichni dani pro naselennya skupi ochevidno na Guculshini dovgo ne bulo panshini tilki oplata grishmi j naturoyu dlya vidkupu vid susidnih volodariv U seredini XVII XVIII stolit na vsij Guculshini diyali vatagi oprishkiv najvidomishij z nih Oleksa Dovbush suproti panshini buli skerovani povstannya 1840 rokiv yaki ocholiv na bukovinskij Guculshini Luk yan Kobilicya 1913 roku starannyami tovaristva Silskij gospodar u Lvovi zasnovanij Komitet ryatunkovij Guculshini v Kutah u zv yazku z nevrozhayem ta velikoyu osinnoyu povinnyu poperednogo 1912 roku i golodom Komitet zbirav pozhertvi podavav prohannya klopotavsya dlya zdobuttya groshovoyi pomochi abo roboti nuzhdennim 1 Najvazhlivishimi viyavami nacionalno gromadskogo zhittya Guculshini buli organizaciya Ukrayinskoyi radikalnoyi partiyi na pochatku XX stolittya j Sichi Kirila Trilovskogo boyi Ukrayinskih Sichovih Strilciv 1914 1915 rr aktivna uchast u vizvolnih zmagannyah 1918 1920 rr U 1918 1919 rokah trohi bilshe nizh pivroku u centralnij chastini Marmaroshini isnuvala Guculska Respublika yaka zgodom bula okupovana rumunskimi vijskami v hodi rumuno ugorskoyi vijni za Semigorod Kultura Redaguvati nbsp Ruchnij derev yanij hrest u formi svastiki Pokuttya abo Guculshina Kinec XIX pochatok XX stolittya Kolomijskij muzej narodnogo mistectva Guculshini i Pokuttya im J Kobrinskogo Na Guculshini stvorenij osoblivij stil narodnogo ikonopisu Ikoni pisalisya na smerekovih doshkah yaki dlya zahistu vid zhukiv koroyidiv pokrivali chasnikovim sokom Figuri svyatih perevazhno vertikalni ale dinamichni oblichchya v osnovnomu bilogo koloru ochi promalovani cherez use oblichchya Velika zbirka guculskih domashnih obraziv XVIII XIX st znahoditsya v fondah i ekspoziciyi Muzeyu ukrayinskoyi domashnoyi ikoni v istoriko kulturnomu kompleksi Zamok Radomisl Svoyeridnim yavishem buv organizovanij 1911 r Gnatom Hotkevichem amatorskij narodnij Guculskij teatr rezhiseri Oleksa Remez Les Kurbas de selyani grali p yesi guculskim govorom Div takozh RedaguvatiGuculska cerkva Guculska keramika Guculskij kinPrimitki Redaguvati Olena Pchilka Neshasna krayina Vikinuti ukrayinci Do zhidivsko ukrayinskoyi spravi S 206 209 Arhivovano z dzherela 28 grudnya 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Posilannya RedaguvatiGuculshina Arhivovano 30 lipnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 1 A G 672 s ISBN 966 7492 00 X Guculshinau sestrinskih Vikiproyektah nbsp Portal Ukrayina nbsp Portal Galichina nbsp Guculshina u Vikimandrah Guculshina Kosivart Arhivovano 8 lipnya 2006 u Wayback Machine Guculshina Naseleni punkti Kosivart Arhivovano 6 lipnya 2006 u Wayback Machine Vershini Guculskih Karpat Kosivart Arhivovano 8 lipnya 2006 u Wayback Machine Najbilshi richki Guculshini Kosivart Arhivovano 8 lipnya 2006 u Wayback Machine Guculshina na sajti Zhittya Ukrayinskih Karpat Arhivovano 24 travnya 2011 u Wayback Machine Fajna Guculiya arhivni foto i rozpovid pro brinzyu Osip Zaleskij Vrazhinnya z mandrivki po Guculshini Dilo chch 184 188 23 27 serpnya 1938 Arhivovano 3 grudnya 2013 u Wayback Machine Etnografichna kolekciya Krovec Guculshina Etnografichna kolekciya Krovec Guculshina Svitlini Istoriya Prikarpattya bibliografiya Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Dzherela ta literatura RedaguvatiZakrevska Ya V Guculshina Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 264 518 s il ISBN 966 00 0405 2 I A Pelipejko N V Karpovec Guculshina Arhivovano 2 lyutogo 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Guculshina Istoriko etnografichne doslidzhennya P Arsenich M Bazak Z Boltarovich ta in K Naukova dumka 1987 470 s Guculshina persha i druga chastini V Shuhevich Lviv NTSh 1899 PDF fajl reprintnogo vidannya Guculshina tretya chastina V Shuhevich Lviv NTSh 1902 PDF fajl reprintnogo vidannya Guculshina chetverta chastina V Shuhevich Lviv NTSh 1904 PDF fajl reprintnogo vidannya Guculshina p yata chastina V Shuhevich Lviv Zagalna drukarnya 1908 PDF fajl Gori Guculshini putivnik yakij ob yednuye per z pol V Krukar Yu Nesteruk A Vyeloha ta in red A Vyeloha fot I Sitko ta in Krakiv Centralnij oseredok girskogo turizmu PTTK Vyerhi 2006 223 s 3 ark kart il ISBN 83 89819 46 5 Doslidniki ta krayeznavci Guculshini Dovid Arsenich P Pelipejko I Kosiv Pisanij Kamin 2002 280 s Ilyustrovana istoriya Prikarpattya V V Graboveckij Ivano Frankivsk Prikarpatskij un t im Vasilya Stefanika Kafedra istoriyi Ukrayini 2002 ISBN 966 7363 88 0 T 1 3 T 3 Tisyacholitnij litopis Guculshini B m b v 2004 459 s il karti fotogr Bibliogr s 445 459 ISBN 966 7363 89 9 T 3 onlajn pereglyad Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Istorichnij naris pro guculiv S Vitvickij per peredm primitki Mikoli Vasilchuka Nadvirna Svit 1993 94 s Istoriya Guculshini navch posib V Graboveckij recenzent M Vegesh PNU im V Stefanika Kosiv Pisanij Kamin 2013 244 s il Istoriya Guculshini T 1 Mikola Domashevskij Chikago Lviv 1995 501 s zavantazhiti Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Istoriya Guculshini T 2 Mikola Domashevskij Chikago 1985 507 s zavantazhiti Arhivovano 13 sichnya 2017 u Wayback Machine Istoriya Guculshini T 3 Mikola Domashevskij Chikago 1986 441 s zavantazhiti Arhivovano 29 listopada 2019 u Wayback Machine Istoriya Guculshini golov red M Domashevskij Guculskij Doslidnij Institut v Chikago Kosivske viddilennya Regionalnogo ob yednannya doslidnikiv Guculshini L Logos 2000 T 4 red kol V Gayuk ta in B m b v 2000 576 c ris ISBN 966 7379 01 9 T 5 B m b v 2000 624 s il ISBN 966 7379 01 9 T 6 B m b v 2001 644 s Starozhitnosti Guculshini U 2 h t Ivano Frankivsk Lviv Manuskript Lviv 2011 Bogomolec O Zamok muzej Radomisl na Shlyahu Koroliv Via Regia Kiyiv 2013 Guculshina ta guculi ekonomika i nar promisli druga polovina XIX persha tretina XX st monografiya V M Klapchuk In t ukrayinoznav im I Krip yakevicha NAN Ukrayini Prikarpat nac un t im V Stefanika L Ivano Frankivsk 2009 507 s Bibliogr s 447 503 1298 nazv ISBN 978 966 2988 16 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Guculshina amp oldid 40071959