www.wikidata.uk-ua.nina.az

Свято У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна значення Свя то день або дні коли урочисто відзначають видатн

Свято

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято (значення).

Свя́то — день або дні, коли урочисто відзначають видатні події, знаменні дати; кілька неробочих днів поспіль з нагоди торжеств; звичай ґрунтується на ранніх язичницьких обрядах і ритуалах, у яких зображувалися, розігрувалися, інсценувалися, подавалися в театральній формі ті або інші сцени, пов'язані із ключовими, життєво важливими подіями суспільства. Головну «роль» у них виконувало божество, що керувало конкретною подією, наприклад: Сатурн у Стародавньому Римі, який керував плином часу й родючістю; Коляда у слов'янській міфології, який уособлював середину зими, та Купала, який тутрбувався про літо та польові плоди тощо. Однак, на відміну від традиційних видів театру, уже в обрядових дійствах установилася головна видова особливість театралізованих свят: відсутність поділу на виконавців і глядачів — всі учасники свята активні, включені в дію.

Новорічна ялинка

Практично всі свята пов'язані з явищами календарного циклу, тобто, із циклічною темою вмирання й відновлення природи. Звідси ж, з нероздільного сприйняття народження й смерті, пішли й так звані особисті свята — дні народження, дні заснування, ювілеї тощо. У силу своєї обрядово-ритуальної природи свята по визначенню носять колективний або масовий характер.

Другий, дуже серйозний аспект свят — ідеологічний. Владні структури широко використовують свята як метод формування системи політичних, правових, релігійних і інших поглядів суспільства. Масовий характер свят і принципи їхньої театралізації обумовлюють високий ступінь емоційного включення оточуючих.

Історія

Виникнення свята пов'язано з появою у людства поняття про час і календар. З винаходом календаря прийшло й усвідомленням того, що на шкалі часу існують особливі моменти, відповідні зміні циклів природи або стадіям розвитку суспільства. Тому календар із визначними подіями став важливою частиною культурної та історичної спадщини суспільства, що відображає морально-етичні, соціальні, політичні, національні, світові грані розвитку суспільства.

Масові свята займали величезне місце в житті найширших народних мас античності. З виникненням і становленням християнства зароджувалися нові свята, пов'язані зі священними подіями нової релігії. Кілька сторіч паралельно розвивалися дві лінії театралізованих свят: народна, балаганна, карнавальна стихія, що живе на майданах, ярмарках, вулицях; і свята церковні.

Християнська церква вела нещадну війну з язичницькими традиціями святкувань, одночасно широко використовуючи театралізацію у святах церковних (святкові хресні ходи). Крім того, уже в ранній період середньовіччя (IX–XII ст.ст.) усередині храмів почали давати вистави «літургійної драми», що пізніше (ХІІ-ХІІІ ст.ст.), для збільшення глядацької аудиторії, була перенесена на паперть. В XIV–XVI ст.ст. надзвичайно широко поширилися постановки містерій і мораліте. Їхня популярність росла, кількість глядачів продовжувало збільшуватися, і церковні вистави перемістилися на перегороджені майдани та вулиці. Однак всі ці дії не змогли не тільки знищити народні театралізовані свята, але навіть знизити їхню популярність. У підсумку церквою був обраний інший, розумніший шлях — інтеграційний, коли, при збереженні самого свята, його язичницька форма заміщалася християнською. Таким чином, звичаї, традиції та, навіть, конкретна атрибутика освоювалася християнською церквою. Наприклад, у найдавнішому слов'янському літнім святі «похорони зозулі» (пізніше — «хрещення зозулі») обов'язковим елементом був обмін фарбованими жовтими та червоними яйцями серед учасників. Однак ця обставина сьогодні міцно забута, а фарбовані яйця стали неодмінним атрибутом свята Великодня.

В епоху Відродження починає розвиватися придворно-святкова маскарадна культура театралізованих свят, що вбирає в себе переважно зовнішні декоративні карнавальні форми та символіку. Ці свята носили, насамперед, розважальний характер. Однак так формувалася традиція державних свят, поступово включаючи ідеологічний вплив на маси з боку світської влади.

Сьогодні нові свята активно з'являються не тільки на міжнародному та державному рівні, а й на побутовому. Цьому сприяють засоби масової інформації та особливо Інтернет. Іноді нові свята з'являються за ініціативи окремих осіб, ідея яких розноситься по соціальних мережах та сайтах. Важливу частку свят теперь складають професійні свята та пам'ятні дні покликані привернути увагу до важливої проблеми людства, як то серйозний недуг чи соціальна дискримінація.

Праця у святкові дні

В Україні встановлено такі святкові та неробочі дні:

У такі святкові та неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення, а також невідкладні ремонтні і вантажно-розвантажувальні роботи. Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі:

  • відрядникам — за подвійними відрядними розцінками;
  • працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, — у розмірі подвійної годинної або денної ставки;
  • працівникам, які одержують місячний оклад, — у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплата у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

За поданням релігійних громад інших (неправославних) конфесій, зареєстрованих в Україні, керівництво підприємств, установ, організацій надає особам, які сповідують відповідні релігії, до трьох днів відпочинку протягом року для святкування їх великих свят із відпрацюванням за ці дні.

Див. також

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Свято
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Свято

Примітки

Посилання

Джерела


Це незавершена стаття про свято або пам'ятний день.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Svyato znachennya Svya to den abo dni koli urochisto vidznachayut vidatni podiyi znamenni dati kilka nerobochih dniv pospil z nagodi torzhestv zvichaj gruntuyetsya na rannih yazichnickih obryadah i ritualah u yakih zobrazhuvalisya rozigruvalisya inscenuvalisya podavalisya v teatralnij formi ti abo inshi sceni pov yazani iz klyuchovimi zhittyevo vazhlivimi podiyami suspilstva Golovnu rol u nih vikonuvalo bozhestvo sho keruvalo konkretnoyu podiyeyu napriklad Saturn u Starodavnomu Rimi yakij keruvav plinom chasu j rodyuchistyu Kolyada u slov yanskij mifologiyi yakij uosoblyuvav seredinu zimi ta Kupala yakij tutrbuvavsya pro lito ta polovi plodi tosho Odnak na vidminu vid tradicijnih vidiv teatru uzhe v obryadovih dijstvah ustanovilasya golovna vidova osoblivist teatralizovanih svyat vidsutnist podilu na vikonavciv i glyadachiv vsi uchasniki svyata aktivni vklyucheni v diyu Novorichna yalinka Praktichno vsi svyata pov yazani z yavishami kalendarnogo ciklu tobto iz ciklichnoyu temoyu vmirannya j vidnovlennya prirodi Zvidsi zh z nerozdilnogo sprijnyattya narodzhennya j smerti pishli j tak zvani osobisti svyata dni narodzhennya dni zasnuvannya yuvileyi tosho U silu svoyeyi obryadovo ritualnoyi prirodi svyata po viznachennyu nosyat kolektivnij abo masovij harakter Drugij duzhe serjoznij aspekt svyat ideologichnij Vladni strukturi shiroko vikoristovuyut svyata yak metod formuvannya sistemi politichnih pravovih religijnih i inshih poglyadiv suspilstva Masovij harakter svyat i principi yihnoyi teatralizaciyi obumovlyuyut visokij stupin emocijnogo vklyuchennya otochuyuchih Zmist 1 Istoriya 2 Pracya u svyatkovi dni 3 Div takozh 4 Primitki 5 Posilannya 6 DzherelaIstoriya RedaguvatiViniknennya svyata pov yazano z poyavoyu u lyudstva ponyattya pro chas i kalendar Z vinahodom kalendarya prijshlo j usvidomlennyam togo sho na shkali chasu isnuyut osoblivi momenti vidpovidni zmini cikliv prirodi abo stadiyam rozvitku suspilstva Tomu kalendar iz viznachnimi podiyami stav vazhlivoyu chastinoyu kulturnoyi ta istorichnoyi spadshini suspilstva sho vidobrazhaye moralno etichni socialni politichni nacionalni svitovi grani rozvitku suspilstva Masovi svyata zajmali velichezne misce v zhitti najshirshih narodnih mas antichnosti Z viniknennyam i stanovlennyam hristiyanstva zarodzhuvalisya novi svyata pov yazani zi svyashennimi podiyami novoyi religiyi Kilka storich paralelno rozvivalisya dvi liniyi teatralizovanih svyat narodna balaganna karnavalna stihiya sho zhive na majdanah yarmarkah vulicyah i svyata cerkovni Hristiyanska cerkva vela neshadnu vijnu z yazichnickimi tradiciyami svyatkuvan odnochasno shiroko vikoristovuyuchi teatralizaciyu u svyatah cerkovnih svyatkovi hresni hodi Krim togo uzhe v rannij period serednovichchya IX XII st st useredini hramiv pochali davati vistavi liturgijnoyi drami sho piznishe HII HIII st st dlya zbilshennya glyadackoyi auditoriyi bula perenesena na papert V XIV XVI st st nadzvichajno shiroko poshirilisya postanovki misterij i moralite Yihnya populyarnist rosla kilkist glyadachiv prodovzhuvalo zbilshuvatisya i cerkovni vistavi peremistilisya na peregorodzheni majdani ta vulici Odnak vsi ci diyi ne zmogli ne tilki znishiti narodni teatralizovani svyata ale navit zniziti yihnyu populyarnist U pidsumku cerkvoyu buv obranij inshij rozumnishij shlyah integracijnij koli pri zberezhenni samogo svyata jogo yazichnicka forma zamishalasya hristiyanskoyu Takim chinom zvichayi tradiciyi ta navit konkretna atributika osvoyuvalasya hristiyanskoyu cerkvoyu Napriklad u najdavnishomu slov yanskomu litnim svyati pohoroni zozuli piznishe hreshennya zozuli obov yazkovim elementom buv obmin farbovanimi zhovtimi ta chervonimi yajcyami sered uchasnikiv Odnak cya obstavina sogodni micno zabuta a farbovani yajcya stali neodminnim atributom svyata Velikodnya V epohu Vidrodzhennya pochinaye rozvivatisya pridvorno svyatkova maskaradna kultura teatralizovanih svyat sho vbiraye v sebe perevazhno zovnishni dekorativni karnavalni formi ta simvoliku Ci svyata nosili nasampered rozvazhalnij harakter Odnak tak formuvalasya tradiciya derzhavnih svyat postupovo vklyuchayuchi ideologichnij vpliv na masi z boku svitskoyi vladi Sogodni novi svyata aktivno z yavlyayutsya ne tilki na mizhnarodnomu ta derzhavnomu rivni a j na pobutovomu Comu spriyayut zasobi masovoyi informaciyi ta osoblivo Internet Inodi novi svyata z yavlyayutsya za iniciativi okremih osib ideya yakih roznositsya po socialnih merezhah ta sajtah Vazhlivu chastku svyat teper skladayut profesijni svyata ta pam yatni dni poklikani privernuti uvagu do vazhlivoyi problemi lyudstva yak to serjoznij nedug chi socialna diskriminaciya Pracya u svyatkovi dni RedaguvatiDokladnishe Svyata ta pam yatni dni v UkrayiniV Ukrayini vstanovleno taki svyatkovi ta nerobochi dni 1 sichnya Novij rik 7 sichnya Rizdvo Hristove 8 bereznya Mizhnarodnij zhinochij den 1 travnya Den mizhnarodnoyi solidarnosti trudyashih 9 travnya Den peremogi nad nacizmom u Drugij svitovij vijni 28 chervnya Den Konstituciyi Ukrayini 24 serpnya Den nezalezhnosti Ukrayini 14 zhovtnya Den zahisnika Ukrayini odin den nedilya Velikden odin den nedilya Trijcya 25 grudnya Rizdvo Hristove U taki svyatkovi ta nerobochi dni dopuskayutsya roboti pripinennya yakih nemozhlive cherez virobnicho tehnichni umovi bezperervno diyuchi pidpriyemstva ustanovi organizaciyi roboti viklikani neobhidnistyu obslugovuvannya naselennya a takozh nevidkladni remontni i vantazhno rozvantazhuvalni roboti Robota u svyatkovij i nerobochij den oplachuyetsya u podvijnomu rozmiri vidryadnikam za podvijnimi vidryadnimi rozcinkami pracivnikam pracya yakih oplachuyetsya za godinnimi abo dennimi stavkami u rozmiri podvijnoyi godinnoyi abo dennoyi stavki pracivnikam yaki oderzhuyut misyachnij oklad u rozmiri odinarnoyi godinnoyi abo dennoyi stavki zverh okladu yaksho robota u svyatkovij i nerobochij den provadilasya u mezhah misyachnoyi normi robochogo chasu i v rozmiri podvijnoyi godinnoyi abo dennoyi stavki zverh okladu yaksho robota provadilasya ponad misyachnu normu Oplata u zaznachenomu rozmiri provaditsya za godini faktichno vidpracovani u svyatkovij i nerobochij den Na bazhannya pracivnika yakij pracyuvav u svyatkovij i nerobochij den jomu mozhe buti nadanij inshij den vidpochinku Za podannyam religijnih gromad inshih nepravoslavnih konfesij zareyestrovanih v Ukrayini kerivnictvo pidpriyemstv ustanov organizacij nadaye osobam yaki spoviduyut vidpovidni religiyi do troh dniv vidpochinku protyagom roku dlya svyatkuvannya yih velikih svyat iz vidpracyuvannyam za ci dni Div takozh RedaguvatiVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu SvyatoVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SvyatoBudenPrimitki RedaguvatiPosilannya RedaguvatiPraznik Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1963 T 6 kn XII Literi Po Riz S 1475 1000 ekz Svyato Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1964 T 7 kn XIII Literi Riz Se S 1706 1707 1000 ekz Vid svyata do svyata Arhivovano 2 lyutogo 2010 u Wayback Machine Sajt pro svyata v Ukrayini Priklad svyata dlya ditej Scenariyi provedennya dityachih svyat Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine Kalendar svyat ta podij v Ukrayini Arhivovano 23 bereznya 2022 u Wayback Machine Svyata Ukrayini ta svitu viznachni dati dni narodzhennya vidatnih lyudej Arhivovano 22 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros Calend ru Arhivovano 5 lipnya 2015 u Wayback Machine sajt prisvyachenij mizhnarodnim nacionalnim religijnim ta profesijnim svyatam ros Svyata pravoslavni Arhivovano 21 veresnya 2008 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiSvyato akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Arhivovano 28 chervnya 2018 u Wayback Machine Svyato Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Prazdnichnye dni Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Kodeks zakoniv pro pracyu Ukrayini st st 73 107 Ce nezavershena stattya pro svyato abo pam yatnij den Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Svyato amp oldid 35155539