www.wikidata.uk-ua.nina.az

База ВПС США на мисі Канаверал База ВКС США на мисі Канаверал англ Cape Canaveral Air Force Station CCAFS військова база

База ВПС США на мисі Канаверал

База ВКС США на мисі Канаверал (англ. Cape Canaveral Air Force Station, CCAFS) — військова база США, підрозділ Космічних сил США, 45-е космічне крило (45th Space Wing). Штаб-квартира — авіабаза Патрік, Флорида (Patrick Air Force Base).

База ВПС США на мисі Канаверал
Part of Air Force Materiel Command (AFMC)
Фото авіабази на мисі Канаверал
ІАТА: немає  • ICAO: KXMR  • FAA: XMR
Загальні дані
28°29′20″ пн. ш. 80°34′40″ зх. д. / 28.48889° пн. ш. 80.57778° зх. д. / 28.48889; -80.57778
Тип військовий: Авіабаза
Оператор ВПС США
Розташування
острів Мерріт, Флорида
Збудований 1948
Працює з 1950 - нині (як авіабаза)
Висота над р. м. 3 м / 10 фт
Вебсайт Cape Canaveral
Злітно-посадкові смуги
Напрямок Довжина Тип поверхні (PCN)
фт м
13/31 10,000 3,048 бетон
Джерело: world aero data
Ідентифікатори і посилання
GeoNames 6269438
 База ВПС США на мисі Канаверал у Вікісховищі

Знаходиться на мисі Канаверал в штаті Флорида, база є головним стартовим майданчиком Східного ракетного полігону (Eastern Range) та має чотири активно діючі стартові установки. Будівлі розташовані на півдні та південному сході від Космічного центру Кеннеді (НАСА) на острові Меррітт Айленд, з двома зв'язаними мостами і дамбами. Аеропорт Cape Canaveral Air Force Station Skid Strip має злітно-посадочну смугу довжиною 10'000 футів (3,048 км) поблизу стартових комплексів для повітряної доставки важких і негабаритних корисних вантажів.

Шатли стартували тільки зі стартових майданчиків LC-39, які знаходяться на сусідньому острові Мерріт космічного центру імені Кеннеді і організаційно не належить базі ВПС США на мисі Канаверал. В ЗМІ в цій ситуації мис Канаверал згадується як метонім.

Військова база створювалася як Об'єднаний Полігон Далекої Дії (Joint Long Range Proving Ground).

Космічні запуски з космодрому Редагувати

Декілька великих американських космічних досліджень вперше здійснювалися з мису Канаверал, включаючи:

  • Перший американський супутник Землі «Експлорер-1» у 1958 році;
  • Перший американський астронавт по програмі «Меркурій-3» (Mercury-Redstone 3) у 1961 році;
  • Перший орбітальний політ астронавта США по програмі «Меркурій-6» (Mercury-Atlas 6) у 1962 році;
  • Перший американський екіпаж із двох чоловік «Джеміні-3» у 1964 році;
  • Перша американська АМС здійснивша мяку посадку на поверхні Місяця «Surveyor 1»;
  • Перший американський екіпаж із трьох чоловік «Аполлон-7» у 1967 році;
  • Автоматичні міжпланетні станції для дослідження планет Сонячної Системи у 1962—1977 рр.
  • Перший зонд на орбіті Марса «Марінер-9» у 1971 році;
  • Перший марсохід по програмі «Марс Пасфайндер» у 1996 році.

Історія створення бази Редагувати

Територія бази стала використовуватися урядом США з 1949 року, з тієї миті як президент Гаррі Трумен заснував Об'єднаний Полігон Далекої Дії на мисі Канаверал для випробування ракет. Розташування полігону було одним з найпридатніших в США для цієї мети, оскільки дозволяло запускати ракети через Атлантичний океан. Оскільки полігон знаходився ближче до екватору, чим значна частина території США, це дозволяло ракетам розвинути більш високу швидкість за рахунок обертання Землі.

1 червня 1948 р. військово-морські сили США передали колишню військово-морську станцію «Банана Рівер» (Naval Air Station Banana River) військово-повітряним силам США. База була перейменована з Joint Long Range Proving Ground (JLRPG) 10 червня 1949 року. 1 жовтня 1949 р. база Joint Long Range Proving Ground була передана від команди авіаційної техніки (Air Force Materiel Command) підрозділу ВПС Joint Long Range Proving Ground. 17 травня 1950 р. база була перейменована в Long Range Proving Ground, а через три місяці — в авіабазу Патрік (Patrick Air Force Base) на честь генерал-майора Мейсона Патріка (Mason Patrick). У 1951 році ВПС США заснували центр випробувань ракет Eastern Test Range.

Ранні американські суборбітальні запуски ракет виконувалися з Мису Канаверал з 1956 року.

Ці експедиції відбувалися незабаром після деяких суборбітальних польотів на White Sands Missile Range, наприклад, Вікінг-11 (Viking 11) 24 травня 1954 р.

Услід за успішним запуском в СРСР Супутника 1, США зробили невдалу спробу свого першого запуску штучного супутника з мису Канаверал 6 грудня 1957 р. Проте, ракета-носій Авангард TV3 (Vanguard TV3) вибухнула на стартовому майданчику.

НАСА була заснована в 1958 році, і військово-повітряні сили запускали ракети для НАСА з мису Канаверал. Усі ракети Редстоун (Redstone), Юпітер (PGM — 19 Jupiter), Першінг-1А (MGM — 31 Pershing), Поларіс (Polaris), Тор (Thor), Атлас (Atlas), Титан (Titan) і Мінітмен (LGM — 30 Minuteman) були випробувані з цього майданчика. Ракета Тор стала основою для ракети-носія Дельта (Delta), за допомогою якої був запущений супутник Телстар (Telstar 1) в липні 1962 р.

Ряд майданчиків для запуску ракет Титан (Titan) LC-15, LC-16, LC-19, LC-20) і Атлас (Atlas) (LC-11, LC-12, LC-13, LC-14) стали відомими як «Ракетний ряд» (Missile Row) в 1960-і рр.

Ранні запуски з пілотованих програмах НАСА Меркурій і Джеміні робилися фахівцями ВПС США із стартових майданчиків бази на мисі Канаверал LC — 5, LC — 14 і LC — 19.

ВПС вирішили розширити можливості ракет-носіїв Titan для можливості підйому важких вантажів. ВПС були побудовані стартові комплекси LC — 40 і LC — 41, щоб запускати ракети Тітан-3 (Titan III) і Титан-4 (Titan IV) південніше космічного центру Кенеді. Тітан-3 має приблизно таку ж вантажопідйомність, як Сатурн-1Б (Saturn IB), зі значною економією коштів. Пускові комплекси LC — 40 і LC — 41 використовувалися для запуску військово-розвідувальних, комунікаційних і метеорологічних супутників і планетарних місій НАСА.

ВПС також планували запустити два пілотовані космічні проекти з майданчиків LC — 40 і LC — 41. Це пілотовані орбітальні ракетні літаки Dyna-Soar (програма скасована в 1963) і пілотована орбітальна лабораторія (Manned Orbital Laboratory, MOL ВПС США — пілотована розвідувальна космічна станція (програма скасована в 1969).

У 1974—1977 роках потужні носії Титан-Центавр стали новими носіями важких вантажів для НАСА. З їх допомогою були зроблені запуски космічних апаратів серій «Вікінг» і «Вояджер» із стартового комплексу LC — 41. Пізніше комплекс LC — 41 став майданчиком для запуску найпотужніших безпілотних американських ракет, розроблених ВПС США, — Титан-4 (Titan IV).

Стартові комплекси Редагувати

Ракета Bumper V-2 була першою ракетою, запущеною з мису Канаверал 24 липня 1950 р.

З багатьох стартових комплексів, побудованих з 1950 р., тільки чотири залишилися активними з двома перспективними для майбутнього використання.

  • Стартовий комплекс SLC-17 — майданчик для запуску ракет Дельта-2 Delta II. Стартові комплекси SLC-37 і SLC-41 нині були змінені для запуску EELV Дельта-4 (Delta IV) і Атлас-5 (Atlas V) відповідно. Ці нові ракети-носії замінять усі ранні ракети «Дельта», «Атлас» і «Титан».
  • Стартовий комплекс SLC-47 використовується для запуску метеорологічних ракет-зондів.
  • Стартовий комплекс SLC-46 Космопорту Флориди зарезервований для майбутнього використання.
  • З космічного стартового комплексу SLC-40 відбувся перший запуск[en] ракет «Falcon 9» за програмою SpaceX в червні 2010 року.

У випадку запусків на орбіту низького нахилу (геостаціонарну) широта 28°27′N має невеликий недолік перед іншими стартовими майданчиками, розташованими ближче до екватора. Додаткова швидкість за рахунок обертання Землі становить приблизно 405 м/с на Мисі Канаверал проти приблизно 465 м/с на космодромі Куру́ Гвіанського космічного центру в Французькій Гвіані (Південна Америка).

У випадку запусків на орбіту високого нахилу (полярну) широта не має значення, але мис Канаверал не підходить через наявність населених пунктів під траєкторіями запуску в цьому напрямі, тому для таких запусків використовується База Ванденберг (Vandenberg Air Force Base) на протилежному Західному узбережжі США.

На території стартового комплексу LC-26 знаходиться Військово-повітряний і ракетний музей.

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. База ВПС США на мисі Канаверал. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2011. 
  2. CAST 1999, p. 1-12.
  3. World Aero Data: Cape Cnaveral AFS Skid Strip — XMR. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 31 серпня 2008. 
  4. Launch Complex 39 (англійською). НАСА. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2011. 
  5. Metonymy (англійською). reference.com. Архів оригіналу за 9 травня 2012. Процитовано 21 лютого 2011. 
  6. CAST 1999, p. 1-5.
  7. . Архів оригіналу за 14 квітня 2009. Процитовано 21 лютого 2011. 
  8. . Архів оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 21 лютого 2011. 
  9. CAST 1999, p. 1-26.
  10. CAST 1999, p. 1-31.
  11. CAST 1999, p. 1-35.
  12. SpaceX Corp (23 жовтня 2009). Dragon/ Falcon 9 Update. SpaceX. Архів оригіналу за 15 серпня 2011. Процитовано 10 листопада 2009. 
  13. . Архів оригіналу за 8 серпня 2011. Процитовано 21 лютого 2011. 
  14. CAST 1999, pp. 1-29 to 1-30.

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: База ВПС США на мисі Канаверал
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baza VKS SShA na misi Kanaveral angl Cape Canaveral Air Force Station CCAFS vijskova baza SShA pidrozdil Kosmichnih sil SShA 45 e kosmichne krilo 45th Space Wing Shtab kvartira aviabaza Patrik Florida Patrick Air Force Base Baza VPS SShA na misi KanaveralPart of Air Force Materiel Command AFMC Foto aviabazi na misi KanaveralIATA nemaye ICAO KXMR FAA XMRZagalni dani28 29 20 pn sh 80 34 40 zh d 28 48889 pn sh 80 57778 zh d 28 48889 80 57778Tip vijskovij AviabazaOperator VPS SShARoztashuvannya ostriv Merrit FloridaZbudovanij 1948Pracyuye z 1950 nini yak aviabaza Visota nad r m 3 m 10 ftVebsajt Cape CanaveralZlitno posadkovi smugiNapryamok Dovzhina Tip poverhni PCN ft m13 31 10 000 3 048 betonDzherelo world aero data 1 Identifikatori i posilannyaGeoNames 6269438 Baza VPS SShA na misi Kanaveral u VikishovishiZnahoditsya na misi Kanaveral v shtati Florida baza ye golovnim startovim majdanchikom Shidnogo raketnogo poligonu Eastern Range 2 ta maye chotiri aktivno diyuchi startovi ustanovki Budivli roztashovani na pivdni ta pivdennomu shodi vid Kosmichnogo centru Kennedi NASA na ostrovi Merritt Ajlend z dvoma zv yazanimi mostami i dambami Aeroport Cape Canaveral Air Force Station Skid Strip maye zlitno posadochnu smugu dovzhinoyu 10 000 futiv 3 048 km 3 poblizu startovih kompleksiv dlya povitryanoyi dostavki vazhkih i negabaritnih korisnih vantazhiv Shatli startuvali tilki zi startovih majdanchikiv LC 39 yaki znahodyatsya na susidnomu ostrovi Merrit kosmichnogo centru imeni Kennedi 4 i organizacijno ne nalezhit bazi VPS SShA na misi Kanaveral V ZMI v cij situaciyi mis Kanaveral zgaduyetsya yak metonim 5 Vijskova baza stvoryuvalasya yak Ob yednanij Poligon Dalekoyi Diyi Joint Long Range Proving Ground Zmist 1 Kosmichni zapuski z kosmodromu 2 Istoriya stvorennya bazi 3 Startovi kompleksi 4 Galereya 5 Div takozh 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaKosmichni zapuski z kosmodromu RedaguvatiDekilka velikih amerikanskih kosmichnih doslidzhen vpershe zdijsnyuvalisya z misu Kanaveral vklyuchayuchi Pershij amerikanskij suputnik Zemli Eksplorer 1 u 1958 roci Pershij amerikanskij astronavt po programi Merkurij 3 Mercury Redstone 3 u 1961 roci Pershij orbitalnij polit astronavta SShA po programi Merkurij 6 Mercury Atlas 6 u 1962 roci Pershij amerikanskij ekipazh iz dvoh cholovik Dzhemini 3 u 1964 roci Persha amerikanska AMS zdijsnivsha myaku posadku na poverhni Misyacya Surveyor 1 Pershij amerikanskij ekipazh iz troh cholovik Apollon 7 u 1967 roci Avtomatichni mizhplanetni stanciyi dlya doslidzhennya planet Sonyachnoyi Sistemi u 1962 1977 rr Pershij zond na orbiti Marsa Mariner 9 u 1971 roci Pershij marsohid po programi Mars Pasfajnder u 1996 roci Istoriya stvorennya bazi RedaguvatiTeritoriya bazi stala vikoristovuvatisya uryadom SShA z 1949 roku z tiyeyi miti yak prezident Garri Trumen zasnuvav Ob yednanij Poligon Dalekoyi Diyi na misi Kanaveral dlya viprobuvannya raket Roztashuvannya poligonu bulo odnim z najpridatnishih v SShA dlya ciyeyi meti oskilki dozvolyalo zapuskati raketi cherez Atlantichnij okean Oskilki poligon znahodivsya blizhche do ekvatoru chim znachna chastina teritoriyi SShA ce dozvolyalo raketam rozvinuti bilsh visoku shvidkist za rahunok obertannya Zemli 1 chervnya 1948 r vijskovo morski sili SShA peredali kolishnyu vijskovo morsku stanciyu Banana River Naval Air Station Banana River vijskovo povitryanim silam SShA Baza bula perejmenovana z Joint Long Range Proving Ground JLRPG 10 chervnya 1949 roku 1 zhovtnya 1949 r baza Joint Long Range Proving Ground bula peredana vid komandi aviacijnoyi tehniki Air Force Materiel Command pidrozdilu VPS Joint Long Range Proving Ground 17 travnya 1950 r baza bula perejmenovana v Long Range Proving Ground a cherez tri misyaci v aviabazu Patrik Patrick Air Force Base na chest general majora Mejsona Patrika Mason Patrick 6 U 1951 roci VPS SShA zasnuvali centr viprobuvan raket Eastern Test Range Ranni amerikanski suborbitalni zapuski raket vikonuvalisya z Misu Kanaveral z 1956 roku 7 Ci ekspediciyi vidbuvalisya nezabarom pislya deyakih suborbitalnih polotiv na White Sands Missile Range napriklad Viking 11 Viking 11 24 travnya 1954 r 8 Uslid za uspishnim zapuskom v SRSR Suputnika 1 SShA zrobili nevdalu sprobu svogo pershogo zapusku shtuchnogo suputnika z misu Kanaveral 6 grudnya 1957 r Prote raketa nosij Avangard TV3 Vanguard TV3 vibuhnula na startovomu majdanchiku NASA bula zasnovana v 1958 roci i vijskovo povitryani sili zapuskali raketi dlya NASA z misu Kanaveral Usi raketi Redstoun Redstone Yupiter PGM 19 Jupiter Pershing 1A MGM 31 Pershing Polaris Polaris Tor Thor Atlas Atlas Titan Titan i Minitmen LGM 30 Minuteman buli viprobuvani z cogo majdanchika Raketa Tor stala osnovoyu dlya raketi nosiya Delta Delta za dopomogoyu yakoyi buv zapushenij suputnik Telstar Telstar 1 v lipni 1962 r Ryad majdanchikiv dlya zapusku raket Titan Titan LC 15 LC 16 LC 19 LC 20 i Atlas Atlas LC 11 LC 12 LC 13 LC 14 stali vidomimi yak Raketnij ryad Missile Row v 1960 i rr Ranni zapuski z pilotovanih programah NASA Merkurij i Dzhemini robilisya fahivcyami VPS SShA iz startovih majdanchikiv bazi na misi Kanaveral LC 5 LC 14 i LC 19 VPS virishili rozshiriti mozhlivosti raket nosiyiv Titan dlya mozhlivosti pidjomu vazhkih vantazhiv VPS buli pobudovani startovi kompleksi LC 40 i LC 41 shob zapuskati raketi Titan 3 Titan III i Titan 4 Titan IV pivdennishe kosmichnogo centru Kenedi Titan 3 maye priblizno taku zh vantazhopidjomnist yak Saturn 1B Saturn IB zi znachnoyu ekonomiyeyu koshtiv Puskovi kompleksi LC 40 i LC 41 vikoristovuvalisya dlya zapusku vijskovo rozviduvalnih komunikacijnih i meteorologichnih suputnikiv i planetarnih misij NASA VPS takozh planuvali zapustiti dva pilotovani kosmichni proekti z majdanchikiv LC 40 i LC 41 Ce pilotovani orbitalni raketni litaki Dyna Soar programa skasovana v 1963 i pilotovana orbitalna laboratoriya Manned Orbital Laboratory MOL VPS SShA pilotovana rozviduvalna kosmichna stanciya programa skasovana v 1969 U 1974 1977 rokah potuzhni nosiyi Titan Centavr stali novimi nosiyami vazhkih vantazhiv dlya NASA Z yih dopomogoyu buli zrobleni zapuski kosmichnih aparativ serij Viking i Voyadzher iz startovogo kompleksu LC 41 Piznishe kompleks LC 41 stav majdanchikom dlya zapusku najpotuzhnishih bezpilotnih amerikanskih raket rozroblenih VPS SShA Titan 4 Titan IV Startovi kompleksi Redaguvati nbsp Raketa Bumper V 2 bula pershoyu raketoyu zapushenoyu z misu Kanaveral 24 lipnya 1950 r Z bagatoh startovih kompleksiv pobudovanih z 1950 r tilki chotiri zalishilisya aktivnimi z dvoma perspektivnimi dlya majbutnogo vikoristannya Startovij kompleks SLC 17 majdanchik dlya zapusku raket Delta 2 Delta II 9 Startovi kompleksi SLC 37 i SLC 41 nini buli zmineni dlya zapusku EELV Delta 4 Delta IV i Atlas 5 Atlas V vidpovidno 10 Ci novi raketi nosiyi zaminyat usi ranni raketi Delta Atlas i Titan Startovij kompleks SLC 47 vikoristovuyetsya dlya zapusku meteorologichnih raket zondiv Startovij kompleks SLC 46 Kosmoportu Floridi zarezervovanij dlya majbutnogo vikoristannya 11 Z kosmichnogo startovogo kompleksu SLC 40 vidbuvsya pershij zapusk en raket Falcon 9 za programoyu SpaceX v chervni 2010 roku 12 U vipadku zapuskiv na orbitu nizkogo nahilu geostacionarnu shirota 28 27 N maye nevelikij nedolik pered inshimi startovimi majdanchikami roztashovanimi blizhche do ekvatora Dodatkova shvidkist za rahunok obertannya Zemli stanovit priblizno 405 m s na Misi Kanaveral proti priblizno 465 m s na kosmodromi Kuru Gvianskogo kosmichnogo centru v Francuzkij Gviani Pivdenna Amerika 13 U vipadku zapuskiv na orbitu visokogo nahilu polyarnu shirota ne maye znachennya ale mis Kanaveral ne pidhodit cherez nayavnist naselenih punktiv pid trayektoriyami zapusku v comu napryami tomu dlya takih zapuskiv vikoristovuyetsya Baza Vandenberg Vandenberg Air Force Base na protilezhnomu Zahidnomu uzberezhzhi SShA Na teritoriyi startovogo kompleksu LC 26 znahoditsya Vijskovo povitryanij i raketnij muzej 14 Galereya Redaguvati nbsp Baza VPS SShA na misi Kanaveral pokazana temno zelenim kolorom nbsp Mis Kanaveral vid z suputnika nbsp Vid na pivnich v napryami ryadu startovih majdanchikiv Missile Row v 1960 i nbsp Mayak na misi Kanaveral Cape Canaveral lighthouse nbsp Merkurij 3 pershij amerikanskij pilotovanij zapusk v 1961 roci z startovogo majdanchika LC 5 nbsp Zapusk Apollon 7 raketoyu Saturn 1B v 1968 roci z startovogo majdanchika LC 37 nbsp Zapusk raketoyu Titan 3E Titan IIIE zondu Voyadzher v 1977 roci z startovogo majdanchiku LC 41 nbsp Sudna Liberty Star ta Freedom Star bilya angaru bazi VPS SShA na misi KanaveralDiv takozh RedaguvatiSpisok kosmichnih zapuskivPrimitki Redaguvati Baza VPS SShA na misi Kanaveral Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 CAST 1999 p 1 12 World Aero Data Cape Cnaveral AFS Skid Strip XMR Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 31 serpnya 2008 Launch Complex 39 anglijskoyu NASA Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 Metonymy anglijskoyu reference com Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 21 lyutogo 2011 CAST 1999 p 1 5 Cape Canaveral LC5 Arhiv originalu za 14 kvitnya 2009 Procitovano 21 lyutogo 2011 Encyclopedia Astronautica Arhiv originalu za 21 lyutogo 2007 Procitovano 21 lyutogo 2011 CAST 1999 p 1 26 CAST 1999 p 1 31 CAST 1999 p 1 35 SpaceX Corp 23 zhovtnya 2009 Dragon Falcon 9 Update SpaceX Arhiv originalu za 15 serpnya 2011 Procitovano 10 listopada 2009 ASP Up Up and Away Arhiv originalu za 8 serpnya 2011 Procitovano 21 lyutogo 2011 CAST 1999 pp 1 29 to 1 30 Dzherela RedaguvatiLaunch Site Safety Assessment Section 1 0 Eastern Range General Range Capabilities PDF Research Triangle Institute Center for Aerospace Technology CAST Florida Office Federal Aviation Administration March 1999 Arhiv originalu za 9 travnya 2012 Procitovano 25 sichnya 2010 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Baza VPS SShA na misi KanaveralPatrick Air Force Base Arhivovano 9 grudnya 2015 u Wayback Machine Cape Canaveral Air Force Station Virtual Tour Arhivovano 31 zhovtnya 2020 u Wayback Machine CCAFS Space and Missile Museum Web site Cape Canaveral Lighthouse Shines Again article and video interview about the lighthouse Arhivovano 21 veresnya 2007 u Wayback Machine Aviation From Sand Dunes to Sonic Booms a National Park Service Discover Our Shared Heritage Travel Itinerary Arhivovano 13 kvitnya 2014 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Baza VPS SShA na misi Kanaveral amp oldid 39853331