| Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. (квітень 2013) |
Титан-4 — сімейство американських ракет-носіїв (в нього входять ракети Titan-IVA і Titan-IVB, які відрізняються типом стартових прискорювачів), останній представник сімейства ракет-носіїв Титан. Ракети цього сімейства запускалися як з космодрому на мисі Канаверал, так і з Ванденбергу. Ці ракети вважались найбільшими ракетами, які використовували US Air Force На початку 90 років 20 століття вартість усього проекту за 16 років оцінювалась у 18.3 мільярдів $, що відповідає 32.6 мільярдам $ у цінах 2012 року). Вартість останнього запущеного Титана-IVA становила приблизно 1.3 мільярда доларів.
| Запуск ракети Титан IV B | |
| Призначення | Важка ракета-носій |
|---|---|
| Виробник | Lockheed Martin |
| Країна | США |
| вартість запуску (1999) | $432 млн. |
| Розміри | |
| Висота | 44 м |
| Діаметр | 3.05 м |
| Маса | 943 050 кг |
| Ступенів | 3-5 |
| Вантаж | |
| Вантаж на НОО | 21 680 кг |
| Вантаж на ПО | 17 600 кг |
| Вантаж на ГСО | 5 760 кг |
| Вантаж на ГЦО | 5 660 кг |
| Споріднені ракети | |
| Родина | Титан |
| Аналоги | Atlas V, Дельта IV |
| Історія запусків | |
| Статус | Експлуатація припинена |
| Космодроми | SLC-40 мис Канаверал, SLC-4E база Ванденберг |
| Всього запусків | 39 (IV A: 22, IV B: 17) |
| Успішних | 35 (IV A: 20, IV B: 15) |
| Невдалих | 4 (IV A: 2, IV B: 2) |
| Перший запуск | IV A: 14 червня 1989 IV B: 23 лютого 1997 |
| Останній запуск | IV A: 12 серпня 1998 IV B: 19 жовтня 2005 |
| Прискорювач (Ступінь 0) - Геркулес ПТРД | |
| No прискорювача | 2 |
| Двигуни | |
| Тяга | 14,234 кН |
| Тривалість горіння | 120 с |
| Паливо | Тверде |
| Прискорювач (Ступінь 0) - Геркулес ПТРД | |
| No прискорювача | 2 |
| Двигуни | |
| Тяга | 15,12 кН |
| Тривалість горіння | 140 с |
| Паливо | Тверде |
| Перший ступінь | |
| Двигуни | LR-87 |
| Тяга | 2 440 кН |
| Тривалість горіння | 160 с |
| Паливо | аерозин/Азотний тетраоксид |
| Другий ступінь | |
| Двигуни | LR-91 |
| Тяга | 467 кН |
| Тривалість горіння | 223 с |
| Паливо | аерозин/Азотний тетраоксид |
| Третій ступінь - Кентавр G | |
| Двигуни | 2 RL10 |
| Тяга | 147 кН |
| Тривалість горіння | 625 с |
| Паливо | Рідкий водень/Рідкий кисень |
Особливості Редагувати
Титан-IV був створений для виведення супутників так званого класу «Титан-Шатлл», тобто супутників, створених із розрахунку виведення системою Спейс-Шаттл. Обидві ракети серії Титан-IV могли запускатись як без прискорювального блоку (для виведення важких супутників на НОО), так і з прискорювальним блоком Кентавр (або IUS) (для виводу супутників на геоперехідні і геостационарні орбіти). Сама ракета складається з двох рідинних ступенів, що працюють на висококиплячих компонентах палива (однакових для Titan-IVA і Titan-IVB) і двох твердопаливних прискорювачів (різних для Titan-IVA і Titan-IVB). Вибір стартового майданчика (Канаверал чи Ванденберг) залежить від нахилу тієї орбіти, на яку потрібно було вивести корисне навантаження (для виводу супутників на геостаціонарну та інші малонахилені орбіти запуск проводився з Канаверала, а для виводу на полярну орбіту та інші високонахилені орбіти використовувалась авіабаза Ванденберг). Спочатку існував проект використання для паливних баків не алюмінію, а спеціального алюміній-літієвого сплаву, який має меншу питому вагу. Для ракет сімейства Titan-IV цей сплав не використовувався, хоча і застосовувався для зовнішнього паливного бака Шаттла при польотах до станції Мир. Єдиним запуском ракет серії Titan-IV, який був виконаний не для USAF, був запуск міжпланетної станції Кассіні у 1997 році.
Примітки Редагувати
- . 19 жовтня 2005. Архів оригіналу за 14 січня 2008. Процитовано 15 квітня 2013.
- Titan IV. USAF Air University. 1996. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 14 квітня 2013.
- Kingsbury, Nancy R. (1991-09). TITAN IV LAUNCH VEHICLE --- Restructured Program Could Reduce Fiscal Year 1992 Funding Needs. US General Accounting Office. Архів оригіналу за 30 грудня 2012. Процитовано 14 квітня 2013.