www.wikidata.uk-ua.nina.az

C 43 K1 комета Цезаря C 43 K1 Комета Цезаря 2 також відома в давнину як Sidus Iulium Юліанська зірка Caesaris astrum Зір

C/-43 K1 (комета Цезаря)

C/-43 K1, Комета Цезаря, також відома в давнину як Sidus Iulium («Юліанська зірка»); Caesaris astrum («Зірка Цезаря») — небесне тіло, довгоперіодична комета, одна з найвідоміших комет стародавнього світу, семиденний спалах якої спостерігався в липні 44 або 43 року до н. е. у північно-східному небі над Римом. Її появу римляни витлумачили як знак обожнення нещодавно вбитого диктатора Юлія Цезаря (100–44 роки до н. е.).

C/-43 K1
Названо на честь Гай Юлій Цезар
Дата відкриття (винаходу) 18 травня 43 до н. е.
Батьківське небесне тіло Сонце
Перицентр 32 911 531 554 м
Ексцентриситет орбіти 1
 C/-43 K1 у Вікісховищі

Поява комети Редагувати

C/-43 K1: схід комети на північному сході неба (Римський Форум, 23 липня 43 року до н. е., 16:40-23:40 за місцевим часом)

Після смерті Цезаря (15 березня 44 року до н. е.) у небі над Римом з'явилася комета. Римські та грецькі джерела повідомляють подробиці, подібні до свідчень про комету, помічену в Китаї та Кореї того ж року. Найдавніша згадка про комету належить Августу, наступнику Цезаря та першому римському імператору.

Комета Цезаря відома античним авторам як лат. Sidus Iulium (Юліанська зірка) або лат. Caesaris astrum (зірка Цезаря). Точна дата тих подій донедавна була невизначеною. Зазначалося, що яскрава комета, видима вдень, раптово з'явилася «під час ігор Венери Праматері». За словами Светонія, комета, яка зійшла близько одинадцятої години, сяяла протягом семи днів, і вважалося, що це була душа Цезаря, прийнята на небо".

Едмонд Галлей вважав, що це сталося у вересні 44 року. Згодом цю дату уточнили. Храм Венери Праматері урочисто відкрили 26 вересня 45 року до н. е. Учені з Університету Іллінойсу в Чикаго — Джон Т. Ремсі (філолог) і А. Льюїс Ліхт (фізик) — звернули увагу на те, що незабаром ігри Венери об'єднали з новими іграми Переможного Цезаря (лат. Ludi Victoriae Caesaris), які відбулися приблизно 20–23 липня 43 року до н. е. Водночас, цитуючи цих дослідників, Ґері Кронк[en], автор семитомної «Кометографії» припускається помилки, оскільки стверджує, що комета з'явилася після смерті Юлія Цезаря 15 березня 43 року до н.е. Натомість Цезар помер не 43, а 44 року до н.е.

Ранні свідчення про комету Редагувати

Храм Божественного Юлія із зображенням зірки-комети (праворуч). Денарій 36 року до н.е.

Опис небесного явища зробив Пліній у «Природничій історії» 77 року нашої ери. Розповідь Августа про комету передав римський історик Светоній у своїй праці «Життя дванадцяти цезарів» (120 р. н. е.).

Близько 63 року римський філософ Луцій Анней Сенека у своїх «Дослідженнях про природу» повідомив про комету, яка «вибухнула після смерті обожненого Юлія, під час ігор на честь Венери Праматері, близько одинадцятої години дня». У подальшому про комету згадували Кальпурній Сікул в «Еклогах I» (60), Плутарх у «Порівняльних життєписах» (100), Діон Кассій у «Римській історії» (229), Юлй Обсеквент у «Книзі знаків» (IV століття) і Сервій у своїх коментарях до «Еклога» та «Енеїди» Вергілія (IV століття). Сервій зазначив, що комету спостерігали протягом трьох днів у денний час.

Спостереження в Китаї Редагувати

За межами Європи комету було видно в Китаї і Кореї. Бан Ґу в літописі Ханьшу розповідає про «зірку–мітлу», яка з'явилася між 18 травня і 16 червня 43 року до н. е. Він також надає астрономічні деталі цього явища, і повідомляє, наприклад, про довжину хвоста. Корейські повідомлення можливо не оригінальні, а запозичені з китайських джерел

Культ комети і божественного Юлія Цезаря Редагувати

Пліній у своїй «Природничій історії» повідомляв про шанування комети в Римі: «Лише в одному місці на землі, а саме в храмі в Римі, поклоняються кометі, яку божественний Август вважав дуже щасливою для себе. Вона з'явилася на початку його правління під час ігор, які він незабаром після смерті свого батька, Юлія Цезаря, влаштував від імені ним же заснованої колегії на честь Венери Праматері.

Він оголосив свою радість такими словами: „Саме в дні моїх ігор кудлата зірка протягом семи днів виднілася в північній частині неба. Вона сходила близько одинадцятої години дня і була яскравою і помітною в усіх землях. Простий народ вірив, що ця зірка означає душу Цезаря, прийняту серед безсмертних богів. З нагоди цієї події знаком у вигляді косматої зірки прикрасили статую Цезаря, нещодавно освячену на Форумі“. Так говорив Август публічно; але в душі він тріумфував, вважаючи цю комету породженою заради нього самого і себе народженим нею. І, якщо говорити по правді, це було благотворно для країни».

Комета на римських монетах Редагувати

Монета, викарбувана Августом (бл. 19–18 рр. до н. е.); аверс: CAESAR AVGVSTVS, реверс: DIVVS IVLIV[S], комета (зірка) з вісьмома променями і хвостом догори

Спочатку на римських монетах зірка асоціювалася з близнюками Кастором і Полідевком, як богами ранкової й вечірньої зорі або, за іншою версією сузір'ям Близнят. Наприкінці ІІ століття вона також з'явилася на монетах із зображенням Роми та Марса, а в наступному сторіччі — з Аполлоном, Вікторією, Меркурієм та Юпітером. Цезар використав її на іспанському денарії з Венерою, можливо, спираючись на уявлення про богиню як вечірню зірку, яка привела Енея до Італії. 44 року до н. е. монетар П. Сепуллій Мацер із зіркою викарбував Цезаря, першого смертного. Зірка з'являється на ауреях і денаріях під погруддям Марка Антонія, що, радше, вказує на його посаду жерця культу Божественного Юлія. Отже, початково Юліанська зірка, виникла незалежно від комети. Кеннет Скотт припускає, що комета на монетах з'явилася незалежно від попередніх зображень. На пізніших монетах, які, ймовірно, вийшли ближче до кінця війни Октавіана із Секстом Помпеєм, зірка повністю замінює зображення й ім'я Цезаря, виразно уособлюючи його божественність.

Найчіткіша і найдавніша вказівка на зв'язок Цезаря з кометою з'явилася під час Вікових ігор 17 року до н. е. Монетар М. Санквіній на реверсі монети зобразив комету над головою чоловіка у вінку, який, за припущеннями нумізматів, є або молодий Цезар, геній світських ігор, або Юлій, син Енея. Ці монети зміцнили уявлення про нерозривний зв'язок між Юлієм Цезарем й Августом. І, нарешті, на монетах іспанського карбування зображена восьмипроменева комета зі словами DIVVS IVLIVS, що означає Божественний Юлій.

У літературі Редагувати

Про роль комети в обожнюванні Юлія Цезаря йдеться в «Метаморфозах» Овідія (8 р. н. е., XV, 745—842):

У трагедії «Юлій Цезар» Вільяма Шекспіра (1599) дружина Цезаря говорить про фатальний ранок убивства свого чоловіка: «Смерть бідняків комет не накликає, А смерть царів запалює все небо».

Сучасні дослідження Редагувати

У 1997 році Джон Т. Ремсі та А. Льюїс Ліхт опублікували книгу, в якій порівнюють астрономічні й астрологічні відомості з ханьського Китаю та Риму.

Комета була відносно яскравим об'єктом, коли її бачили в Китаї. Потім вона згасла, але за місяць стався різкий спалах, який знову зробив комету об'єктом для спостереження неозброєним оком до кінця липня. Пінґре[en] в 1783 році у своїй «Кометографії» стверджував, що китайські та римські комети, ймовірно, не пов’язані між собою. Рамсі та Ліхт спростували його доводи. Історично задокументоване виверження Етни того ж року дало пояснення, чому комету можна було побачити в Китаї уже в травні-червні, а в Римі лише не раніше липня.

Аналіз учених, заснований на історичних свідченнях очевидців, китайських астрономічних записах, астрологічній літературі пізньої античності та крижаних кернах льодовиків Гренландії, дав низку параметрів орбіти гіпотетичного об'єкта. Вони зупинилися на точці перигелію 0,22 а.о. для об'єкта, який було видно з хвостом з китайської столиці Чан'ань (наприкінці травня) і як зіркоподібний об'єкт з Риму (наприкінці липня):

  • 18 травня 43 р. до н. е. (Китай)
  • 23–25 липня 43 р. до н. е. (Рим)
  • Видима зоряна величина: −4,0.

Орбіта Редагувати

Через неточність даних спостережень для комети Цезаря вдалося визначити лише параболічну орбіту, яка нахилена приблизно на 110 ° до екліптики. Вона рухається по своїй орбіті в протилежний бік (ретроградно), як і планети. 25 травня 43 року до н. е. досягла найближчої до Сонця точки орбіти (перигелій) і перебувала приблизно в 33 мільйонах кілометрів від Сонця в межах орбіти Меркурія. Через добу вона пройшла повз Венеру на відстані близько 90 млн км. Вже 12 травня і знову 1 серпня комета наблизився до Землі приблизно на 1 а.о./150 млн км.

Примітки Редагувати

  1. Кронк Ґ. Cometography: A Catalog of Comets — С. 22.
    d:Track:Q5526092
  2. ↑ Ramsey, Lewis Licht, 1997.
  3. ↑ Gary Kronk, 1999, с. 22.
  4. Grant Michael, 1970, с. 94.
  5. Светоній, 2012, с. 45.
  6. ↑ Gary Kronk, 1999, с. 23.
  7. Пліній Старший, 1669, с. 93-94.
  8. Nandini B. Pandey, 2013, с. 417-420.
  9. Kenneth Scott, 1941, с. 257-272.
  10. ↑ Robert A. Gurval, 1997, с. 39–71.
  11. Овідій, 1985, с. 275.
  12. Вільям Шекспір, 1986, с. 279.
  13. Gary Kronk, 1999, с. 24.
  14. Seargent, 2009, с. 71–76.

Греко-римські джерела Редагувати

Література Редагувати

Mary Frances Williams. The Sidus Iulium, the divinity of men, and the Golden Age in Virgil's Aeneid // Leeds International Classical Studies. — 2003. — Вип. 2,1.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
C 43 K1 Kometa Cezarya 2 takozh vidoma v davninu yak Sidus Iulium Yulianska zirka Caesaris astrum Zirka Cezarya nebesne tilo dovgoperiodichna kometa odna z najvidomishih komet starodavnogo svitu semidennij spalah yakoyi sposterigavsya v lipni 44 abo 43 roku do n e 3 u pivnichno shidnomu nebi nad Rimom Yiyi poyavu rimlyani vitlumachili yak znak obozhnennya neshodavno vbitogo diktatora Yuliya Cezarya 100 44 roki do n e 4 C 43 K1Nazvano na chestGaj Yulij CezarData vidkrittya vinahodu 18 travnya 43 do n e 1 Batkivske nebesne tiloSoncePericentr32 911 531 554 mEkscentrisitet orbiti1 C 43 K1 u Vikishovishi Zmist 1 Poyava kometi 1 1 Ranni svidchennya pro kometu 1 2 Sposterezhennya v Kitayi 2 Kult kometi i bozhestvennogo Yuliya Cezarya 3 Kometa na rimskih monetah 4 U literaturi 5 Suchasni doslidzhennya 6 Orbita 7 Primitki 8 Greko rimski dzherela 9 LiteraturaPoyava kometi Redaguvati nbsp C 43 K1 shid kometi na pivnichnomu shodi neba Rimskij Forum 23 lipnya 43 roku do n e 16 40 23 40 za miscevim chasom Pislya smerti Cezarya 15 bereznya 44 roku do n e u nebi nad Rimom z yavilasya kometa Rimski ta grecki dzherela povidomlyayut podrobici podibni do svidchen pro kometu pomichenu v Kitayi ta Koreyi togo zh roku Najdavnisha zgadka pro kometu nalezhit Avgustu nastupniku Cezarya ta pershomu rimskomu imperatoru Kometa Cezarya vidoma antichnim avtoram yak lat Sidus Iulium Yulianska zirka abo lat Caesaris astrum zirka Cezarya Tochna data tih podij donedavna bula neviznachenoyu Zaznachalosya sho yaskrava kometa vidima vden raptovo z yavilasya pid chas igor Veneri Pramateri Za slovami Svetoniya kometa yaka zijshla blizko odinadcyatoyi godini syayala protyagom semi dniv i vvazhalosya sho ce bula dusha Cezarya prijnyata na nebo 5 Edmond Gallej vvazhav sho ce stalosya u veresni 44 roku Zgodom cyu datu utochnili Hram Veneri Pramateri urochisto vidkrili 26 veresnya 45 roku do n e Ucheni z Universitetu Illinojsu v Chikago Dzhon T Remsi filolog i A Lyuyis Liht fizik zvernuli uvagu na te sho nezabarom igri Veneri ob yednali z novimi igrami Peremozhnogo Cezarya lat Ludi Victoriae Caesaris yaki vidbulisya priblizno 20 23 lipnya 43 roku do n e Vodnochas cituyuchi cih doslidnikiv Geri Kronk en avtor semitomnoyi Kometografiyi pripuskayetsya pomilki oskilki stverdzhuye sho kometa z yavilasya pislya smerti Yuliya Cezarya 15 bereznya 43 roku do n e 3 Natomist Cezar pomer ne 43 a 44 roku do n e Ranni svidchennya pro kometu Redaguvati nbsp Hram Bozhestvennogo Yuliya iz zobrazhennyam zirki kometi pravoruch Denarij 36 roku do n e Opis nebesnogo yavisha zrobiv Plinij u Prirodnichij istoriyi 77 roku nashoyi eri Rozpovid Avgusta pro kometu peredav rimskij istorik Svetonij u svoyij praci Zhittya dvanadcyati cezariv 120 r n e Blizko 63 roku rimskij filosof Lucij Annej Seneka u svoyih Doslidzhennyah pro prirodu povidomiv pro kometu yaka vibuhnula pislya smerti obozhnenogo Yuliya pid chas igor na chest Veneri Pramateri blizko odinadcyatoyi godini dnya U podalshomu pro kometu zgaduvali Kalpurnij Sikul v Eklogah I 60 Plutarh u Porivnyalnih zhittyepisah 100 Dion Kassij u Rimskij istoriyi 229 Yulj Obsekvent u Knizi znakiv IV stolittya i Servij u svoyih komentaryah do Ekloga ta Eneyidi Vergiliya IV stolittya Servij zaznachiv sho kometu sposterigali protyagom troh dniv u dennij chas 3 Sposterezhennya v Kitayi Redaguvati Za mezhami Yevropi kometu bulo vidno v Kitayi i Koreyi Ban Gu v litopisi Hanshu rozpovidaye pro zirku mitlu yaka z yavilasya mizh 18 travnya i 16 chervnya 43 roku do n e Vin takozh nadaye astronomichni detali cogo yavisha i povidomlyaye napriklad pro dovzhinu hvosta Korejski povidomlennya mozhlivo ne originalni a zapozicheni z kitajskih dzherel 6 Kult kometi i bozhestvennogo Yuliya Cezarya RedaguvatiPlinij u svoyij Prirodnichij istoriyi povidomlyav pro shanuvannya kometi v Rimi Lishe v odnomu misci na zemli a same v hrami v Rimi poklonyayutsya kometi yaku bozhestvennij Avgust vvazhav duzhe shaslivoyu dlya sebe Vona z yavilasya na pochatku jogo pravlinnya pid chas igor yaki vin nezabarom pislya smerti svogo batka Yuliya Cezarya vlashtuvav vid imeni nim zhe zasnovanoyi kolegiyi na chest Veneri Pramateri Vin ogolosiv svoyu radist takimi slovami Same v dni moyih igor kudlata zirka protyagom semi dniv vidnilasya v pivnichnij chastini neba Vona shodila blizko odinadcyatoyi godini dnya i bula yaskravoyu i pomitnoyu v usih zemlyah Prostij narod viriv sho cya zirka oznachaye dushu Cezarya prijnyatu sered bezsmertnih bogiv Z nagodi ciyeyi podiyi znakom u viglyadi kosmatoyi zirki prikrasili statuyu Cezarya neshodavno osvyachenu na Forumi Tak govoriv Avgust publichno ale v dushi vin triumfuvav vvazhayuchi cyu kometu porodzhenoyu zaradi nogo samogo i sebe narodzhenim neyu I yaksho govoriti po pravdi ce bulo blagotvorno dlya krayini 7 Kometa na rimskih monetah Redaguvati nbsp Moneta vikarbuvana Avgustom bl 19 18 rr do n e avers CAESAR AVGVSTVS revers DIVVS IVLIV S kometa zirka z vismoma promenyami i hvostom dogoriSpochatku na rimskih monetah zirka asociyuvalasya z bliznyukami Kastorom i Polidevkom yak bogami rankovoyi j vechirnoyi zori abo za inshoyu versiyeyu suzir yam Bliznyat Naprikinci II stolittya vona takozh z yavilasya na monetah iz zobrazhennyam Romi ta Marsa a v nastupnomu storichchi z Apollonom Viktoriyeyu Merkuriyem ta Yupiterom Cezar vikoristav yiyi na ispanskomu denariyi z Veneroyu mozhlivo spirayuchis na uyavlennya pro boginyu yak vechirnyu zirku yaka privela Eneya do Italiyi 44 roku do n e monetar P Sepullij Macer iz zirkoyu vikarbuvav Cezarya pershogo smertnogo Zirka z yavlyayetsya na aureyah i denariyah pid pogruddyam Marka Antoniya sho radshe vkazuye na jogo posadu zhercya kultu Bozhestvennogo Yuliya Otzhe pochatkovo Yulianska zirka vinikla nezalezhno vid kometi 8 Kennet Skott pripuskaye sho kometa na monetah z yavilasya nezalezhno vid poperednih zobrazhen 9 Na piznishih monetah yaki jmovirno vijshli blizhche do kincya vijni Oktaviana iz Sekstom Pompeyem zirka povnistyu zaminyuye zobrazhennya j im ya Cezarya virazno uosoblyuyuchi jogo bozhestvennist 10 Najchitkisha i najdavnisha vkazivka na zv yazok Cezarya z kometoyu z yavilasya pid chas Vikovih igor 17 roku do n e Monetar M Sankvinij na reversi moneti zobraziv kometu nad golovoyu cholovika u vinku yakij za pripushennyami numizmativ ye abo molodij Cezar genij svitskih igor abo Yulij sin Eneya Ci moneti zmicnili uyavlennya pro nerozrivnij zv yazok mizh Yuliyem Cezarem j Avgustom I nareshti na monetah ispanskogo karbuvannya zobrazhena vosmipromeneva kometa zi slovami DIVVS IVLIVS sho oznachaye Bozhestvennij Yulij 10 U literaturi RedaguvatiPro rol kometi v obozhnyuvanni Yuliya Cezarya jdetsya v Metamorfozah Ovidiya 8 r n e XV 745 842 Vse taki cej Ryativnik buv pribulcem u nashih svyatinyah Cezar stav bogom na ridnij zemli Ta ne Mars i ne toga Hoch nezrivnyannij buv tut yak i tam ne zvityazhnicki vijni Ne gromadyanski dila i ne zvershen okrilena slava Peretvorili jogo na neznanu zoryu na kometu Ni vin zasyayav nashadkom svoyim iz diyan velichavih Najvidatnishe sho same jogo jmenuvav svoyim sinom 11 U tragediyi Yulij Cezar Vilyama Shekspira 1599 druzhina Cezarya govorit pro fatalnij ranok ubivstva svogo cholovika Smert bidnyakiv komet ne naklikaye A smert cariv zapalyuye vse nebo 12 Suchasni doslidzhennya RedaguvatiU 1997 roci Dzhon T Remsi ta A Lyuyis Liht opublikuvali knigu 2 v yakij porivnyuyut astronomichni j astrologichni vidomosti z hanskogo Kitayu ta Rimu Kometa bula vidnosno yaskravim ob yektom koli yiyi bachili v Kitayi Potim vona zgasla ale za misyac stavsya rizkij spalah yakij znovu zrobiv kometu ob yektom dlya sposterezhennya neozbroyenim okom do kincya lipnya 2 Pingre en v 1783 roci u svoyij Kometografiyi stverdzhuvav sho kitajski ta rimski kometi jmovirno ne pov yazani mizh soboyu Ramsi ta Liht sprostuvali jogo dovodi 13 Istorichno zadokumentovane viverzhennya Etni togo zh roku dalo poyasnennya chomu kometu mozhna bulo pobachiti v Kitayi uzhe v travni chervni a v Rimi lishe ne ranishe lipnya 14 Analiz uchenih zasnovanij na istorichnih svidchennyah ochevidciv kitajskih astronomichnih zapisah astrologichnij literaturi piznoyi antichnosti ta krizhanih kernah lodovikiv Grenlandiyi dav nizku parametriv orbiti gipotetichnogo ob yekta Voni zupinilisya na tochci perigeliyu 0 22 a o dlya ob yekta yakij bulo vidno z hvostom z kitajskoyi stolici Chan an naprikinci travnya i yak zirkopodibnij ob yekt z Rimu naprikinci lipnya 18 travnya 43 r do n e Kitaj 23 25 lipnya 43 r do n e Rim Vidima zoryana velichina 4 0 2 6 Orbita RedaguvatiCherez netochnist danih sposterezhen dlya kometi Cezarya vdalosya viznachiti lishe parabolichnu orbitu yaka nahilena priblizno na 110 do ekliptiki Vona ruhayetsya po svoyij orbiti v protilezhnij bik retrogradno yak i planeti 25 travnya 43 roku do n e dosyagla najblizhchoyi do Soncya tochki orbiti perigelij i perebuvala priblizno v 33 miljonah kilometriv vid Soncya v mezhah orbiti Merkuriya Cherez dobu vona projshla povz Veneru na vidstani blizko 90 mln km Vzhe 12 travnya i znovu 1 serpnya kometa nablizivsya do Zemli priblizno na 1 a o 150 mln km Primitki Redaguvati Kronk G Cometography A Catalog of Comets S 22 d Track Q5526092 a b v g Ramsey Lewis Licht 1997 a b v Gary Kronk 1999 s 22 Grant Michael 1970 s 94 Svetonij 2012 s 45 a b Gary Kronk 1999 s 23 Plinij Starshij 1669 s 93 94 Nandini B Pandey 2013 s 417 420 Kenneth Scott 1941 s 257 272 a b Robert A Gurval 1997 s 39 71 Ovidij 1985 s 275 Vilyam Shekspir 1986 s 279 Gary Kronk 1999 s 24 Seargent 2009 s 71 76 Greko rimski dzherela Redaguvati Gaj Svetonij Trankvill Zhittyepisi dvanadcyati cezariv perekl z latin P Sodomora Lviv Spolom 2012 280 s Seneka Doslidzhennya pro prirodu VII 17 2 Servij Komentari do Eneyidi VIII 681 Kassij Dion XLV 7 1 Goracij Od I 12 46 Vergilij Eklog 9 46 i dali ta Eneyida VIII 68Literatura RedaguvatiGrant Michael The Roman Forum London Weidenfeld amp Nicolson 1970 Robert A Gurval Caesar s comet The politics and poetics of an Augustan myth Memoirs of the American Academy in Rome 1997 T 42 S 39 71 ISSN 0065 6801 Gary W Kronk Comet C 43 K1 Cometography A Catalog of Comets New York Cambridge University Press 1999 T 1 Ancient 1799 S 22 24 ISBN 0 521 58504 X John T Ramsey A Lewis Licht The comet of 44 B C and Caesar s funeral games Atlanta Scholars Press 1997 American classical studies ISBN 0788502735 Plinij Starshij Naturalis historia Roterodam Apud Hackios 1669 S 93 94 Ovidij Metamorfozi K Dnipro 1985 S 275 Nandini B Pandey Caesar s Comet the Julian Star and the Invention of Augustus Transactions of the American Philological Association 2013 T 143 2 S 405 449 D A J Seargent The Greatest Comets in History Broom Stars and Celestial Scimitars New York Springer 2009 S 71 76 ISBN 978 0 387 09512 7 Vilyam Shekspir Yulij Cezar Tvori v shesti tomah K Dnipro 1986 T 4 S 279 Christian Bechtold Gott und Gestirn als Prasenzformen des toten Kaisers Apotheose und Katasterismos in der politischen Kommunikation der romischen Kaiserzeit und ihre Anknupfungspunkte im Hellenismus V amp R Unipress GmbH 2011 ISBN 978 3 89971 685 6 Patrizio Domenicucci Astra Caesarum Astronomia astrologia e catasterismo da Cesare a Domiziano Pisa 1996 Edizioni ETS ISBN 88 7741 932 6 Rezensionen von John T Ramsey von Martin Pozzi Kenneth Scott The Sidus Iulium and the Apotheosis of Caesar Classical Philology 1941 T 36 3 S 257 272 Hendrik Wagenvoort Vergils vierte Ekloge und das Sidus Iulium Amsterdam 1929 S 1 38 Mary Frances Williams The Sidus Iulium the divinity of men and the Golden Age in Virgil s Aeneid Leeds International Classical Studies 2003 Vip 2 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title C 43 K1 kometa Cezarya amp oldid 39540223