Сергій Костянтинович Всехсвятський (рос. Всехсвятский Сергей Константинович; 20 червня 1905 — 6 жовтня 1984) — російський та український астроном. Завідувач кафедри астрономії Київського університету.
| Всехсвятський Сергій Костянтинович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 7 (20) червня 1905 або 1905 Москва, Російська імперія |
| Помер | 6 жовтня 1984 або 1984 Москва, СРСР |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Діяльність | астроном, викладач університету |
| Alma mater | МДУ |
| Галузь | астрономія, комета і Космогонія |
| Заклад | Державний астрономічний інститут імені Павла Штернберга МДУ |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Аспіранти, докторанти | Чурюмов Клим Іванович |
| Нагороди | |
Всехсвятський Сергій Костянтинович у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Народився в Москві. У 1925 закінчив Московський університет. У 1924—1935 працював в Астрофізичному інституті (у 1931 увійшов до складу знов створеного Державного астрономічного інституту ім. П. К. Штернберга), в 1935—1939 — співробітник, заст. директора Пулковської обсерваторії, в 1939—1981 професор, завідувач кафедри астрономії Київського університету.
Основні наукові роботи відносяться до фізики комет, Сонця і сонячної активності, до проблем космогонії. Розробив ряд питань механічної теорії комет, довів швидку дезинтеграцію періодичних комет. У 1932 на новій основі розвинув гіпотезу Ж. Л. Лагранжа про викиди комет з поверхні планет і їхніх супутників.
1960 року висловив припущення про існування кільця навколо Юпітера (виявлено американським космічним апаратом «Вояджер-1» в 1979). За наслідками спостережень сонячної корони під час затемнень встановив існування протяжних корональних потоків (згодом названі «сонячним вітром»), що викликають магнітні бурі і збудження в йоносфері Землі. У 1955 спільно з учнями розробив динамічну теорію корони Сонця. У низці робіт обстоював думку про вплив планет на розвиток сонячної активності.
Наукові праці Редагувати
Автор:
- фундаментальна праця «Фізичні характеристики комет» (рос. Физические характеристики комет, 1958) і серії доповнень, які видавалися до 1974 року, де він виклав історію спостережень і досліджень комет з найдавніших часів до 1971 року, вказав їхні орбіти, привів зведення спостережень, перший у світі каталог абсолютних величин комет.
- «Природа і походження комет і метеорної речовини» (рос. Природа и происхождение комет и метеорного вещества, 1967).
Співавтор:
- колективна праця «Проблеми сучасної космогонії» (рос. Проблемы современной космогонии, 1969).
Нагороди та відзнаки Редагувати
- премія імені Ф. О. Бредіхіна[ru] АН СРСР (1977);
- медаль астрономічної ради АН СРСР «За виявлення нових астрономічних об'єктів» (1979);
- медаль ім. Ю. Гагаріна Федерації космонавтики СРСР.
Вшанування пам'яті Редагувати
Ім'ям Сергія Всехсвятського названа мала планета (2721 Всехсвятський), яку відкрив Микола Черних 22 вересня 1973 року в Кримській астрофізичній обсерваторії.
2005 року Національний банк України викарбував та ввів до обігу пам'ятну монету на честь Сергія Всехсвятського номіналом 2 гривні.
Посилання Редагувати
- Всехсвятський Сергій Костянтинович / А. О. Корсунь // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006.
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Г. Астрономы. Биографический справочник. — К. : Наукова думка, 1977 [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Процитовано 23 травня 2023.
- Всехсвятський Сергій Костянтинович (1905—1984). Київський планетарій. Процитовано 23 травня 2023.
- ↑ Czech National Authority Database