www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перигелій Периге лій грец περί біля та ηλιος Сонце найближча до Сонця точка орбіти планети або комети 1 Антонімом периге

Перигелій

Периге́лій (грец. περί — «біля», та ηλιος — Сонце) — найближча до Сонця точка орбіти планети або комети. Антонімом перигелію є афелій — найвіддаленіша від Сонця точка орбіти. Уявну лінію між афелієм та перигелієм називають лінією апсид.

Орбіта планети навколо Сонця (3), її перигелій (2) та афелій (1)

Земля проходить свій перигелій між 2 і 5 січня. Тобто вона перебуває найближче до Сонця тоді, коли в північній півкулі зима, а в південній — літо. (Причиною зими є не еліптичність земної орбіти, а нахил земної осі і пов'язана з цим зміна висоти Сонця над горизонтом.)

Перигелії орбіт планет зсуваються з часом через взаємні гравітаційні збурення та релятивістські ефекти. Для Меркурія, який знаходиться найближче до Сонця, вплив релятивістських ефектів є найбільшим. Зсув перигелію Меркурія став одним із перших спостережних підтверджень загальної теорії відносності Альберта Ейнштейна.

Основні формули ред.

Перигелієва відстань розраховується за формулою , де:

Швидкість у перигелії розраховується за формулою:

, де:

І лінійна, і кутова швидкість у перигелії досягають свого максимуму, тоді як в афелії вони мінімальні.

Перигелій Землі ред.

Перигелій орбіти Землі знаходиться на відстані 147 098 291 км від середнього центру Сонця. Земля проходить перигелій 2—5 січня, у середньому через 13 днів після зимового сонцестояння в північній півкулі, але ця близькість перигелію і сонцестояння є тільки збігом.

Перигелій інших планет Сонячної системи ред.

Нижче наведено перигелії планет Сонячної системи на основі інформації НАСА:

Меркурій 46 001 009 км
Венера 107 476 170 км
Земля 147 098 291 км
Марс 206 655 215 км
Юпітер 740 679 835 км
Сатурн 1 349 823 615 км
Уран 2 734 998 229 км
Нептун 4 459 753 056 км

Прецесія перигелію небесних тіл ред.

Схема прецесії еліптичної орбіти

Параметри орбіт планет Сонячної системи через взаємний гравітаційний вплив цих планет із часом зазнають повільних змін. Зокрема, вісь орбіти поступово повертається у площині орбіти в бік орбітального руху планети. Відповідно, зміщується і перигелій. Ця так звана «прецесія перигелію» проілюстрована на рисунку. Наприклад, перигелій Меркурія повертається в початкове становище кожні 260 тис. земних років, а для Юпітера цей період становить близько 300 тис. років.

У середині XIX століття астрономи виявили, що зсув перигелію Меркурія відбувається дещо швидше, ніж передбачає закон всесвітнього тяжіння. Пізніше аналогічну аномалію виявили і в русі інших небесних тіл. Вікові зміни довготи перигелію Меркурія, обчислені Левер'є, а за ним — Ньюкомом зі спостережень проходжень Меркурія над диском Сонця, дещо перевищували величину, передбачену теорією збурень на основі ньютонівського закону тяжіння. Різниця становила близько на 38" за 100 років. Пояснення цьому явищу спочатку шукали в існуванні невідомої планети (або цілого рою планетоїдів) всередині орбіти Меркурія, у неточності закону тяжіння (були спроби замінити його іншими законами Вебера, Гаусса, Рімана); у немиттєвому поширенні сили тяжіння; у поглинанні тяжіння простором. Висувалися й менш вірогідні гіпотези — несферичність Сонця, існування супутника Меркурія або вплив речовини, з якої складається сонячна корона. Належним чином пояснити рух перигелію Меркурія вдалося лише Ейнштейну за допомогою загальної теорії відносності, з рівнянь якої випливає саме значення зсуву, яке добре узгоджується зі спостереженнями..

У таблиці наведено значення цієї релятивістської поправки до зсуву перигелію для кількох планет і астероїдів:

Небесне тіло Ексцентриситет орбіти Додатковий зсув перигелію, кутові секунди за сторіччя
теоретичне спостережуване
Меркурій 4 0,205 6 43,0 3 43,1 ± 0,5
Венера 4 0,007 7 8,6 4 8,4 ± 4,8
Земля 4 0,017 7 3,8 4 5,0 ± 1,2
Марс 4 0,094 7 1,35 4 1,1 ± 0,3
(1566) Ікар 4 0,827 6 10,1 4 9,8 ± 0.8

Більші похибки для Венери та Землі спричинені тим, що їхні орбіти майже кругові.

Див. також ред.

У Вікісловнику є сторінка перигелій.
  • Афелій — найвіддаленіша від Сонця точка орбіти
  • Лінія апсид — лінія, що проходить через перигелій і центр Сонця
  • Перицентр — узагальнення поняття перигелію для будь-яких двох тіл, що гравітаційно взаємодіють

Примітки ред.

  1. Перигелій // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 349-350. — ISBN 966-613-263-X.
  2. Даты равноденствий, солнцестояний, перигелия и афелия Земли в 2000—2020. оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 15 червня 2014. 
  3. . Архів оригіналу за 14 січня 2015. Процитовано 15 червня 2014. 
  4. Субботин М. Ф., 1968, с. 65, 697..
  5. Загальна теорія відносності // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 161—162. — ISBN 966-613-263-X.
  6. Kevin Brown (2012). Anomalous Precessions. Reflections on Relativity (англ.). Архів оригіналу за 22 травня 2012. Процитовано 14 квітня 2014. 
  7. Субботин М. Ф., 1968, с. 66..

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Perige lij grec peri bilya ta hlios Sonce najblizhcha do Soncya tochka orbiti planeti abo kometi 1 Antonimom perigeliyu ye afelij najviddalenisha vid Soncya tochka orbiti Uyavnu liniyu mizh afeliyem ta perigeliyem nazivayut liniyeyu apsid Orbita planeti navkolo Soncya 3 yiyi perigelij 2 ta afelij 1 Zemlya prohodit svij perigelij mizh 2 i 5 sichnya Tobto vona perebuvaye najblizhche do Soncya todi koli v pivnichnij pivkuli zima a v pivdennij lito Prichinoyu zimi ye ne eliptichnist zemnoyi orbiti a nahil zemnoyi osi i pov yazana z cim zmina visoti Soncya nad gorizontom Perigeliyi orbit planet zsuvayutsya z chasom cherez vzayemni gravitacijni zburennya ta relyativistski efekti Dlya Merkuriya yakij znahoditsya najblizhche do Soncya vpliv relyativistskih efektiv ye najbilshim Zsuv perigeliyu Merkuriya stav odnim iz pershih sposterezhnih pidtverdzhen zagalnoyi teoriyi vidnosnosti Alberta Ejnshtejna Zmist 1 Osnovni formuli 2 Perigelij Zemli 3 Perigelij inshih planet Sonyachnoyi sistemi 4 Precesiya perigeliyu nebesnih til 5 Div takozh 6 Primitki 7 PosilannyaOsnovni formuli red Perigeliyeva vidstan rozrahovuyetsya za formuloyu r p 1 e a displaystyle r mathrm p 1 e a nbsp de a velika pivvis e ekscentrisitet orbiti Shvidkist u perigeliyi rozrahovuyetsya za formuloyu v p G M 1 e a 1 e displaystyle v mathrm p sqrt frac GM odot 1 e a 1 e nbsp de G gravitacijna stala M displaystyle M odot nbsp masa Soncya a velika pivvis e ekscentrisitet orbiti I linijna i kutova shvidkist u perigeliyi dosyagayut svogo maksimumu todi yak v afeliyi voni minimalni Perigelij Zemli red Perigelij orbiti Zemli znahoditsya na vidstani 147 098 291 km vid serednogo centru Soncya Zemlya prohodit perigelij 2 5 sichnya u serednomu cherez 13 dniv pislya zimovogo soncestoyannya v pivnichnij pivkuli 2 ale cya blizkist perigeliyu i soncestoyannya ye tilki zbigom Perigelij inshih planet Sonyachnoyi sistemi red Nizhche navedeno perigeliyi planet Sonyachnoyi sistemi na osnovi informaciyi NASA 3 Merkurij 46 001 009 kmVenera 107 476 170 kmZemlya 147 098 291 kmMars 206 655 215 kmYupiter 740 679 835 kmSaturn 1 349 823 615 kmUran 2 734 998 229 kmNeptun 4 459 753 056 kmPrecesiya perigeliyu nebesnih til red nbsp Shema precesiyi eliptichnoyi orbitiParametri orbit planet Sonyachnoyi sistemi cherez vzayemnij gravitacijnij vpliv cih planet iz chasom zaznayut povilnih zmin Zokrema vis orbiti postupovo povertayetsya u ploshini orbiti v bik orbitalnogo ruhu planeti Vidpovidno zmishuyetsya i perigelij Cya tak zvana precesiya perigeliyu proilyustrovana na risunku Napriklad perigelij Merkuriya povertayetsya v pochatkove stanovishe kozhni 260 tis zemnih rokiv a dlya Yupitera cej period stanovit blizko 300 tis rokiv 4 U seredini XIX stolittya astronomi viyavili sho zsuv perigeliyu Merkuriya vidbuvayetsya desho shvidshe nizh peredbachaye zakon vsesvitnogo tyazhinnya Piznishe analogichnu anomaliyu viyavili i v rusi inshih nebesnih til Vikovi zmini dovgoti perigeliyu Merkuriya obchisleni Lever ye a za nim Nyukomom zi sposterezhen prohodzhen Merkuriya nad diskom Soncya desho perevishuvali velichinu peredbachenu teoriyeyu zburen na osnovi nyutonivskogo zakonu tyazhinnya Riznicya stanovila blizko na 38 za 100 rokiv Poyasnennya comu yavishu spochatku shukali v isnuvanni nevidomoyi planeti abo cilogo royu planetoyidiv vseredini orbiti Merkuriya u netochnosti zakonu tyazhinnya buli sprobi zaminiti jogo inshimi zakonami Vebera Gaussa Rimana u nemittyevomu poshirenni sili tyazhinnya u poglinanni tyazhinnya prostorom Visuvalisya j mensh virogidni gipotezi nesferichnist Soncya isnuvannya suputnika Merkuriya abo vpliv rechovini z yakoyi skladayetsya sonyachna korona Nalezhnim chinom poyasniti ruh perigeliyu Merkuriya vdalosya lishe Ejnshtejnu za dopomogoyu zagalnoyi teoriyi vidnosnosti 5 z rivnyan yakoyi viplivaye same znachennya zsuvu yake dobre uzgodzhuyetsya zi sposterezhennyami U tablici navedeno znachennya ciyeyi relyativistskoyi popravki do zsuvu perigeliyu dlya kilkoh planet i asteroyidiv 6 7 Nebesne tilo Ekscentrisitet orbiti Dodatkovij zsuv perigeliyu kutovi sekundi za storichchyateoretichne sposterezhuvaneMerkurij 4 0 205 6 43 0 3 43 1 0 5Venera 4 0 007 7 8 6 4 8 4 4 8Zemlya 4 0 017 7 3 8 4 5 0 1 2Mars 4 0 094 7 1 35 4 1 1 0 3 1566 Ikar 4 0 827 6 10 1 4 9 8 0 8Bilshi pohibki dlya Veneri ta Zemli sprichineni tim sho yihni orbiti majzhe krugovi Div takozh red U Vikislovniku ye storinka perigelij Afelij najviddalenisha vid Soncya tochka orbiti Liniya apsid liniya sho prohodit cherez perigelij i centr Soncya Pericentr uzagalnennya ponyattya perigeliyu dlya bud yakih dvoh til sho gravitacijno vzayemodiyutPrimitki red Perigelij Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 349 350 ISBN 966 613 263 X Daty ravnodenstvij solncestoyanij perigeliya i afeliya Zemli v 2000 2020 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 15 chervnya 2014 Solar System Exploration Planets Comparison Chart Arhiv originalu za 14 sichnya 2015 Procitovano 15 chervnya 2014 Subbotin M F 1968 s 65 697 Zagalna teoriya vidnosnosti Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 161 162 ISBN 966 613 263 X Kevin Brown 2012 Anomalous Precessions Reflections on Relativity angl Arhiv originalu za 22 travnya 2012 Procitovano 14 kvitnya 2014 Subbotin M F 1968 s 66 Posilannya red Perihelion Aphelion and the Solstices timeanddate com Procitovano 10 sichnya 2018 Variation in Times of Perihelion and Aphelion Astronomical Applications Department of the U S Naval Observatory 11 serpnya 2011 Procitovano 10 sichnya 2018 Espenak Fred Earth at Perihelion and Aphelion 2001 to 2050 astropixels Procitovano 24 grudnya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Perigelij amp oldid 40589300