www.wikidata.uk-ua.nina.az

Грошова маса У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Гроші Грошова ма са або грошова пропози ція сукупність

Грошова маса

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гроші.

Грошова́ ма́са, або грошова́ пропози́ція — сукупність залишків грошей у всіх їх формах, які є в розпорядженні суб'єктів грошового обігу у певний момент.

Обсяги гривневої грошової маси та інші грошові агрегати за роками до кінця 2008 року. Червоним кольором позначено грошовий агрегат M0.

Визначення грошової маси Редагувати

Грошовий оборот забезпечується певною масою грошей, величина якої є важливою характеристикою стану грошового обороту та ринкової кон'юнктури в цілому. Зміна грошової маси безпосередньо впливає на інтенсивність обороту грошей, на формування платоспроможного попиту, на кон'юнктуру ринків, а значить — на економічний розвиток. Тому регулювання грошової маси є ключовим напрямком державної грошово-кредитної політики. Завдяки цьому вивчення і правильне визначення грошової маси в обороті має не тільки теоретичне, а й важливе практичне значення.

Поняття грошової маси досить складне, оскільки складна сама категорія грошей, велика різноманітність їх форм та функцій. Не випадково в трактуванні змісту та показників вимірювання грошової маси є помітні збіжності.

Під грошовою масою слід розуміти всю сукупність запасів грошей у всіх їх формах, які перебувають у розпорядженні суб'єктів грошового обороту в певний момент. Таким суб'єктами є приватні особи, підприємства, громадські організації, господарські об'єднання, державні установи тощо, які мають у своєму розпорядженні готівкові гроші чи вклади на різних рахунках у комерційних банках.

Грошова маса має певний кількісний вираз (обсяг у мільярдах чи мільйонах грошових одиниць), надзвичайно складну структуру та динаміку руху. З точки зору якісної характеристики грошової маси важливе значення має її структура, а з погляду практики її регулювання — динаміка руху обсягу та структури.

У структурному відношенні грошову масу можна розділити за кількома критеріями:

  • За ступенем «готовності» окремих елементів до оборотності, тобто за ступенем їх ліквідності;
  • За формою грошових засобів (готівкові, депозитні);
  • За розміщенням у суб'єктів грошового обороту;
  • За територіальним розміщенням та ін.

Найбільшу складність має структуризація грошової маси за першим критерієм, оскільки немає однозначного розуміння ступеня ліквідності кожного її елемента, як і немає чіткого розмежування між власне грошима і високоліквідними фінансовими активами, які вже не є грошима. За цим критерієм наука і практика виділяють кілька елементів грошової маси, комбінацією яких можна визначити різні за складом і обсягом показники грошової маси, що називаються грошовими агрегатами.

Грошовий агрегат — це специфічний показник грошової маси, що характеризує певний набір її елементів залежно від їх ліквідності. Кількість агрегатів, які використовуються в статичній практиці окремих країн, не однакова, що пояснюється істотними відмінностями в елементному складі грошової маси в регулятивних цілях.

У статичній практиці України визначаються і використовуються для цілей аналізу і регулювання чотири грошові агрегати: М0, М1, М2, М3. МВФ розраховує загальний для всіх країн показник М1 і більш широкий показник «квазігроші».

Національний банк України, починаючи з 1993 року, визначав такі агрегати:
М0 = готівка поза банками (банківські білети та розмінна монета, які перебувають поза банківською системою);
М1 = М0 + залишки грошових коштів на поточних та ощадних рахунках у національній валюті (депозити до запитання);
М2 = М1 + залишки грошових коштів на банківських строкових рахунках у національній валюті та валютні кошти (у тому числі — на рахунках капітальних вкладень та інших спеціальних рахунках);
М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків та цінні папери власного боргу банків.

Починаючи з 2003 року, склад окремих агрегатів в Україні дещо змінився:
М0 = готівка в обігу (банківські білети та розмінна монета, що перебувають поза банківською системою);
М1 = М0 + переказні кошти у національній валюті (складова грошового агрегату М1 «Переказні кошти в національній валюті» включає кошти в національні валюті, які за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові);
М2 = М1 + переказні кошти в іноземній валюті та інші кошти (складова грошового агрегату М2 «Переказні кошти в іноземній валюті» включає кошти в іноземній валюті, що за першою вимогою можуть бути обмінені на готівкові. До складової грошового агрегату М2 «Інші кошти» віднесено непереказні кошти до запитання, строкові кошти та кошти за іменними ощадними (депозитними) сертифікатами, емітованими банками);
М3 = М2 + цінні папери власного боргу банків.

Наведені грошові агрегати відрізняються між собою не тільки кількісно, а й якісно. Так, агрегат М1 виражає масу грошей, яка перебуває безпосередньо в обігу, реально виконуючи функції засобів обігу і платежу, і тому є найбільш ліквідною. Вона найтісніше пов'язана з товарною масою, що проходить процес реалізації, і безпосередньо впливає НП ринкову кон'юнктуру. Саме тому цей агрегат перебуває під найпильнішою увагою аналітиків та регулюючих органів.

Пильної уваги також заслуговує агрегат М0. Він має ті ж самі якісні характеристики, що й грошова маса агрегату М1, але оборот готівки здійснюється поза банками і тому регулювання і контроль за ним складніші.

Розвиток грошової маси в Україні Редагувати

За даними Національного банку України залишки коштів на кінець періоду, млн грн. становили:

Період M0 M1 M2 M3 Грошова база
2019 384366 770043 1435221 1438311 477491
2018 363629 671285 1273772 1277635 435798
2017 332546 601631 1208557 1208859 399057
2016 314392 529928 1102391 1102700 381575
2015 282673 472217 993812 994062 336000
2014 282947 435475 955349 956728 333194
2013 237777 383821 906236 908994 307139
2012 203245 323225 771126 773199 255283
2011 192665 311047 681801 685515 239885
2010 182990 289894 596841 597872 225692
2009 157029 233748 484772 487298 194965
2008 154759 225127 512527 515727 186671
2007 111119 181665 391273 396156 141901
2006 74984 123276 259413 261063 97214
2005 60231 98573 193145 194071 82760
2004 42345 67090 125483 125801 53763
2003 33119 53129 94855 95043 40089
2002 26434 40281 64321 64870 30808
2001 19465 29796 45186 45755 -
2000 12799 20762 31544 32252 -
1999 9583 14094 21714 22070 -
1998 7158 10331 15432 15705 -
1997 6132 9050 12448 12541 -
1996 4041 6315 9023 9364 -
1995 2623 4682 6846 6930 -
1994 793 1860 3216 - -
1993 128 334 482 - -
1992 5 21 25 - -
1991 0.3 1.7 2.4 - -

При цьому:

  • Дані за 1991 відповідно до розрахунків МВФ;
  • До 1998 року М3 = М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків.

Пропозиція грошей Редагувати

Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот.

На рівні окремого економічного суб'єкта пропозиція грошей взаємодіє з попитом на гроші як його альтернатива. Якщо фактичний запас грошей окремого індивіда перевищує його попит на гроші, а це можливо при зростанні альтернативної вартості зберігання грошей, то цей індивід пропонуватиме частину свого запасу грошей на ринок до продажу. І навпаки, при перевищенні попиту над наявним запасом індивід буде купувати їх на ринку чи іншими способами задовольняти попит. Тому на цьому рівні пропозиція і попит постійно чергуються — при зростанні рівня процента економічний суб'єкт виступатиме на ринку з пропозицією грошей, а при зниженні — з попитом на гроші.

Пропозиція грошей в макроекономіці Редагувати

Саме тому, на макроекономічному рівні пропозиція грошей формується дещо по-іншому. Вважається, що всі економічні суб'єкти одночасно не можуть запропонувати на ринку грошей більше від наявного у них запасу грошей. Тобто фактична маса грошей в обороті є природною межею пропозиції грошей. Ніякі стимулюючі фактори, наприклад зростання процента, не можуть збільшити пропозицію грошей понад цю межу. Якщо ж виникає потреба збільшити пропозицію понад цю межу, що можливо при зростанні сукупного попиту на гроші, то це можна зробити тільки додатковою емісією грошей в оборот. Тому будь-яка емісія грошей розглядається як зростання пропозиції грошей на грошовому ринку, а вилучення грошей з обороту — як скорочення пропозиції грошей.
Визнання емісії грошей вирішальним чинником зміни пропозиції грошей надає останній характеру екзогенного явища, рух якого визначається не внутрішньоекономічними процесами чи мотивацією самих економічних суб'єктів, а зовнішніми чинниками, що лежать у сфері банківської діяльності. Посилаючись на екзогенність пропозиції грошей, окремі автори роблять спроби відірвати рух пропозиції грошей від руху попиту, надати йому самостійного значення. Подібний підхід загрожує розривом двох складових грошового ринку — попиту і пропозиції, втратою об'єктивних меж зміни пропозиції грошей, переходом на позиції суб'єктивізму і волюнтаризму в грошово-кредитній політиці. Зважаючи на викладене, дуже важливо правильно визначити співвідношення пропозиції і попиту як двох складових грошового ринку: яка з них є первинною, а яка — вторинною. Без правильної відповіді на це питання неможливо правильно визначити об'єктивні межі пропозиції грошей, а отже і емісії грошей.
Оскільки з двох сил грошового ринку попит на гроші змінюється насамперед під впливом об'єктивних чинників, що формуються всередині сектора реальної економіки, а пропозиція грошей має переважно екзогенний характер, то тільки попит на гроші може бути первинним чинником у взаємодії з пропозицією грошей. Остання повинна у своїй динаміці постійно орієнтуватися і прилаштовуватися до зміни попиту на гроші. Тільки за цієї умови вплив суб'єктивного фактора на кон'юнктуру грошового ринку буде мінімізованим, а зміни ключових індикаторів ринку (маса грошей, рівень процента, рівень інфляції тощо) будуть об'єктивними і не матимуть руйнівних наслідків. Отже, є підстави вважати, що ті чинники, які визначають зміну попиту на гроші, у кінцевому підсумку визначають межі зміни пропозиції грошей. Спробу знайти якісь інші чинники, що визначають обсяг пропозиції грошей, не зачіпаючи попиту на гроші, відкривають шлях до вольових рішень у монетарній політиці. Адже будь-які емісійні вливання (збільшення пропозиції грошей) можуть бути виправдані необхідністю фінансове забезпечити певні «гострі» потреби суспільства, виробничого інвестування, підтримання пріоритетних виробництв тощо. При цьому потреби самого обороту, тобто попит на гроші, будуть проігноровані і стабільність грошей буде підірвана.

Процес формування пропозиції грошей і його чинники Редагувати

Визнання попиту на гроші є об'єктивною межею для пропозиції грошей, а самої пропозиції — результатом діяльності банків може створити враження, що завданням монетарної політики банківської системи є суто технічне «підтягування» грошової маси до попиту на гроші при зміні його обсягу. Проте це лише поверхове, загальне враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім рішень центрального банку, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з визначеними цілями, відхиляючи її від попиту на гроші. Тому кожний із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей.

Пропозиція на грошовому ринку визначається як Ms = m*Mh, де Ms — пропозиція грошей у вигляді готівки поза банками та депозитів на поточних рахунках; m — коефіцієнт грошово-кредитного мультиплікатора; Mh, — грошова база.

Зміна Ms відбувається під дією чинників, які впливають на обсяг Mh та на m. Грошова база перебуває під певним контролем центрального банку. відповідно її обсяг може змінюватись внаслідок певних операцій центрального банку: операції на відкритому ринку; рефінансування комерційних банків; валютних операцій. Зміна m визначається центральним банком та також чинниками, що не залежать від центрального банку і можуть самостійно впливати на обсяг пропозиції грошей.

Такими чинниками можуть бути зміни:

  •  — норми обов'язкових резервів;
  •  — облікової ставки;
  •  — типової ринкової процентної ставки;
  •  — процентної ставки за депозитами до запитання;
  •  — обсягу багатства економічних суб'єктів;
  •  — тінізації підприємницької діяльності;
  •  — стану довіри до банків, банківської паніки.

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 28 червня 2020. 

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Зверніться на сторінку обговорення за поясненнями та допоможіть виправити недоліки.
Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (грудень 2018)
Це незавершена стаття з економіки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Groshi Groshova ma sa abo groshova propozi ciya sukupnist zalishkiv groshej u vsih yih formah yaki ye v rozporyadzhenni sub yektiv groshovogo obigu u pevnij moment Obsyagi grivnevoyi groshovoyi masi ta inshi groshovi agregati za rokami do kincya 2008 roku Chervonim kolorom poznacheno groshovij agregat M0 Zmist 1 Viznachennya groshovoyi masi 2 Rozvitok groshovoyi masi v Ukrayini 3 Propoziciya groshej 4 Propoziciya groshej v makroekonomici 5 Proces formuvannya propoziciyi groshej i jogo chinniki 6 Primitki 7 Div takozh 8 PosilannyaViznachennya groshovoyi masi RedaguvatiGroshovij oborot zabezpechuyetsya pevnoyu masoyu groshej velichina yakoyi ye vazhlivoyu harakteristikoyu stanu groshovogo oborotu ta rinkovoyi kon yunkturi v cilomu Zmina groshovoyi masi bezposeredno vplivaye na intensivnist oborotu groshej na formuvannya platospromozhnogo popitu na kon yunkturu rinkiv a znachit na ekonomichnij rozvitok Tomu regulyuvannya groshovoyi masi ye klyuchovim napryamkom derzhavnoyi groshovo kreditnoyi politiki Zavdyaki comu vivchennya i pravilne viznachennya groshovoyi masi v oboroti maye ne tilki teoretichne a j vazhlive praktichne znachennya Ponyattya groshovoyi masi dosit skladne oskilki skladna sama kategoriya groshej velika riznomanitnist yih form ta funkcij Ne vipadkovo v traktuvanni zmistu ta pokaznikiv vimiryuvannya groshovoyi masi ye pomitni zbizhnosti Pid groshovoyu masoyu slid rozumiti vsyu sukupnist zapasiv groshej u vsih yih formah yaki perebuvayut u rozporyadzhenni sub yektiv groshovogo oborotu v pevnij moment Takim sub yektami ye privatni osobi pidpriyemstva gromadski organizaciyi gospodarski ob yednannya derzhavni ustanovi tosho yaki mayut u svoyemu rozporyadzhenni gotivkovi groshi chi vkladi na riznih rahunkah u komercijnih bankah Groshova masa maye pevnij kilkisnij viraz obsyag u milyardah chi miljonah groshovih odinic nadzvichajno skladnu strukturu ta dinamiku ruhu Z tochki zoru yakisnoyi harakteristiki groshovoyi masi vazhlive znachennya maye yiyi struktura a z poglyadu praktiki yiyi regulyuvannya dinamika ruhu obsyagu ta strukturi U strukturnomu vidnoshenni groshovu masu mozhna rozdiliti za kilkoma kriteriyami Za stupenem gotovnosti okremih elementiv do oborotnosti tobto za stupenem yih likvidnosti Za formoyu groshovih zasobiv gotivkovi depozitni Za rozmishennyam u sub yektiv groshovogo oborotu Za teritorialnim rozmishennyam ta in Najbilshu skladnist maye strukturizaciya groshovoyi masi za pershim kriteriyem oskilki nemaye odnoznachnogo rozuminnya stupenya likvidnosti kozhnogo yiyi elementa yak i nemaye chitkogo rozmezhuvannya mizh vlasne groshima i visokolikvidnimi finansovimi aktivami yaki vzhe ne ye groshima Za cim kriteriyem nauka i praktika vidilyayut kilka elementiv groshovoyi masi kombinaciyeyu yakih mozhna viznachiti rizni za skladom i obsyagom pokazniki groshovoyi masi sho nazivayutsya groshovimi agregatami Groshovij agregat ce specifichnij pokaznik groshovoyi masi sho harakterizuye pevnij nabir yiyi elementiv zalezhno vid yih likvidnosti Kilkist agregativ yaki vikoristovuyutsya v statichnij praktici okremih krayin ne odnakova sho poyasnyuyetsya istotnimi vidminnostyami v elementnomu skladi groshovoyi masi v regulyativnih cilyah U statichnij praktici Ukrayini viznachayutsya i vikoristovuyutsya dlya cilej analizu i regulyuvannya chotiri groshovi agregati M0 M1 M2 M3 MVF rozrahovuye zagalnij dlya vsih krayin pokaznik M1 i bilsh shirokij pokaznik kvazigroshi Nacionalnij bank Ukrayini pochinayuchi z 1993 roku viznachav taki agregati M0 gotivka poza bankami bankivski bileti ta rozminna moneta yaki perebuvayut poza bankivskoyu sistemoyu M1 M0 zalishki groshovih koshtiv na potochnih ta oshadnih rahunkah u nacionalnij valyuti depoziti do zapitannya M2 M1 zalishki groshovih koshtiv na bankivskih strokovih rahunkah u nacionalnij valyuti ta valyutni koshti u tomu chisli na rahunkah kapitalnih vkladen ta inshih specialnih rahunkah M3 M2 koshti kliyentiv za trastovimi operaciyami bankiv ta cinni paperi vlasnogo borgu bankiv Pochinayuchi z 2003 roku sklad okremih agregativ v Ukrayini desho zminivsya M0 gotivka v obigu bankivski bileti ta rozminna moneta sho perebuvayut poza bankivskoyu sistemoyu M1 M0 perekazni koshti u nacionalnij valyuti skladova groshovogo agregatu M1 Perekazni koshti v nacionalnij valyuti vklyuchaye koshti v nacionalni valyuti yaki za pershoyu vimogoyu mozhut buti obmineni na gotivkovi M2 M1 perekazni koshti v inozemnij valyuti ta inshi koshti skladova groshovogo agregatu M2 Perekazni koshti v inozemnij valyuti vklyuchaye koshti v inozemnij valyuti sho za pershoyu vimogoyu mozhut buti obmineni na gotivkovi Do skladovoyi groshovogo agregatu M2 Inshi koshti vidneseno neperekazni koshti do zapitannya strokovi koshti ta koshti za imennimi oshadnimi depozitnimi sertifikatami emitovanimi bankami M3 M2 cinni paperi vlasnogo borgu bankiv Navedeni groshovi agregati vidriznyayutsya mizh soboyu ne tilki kilkisno a j yakisno Tak agregat M1 virazhaye masu groshej yaka perebuvaye bezposeredno v obigu realno vikonuyuchi funkciyi zasobiv obigu i platezhu i tomu ye najbilsh likvidnoyu Vona najtisnishe pov yazana z tovarnoyu masoyu sho prohodit proces realizaciyi i bezposeredno vplivaye NP rinkovu kon yunkturu Same tomu cej agregat perebuvaye pid najpilnishoyu uvagoyu analitikiv ta regulyuyuchih organiv Pilnoyi uvagi takozh zaslugovuye agregat M0 Vin maye ti zh sami yakisni harakteristiki sho j groshova masa agregatu M1 ale oborot gotivki zdijsnyuyetsya poza bankami i tomu regulyuvannya i kontrol za nim skladnishi Rozvitok groshovoyi masi v Ukrayini RedaguvatiZa danimi Nacionalnogo banku Ukrayini zalishki koshtiv na kinec periodu mln grn stanovili 1 Period M0 M1 M2 M3 Groshova baza2019 384366 770043 1435221 1438311 4774912018 363629 671285 1273772 1277635 4357982017 332546 601631 1208557 1208859 3990572016 314392 529928 1102391 1102700 3815752015 282673 472217 993812 994062 3360002014 282947 435475 955349 956728 3331942013 237777 383821 906236 908994 3071392012 203245 323225 771126 773199 2552832011 192665 311047 681801 685515 2398852010 182990 289894 596841 597872 2256922009 157029 233748 484772 487298 1949652008 154759 225127 512527 515727 1866712007 111119 181665 391273 396156 1419012006 74984 123276 259413 261063 972142005 60231 98573 193145 194071 827602004 42345 67090 125483 125801 537632003 33119 53129 94855 95043 400892002 26434 40281 64321 64870 308082001 19465 29796 45186 45755 2000 12799 20762 31544 32252 1999 9583 14094 21714 22070 1998 7158 10331 15432 15705 1997 6132 9050 12448 12541 1996 4041 6315 9023 9364 1995 2623 4682 6846 6930 1994 793 1860 3216 1993 128 334 482 1992 5 21 25 1991 0 3 1 7 2 4 Pri comu Dani za 1991 vidpovidno do rozrahunkiv MVF Do 1998 roku M3 M2 koshti kliyentiv za trastovimi operaciyami bankiv Propoziciya groshej RedaguvatiSut propoziciyi groshej polyagaye v tomu sho ekonomichni sub yekti v bud yakij moment mayut u svoyemu rozporyadzhenni pevnij zapas groshej yaki voni mozhut za spriyatlivih obstavin spryamuvati v oborot Na rivni okremogo ekonomichnogo sub yekta propoziciya groshej vzayemodiye z popitom na groshi yak jogo alternativa Yaksho faktichnij zapas groshej okremogo individa perevishuye jogo popit na groshi a ce mozhlivo pri zrostanni alternativnoyi vartosti zberigannya groshej to cej individ proponuvatime chastinu svogo zapasu groshej na rinok do prodazhu I navpaki pri perevishenni popitu nad nayavnim zapasom individ bude kupuvati yih na rinku chi inshimi sposobami zadovolnyati popit Tomu na comu rivni propoziciya i popit postijno cherguyutsya pri zrostanni rivnya procenta ekonomichnij sub yekt vistupatime na rinku z propoziciyeyu groshej a pri znizhenni z popitom na groshi Propoziciya groshej v makroekonomici RedaguvatiSame tomu na makroekonomichnomu rivni propoziciya groshej formuyetsya desho po inshomu Vvazhayetsya sho vsi ekonomichni sub yekti odnochasno ne mozhut zaproponuvati na rinku groshej bilshe vid nayavnogo u nih zapasu groshej Tobto faktichna masa groshej v oboroti ye prirodnoyu mezheyu propoziciyi groshej Niyaki stimulyuyuchi faktori napriklad zrostannya procenta ne mozhut zbilshiti propoziciyu groshej ponad cyu mezhu Yaksho zh vinikaye potreba zbilshiti propoziciyu ponad cyu mezhu sho mozhlivo pri zrostanni sukupnogo popitu na groshi to ce mozhna zrobiti tilki dodatkovoyu emisiyeyu groshej v oborot Tomu bud yaka emisiya groshej rozglyadayetsya yak zrostannya propoziciyi groshej na groshovomu rinku a viluchennya groshej z oborotu yak skorochennya propoziciyi groshej Viznannya emisiyi groshej virishalnim chinnikom zmini propoziciyi groshej nadaye ostannij harakteru ekzogennogo yavisha ruh yakogo viznachayetsya ne vnutrishnoekonomichnimi procesami chi motivaciyeyu samih ekonomichnih sub yektiv a zovnishnimi chinnikami sho lezhat u sferi bankivskoyi diyalnosti Posilayuchis na ekzogennist propoziciyi groshej okremi avtori roblyat sprobi vidirvati ruh propoziciyi groshej vid ruhu popitu nadati jomu samostijnogo znachennya Podibnij pidhid zagrozhuye rozrivom dvoh skladovih groshovogo rinku popitu i propoziciyi vtratoyu ob yektivnih mezh zmini propoziciyi groshej perehodom na poziciyi sub yektivizmu i volyuntarizmu v groshovo kreditnij politici Zvazhayuchi na vikladene duzhe vazhlivo pravilno viznachiti spivvidnoshennya propoziciyi i popitu yak dvoh skladovih groshovogo rinku yaka z nih ye pervinnoyu a yaka vtorinnoyu Bez pravilnoyi vidpovidi na ce pitannya nemozhlivo pravilno viznachiti ob yektivni mezhi propoziciyi groshej a otzhe i emisiyi groshej Oskilki z dvoh sil groshovogo rinku popit na groshi zminyuyetsya nasampered pid vplivom ob yektivnih chinnikiv sho formuyutsya vseredini sektora realnoyi ekonomiki a propoziciya groshej maye perevazhno ekzogennij harakter to tilki popit na groshi mozhe buti pervinnim chinnikom u vzayemodiyi z propoziciyeyu groshej Ostannya povinna u svoyij dinamici postijno oriyentuvatisya i prilashtovuvatisya do zmini popitu na groshi Tilki za ciyeyi umovi vpliv sub yektivnogo faktora na kon yunkturu groshovogo rinku bude minimizovanim a zmini klyuchovih indikatoriv rinku masa groshej riven procenta riven inflyaciyi tosho budut ob yektivnimi i ne matimut rujnivnih naslidkiv Otzhe ye pidstavi vvazhati sho ti chinniki yaki viznachayut zminu popitu na groshi u kincevomu pidsumku viznachayut mezhi zmini propoziciyi groshej Sprobu znajti yakis inshi chinniki sho viznachayut obsyag propoziciyi groshej ne zachipayuchi popitu na groshi vidkrivayut shlyah do volovih rishen u monetarnij politici Adzhe bud yaki emisijni vlivannya zbilshennya propoziciyi groshej mozhut buti vipravdani neobhidnistyu finansove zabezpechiti pevni gostri potrebi suspilstva virobnichogo investuvannya pidtrimannya prioritetnih virobnictv tosho Pri comu potrebi samogo oborotu tobto popit na groshi budut proignorovani i stabilnist groshej bude pidirvana Proces formuvannya propoziciyi groshej i jogo chinniki RedaguvatiViznannya popitu na groshi ye ob yektivnoyu mezheyu dlya propoziciyi groshej a samoyi propoziciyi rezultatom diyalnosti bankiv mozhe stvoriti vrazhennya sho zavdannyam monetarnoyi politiki bankivskoyi sistemi ye suto tehnichne pidtyaguvannya groshovoyi masi do popitu na groshi pri zmini jogo obsyagu Prote ce lishe poverhove zagalne vrazhennya Za nim kriyetsya nadzvichajno skladnij proces zrostannya masi groshej groshovoyi propoziciyi na yakij krim rishen centralnogo banku vplivaye znachna kilkist inshih chinnikiv sho mozhut deformuvati propoziciyu groshej porivnyano z viznachenimi cilyami vidhilyayuchi yiyi vid popitu na groshi Tomu kozhnij iz cih chinnikiv mozhna rozglyadati yak samostijnij faktor vplivu na obsyag propoziciyi groshej Propoziciya na groshovomu rinku viznachayetsya yak Ms m Mh de Ms propoziciya groshej u viglyadi gotivki poza bankami ta depozitiv na potochnih rahunkah m koeficiyent groshovo kreditnogo multiplikatora Mh groshova baza Zmina Ms vidbuvayetsya pid diyeyu chinnikiv yaki vplivayut na obsyag Mh ta na m Groshova baza perebuvaye pid pevnim kontrolem centralnogo banku vidpovidno yiyi obsyag mozhe zminyuvatis vnaslidok pevnih operacij centralnogo banku operaciyi na vidkritomu rinku refinansuvannya komercijnih bankiv valyutnih operacij Zmina m viznachayetsya centralnim bankom ta takozh chinnikami sho ne zalezhat vid centralnogo banku i mozhut samostijno vplivati na obsyag propoziciyi groshej Takimi chinnikami mozhut buti zmini normi obov yazkovih rezerviv oblikovoyi stavki tipovoyi rinkovoyi procentnoyi stavki procentnoyi stavki za depozitami do zapitannya obsyagu bagatstva ekonomichnih sub yektiv tinizaciyi pidpriyemnickoyi diyalnosti stanu doviri do bankiv bankivskoyi paniki Primitki Redaguvati Byuleten Nacionalnogo banku Ukrayini arhiv Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 28 chervnya 2020 Div takozh RedaguvatiInflyaciya Deflyaciya Vilnij banking Groshovo kreditnij multiplikator Groshova bazaPosilannya RedaguvatiGroshova masa Slovnik finansovo pravovih terminiv za zag red d yu n prof L K Voronovoyi 2 e vid pererobl i dopovn K Alerta 2011 558 s Groshova masa Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Zapas gotivki Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov V I Mishenko S V Naumenkova Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 Limit zapasiv gotivki na zberiganni Terminologichnij slovnik z pitan zapobigannya ta protidiyi legalizaciyi vidmivannyu dohodiv oderzhanih zlochinnim shlyahom finansuvannyu terorizmu finansuvannyu rozpovsyudzhennya zbroyi masovogo znishennya ta korupciyi A G Chubenko M V Loshickij D M Pavlov S S Bichkova O S Yunin Kiyiv Vaite 2018 S 384 ISBN 978 617 7627 10 3 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno gruden 2018 nbsp Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Groshova masa amp oldid 39600292