www.wikidata.uk-ua.nina.az

Теодор Кіттельсен Теодор Северин Кіттельсен норв Theodor Severin Kittelsen 27 квітня 1857 року 21 січня 1914 року норвез

Теодор Кіттельсен

Теодор Северин Кіттельсен (норв. Theodor Severin Kittelsen, 27 квітня 1857 року — 21 січня 1914 року) — норвезький художник, графік та ілюстратор, відомий своїми пейзажами і малюнками на міфологічні сюжети, насамперед зображеннями тролів.

Теодор Кіттельсен
норв. Theodor Severin Kittelsen

Народження 27 квітня 1857(1857-04-27)[…]
Краґере, Телемарк, Норвегія
Смерть 21 січня 1914(1914-01-21)[…] (56 років)
  Jeløyad, Мосс, Естфол, Норвегія
Країна  Норвегія
Навчання Мюнхенська академія мистецтв
Діяльність художник, ілюстратор, cartoonist
Діти Ingrid Kittelsen Treiderd
Нагороди
 Теодор Кіттельсен у Вікісховищі

Біографія ред.

Кіттельсен народився в маленькому містечку Крагеро (Kragerø) в сім'ї купця, другим з восьми дітей. Змалку почав малювати. Оскільки батько рано помер, Кіттельсен був змушений заробляти самостійно. У тому числі він на короткий час їздив у столицю Норвегії Кристианію (Осло) працювати учнем маляра.

Коли Кіттельсен працював учнем годинникаря, його господар познайомив Кіттельсена з заможним меценатом і любителем мистецтва Дідріхом Марією Олом (Diderich Maria Aall), який допоміг йому вступити в школу мистецтв у Кристианії і оплатив навчання. Кіттельсен навчався в Кристианії два роки, після чого вирушив до Мюнхена, щоб продовжити навчання, знову коштом Ола.

Через три роки у Киттельсена почалися фінансові труднощі, бо Ол більше не міг його забезпечувати. Картини приносили мало грошей. В результаті він змушений був повернутися у Норвегію. Тоді ж Кіттельсен відслужив в армії. Після армії завдяки стипендії він на короткий час зміг поїхати в Париж, а потім знову у Мюнхен. У 1883 році Кіттельсен спільно з німецькими художниками Еріком Вереншеллем і Отто Синдингом отримав замовлення на ілюстрації до тритомного видання норвезьких народних казок.

Оскільки Кіттельсен сильно тужив за батьківщиною, у 1887 році він повернувся до Норвегії і більше її не покидав. Він отримав роботу доглядача маяка на острові Скомвар (Лофотенські острови). Місцева природа надихнула його на створення декількох серій малюнків, які були видані окремими книгами (тексти написав також Кіттельсен): «Життя в обмежених обставинах» (Fra Livet i de smaa Forholde, 1890), «З Лофотенських островів» (Fra Lofoten, 1890—1891) та «Чаклунство» (Troldskab, 1892).

У 1889 році Кіттельсен познайомився з Інгою Кристине Дав, яка була на десять років молодша за нього. Дуже скоро вони одружилися.

У середині 1890-х років Кіттельсен створив свою найзнаменитішу книгу — «Чорна смерть» (норв. Svartedauen). Книга була присвячена епідемії чуми, яка пройшла по всій Європі в середині XIV століття і стала причиною смерті мільйонів людей, у тому числі спустошивши Норвегію.

Восени 1907 року Кіттельсен здійснює поїздку до міст Нутодден і Рьюкан для огляду визначних промислових і енергетичних новобудов компанії «Норск Гідро», після якої протягом кінця 1907-го і початку 1908 року, пише серію картин «Казки водоспаду» — п'ять великих акварелей, у казковій формі розповідають історію даного будівництва.

У 1908 році Кіттельсен був нагороджений Орденом Святого Олафа — вищою нагородою Норвегії. У 1911 році він написав автобіографію «Люди і тролі, спогади і мрії. Автобіографія» (Folk og Trold, minder og drømme. Selvbiografi).

В сучасній культурі ред.

Численні норвезькі блек-метал групи (наприклад, Burzum і Carpathian Forest) використовували деякі картини Киттельсена для оформлення обкладинок своїх альбомів.

Галерея ред.

Ілюстрації з книги «Чорна смерть» (Svartedauen) ред.

Бібліографія ред.

Книги, видані Киттельсеном:

  • Життя в скрутних обставинах. У 2-х частинах. Кристіанія, [1889 та 1890 рр.] (Fra Livet i de smaa Forholde I—II. Chr.a [1889-1890])
  • З Лофотенських островів. У 2-х частинах. Кристіанія, 1890 і 1891 рр. (Fra Lofoten I—II. Kr.a 1890—1891)
  • Чаклунство. Кристіанія, [1892] (Troldskab. Kr.a [1892])
  • Книга забуття. Кристіанія-Копенгаген, 1892 (Glemmebogen. Kr.a og Kbh. 1892)
  • Чи є душа у тварин? Копенгаген, [1894] (Har dyrene Sjæl? Kbh. [1894])
  • Kludesamleren. Берген, 1894 (Kludesamleren. Bergen 1894)
  • У тваринному царстві. Берлін-Лейпциг, [1896] (Im Thierstaate. Berlin-Leipzig [1896])
  • Вислови. Берген, [1898] (Ordsprog. Bergen [1898])
  • Чорна смерть. Кристіанія, 1900 (Svartedauen. Kr.a 1900)
  • Зображення і слова. [Кристіанія, 1901] (Billeder og Ord. [Kr.a 1901])
  • Люди і тролі, спогади і мрії. Кристіанія-Копенгаген, 1911 (Folk og trold. Minder og drømme. Kr.a og Kbh. 1911)
  • Замок Сорія-Морія. Кристіанія, 1911 (Soria Moria slot. Kr.a 1911)
  • Løgn og forbandet digt. Кристіанія-Копенгаген, 1912 (Løgn og forbandet digt. Kr.a og Kbh. 1912)
  • Коло Земне. Крістіанія, [1914] (Heimskringla. Kr.a [1914])

Книги, ілюстровані Кіттельсеном:

  • П. Кр. Асбьернсен і Йорген Му. Книга казок для дітей. В 3-х тт. Копенгаген, 1883, 1884 і 1887 рр .. (P.Chr.Asbjørnsen og Jørgen Moe: Eventyrbog for Børn I—III. Kbh. 1883, 1884 og 1887)

Примітки ред.

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #116194383 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Theodor Kittelsen
    d:Track:Q17299517
  3. ↑ Theodor Severin Kittelsen — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
    d:Track:Q217595d:Track:Q24255573d:Track:Q1547776
  4. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  5. Deutsche Biographie — München BSB, Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften, 2001.
    d:Track:Q1202222d:Track:Q256507d:Track:Q1419226

Посилання ред.


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Teodor Severin Kittelsen norv Theodor Severin Kittelsen 27 kvitnya 1857 roku 21 sichnya 1914 roku norvezkij hudozhnik grafik ta ilyustrator vidomij svoyimi pejzazhami i malyunkami na mifologichni syuzheti nasampered zobrazhennyami troliv Teodor Kittelsennorv Theodor Severin KittelsenNarodzhennya 27 kvitnya 1857 1857 04 27 1 2 Kragere Telemark NorvegiyaSmert 21 sichnya 1914 1914 01 21 1 3 56 rokiv Jeloyad Moss Estfol Norvegiya 5 Krayina NorvegiyaNavchannya Myunhenska akademiya mistectvDiyalnist hudozhnik ilyustrator cartoonistDiti Ingrid Kittelsen TreiderdNagorodi Teodor Kittelsen u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 V suchasnij kulturi 3 Galereya 3 1 Ilyustraciyi z knigi Chorna smert Svartedauen 4 Bibliografiya 5 Primitki 6 PosilannyaBiografiya red Kittelsen narodivsya v malenkomu mistechku Kragero Kragero v sim yi kupcya drugim z vosmi ditej Zmalku pochav malyuvati Oskilki batko rano pomer Kittelsen buv zmushenij zaroblyati samostijno U tomu chisli vin na korotkij chas yizdiv u stolicyu Norvegiyi Kristianiyu Oslo pracyuvati uchnem malyara Koli Kittelsen pracyuvav uchnem godinnikarya jogo gospodar poznajomiv Kittelsena z zamozhnim mecenatom i lyubitelem mistectva Didrihom Mariyeyu Olom Diderich Maria Aall yakij dopomig jomu vstupiti v shkolu mistectv u Kristianiyi i oplativ navchannya Kittelsen navchavsya v Kristianiyi dva roki pislya chogo virushiv do Myunhena shob prodovzhiti navchannya znovu koshtom Ola Cherez tri roki u Kittelsena pochalisya finansovi trudnoshi bo Ol bilshe ne mig jogo zabezpechuvati Kartini prinosili malo groshej V rezultati vin zmushenij buv povernutisya u Norvegiyu Todi zh Kittelsen vidsluzhiv v armiyi Pislya armiyi zavdyaki stipendiyi vin na korotkij chas zmig poyihati v Parizh a potim znovu u Myunhen U 1883 roci Kittelsen spilno z nimeckimi hudozhnikami Erikom Verenshellem i Otto Sindingom otrimav zamovlennya na ilyustraciyi do tritomnogo vidannya norvezkih narodnih kazok Oskilki Kittelsen silno tuzhiv za batkivshinoyu u 1887 roci vin povernuvsya do Norvegiyi i bilshe yiyi ne pokidav Vin otrimav robotu doglyadacha mayaka na ostrovi Skomvar Lofotenski ostrovi Misceva priroda nadihnula jogo na stvorennya dekilkoh serij malyunkiv yaki buli vidani okremimi knigami teksti napisav takozh Kittelsen Zhittya v obmezhenih obstavinah Fra Livet i de smaa Forholde 1890 Z Lofotenskih ostroviv Fra Lofoten 1890 1891 ta Chaklunstvo Troldskab 1892 U 1889 roci Kittelsen poznajomivsya z Ingoyu Kristine Dav yaka bula na desyat rokiv molodsha za nogo Duzhe skoro voni odruzhilisya U seredini 1890 h rokiv Kittelsen stvoriv svoyu najznamenitishu knigu Chorna smert norv Svartedauen Kniga bula prisvyachena epidemiyi chumi yaka projshla po vsij Yevropi v seredini XIV stolittya i stala prichinoyu smerti miljoniv lyudej u tomu chisli spustoshivshi Norvegiyu Voseni 1907 roku Kittelsen zdijsnyuye poyizdku do mist Nutodden i Ryukan dlya oglyadu viznachnih promislovih i energetichnih novobudov kompaniyi Norsk Gidro pislya yakoyi protyagom kincya 1907 go i pochatku 1908 roku pishe seriyu kartin Kazki vodospadu p yat velikih akvarelej u kazkovij formi rozpovidayut istoriyu danogo budivnictva U 1908 roci Kittelsen buv nagorodzhenij Ordenom Svyatogo Olafa vishoyu nagorodoyu Norvegiyi U 1911 roci vin napisav avtobiografiyu Lyudi i troli spogadi i mriyi Avtobiografiya Folk og Trold minder og dromme Selvbiografi V suchasnij kulturi red Chislenni norvezki blek metal grupi napriklad Burzum i Carpathian Forest vikoristovuvali deyaki kartini Kittelsena dlya oformlennya obkladinok svoyih albomiv Galereya red nbsp Nokken 1887 92 Vodyanik nbsp Sjotrollet 1887 Morskij trol nbsp Rost 1890 Z ostrova Rest nbsp Det rusler og tusler rasler og tasler 1900 Strashnij motoroshnij shelestkij guchnij Tut gra sliv norvezkoyu Transliteraciya rusler i tusler rasler i tasler nbsp Kornstaur i maneskinn ca 1900 Snopi pshenici v misyachnomu svitli nbsp Skogtroll 1906 Lisovij trol nbsp Hakkespett 1912 Dyatel Ilyustraciyi z knigi Chorna smert Svartedauen red nbsp Fattigmannen 1894 95 Zhebrak nbsp Pesta i trappen 1896 Chuma na shodah nbsp Mor der kommer en kjerring 1894 95 Mama do nas jde stara nbsp Musstad 1896 Mishache misto Bibliografiya red Knigi vidani Kittelsenom Zhittya v skrutnih obstavinah U 2 h chastinah Kristianiya 1889 ta 1890 rr Fra Livet i de smaa Forholde I II Chr a 1889 1890 Z Lofotenskih ostroviv U 2 h chastinah Kristianiya 1890 i 1891 rr Fra Lofoten I II Kr a 1890 1891 Chaklunstvo Kristianiya 1892 Troldskab Kr a 1892 Kniga zabuttya Kristianiya Kopengagen 1892 Glemmebogen Kr a og Kbh 1892 Chi ye dusha u tvarin Kopengagen 1894 Har dyrene Sjael Kbh 1894 Kludesamleren Bergen 1894 Kludesamleren Bergen 1894 U tvarinnomu carstvi Berlin Lejpcig 1896 Im Thierstaate Berlin Leipzig 1896 Vislovi Bergen 1898 Ordsprog Bergen 1898 Chorna smert Kristianiya 1900 Svartedauen Kr a 1900 Zobrazhennya i slova Kristianiya 1901 Billeder og Ord Kr a 1901 Lyudi i troli spogadi i mriyi Kristianiya Kopengagen 1911 Folk og trold Minder og dromme Kr a og Kbh 1911 Zamok Soriya Moriya Kristianiya 1911 Soria Moria slot Kr a 1911 Logn og forbandet digt Kristianiya Kopengagen 1912 Logn og forbandet digt Kr a og Kbh 1912 Kolo Zemne Kristianiya 1914 Heimskringla Kr a 1914 Knigi ilyustrovani Kittelsenom P Kr Asbernsen i Jorgen Mu Kniga kazok dlya ditej V 3 h tt Kopengagen 1883 1884 i 1887 rr P Chr Asbjornsen og Jorgen Moe Eventyrbog for Born I III Kbh 1883 1884 og 1887 Primitki red a b Deutsche Nationalbibliothek Record 116194383 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Theodor Kittelsen d Track Q17299517 a b Theodor Severin Kittelsen OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Biographie Munchen BSB Historische Kommission bei der Bayerischen Akademie der Wissenschaften 2001 d Track Q1202222d Track Q256507d Track Q1419226Posilannya red Muzej Kittelsena Trollmoon a site dedicated to the Scandinavian Troll in Art and Folklore incl Kittelsen Dim Teodora Kittelsena v Sigdali Norvegiya muzej Velichezna galereya robit Kittelsena Nacionalnij muzej mistectva arhitekturi i dizajnu Oslo Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Teodor Kittelsen amp oldid 40608118