www.wikidata.uk-ua.nina.az

Скагеррак Скагерра к дан Skagerrak норв Skagerrak швед Skagerrak акваторія між північно західним берегом Ютландії і Скан

Скагеррак

Скагерра́к (дан. Skagerrak, норв. Skagerrak, швед. Skagerrak) — акваторія між північно-західним берегом Ютландії і Скандинавським півостровом, з'єднує Північне море з Балтійським морем, через Каттегат, Великий і Малий Бельт, Ересунн. Через Скагеррак проходить один з найбільш завантажених морських маршрутів у світі, де можна зустріти судна з усієї планети. Тут також ведуть інтенсивне промислове рибальство. Екосистема протоки перебуває під негативним впливом прямої діяльності людини. Осло є єдиним великим містом на узбережжі Скагеррака.

Скагеррак
Розташування
Координати 57°50′50″ пн. ш. 9°04′23″ сх. д. / 57.84722° пн. ш. 9.07306° сх. д. / 57.84722; 9.07306Координати: 57°50′50″ пн. ш. 9°04′23″ сх. д. / 57.84722° пн. ш. 9.07306° сх. д. / 57.84722; 9.07306
Прибережні країни Норвегія,
 Швеція,
Данія
Море Балтійське море,
Північне море
Макс. глибина 700 м
Довжина 240 км
Ширина 110-130 км
Річки
Вливаються річки Гломма
Протоки Каттегат і Скагеррак
Мапа

Короткий опис

Акваторія названа за данським містом Скаген, що розташоване на північному краю Ютландії. Нідерландське слово rak означає «пряма течія».

Має вигляд трикутника.

  • Довжина — 240 км.
  • Ширина — 110—130 км.

Уздовж фіордових і шхерних берегів Скандинавського півострова тягнеться глибоководний (до 700 м) Норвезький жолоб, у низовинних ютландських берегів — піщані мілини і банки.

Солоність води в протоці — 30 ‰.

Історія

Старі назви для об'єднаних в одне ціле проток Скагеррак і Каттегат — Норвезьке море або Ютландська море; остання назва з'явилася в сазі о Кнютлінгах.

До завершення будівництва Ейдерського каналу в 1784 році (попередника Кильського каналу) Скагеррак був єдиним шляхом у Балтійське море. З цієї причини протока протягом століть мала великий міжнародний пасажиропотік. Після індустріалізації рух тільки збільшилася, і сьогодні Скагеррак є одною з найжвавіших проток у світі.

1862 року у берегів Данії сильний шторм промив канал Тиборон у піщаній косі, яка прикривала вхід до Лім-фіорду з боку Північного моря, таким чином з'явилася можливість проходу судів із Північного моря в Каттегат минаючи Скагеррак. Однак через малі глибини Лім-фіорд підтримує тільки незначні перевезення.

Скагеррак був стратегічно важливою позицією для Німеччини під час обох світових воєн. Під час Першої світової війни тут відбулася одна з найбільших морських битв — Ютландська битва.

Необхідність контролю над протокою стала для Німеччини однією з причин для вторгнення до Данії та Норвегії під час Другої світової війни.

Межі

Міжнародна гідрографічна організація визначає межі Скагеррак так:

На заході: лінія, що з'єднує миси Ганстгольм (57°07′ пн. ш. 8°36′ сх. д. / 57.117° пн. ш. 8.600° сх. д. / 57.117; 8.600) і Ліннеснес, 58° пн. ш. 7° сх. д. / 58° пн. ш. 7° сх. д. / 58; 7).

На південному сході: північна межа Каттегату — лінія, що з'єднує Скаген (мис Гренен, найпівнічніша точка Данії) та Paternoster Skær (57°54′ пн. ш. 11°27′ сх. д. / 57.900° пн. ш. 11.450° сх. д. / 57.900; 11.450), а звідти на північний схід через мілини до острова Черн.

Високовольтна лінія постійного струму Скагеррак між Данією і Норвегією перетинає Скагеррак.

Порти

Відпочинок

Скагеррак є популярним місцем відпочинку у всіх трьох країнах. Уздовж узбережжя побудовано безліч дач і кілька пристаней для яхт.

Біологія

Скагеррак є місцем проживання приблизно 2000 морських видів, багато з яких пристосовані до умов життя в його водах. Наприклад, у норвезького узбережжя нереститься скагерракська тріска (різновид тріски атлантичної), яка не мігрує на великі відстані, а здебільшого мешкає в норвезьких фіордах.

Різноманітність місць проживання і великий обсяг планктону на поверхні створюють сприятливі умови для морських мешканців. Серед мешканців протоки є деякі бентичні види, а інші пелагічні, але існують диференційовані морські шари, всередині яких види переміщаються вертикально на короткі відстані. Крім того, деякі види є демерсальнимі, переміщаючись між поверхнею і дном. До бентичних видів відносяться піскаркові, ліхтарна акула колюча, химера європейська, Argentina silus і Glyptocephalus cynoglossus. На поверхні моря мешкають оселедець атлантичний, скумбрія атлантична, шпрот європейський. Деякі демерсальні види: Pandalus borealis і Sabinea sarsi.

Представники фауни

Рифи

Холодноводний кораловий риф у Норвегії.

Крім піщаних і кам'янистих рифів, у протоці існують великі холодноводні коралові рифи, переважно з Lophelia. Риф Секкен у шведському морському національний парку Костергавет — це древній холодноводний кораловий риф. Тіслерський риф у норвезькому морському заповіднику національного парку Ітре Гвалер є найвідомішим кораловим рифом Європи. Рифи з лофелії також присутні в Норвезькому жолобі та на мілководді багатьох норвезьких фіордів.

Скагеррак також має ряд рідкісних булькаючих рифів (дан. boblerev), які утворилися навколо холодних просочувань газу, зазвичай метану. Ці місця знаходяться переважно в данських водах Скагеррака на захід від Гіртсгальсу.

Природоохоронні території

Національний парк Ітре Гвалер (Норвегія)

Норвегія:

  • Національний парк Ітре Гвалер.

Швеція:

  • Національний парк Костергавет.
  • Браттен, район моря площею 120 878 гектарів за межами національного парку Костергавет, під захистом рифи на глибинах 200—500 метрів.
  • Фіорд Гулльмарн, перша у Швеції морська заповідна зона (з 1983 року).

Данія:

  • Коса Гренен і район моря площею 270 295 гектарів.

Галерея

Примітки

  1. Wiley Online Library — Configuration, history and impact of the Norwegian Channel Ice Stream(англ.)
  2. The North Sea and Skagerrak / Environment.no
  3. Nudansk Ordbog. 15. Auflage. Kopenhagen: Politikens Forlag, 1993. Stichwort Skagerrak.
  4. Den Store Danske Encyklopædi. CD-ROM. Kopenhagen: Gyldendal, 2004. Stichwort Skagerrak.
  5. Encyclopedia Britannica — Skagerrak (strait, Scandinavia)(англ.)
  6. За даними Великої радянської енциклопедії — 300 км, за даними сучасних російських енциклопедій — 225 км.
  7. . International Hydrographic Organization. 1953. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 6 лютого 2010. 
  8. Carina Eliasson (19 вересня 2012). . University of Gothenburg. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 16 січня 2016. 
  9. Saving Sweden’s Last Ancient Deepwater Reef. Reef to Rainforest Media. 27 жовтня 2012. Процитовано 16 січня 2016. 

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Скагеррак
Це незавершена стаття з географії Данії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з географії Норвегії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Skagerra k dan Skagerrak norv Skagerrak shved Skagerrak akvatoriya mizh pivnichno zahidnim beregom Yutlandiyi i Skandinavskim pivostrovom z yednuye Pivnichne more z Baltijskim morem cherez Kattegat Velikij i Malij Belt Eresunn Cherez Skagerrak prohodit odin z najbilsh zavantazhenih morskih marshrutiv u sviti de mozhna zustriti sudna z usiyeyi planeti Tut takozh vedut intensivne promislove ribalstvo 2 Ekosistema protoki perebuvaye pid negativnim vplivom pryamoyi diyalnosti lyudini Oslo ye yedinim velikim mistom na uzberezhzhi Skagerraka SkagerrakRoztashuvannyaKoordinati 57 50 50 pn sh 9 04 23 sh d 57 84722 pn sh 9 07306 sh d 57 84722 9 07306 Koordinati 57 50 50 pn sh 9 04 23 sh d 57 84722 pn sh 9 07306 sh d 57 84722 9 07306Priberezhni krayini Norvegiya Shveciya DaniyaMore Baltijske more Pivnichne moreMaks glibina 700 m 1 Dovzhina 240 kmShirina 110 130 kmRichkiVlivayutsya richki GlommaProtoki Kattegat i SkagerrakMapa Zmist 1 Korotkij opis 2 Istoriya 2 1 Mezhi 3 Porti 4 Vidpochinok 5 Biologiya 5 1 Predstavniki fauni 6 Rifi 7 Prirodoohoronni teritoriyi 8 Galereya 9 Primitki 10 PosilannyaKorotkij opis RedaguvatiAkvatoriya nazvana za danskim mistom Skagen sho roztashovane na pivnichnomu krayu Yutlandiyi Niderlandske slovo rak oznachaye pryama techiya 3 4 Maye viglyad trikutnika Dovzhina 240 km 5 6 Shirina 110 130 km Uzdovzh fiordovih i shhernih beregiv Skandinavskogo pivostrova tyagnetsya glibokovodnij do 700 m Norvezkij zholob u nizovinnih yutlandskih beregiv pishani milini i banki Solonist vodi v protoci 30 Istoriya RedaguvatiStari nazvi dlya ob yednanih v odne cile protok Skagerrak i Kattegat Norvezke more abo Yutlandska more ostannya nazva z yavilasya v sazi o Knyutlingah Do zavershennya budivnictva Ejderskogo kanalu v 1784 roci poperednika Kilskogo kanalu Skagerrak buv yedinim shlyahom u Baltijske more Z ciyeyi prichini protoka protyagom stolit mala velikij mizhnarodnij pasazhiropotik Pislya industrializaciyi ruh tilki zbilshilasya i sogodni Skagerrak ye odnoyu z najzhvavishih protok u sviti 1862 roku u beregiv Daniyi silnij shtorm promiv kanal Tiboron u pishanij kosi yaka prikrivala vhid do Lim fiordu z boku Pivnichnogo morya takim chinom z yavilasya mozhlivist prohodu sudiv iz Pivnichnogo morya v Kattegat minayuchi Skagerrak Odnak cherez mali glibini Lim fiord pidtrimuye tilki neznachni perevezennya Skagerrak buv strategichno vazhlivoyu poziciyeyu dlya Nimechchini pid chas oboh svitovih voyen Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni tut vidbulasya odna z najbilshih morskih bitv Yutlandska bitva Neobhidnist kontrolyu nad protokoyu stala dlya Nimechchini odniyeyu z prichin dlya vtorgnennya do Daniyi ta Norvegiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Mezhi Redaguvati Mizhnarodna gidrografichna organizaciya viznachaye mezhi Skagerrak tak 7 Na zahodi liniya sho z yednuye misi Ganstgolm 57 07 pn sh 8 36 sh d 57 117 pn sh 8 600 sh d 57 117 8 600 i Linnesnes 58 pn sh 7 sh d 58 pn sh 7 sh d 58 7 Na pivdennomu shodi pivnichna mezha Kattegatu liniya sho z yednuye Skagen mis Grenen najpivnichnisha tochka Daniyi ta Paternoster Skaer 57 54 pn sh 11 27 sh d 57 900 pn sh 11 450 sh d 57 900 11 450 a zvidti na pivnichnij shid cherez milini do ostrova Chern Visokovoltna liniya postijnogo strumu Skagerrak mizh Daniyeyu i Norvegiyeyu peretinaye Skagerrak Porti RedaguvatiOslo Kristiansann Larvik Sannefiord Tensberg Moss Arendal Norvegiya Stremstad Uddevalla Shveciya Girtsgals Daniya Vidpochinok RedaguvatiSkagerrak ye populyarnim miscem vidpochinku u vsih troh krayinah Uzdovzh uzberezhzhya pobudovano bezlich dach i kilka pristanej dlya yaht Biologiya RedaguvatiSkagerrak ye miscem prozhivannya priblizno 2000 morskih vidiv bagato z yakih pristosovani do umov zhittya v jogo vodah Napriklad u norvezkogo uzberezhzhya nerestitsya skagerrakska triska riznovid triski atlantichnoyi yaka ne migruye na veliki vidstani a zdebilshogo meshkaye v norvezkih fiordah Riznomanitnist misc prozhivannya i velikij obsyag planktonu na poverhni stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya morskih meshkanciv Sered meshkanciv protoki ye deyaki bentichni vidi a inshi pelagichni ale isnuyut diferencijovani morski shari vseredini yakih vidi peremishayutsya vertikalno na korotki vidstani Krim togo deyaki vidi ye demersalnimi peremishayuchis mizh poverhneyu i dnom Do bentichnih vidiv vidnosyatsya piskarkovi lihtarna akula kolyucha himera yevropejska Argentina silus i Glyptocephalus cynoglossus Na poverhni morya meshkayut oseledec atlantichnij skumbriya atlantichna shprot yevropejskij Deyaki demersalni vidi Pandalus borealis i Sabinea sarsi Predstavniki fauni Redaguvati Clupea harengus Scomber scombrus Pandalus borealisRifi Redaguvati Holodnovodnij koralovij rif u Norvegiyi Krim pishanih i kam yanistih rifiv u protoci isnuyut veliki holodnovodni koralovi rifi perevazhno z Lophelia Rif Sekken u shvedskomu morskomu nacionalnij parku Kostergavet ce drevnij holodnovodnij koralovij rif Tislerskij rif u norvezkomu morskomu zapovidniku nacionalnogo parku Itre Gvaler ye najvidomishim koralovim rifom Yevropi Rifi z lofeliyi takozh prisutni v Norvezkomu zholobi ta na milkovoddi bagatoh norvezkih fiordiv 8 9 Skagerrak takozh maye ryad ridkisnih bulkayuchih rifiv dan boblerev yaki utvorilisya navkolo holodnih prosochuvan gazu zazvichaj metanu Ci miscya znahodyatsya perevazhno v danskih vodah Skagerraka na zahid vid Girtsgalsu Prirodoohoronni teritoriyi Redaguvati Nacionalnij park Itre Gvaler Norvegiya Norvegiya Nacionalnij park Itre Gvaler Shveciya Nacionalnij park Kostergavet Bratten rajon morya plosheyu 120 878 gektariv za mezhami nacionalnogo parku Kostergavet pid zahistom rifi na glibinah 200 500 metriv Fiord Gullmarn persha u Shveciyi morska zapovidna zona z 1983 roku Daniya Kosa Grenen i rajon morya plosheyu 270 295 gektariv Galereya Redaguvati Primitki Redaguvati Wiley Online Library Configuration history and impact of the Norwegian Channel Ice Stream angl The North Sea and Skagerrak Environment no Nudansk Ordbog 15 Auflage Kopenhagen Politikens Forlag 1993 Stichwort Skagerrak Den Store Danske Encyklopaedi CD ROM Kopenhagen Gyldendal 2004 Stichwort Skagerrak Encyclopedia Britannica Skagerrak strait Scandinavia angl Za danimi Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi 300 km za danimi suchasnih rosijskih enciklopedij 225 km Limits of Oceans and Seas 3rd edition International Hydrographic Organization 1953 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2011 Procitovano 6 lyutogo 2010 Carina Eliasson 19 veresnya 2012 Sweden s only coral reef at risk of dying University of Gothenburg Arhiv originalu za 16 chervnya 2019 Procitovano 16 sichnya 2016 Saving Sweden s Last Ancient Deepwater Reef Reef to Rainforest Media 27 zhovtnya 2012 Procitovano 16 sichnya 2016 Posilannya RedaguvatiSkagerrak Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu SkagerrakGeograficheskaya enciklopediya Skagerrak ros Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan K Golov red URE AN URSR 1966 1968 Skagerrak BSE ros 1 Ce nezavershena stattya z geografiyi Daniyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z geografiyi Norvegiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Skagerrak amp oldid 37733179