www.wikidata.uk-ua.nina.az

Квени Кве ни квен kvääni норв kvener швед kväner фін kveeni півн саам kveanat народ що проживає на півночі Норвегії Рідн

Квени

Кве́ни (квен. kvääni, норв. kvener, швед. kväner, фін. kveeni, півн.-саам. kveanat) — народ, що проживає на півночі Норвегії. Рідна мова — квенска; квенами використовуються також фінська, норвезька та саамські мови.

Квени
прапор квенського народу
Кількість 10 000—60 000
Ареал (Трумс, Фіннмарк)
Раса європеоїди
Близькі до: Фінни, турнедальці (торнедальці, турнедальскі фінни)
Мова Квенська / фінська, норвезька, саамські.

Загальні відомості Редагувати

Квени мешкають у північних норвезьких провінціях (фюльке) Фіннмарк та Трумс, в районах Порсангер-фьорду, Варангер-фьорду і Альта-фьорду.

У 2005 році квенська мова, відповідно до Європейської хартії регіональних мов, визнана мовою національної меншини. По суті являє собою діалект фінської мови; чисеність носіїв квенскої мови за різними оцінками становить від 2 до 8 тисяч осіб.

На теперішній час всі квени знають також і норвезьку мову.

Історія Редагувати

Доїння північного оленя, кінець XIX століття. Сьор-Варангер, Північна Норвегія. Чоловік-квен і жінка — інарі-саамі

Перші фінські поселенці осіли на півночі Норвегії ще у XVI столітті. У XVII столітті 1,5 тисячі фінів потрапили в Норвегію для розробки лісових масивів у долині річки Гломма. Поступово вони змішалися з місцевим населенням. Наступна, численніша хвиля фінських емігрантів з'явилася у Фіннмарку і Трумсі у XVIII—XIX століттях. Тут вони змішалися з норвежцями і саамами, давши початок норвезьким квенам.

Мова квенів мало відрізняється від фінської. Більшість з них зайнято у сільському господарстві і рибальстві. Значний міський прошарок квени становлять тільки в місті Вадсьо (фюльке Фіннмарк). В даний час число квенів постійно скорочується через сильну асиміляцію норвежцями.

Походження терміну Редагувати

Походження терміну «квен» достовірно не встановлено. Перші згадки відносяться до IX—XIII століть та містяться у староанглійських та ісландських джерелах:

  • Оттар, норвезький мандрівник, чия розповідь була записана за наказом короля Вессекса Альфреда Великого;
  • Сага про оркнейців, де є розповідь про подорож Нора[no] з Квенланда до Тронгейму;
  • Сага про Егілє, де є розповідь про подорож Торольва з Намдалена до Квенланду;
  • у літописі згадується розорення квенами у 1271 році Холугаланда.

Більшість згадок про квенів так чи інакше пов'язане з певним місцем в Норвегії.

Основних теорій походження терміна три. Найбільш широко приймається теорія, вперше запропонована Юко Вахтолою[fi], який пов'язує слово з давньоскандинавським «hvein» — «земля боліт».

За іншою теорією, з давньоскандинавської мови слово «kven» може бути перекладено як «жінка». Прагерманські *kwinōn, *kunōn; *kwēni-z, *kwēnō, які означають «жінка», перетворилися в kona; kvǟn, kvān, kvɔn; kvendi; kvenna, kvinna у давньоскандинаській. В результаті, Квенланд часто перекладається на латину як Terra Feminarum («земля жінок») і згадується в джерелах з 1075 року. При цьому джерела, що описують Terra Feminarum, добре знайомі з географією Норвегії, згадують Тронгейм та Холугаланд. Ще одна згадка північної «землі жінок» міститься у ісландському рукопису XIV століття у вигляді kuenna land «на північ від Індії».


Третя версія зводить слово до саамських мов, де є слово що подібно звучить — kainuu. У північносаамській слово Gáidnu означає мотузку з коренів для човна або рибальської сітки, Gáidnulaŝ означає незграбну людину, Geaidnu — шлях або дорога. У ранніх саамських словниках Kainolats/Kainahaljo означало норвежця або шведа, а Kainahalja — норвежку або шведку, або селянина. Поблизу від Торніо також є поселення, яке іноді іменується Cainho.

Цікаві факти Редагувати

Національна мова квенів, що включає в себе чимало слів із фінської, шведської та норвезької мов, була використана британським вченим і письменником Джоном Роналдом Руелом Толкіном для створення у 1915 році вигаданої «ельфійської» мови квенья.

Див. також Редагувати

  • Каянська земля[be] (Kvenland)

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 23 Жовтня 2017. Процитовано 11 Березня 2018. 
  2. . Архів оригіналу за 3 Лютого 2013. Процитовано 11 Березня 2018. 
  3. Vahtola, J. (1994), Kvenerne — vem var de ursprungligen? In: Torekoven Strøm (eed.), Report from the seminar «Kvenene — en glemt minoritet?» 14.11.94 at the University of Tromsø/Tromsø Museum.
  4. Vahtola, J. (2001), Folk och folkgrupper inom det nordliga rummet över tid. In: Tedebrand, L.-G. & Edlund, L.-E. (ed.), Tre kulturer i möte. Kulturens frontlinjer. Papers from the research program Kulturgräns norr, 27. Published by Johan Nordlander-sällskapet, 23. Umeå.
  5. . Архів оригіналу за 12 Березня 2018. Процитовано 28 Березня 2022. 
  6. . Архів оригіналу за 12 Березня 2018. Процитовано 28 Березня 2022. 
  7. Manuscript «AM 764 4to». [ 2006-09-28 у Wayback Machine.] Див. також повний текст ісландською[недоступне посилання з квітня 2019]
  8. Álgu-database
  9. Lexicon lapponicum, Erik Lindahl, Johann Öhrling, Typis Joh. Georg. Lange, 1780"
  10. DuBois, Tom; Mellor, Scott (2002). Nordic roots of Tolkien's middle earth, The. Scandinavian Review (New York, NY: The American-Scandinavian Foundation) (Summer). ISSN 0098-857X. 

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Література Редагувати


Це незавершена стаття з етнології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kve ni kven kvaani norv kvener shved kvaner fin kveeni pivn saam kveanat narod sho prozhivaye na pivnochi Norvegiyi Ridna mova kvenska kvenami vikoristovuyutsya takozh finska norvezka ta saamski movi Kveniprapor kvenskogo naroduKilkist 10 000 1 60 000Areal Trums Finnmark Rasa yevropeoyidiBlizki do Finni turnedalci tornedalci turnedalski finni Mova Kvenska 2 finska norvezka saamski Zmist 1 Zagalni vidomosti 2 Istoriya 3 Pohodzhennya terminu 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 Primitki 7 Posilannya 8 Dzherela 9 LiteraturaZagalni vidomosti RedaguvatiKveni meshkayut u pivnichnih norvezkih provinciyah fyulke Finnmark ta Trums v rajonah Porsanger fordu Varanger fordu i Alta fordu U 2005 roci kvenska mova vidpovidno do Yevropejskoyi hartiyi regionalnih mov viznana movoyu nacionalnoyi menshini Po suti yavlyaye soboyu dialekt finskoyi movi chisenist nosiyiv kvenskoyi movi za riznimi ocinkami stanovit vid 2 do 8 tisyach osib Na teperishnij chas vsi kveni znayut takozh i norvezku movu Istoriya Redaguvati nbsp Doyinnya pivnichnogo olenya kinec XIX stolittya Sor Varanger Pivnichna Norvegiya Cholovik kven i zhinka inari saamiPershi finski poselenci osili na pivnochi Norvegiyi she u XVI stolitti U XVII stolitti 1 5 tisyachi finiv potrapili v Norvegiyu dlya rozrobki lisovih masiviv u dolini richki Glomma Postupovo voni zmishalisya z miscevim naselennyam Nastupna chislennisha hvilya finskih emigrantiv z yavilasya u Finnmarku i Trumsi u XVIII XIX stolittyah Tut voni zmishalisya z norvezhcyami i saamami davshi pochatok norvezkim kvenam Mova kveniv malo vidriznyayetsya vid finskoyi Bilshist z nih zajnyato u silskomu gospodarstvi i ribalstvi Znachnij miskij prosharok kveni stanovlyat tilki v misti Vadso fyulke Finnmark V danij chas chislo kveniv postijno skorochuyetsya cherez silnu asimilyaciyu norvezhcyami Pohodzhennya terminu RedaguvatiPohodzhennya terminu kven dostovirno ne vstanovleno Pershi zgadki vidnosyatsya do IX XIII stolit ta mistyatsya u staroanglijskih ta islandskih dzherelah Ottar norvezkij mandrivnik chiya rozpovid bula zapisana za nakazom korolya Vesseksa Alfreda Velikogo Saga pro orknejciv de ye rozpovid pro podorozh Nora no z Kvenlanda do Trongejmu Saga pro Egilye de ye rozpovid pro podorozh Torolva z Namdalena do Kvenlandu u litopisi zgaduyetsya rozorennya kvenami u 1271 roci Holugalanda Bilshist zgadok pro kveniv tak chi inakshe pov yazane z pevnim miscem v Norvegiyi Osnovnih teorij pohodzhennya termina tri Najbilsh shiroko prijmayetsya teoriya vpershe zaproponovana Yuko Vahtoloyu fi 3 4 yakij pov yazuye slovo z davnoskandinavskim hvein zemlya bolit 5 Za inshoyu teoriyeyu z davnoskandinavskoyi movi slovo kven mozhe buti perekladeno yak zhinka Pragermanski kwinōn kunōn kweni z kwenō yaki oznachayut zhinka peretvorilisya v kona kvǟn kvan kvɔn kvendi kvenna kvinna u davnoskandinaskij 6 V rezultati Kvenland chasto perekladayetsya na latinu yak Terra Feminarum zemlya zhinok i zgaduyetsya v dzherelah z 1075 roku Pri comu dzherela sho opisuyut Terra Feminarum dobre znajomi z geografiyeyu Norvegiyi zgaduyut Trongejm ta Holugaland She odna zgadka pivnichnoyi zemli zhinok mistitsya u islandskomu rukopisu XIV stolittya u viglyadi kuenna land na pivnich vid Indiyi 7 Tretya versiya zvodit slovo do saamskih mov de ye slovo sho podibno zvuchit kainuu U pivnichnosaamskij slovo Gaidnu oznachaye motuzku z koreniv dlya chovna abo ribalskoyi sitki Gaidnulaŝ oznachaye nezgrabnu lyudinu Geaidnu shlyah abo doroga 8 U rannih saamskih slovnikah Kainolats Kainahaljo oznachalo norvezhcya abo shveda a Kainahalja norvezhku abo shvedku abo selyanina Poblizu vid Tornio takozh ye poselennya yake inodi imenuyetsya Cainho 9 Cikavi fakti RedaguvatiNacionalna mova kveniv sho vklyuchaye v sebe chimalo sliv iz finskoyi shvedskoyi ta norvezkoyi mov bula vikoristana britanskim vchenim i pismennikom Dzhonom Ronaldom Ruelom Tolkinom dlya stvorennya u 1915 roci vigadanoyi elfijskoyi movi kvenya 10 Div takozh RedaguvatiKayanska zemlya be Kvenland Primitki Redaguvati Kvensk sprak hva er na det Pro movu kvenskih finiv Arhiv originalu za 23 Zhovtnya 2017 Procitovano 11 Bereznya 2018 Ethnologue report for language code fkv Arhiv originalu za 3 Lyutogo 2013 Procitovano 11 Bereznya 2018 Vahtola J 1994 Kvenerne vem var de ursprungligen In Torekoven Strom eed Report from the seminar Kvenene en glemt minoritet 14 11 94 at the University of Tromso Tromso Museum Vahtola J 2001 Folk och folkgrupper inom det nordliga rummet over tid In Tedebrand L G amp Edlund L E ed Tre kulturer i mote Kulturens frontlinjer Papers from the research program Kulturgrans norr 27 Published by Johan Nordlander sallskapet 23 Umea Baza danih z etimologiyi Arhiv originalu za 12 Bereznya 2018 Procitovano 28 Bereznya 2022 Baza danih z etimologiyi Arhiv originalu za 12 Bereznya 2018 Procitovano 28 Bereznya 2022 Manuscript AM 764 4to Arhivovano 2006 09 28 u Wayback Machine Div takozh povnij tekst islandskoyu nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Algu database Lexicon lapponicum Erik Lindahl Johann Ohrling Typis Joh Georg Lange 1780 DuBois Tom Mellor Scott 2002 Nordic roots of Tolkien s middle earth The Scandinavian Review New York NY The American Scandinavian Foundation Summer ISSN 0098 857X Posilannya RedaguvatiLider kvenov Predstaviteli malyh narodov dolzhny govorit na rodnyh yazykah mezhdu soboj a ne perehodit na yazyk bolshinstva Sajt Informacijnogo centru Finugor 31 serpnya 2012 Arhiv originalu za 8 Bereznya 2018 Procitovano 1 bereznya 2013 Kvener norv Kainun institutti Kvensk institutt Arhiv originalu za 7 chervnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2012 Kainun institutti Kvensk institutt Nasjonalt senter for kvensk sprak og kultur PDF angl Kainun institutti Kvensk institutt Arhiv originalu za 25 chervnya 2012 Procitovano 5 chervnya 2012 Dzherela RedaguvatiLiteratura RedaguvatiBruk S I Naselenie mira Etnodemograficheskij spravochnik M 1986 Livanova A N Finny v Norvegii Arhivovano 11 Chervnya 2017 u Wayback Machine Skandinavskie chteniya 2006 2007 Otv red I B Gubanov T A Shrader SPb MAE RAN 2008 Sari Pietikainen Leena Huss Sirkka Laihiala Kankainen Ulla Aikio Puoskari amp Pia Lane Regulating Multilingualism in the North Calotte The Case of Kven Meankieli and Sami Languages Regulyuvannya bagatomovnosti uPivnichnomu Kalotti saamski movi kvenska mova ta mova myankieli Acta Borealia zhurnal 25 iyunya 2010 Vol 27 iss 1 P 1 23 DOI 10 1080 08003831 2010 486923 Simonsen P The history of settlement v knige Norway North of 65 Oslo 1960 nbsp Ce nezavershena stattya z etnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kveni amp oldid 40670472