www.wikidata.uk-ua.nina.az

Стіфтсгорден Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви

Стіфтсгорден

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.

Стіфтсгорден (норв. Stiftsgården) — королівська резиденція в Тронгеймі (Норвегія). Вона розташована у центрі найважливішої магістралі міста Мункеген. Маючи 140 кімнат, що складають 4000 м², це, можливо, найбільша дерев'яна будівля в Північній Європі. Вона використовується королівськими особами та їхніми гостями з 1800 року.

Стіфтсгорден
63°25′54″ пн. ш. 10°23′41″ сх. д. / 63.43169000002777835° пн. ш. 10.39489000002777885° сх. д. / 63.43169000002777835; 10.39489000002777885Координати: 63°25′54″ пн. ш. 10°23′41″ сх. д. / 63.43169000002777835° пн. ш. 10.39489000002777885° сх. д. / 63.43169000002777835; 10.39489000002777885
Країна  Норвегія
Розташування Trondheim municipalityd
Архітектор Christian Lerched
Клієнт Сесілі Крістін Шоллер
Стиль бароко
Стіфтсгорден
Стіфтсгорден (Норвегія)
 Стіфтсгорден у Вікісховищі

Історія Редагувати

Побудовано у 1774 – 1778 роках для Сесілі Крістін Шеллер (1720 – 1786), заможної вдови Сті Тонсберга Шоллера (1700–1769), камергера та купця у Тронгеймі. Через матір вона походила з деяких найвидатніших знатних родин Данії. Від свого батька, головнокомандувача армією центральної Норвегії, вона успадкувала велике майно в центрі міста. Коли вона успадкувала великий стан свого чоловіка, вона розпочала будівництво найбільшого приватного міського будинку в Тронгеймі. У 1777 році їй було присвоєно звання таємного радника. Вона є представником культурного та комерційного зростання, який зазнав Тронгейм наприкінці 18 століття, та сильних жінок міста в той період. Вона часто їздила за кордон і рідко сама користувалася палацом, перш ніж померла в Копенгагені в 1786 році. Палац був побудований на території колишньої резиденції її батька, генерала Йохана Фрідеріха Фреліха (1681–1757).

Під час її відсутності за кордоном у цій будівлі проживав її зять генерал Георг Фредерік фон Крог (1732-1818). Після її смерті його успадкував його син, онук Шеллер і генерал залишалися там проживати, поки його не продали державі в 1800 році за 10000 ригсдалерів. Потім він використовувався губернатором регіону як судовий суд і як королівська резиденція, коли королівська сім'я відвідувала Тронгейм. Будівля мала також кілька інших функцій; в ньому розміщувався Банк Норвегії в період 1816 – 1819 років. У 1906 році палац став виключно королівською резиденцією в Тронгеймі.

Видатні гості мешкали там, коли знаходились у Тронгеймі. Таким чином, це місце було місцем проживання в Тронгеймі для норвезької королівської родини з 1704 року. Першими королівськими особами, які коли-небудь відвідували теперішню будівлю, були кронпринц Фредерік і принці Карл і Фредерік Гессенські, які були гостями генерала фон Крога в 1788 році.

Головний парадний вхід

Історичні події Редагувати

Стіфтсгорден був місцем проведення основних урочистостей під час наступних коронацій:

а також під час наступних благословень:

Стіфтсгорден також був місцем для багатьох інших королівських візитів - серед іншого, візитів норвезького регента і першого короля незалежної Норвегії, кронпринца Кристіана Фредеріка в 1814 році, короля Карла III Юхана в 1835 році, кронпринца Карла в 1856 році і в короля Гаральд V та для 60-річчя королеви Соні у 1997 році та весілля принцеси Марти Луїзи у 2002 році.

Будівництво Редагувати

Архітектора будівлі не ідентифікують з упевненістю, але припускають, що це була місіс двоюрідний брат Шеллер, адмірал Крістіан Лерше (1712–93). Багато ремісників та художників, відповідальних за оздоблення інтер'єру, також невідомі. Палац побудований у стилі бароко, але має елементи рококо та неокласицизму. Він має близько 140 кімнат, що складають 4000 м² (43000 м²) і, мабуть, найбільший дерев'яний палац у Північній Європі. Значна частина саду була відокремлена як громадський парк в 1906 році. Спочатку він був викладений у стилі бароко і містив як оранжерію, так і альтанку.

Зовнішній вигляд здебільшого у первісному вигляді. У 1841 році деякі мансардні вікна були видалені після невеликої пожежі, але ті, що стоять з боку саду, все ще на місці. Прибудова оркестру біля бального залу була побудована до запланованої коронації короля Оскара I у 1847 році. Оригінальні вікна чверті були замінені в 1860 році. Однак деякі оригінальні вікна все ще є на місці в південному крилі з боку саду.

На відміну від екстер’єру, інтер’єр суттєво змінився. Інтер’єр бічних крил було широко перероблено, і всі приміщення в будівлі кілька разів реконструювались. Однак деякі оригінальні особливості все ще присутні. На деяких стелях та навколо ніш стін збереглась ліпнина у стилі рококо. Надставки (панелі над дверима) прикрашені намальованими пейзажами. Деякі оригінальні настінні прикраси збереглися, деякі з шинуазрі. В їдальні можна побачити картини міських пейзажів, зроблені за сучасними англійськими гравюрами на міді. Стеля та надставки в бальній залі були намальовані в 1847 році, ймовірно, за малюнками архітектора Генріха Ернста Ширмера, який працював з інтер'єрами в Королівському палаці в Осло. Пофарбовані підлоги та стелі в інших кімнатах також в основному з 1847 року. Інтер'єр салону королеви був розроблений для коронації в 1906 році архітектором Інгвальдом Алстадом.

Внутрішній дворик і задній парк

Меблі Редагувати

З 18-го століття збереглося дуже мало меблів, за винятком двох печей у стилі рококо 1768 року. Всі меблі були придбані в 19 столітті та пізніше. Більшість із них було придбано для запланованої коронації короля Оскара I та королеви Жозефіни у 1840-х роках та коронації короля Гокона VII та королеви Мод у 1906 році. Багато предметів меблів бідермаєра було виготовлено в Тронгеймі в 1840-х роках. Меблі в стилі гепплеуайта в китайському кабінеті були придбані в Парижі для коронації в 1906 році. Кабінет Короля забезпечений набором меблів у стилі Чіппендейл, розроблених архітектором Акселем Гулдалем та виготовлених виробником кабінету А. Квенильдом з тієї ж нагоди. Меблі салону королеви створив у стилі Людовика XVI Едвард Рьомен у Тронгеймі.

Примітки Редагувати

  1. Stiftsgården (Kunstindustrimuseum)
  2. . Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 27 травня 2021. 

Джерела Редагувати

  • Андерсен, Ейштейн М. (2006) Stiftsgården - Det kongelige palé i Trondheim (Andrimne Forlag, Осло)ISBN 82-92546-10-3 .
  • Рогнерод, Даг-Івар (1997) På historisk grunn - En kulturhistorisk reise til statlige eiendommer (Orfeus Forlag, Oslo)ISBN 82-467-0011-1 .

Посилання Редагувати

  • Stiftsgården (вебсайт Королівського дому Норвегії)
  • Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стіфтсгорден
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami Stiftsgorden norv Stiftsgarden korolivska rezidenciya v Trongejmi Norvegiya Vona roztashovana u centri najvazhlivishoyi magistrali mista Munkegen Mayuchi 140 kimnat sho skladayut 4000 m ce mozhlivo najbilsha derev yana budivlya v Pivnichnij Yevropi Vona vikoristovuyetsya korolivskimi osobami ta yihnimi gostyami z 1800 roku 1 Stiftsgorden63 25 54 pn sh 10 23 41 sh d 63 43169000002777835 pn sh 10 39489000002777885 sh d 63 43169000002777835 10 39489000002777885 Koordinati 63 25 54 pn sh 10 23 41 sh d 63 43169000002777835 pn sh 10 39489000002777885 sh d 63 43169000002777835 10 39489000002777885Krayina NorvegiyaRoztashuvannya Trondheim municipalitydArhitektor Christian LerchedKliyent Sesili Kristin ShollerStil barokoStiftsgordenStiftsgorden Norvegiya Stiftsgorden u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Istorichni podiyi 3 Budivnictvo 4 Mebli 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaIstoriya RedaguvatiPobudovano u 1774 1778 rokah dlya Sesili Kristin Sheller 1720 1786 zamozhnoyi vdovi Sti Tonsberga Shollera 1700 1769 kamergera ta kupcya u Trongejmi Cherez matir vona pohodila z deyakih najvidatnishih znatnih rodin Daniyi Vid svogo batka golovnokomanduvacha armiyeyu centralnoyi Norvegiyi vona uspadkuvala velike majno v centri mista Koli vona uspadkuvala velikij stan svogo cholovika vona rozpochala budivnictvo najbilshogo privatnogo miskogo budinku v Trongejmi U 1777 roci yij bulo prisvoyeno zvannya tayemnogo radnika Vona ye predstavnikom kulturnogo ta komercijnogo zrostannya yakij zaznav Trongejm naprikinci 18 stolittya ta silnih zhinok mista v toj period Vona chasto yizdila za kordon i ridko sama koristuvalasya palacom persh nizh pomerla v Kopengageni v 1786 roci Palac buv pobudovanij na teritoriyi kolishnoyi rezidenciyi yiyi batka generala Johana Frideriha Freliha 1681 1757 Pid chas yiyi vidsutnosti za kordonom u cij budivli prozhivav yiyi zyat general Georg Frederik fon Krog 1732 1818 Pislya yiyi smerti jogo uspadkuvav jogo sin onuk Sheller i general zalishalisya tam prozhivati poki jogo ne prodali derzhavi v 1800 roci za 10000 rigsdaleriv Potim vin vikoristovuvavsya gubernatorom regionu yak sudovij sud i yak korolivska rezidenciya koli korolivska sim ya vidviduvala Trongejm Budivlya mala takozh kilka inshih funkcij v nomu rozmishuvavsya Bank Norvegiyi v period 1816 1819 rokiv U 1906 roci palac stav viklyuchno korolivskoyu rezidenciyeyu v Trongejmi Vidatni gosti meshkali tam koli znahodilis u Trongejmi Takim chinom ce misce bulo miscem prozhivannya v Trongejmi dlya norvezkoyi korolivskoyi rodini z 1704 roku Pershimi korolivskimi osobami yaki koli nebud vidviduvali teperishnyu budivlyu buli kronprinc Frederik i princi Karl i Frederik Gessenski yaki buli gostyami generala fon Kroga v 1788 roci nbsp Golovnij paradnij vhidIstorichni podiyi RedaguvatiStiftsgorden buv miscem provedennya osnovnih urochistostej pid chas nastupnih koronacij Korol Karl III Yuhan 1818 rik Korol Karl IV i koroleva Luyiza 1860 rik Korol Oskar II i koroleva Sofi 1873 rik Korol Gokon VII i koroleva Mod 1906 rika takozh pid chas nastupnih blagosloven Korol Olaf V 1958 rik Korol Garald V i koroleva Sonya 1991 rikStiftsgorden takozh buv miscem dlya bagatoh inshih korolivskih vizitiv sered inshogo vizitiv norvezkogo regenta i pershogo korolya nezalezhnoyi Norvegiyi kronprinca Kristiana Frederika v 1814 roci korolya Karla III Yuhana v 1835 roci kronprinca Karla v 1856 roci i v korolya Garald V ta dlya 60 richchya korolevi Soni u 1997 roci ta vesillya princesi Marti Luyizi u 2002 roci 2 Budivnictvo RedaguvatiArhitektora budivli ne identifikuyut z upevnenistyu ale pripuskayut sho ce bula misis dvoyuridnij brat Sheller admiral Kristian Lershe 1712 93 Bagato remisnikiv ta hudozhnikiv vidpovidalnih za ozdoblennya inter yeru takozh nevidomi Palac pobudovanij u stili baroko ale maye elementi rokoko ta neoklasicizmu Vin maye blizko 140 kimnat sho skladayut 4000 m 43000 m i mabut najbilshij derev yanij palac u Pivnichnij Yevropi Znachna chastina sadu bula vidokremlena yak gromadskij park v 1906 roci Spochatku vin buv vikladenij u stili baroko i mistiv yak oranzheriyu tak i altanku Zovnishnij viglyad zdebilshogo u pervisnomu viglyadi U 1841 roci deyaki mansardni vikna buli vidaleni pislya nevelikoyi pozhezhi ale ti sho stoyat z boku sadu vse she na misci Pribudova orkestru bilya balnogo zalu bula pobudovana do zaplanovanoyi koronaciyi korolya Oskara I u 1847 roci Originalni vikna chverti buli zamineni v 1860 roci Odnak deyaki originalni vikna vse she ye na misci v pivdennomu krili z boku sadu Na vidminu vid ekster yeru inter yer suttyevo zminivsya Inter yer bichnih kril bulo shiroko pererobleno i vsi primishennya v budivli kilka raziv rekonstruyuvalis Odnak deyaki originalni osoblivosti vse she prisutni Na deyakih stelyah ta navkolo nish stin zbereglas lipnina u stili rokoko Nadstavki paneli nad dverima prikrasheni namalovanimi pejzazhami Deyaki originalni nastinni prikrasi zbereglisya deyaki z shinuazri V yidalni mozhna pobachiti kartini miskih pejzazhiv zrobleni za suchasnimi anglijskimi gravyurami na midi Stelya ta nadstavki v balnij zali buli namalovani v 1847 roci jmovirno za malyunkami arhitektora Genriha Ernsta Shirmera yakij pracyuvav z inter yerami v Korolivskomu palaci v Oslo Pofarbovani pidlogi ta steli v inshih kimnatah takozh v osnovnomu z 1847 roku Inter yer salonu korolevi buv rozroblenij dlya koronaciyi v 1906 roci arhitektorom Ingvaldom Alstadom nbsp Vnutrishnij dvorik i zadnij parkMebli RedaguvatiZ 18 go stolittya zbereglosya duzhe malo mebliv za vinyatkom dvoh pechej u stili rokoko 1768 roku Vsi mebli buli pridbani v 19 stolitti ta piznishe Bilshist iz nih bulo pridbano dlya zaplanovanoyi koronaciyi korolya Oskara I ta korolevi Zhozefini u 1840 h rokah ta koronaciyi korolya Gokona VII ta korolevi Mod u 1906 roci Bagato predmetiv mebliv bidermayera bulo vigotovleno v Trongejmi v 1840 h rokah Mebli v stili geppleuajta v kitajskomu kabineti buli pridbani v Parizhi dlya koronaciyi v 1906 roci Kabinet Korolya zabezpechenij naborom mebliv u stili Chippendejl rozroblenih arhitektorom Akselem Guldalem ta vigotovlenih virobnikom kabinetu A Kvenildom z tiyeyi zh nagodi Mebli salonu korolevi stvoriv u stili Lyudovika XVI Edvard Romen u Trongejmi Primitki Redaguvati Stiftsgarden Kunstindustrimuseum Stiftsgarden The Royal Residence Innovation Norway Arhiv originalu za 8 bereznya 2012 Procitovano 27 travnya 2021 Dzherela RedaguvatiAndersen Ejshtejn M 2006 Stiftsgarden Det kongelige pale i Trondheim Andrimne Forlag Oslo ISBN 82 92546 10 3 Rognerod Dag Ivar 1997 Pa historisk grunn En kulturhistorisk reise til statlige eiendommer Orfeus Forlag Oslo ISBN 82 467 0011 1 Posilannya RedaguvatiStiftsgarden vebsajt Korolivskogo domu Norvegiyi nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Stiftsgorden Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Stiftsgorden amp oldid 39485803