Генна́дій Йо́сипович Удове́нко (22 червня 1931, Кривий Ріг, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР — 12 лютого 2013, Київ, Україна) — український дипломат і політик, народний депутат України 3-го і 4-го скликань. Був міністром закордонних справ України, головою Народного руху України (з 1999 до 2003 р.), 52-м президентом Генеральної Асамблеї ООН, членом Ради президентів Генеральної Асамблеї ООН.
| Удовенко Геннадій Йосипович | |
|---|---|
| | |
| 2-й Міністр закордонних справ України | |
| 16 вересня 1994 — 17 квітня 1998 (в. о. 25 серпня 1994 — 16 вересня 1994) | |
| Президент | Леонід Кучма |
| Попередник | Анатолій Зленко |
| Наступник | Борис Тарасюк |
| Заступник Міністра закордонних справ України | |
| 24 серпня 1991 — 17 березня 1992 (Заступник Міністра ЗС УРСР 22 лютого 1991 — 24 серпня 1991) | |
| Президент | Леонід Кравчук |
| Народився | 22 червня 1931 Кривий Ріг, Українська Соціалістична Радянська Республіка, СРСР |
| Помер | 12 лютого 2013 (81 рік) Київ, Україна |
| Похований | |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Громадянство | СРСР→ Україна |
| Національність | українець |
| Alma mater | Інститут міжнародних відносин Київського університету |
| Політична партія | НРУ |
| У шлюбі з | Діна Григорівна Бутенко |
| Діти | дочка Олена (1954) |
| Нагороди | |
| Підпис | |
| Медіафайли у Вікісховищі | |
Дитинство. Юність. Родина Редагувати
Народився 22 червня 1931 (Кривий Ріг); українець; батько Йосип Петрович (1900—1978) — гірничий інженер; мати Марія Максимівна (1888—1973) — домогосподарка; дружина Діна Григорівна Бутенко — колишня завідувачка парникового комбінату ВДНГ УРСР; донька Олена (1954) — науковий працівник Києво-Печерського заповідника.
Освіта Редагувати
Київський університет ім. Т.Шевченка, факультет міжнародних відносин (1954), історик-міжнародник; аспірантура Українського НДІ економіки і організації сільського господарства (1958—1959).
Робота в галузі сільського господарства (1952—1959) Редагувати
1952—1955 — секретар Міністра, секретар колегії, Міністерство промисловості будівельних матеріалів УРСР.
1955—1958 — голова («тридцятитисячник»), колгосп ім. Дзержинського, с. Домантівка Сквирського району Київської області.
1958—1959 — аспірант, Український НДІ економіки і організації сільського господарства, м. Київ.
Робота в структурі МЗС УРСР (1959—1991) Редагувати
1959—1965 — 1-й секретар, радник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР.
1965—1971 — працівник секретаріату, Відділення ООН у Женеві.
1971—1977 — член колеґії, начальник відділу кадрів, начальник відділу міжнародних економічних організацій, МЗС УРСР.
1977—1980 — директор Управління (Д-2), Секретаріат ООН, м. Нью-Йорк.
1980—1985 — заступник Міністра, МЗС України.
З січня 1985 — Надзвичайний і Повноважний Посол.
Лютий 1985—1992 — Постійний представник України при ООН, м. Нью-Йорк.
Робота в структурі МЗС незалежної України (1991—1998) Редагувати
1991—1992 — заступник Міністра закордонних справ України — Постійний Представник України при ООН, м. Нью-Йорк.
Вересень 1992 — серпень 1994 — Надзвичайний і Повноважний Посол України в Польщі.
25 серпня 1994 — 17 квітня 1998 — Міністр закордонних справ України. Президент 52-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН (вересень 1997 — вересень 1998). Представляв Україну на численних сесіях і конференціях ООН та інших міжнародних організацій. Головував на засіданнях Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки, Економічної і соціальної ради ООН. Обирався Головою економічного і спеціального політичного комітетів Генеральної Асамблеї ООН.
Був членом Ради національної безпеки при Президентові України, член Ради національної безпеки і оборони України (серпень 1996-квітень 1998).
Володів англійською, французькою, польською мовами.
Дипломатичний ранг — Надзвичайний і Повноважний Посол.
Почесний доктор Бриджпортського університету (1997, США), Українського вільного університету в Мюнхені (1997).
Політична діяльність Редагувати
Березень — травень1999 — в.о. голови НРУ, Травень 1999-травень 2003 — голова НРУ.
Народний депутат України 3-го скликання березень 1998-квітень 2002 від НРУ, № 3 в списку. На час виборів: Міністр закордонних справ України. Член фракції НРУ (травень 1998-лютий 1999), керівник фракції НРУ (першої) (з березня 1999; з квітня 2000 — фракція НРУ); голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 1998).
Народний депутат України 4-го скликання квітень 2002 — квітень 2006 Блоку В.Ющенка «Наша Україна», № 3 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (травень 2002 — вересень 2005, уповноважений представник фракції з червня 2002), уповноважений представник фракції НРУ (з вересня 2005), голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з червня 2002).
Народний депутат України 5-го скликання квітень 2006 — листопад 2007 від Блоку «Наша Україна», № 31 в списку, член НРУ. Член фракції «Наша Україна» (з травня 2006), голова підкомітету з питань прав людини Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин (з липня 2006).
Кандидат у Президенти України на виборах 1999 року. В 1-му турі 319 778 голосів (1.22 %), 7-е місце серед 13 претендентів.
Помер 12 лютого 2013 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 52а).
Сім'я Редагувати
- дружина — Удовенко (Бутенко) Діна Григорівна, донька міністра сільського господарства УРСР Григорія Бутенка
- донька — Барановська (Удовенко) Олена Геннадіївна (1954)
- зять — Барановський Олег Миколайович (1956), український дипломат
- онук — Барановський Олексій Олегович
Нагороди Редагувати
- Орден князя Ярослава Мудрого III ст. (2007), IV ст. (2005), V ст. (1998)
- Орден «За заслуги» II ст. (22 червня 2011)
- Почесна відзнака Президента України (1995)
Пам'ять Редагувати
Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Тоня Туманова (12 лютого 2013). Помер екс-міністр МЗС Геннадій Удовенко. www.unn.com.ua. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2013.
- РБК Україна
- Кучма і Ющенко прийшли на похорон Геннадія Удовенка
- Указ Президента України від 15 грудня 2007 року № 1226/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 27 грудня 2005 року № 1850/2005 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 17 квітня 1998 року № 310/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
- . Архів оригіналу за 27 січня 2014. Процитовано 22 червня 2011.
- Указ Президента України від 18 жовтня 1995 року № 979/95 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
Джерела та література Редагувати
- С. В. Віднянський. Удовенко Геннадій Йосипович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 209. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
Література Редагувати
- Д. В. Табачник. Удовенко Геннадій Йосипович // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
Посилання Редагувати
- Удовенко Геннадій Йосипович // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.262-264
- Удовенко Г. Й. // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
| Попередник Зленко Анатолій Максимович | 2-й Міністр закордонних справ України (в.о. 25 серпня 1994 — 16 вересня 1994) 16 вересня 1994 — 17 квітня 1998 | Наступник Тарасюк Борис Іванович |
| Попередник Чорновіл В'ячеслав Максимович | 3-й голова Народного Руху України 14 травня 1999 — 3 травня 2003 | Наступник Тарасюк Борис Іванович |