Право крові чи принцип набуття громадянства за походженням (лат. jus sanguinis, юс сангвініс) — принцип набуття особою при народженні громадянства тієї держави, громадянами якої є її батьки, незалежно від місця її народження. Застосовується здебільшого в законодавстві тих держав, які зацікавлені в скороченні еміграції.
У ряді країн право крові ґрунтується на зверхності в сім'ї чоловіка і дитина набуває при народженні громадянство батька, в інших державах — на визнанні рівноправності чоловіка і жінки. Як правило, принцип права крові застосовується в поєднанні з принципом права ґрунту.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- О. В. Буткевич. Право крові // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
Посилання
- Право крові // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.