www.wikidata.uk-ua.nina.az

Міжпарламентський союз англ Inter Parliamentary Union IPU міжнародна організація створена в 1889 році Фредеріком Пассі Ф

Міжпарламентський союз

Міжпарламентський союз (англ. Inter-Parliamentary Union, IPU) - міжнародна організація, створена в 1889 році Фредеріком Пассі (Франція) та Рандалом Крімером (Велика Британія). Це був перший постійний форум для політичних багатосторонніх переговорів. Спочатку організація складалася з окремих парламентарів, але з тих пір перетворилася на міжнародну організацію парламентів суверенних держав. Національні парламенти 163 країн є членами союзу разом з 10 регіональними парламентськими асамблеями, які є асоційованими членами. Союз має постійних спостерігачів в Генеральній Асамблеї ООН та загальний консультативний статус в Економічній і соціальній раді.Міжпарламентський союз був створений у Франції.

Міжпарламентський союз
фр. L'Union Interparlementaire
Заснована 1889
Штаб-квартира Женева
Вебсайт http://www.ipu.org/

Історія Редагувати

Вісім провідних діячів з Міжпарламентського союзу отримали Нобелівську премію миру:

Початковою метою організації був арбітраж конфліктів. Союз зіграв важливу роль у створенні Постійної палати третейського суду в Гаазі. З часом, його основною місією стало сприяння демократії і міжпарламентського діалогу. Союз працював на створення установ на міжурядовому рівні, в тому числі Організації Об'єднаних Націй, організації, з якою він співпрацює в якій він має статус постійного спостерігача.

Численні органи висловили зацікавленість в можливості перетворення Міжпарламентського Союзу в Парламентську Асамблею ООН, серед них Комітет з демократії ООН, німецькийБундестаг та Соціалістичний інтернаціонал. Ліберальний інтернаціонал також притримується такої думки.

Штаб-квартира союзу була перенесена кілька разів з моменту її створення:

Члени і організації Редагувати

Члени Редагувати

  • Міжнародні парламентські асамблеї можуть бути допущені Радою керуючих як асоційовані члени.
  • Кожен парламент, утворений відповідно до законів суверенної держави, населення якого він представляє, і на території якого він функціонує може запросити членство в Міжпарламентському союзі. Рішення про прийняття до союзу повинне бути прийняте Радою керуючих.

Члени союзу зобов'язані передавати резолюції союзу в їхні парламенти, представляти їх своєму уряду, стимулювати їх реалізацію та інформувати секретаріат союзу часто та повно, наскільки це можливо, зокрема, у своїх щорічних доповідях, про зроблені кроки та отримані результати.

Асоційовані члени Редагувати

Учасниками парламентської асамблеї крім національних парламентів є:

Органи Редагувати

Headquarters of the IPU in Geneva (2010)

Органами Міжпарламентського союзу є:

  • Асамблея - збирається двічі на рік. Асамблея складається з парламентаріїв, призначених як делегати від членів Союзу. Асамблея допомагає у своїй роботі комітетам, число яких і коло ведення визначаються Радою керуючихю Комітети, як правило, готують доповіді і проекти резолюцій для Асамблеї.
  • Рада керуючих - зазвичай проводить дві сесії на рік. Рада керуючих складається з трьох представників від кожного члена союзу. Термін повноважень члена Ради керуючих триває від однієї асамблеї до наступної і всі члени Ради керуючих повинні бути членів асамблеї. Рада керуючих обирає Голову Міжпарламентського союзу на три роки. Вона обирає членів Виконавчого комітету та призначає Генерального секретаря Союзу.
  • Виконавчий комітет - складається з Президента Міжпарламентського союзу, п'ятнадцяти членів, які належать до різних парламентів (обираються Радою керуючих; не менше дванадцяти обирається з числа членів Ради керуючих) та Президента координаційного комітету асоціації жінок-парламентарів. Тільки парламентарі з держав, де жінки мають як право голосу і право на участь у виборах, можуть потрапити до Виконавчого комітету. Виконавчий комітет є адміністративним органом Міжпарламентського союзу.
  • Секретаріат - включає сукупність співробітників організації під керівництвом Генерального секретаря Союзу.

Асоціація генеральних секретарів парламентів є консультативним органом Міжпарламентського союзу.

Обрані на посади Редагувати

  • Президентом Міжпарламентського Союзу є Абдельвахад Раді (Марокко), обраний на цей пост на три роки 19 жовтня 2011 на 189ій сесії Ради керуючих Міжпарламентського союзу в Женеві.
  • Генеральний секретар Союзу - Мартін Чунгонг (Камерун).
  • Президентом комітету з демократії та прав людини є О. K'єї-Менса-Бонсу (Гана).

Конференції Редагувати

Асамблея Міжпарламентського союзу (раніше відома як Міжпарламентська конференція) є основним органом, який виражає погляди Міжпарламентського союзу з політичних питань.

№ Країна Місто Рік
1 Париж  Франція 1889
2 Лондон  Велика Британія 1890
3 Рим  Італія 1891
4 Берн  Швейцарія 1892
5 Гаага  Нідерланди 1894
6 Брюссель  Бельгія 1895
7 Будапешт  Австро-Угорщина 1896
8 Брюссель  Бельгія 1897
9 Христианія Сполучене королівство
Швеції та Норвегії 		1899
10 Париж  Франція 1900
11 Відень  Австро-Угорщина 1903
12 Сент-Луїс  США 1904
13 Брюссель  Бельгія 1905
14 Лондон  Велика Британія 1906
15 Берлін  Німеччина 1908
16 Брюссель  Бельгія 1910
17 Женева  Швейцарія 1912
18 Гаага  Нідерланди 1913
19 Стокгольм  Швеція 1921
20 Відень  Австрія 1922
21 Копенгаген Данія 1923
22 Берн  Швейцарія 1924
23 Вашингтон
Оттава 		 США
Канада 		1925
24 Париж  Франція 1927
25 Берлін  Німеччина 1928
26 Лондон  Велика Британія 1930
27 Бухарест  Румунія 1931
28 Женева  Швейцарія 1932
29 Мадрид  Іспанія 1933
30 Стамбул  Туреччина 1934
31 Брюссель  Бельгія 1935
32 Будапешт  Угорщина 1936
33 Париж  Франція 1937
34 Гаага  Нідерланди 1938
35 Осло Норвегія 1939
36 Каїр  Єгипет 1947
37 Рим  Італія 1948
38 Стокгольм  Швеція 1949
39 Дублін Ірландія
Перенаправлення
  • {{IRL}}
 1950
40 Стамбул  Туреччина 1951
41 Берн  Швейцарія 1952
42 Вашингтон  США 1953
43 Відень  Австрія 1954
44 Гельсінкі  Фінляндія 1955
45 Бангкок  Таїланд 1956
46 Лондон  Велика Британія 1957
47 Ріо-де-Жанейро  Бразилія 1958
48 Варшава  Польща 1959
49 Токіо Японія 1960
50 Брюссель  Бельгія 1961
51 Бразиліа  Бразилія 1962
52 Белград  Югославія 1963
53 Копенгаген Данія 1964
54 Оттава  Канада 1965
55 Тегеран  Іран 1966
56 Ліма Перу 1968
57 Нью-Делі  Індія 1969
58 Гаага  Нідерланди 1970
59 Париж  Франція 1971
60 Рим  Італія 1972
61 Токіо Японія 1974
62 Лондон  Велика Британія 1975
63 Мадрид  Іспанія 1976
64 Софія  Болгарія 1977
65 Бонн  ФРН 1978
66 Каракас  Венесуела 1979
67 Берлін  НДР 1980
68 Гавана  Куба 1981
69 Рим  Італія 1982
70 Сеул  Південна Корея 1983
71 Женева  Швейцарія 1984
72 Женева  Швейцарія 1984
73 Ломе  Того 1985
74 Оттава  Канада 1985
75 Мехіко  Мексика 1986
76 Буенос-Айрес  Аргентина 1986
77 Манагуа  Нікарагуа 1987
78 Бангкок  Таїланд 1987
79 Гватемала  Гватемала 1988
80 Софія  Болгарія 1988
81 Будапешт  Угорщина 1989
82 Лондон  Велика Британія 1989
83 Нікосія  Кіпр 1990
84 Пунта-дель-Есте  Уругвай 1990
85 Пхеньян  Північна Корея 1991
86 Сантьяго  Чилі 1991
87 Яунде  Камерун 1992
88 Стокгольм  Швеція 1992
89 Нью-Делі  Індія 1993
90 Канберра  Австралія 1993
91 Париж  Франція 1994
92 Копенгаген Данія 1994
93 Мадрид  Іспанія 1995
94 Бухарест  Румунія 1995
95 Стамбул  Туреччина 1996
96 Пекін  КНР 1996
97 Сеул  Південна Корея 1997
98 Каїр  Єгипет 1997
99 Віндгук  Намібія 1998
100 Москва  Росія 1998
101 Брюссель  Бельгія 1999
102 Берлін  Німеччина 1999
103 Амман  Йорданія 2000
104 Джакарта  Індонезія 2000
105 Гавана  Куба 2001
106 Уагадугу  Буркіна-Фасо 2001
107 Марракеш  Марокко 2002
108 Сантьяго  Чилі 2003
109 Женева  Швейцарія 2003
110 Мехіко  Мексика 2004
111 Женева  Швейцарія 2004
112 Маніла  Філіппіни 2005
113 Женева  Швейцарія 2005
114 Найробі  Кенія 2006
115 Женева  Швейцарія 2006
116 Нуса-Дуа, Балі  Індонезія 2007
117 Женева  Швейцарія 2007
118 Кейптаун  Південно-Африканська Республіка 2008
119 Женева  Швейцарія 2008
120 Аддис-Абеба  Ефіопія 2009
121 Женева  Швейцарія 2009
122 Бангкок  Таїланд 2010
123 Женева  Швейцарія 2010
124 Панама  Панама 2011
125 Берн  Швейцарія 2011
126 Кампала  Уганда 2012
127 Квебек  Канада 2012
128 Кіто  Еквадор 2013
129 Женева  Швейцарія 2013
130 Женева  Швейцарія 2014
131 Женева  Швейцарія 2014
132 Ханой В'єтнам 2015
133 Женева  Швейцарія 2015
134 Лусака  Замбія 2016
135 Женева  Швейцарія 2016
136 Дакка  Бангладеш 2017
137 Санкт-Петербург  Росія 2017
138 Женева  Швейцарія 2018

Поправки до Статуту Редагувати

Будь-яка пропозиція про внесення поправок до Статуту повинна бути представлена письмово до Секретаріату Союзу, принаймні за три місяці до засідання Асамблеї. Секретаріат негайно повідомляє про всі такі пропозиції членів Союзу. Розгляд таких запропонованих поправок автоматично включений до порядку денного Асамблеї.

Вислухавши думку Ради керуючих, виражену простою більшістю голосів, асамблея приймає рішення про такі пропозицій у дві третини голосів.

Документи Міжпарламентського союзу Редагувати

Міжпарламентський союз та ООН Редагувати

Міжпарламентський сою відзначав 50-річчя ООН шляхом проведення спеціальної сесії в Залі Генеральної Асамблеї до початку сесії, де вони запланували тіснішу співпрацю з Організацією Об'єднаних Націй. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН, яка була прийнята в ході цієї сесії попросила Генерального секретаря дати цьому хід. Міжпарламентський союз та та Генеральний секретар ООН підписали 24 липня 1996 угоду, згодом ратифіковану резолюцією Генеральної Асамблеї ООН, де Організація Об'єднаних Націй визнає Міжпарламентський союз як всесвітню організацію парламентів. Відповідно до цієї резолюції, Генеральний секретар представив доповідь. Цей звіт детально описував заходи, які були прийняті, в тому числі відкриття відділення зв'язку в Нью-Йорку, а також співробітництво з таких питань, як забезпечення представницької демократії. Генеральна Асамблея прийняла резолюцію, в якій просто заявила, що вона "сподівається на подальшу тісну співпрацю"

В 1999 Генеральна Асамблея прийняла декларацію «Парламентське бачення міжнародного співробітництва на зорі третього тисячоліття" і закликала Генерального секретаря вивчити нові шляхи, в якому відносини могли б бути посилені.

19 листопада 2002 Міжпарламентському союзу було надано статус спостерігача в Генеральній Асамблеї.

У резолюції 59/19, Про співпрацю між Організацією Об'єднаних Націй та Міжпарламентським союзом, Генеральна Асамблея ООН приймає до уваги рекомендації щодо більш систематичного залучення парламентаріїв у роботу ООН.

У підсумковій декларації другої Всесвітньої конференції спікерів парламентів, що відбулася в штаб-квартирі ООН в вересні 2005 року, була озаглавленао Подолання дефіциту демократії в міжнародних відносинах: підвищення ролі парламенту

У резолюції, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН, 61/6, Про співпрацю між Організацією Об'єднаних Націй та Міжпарламентським союзою від 27 листопада 2006, вона закликає до подальшого розвитку річних парламентських слуханнях в ООН та інші спеціалізовані парламентські зустрічі в контексті великих нарад ООН.

Щороку під час осінньої сесії Генеральної Асамблеї, Міжпарламентський союз організовує парламентські слухання .

ООН та Міжпарламентський союз тісно співпрацюють в різних областях:мир і безпека, економічний і соціальний розвиток, міжнародне право, права людини, демократія і гендерні питання, але Міжпарламентський союз не отримав статус допоміжного органу Генеральної Асамблеї ООН.

Див. також Редагувати

Міжпарламентський союз
у соціальних мережах
Міжпарламентський союз на сайті Twitter
Міжпарламентський союз на сайті YouTube
Міжпарламентський союз на сайті Flickr

Примітки Редагувати

  1. Члени Союзу [ 21 червня 2012 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Міжпарламентського Союзу
  2. 189та сесія Ради керуючих [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] на офіційному сайті
  3. Асамблеї [ 27 лютого 2014 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Міжпарламентського союзу(англ.)
  4. Resolution adopted by the General Assembly [ 27 листопада 2007 у Wayback Machine.], 17 грудня 2004(англ.)
  5. Bridging the democracy gap in international relations: A stronger role for parliaments [ 27 листопада 2007 у Wayback Machine.] UNO Second World Conference of Speakers of Parliaments, New York, 7 to 9 September 2005(англ.)
  6. Resolution 61/6: Cooperation between the United Nations and the Inter-Parliamentary Union [ 27 листопада 2007 у Wayback Machine.], 27 November 2006, at IPU official website(англ.)
  7. Cooperation with the UN: hearings [ 14 серпня 2007 у Wayback Machine.] at IPU official website(англ.)

Література Редагувати

  • О. В. Задорожній. Міжпарламентський союз // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Саидов А. Х. Межпарламентские организации мира: Справочник / А. Х. Саидов. – М. : Междунар. отношения, 2004. – 352 с. ISBN 5-7133-0955-X
  • Facebook: Inter-Parliamentary Union

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mizhparlamentskij soyuz angl Inter Parliamentary Union IPU mizhnarodna organizaciya stvorena v 1889 roci Frederikom Passi Franciya ta Randalom Krimerom Velika Britaniya Ce buv pershij postijnij forum dlya politichnih bagatostoronnih peregovoriv Spochatku organizaciya skladalasya z okremih parlamentariv ale z tih pir peretvorilasya na mizhnarodnu organizaciyu parlamentiv suverennih derzhav Nacionalni parlamenti 163 krayin ye chlenami soyuzu razom z 10 regionalnimi parlamentskimi asambleyami yaki ye asocijovanimi chlenami 1 Soyuz maye postijnih sposterigachiv v Generalnij Asambleyi OON ta zagalnij konsultativnij status v Ekonomichnij i socialnij radi Mizhparlamentskij soyuz buv stvorenij u Franciyi Mizhparlamentskij soyuzfr L Union Interparlementaire Zasnovana 1889Shtab kvartira ZhenevaVebsajt http www ipu org Zmist 1 Istoriya 2 Chleni i organizaciyi 2 1 Chleni 2 2 Asocijovani chleni 2 3 Organi 2 4 Obrani na posadi 3 Konferenciyi 4 Popravki do Statutu 5 Dokumenti Mizhparlamentskogo soyuzu 6 Mizhparlamentskij soyuz ta OON 7 Div takozh 8 Primitki 9 Literatura 10 PosilannyaIstoriya RedaguvatiVisim providnih diyachiv z Mizhparlamentskogo soyuzu otrimali Nobelivsku premiyu miru 1901 Frederik Passi Franciya 1902 Goba Sharl Alber Shvejcariya 1903 Randal Vilyam Krimer Velika Britaniya 1908 Fredrik Bajyer Daniya 1909 Ogyust Mari Fransua Bernart Belgiya 1913 Anri Lafonten Belgiya 1921 Kristian Lous Lange Norvegiya 1927 Ferdinand Eduard Byuisson Franciya Pochatkovoyu metoyu organizaciyi buv arbitrazh konfliktiv Soyuz zigrav vazhlivu rol u stvorenni Postijnoyi palati tretejskogo sudu v Gaazi Z chasom jogo osnovnoyu misiyeyu stalo spriyannya demokratiyi i mizhparlamentskogo dialogu Soyuz pracyuvav na stvorennya ustanov na mizhuryadovomu rivni v tomu chisli Organizaciyi Ob yednanih Nacij organizaciyi z yakoyu vin spivpracyuye v yakij vin maye status postijnogo sposterigacha Chislenni organi vislovili zacikavlenist v mozhlivosti peretvorennya Mizhparlamentskogo Soyuzu v Parlamentsku Asambleyu OON sered nih Komitet z demokratiyi OON nimeckijBundestag ta Socialistichnij internacional Liberalnij internacional takozh pritrimuyetsya takoyi dumki Shtab kvartira soyuzu bula perenesena kilka raziv z momentu yiyi stvorennya 1892 1911 Bern Shvejcariya 1911 1914 Bryussel Belgiya 1914 1920 Oslo Norvegiya Z 1921 Zheneva ShvejcariyaChleni i organizaciyi RedaguvatiChleni Redaguvati Mizhnarodni parlamentski asambleyi mozhut buti dopusheni Radoyu keruyuchih yak asocijovani chleni Kozhen parlament utvorenij vidpovidno do zakoniv suverennoyi derzhavi naselennya yakogo vin predstavlyaye i na teritoriyi yakogo vin funkcionuye mozhe zaprositi chlenstvo v Mizhparlamentskomu soyuzi Rishennya pro prijnyattya do soyuzu povinne buti prijnyate Radoyu keruyuchih Chleni soyuzu zobov yazani peredavati rezolyuciyi soyuzu v yihni parlamenti predstavlyati yih svoyemu uryadu stimulyuvati yih realizaciyu ta informuvati sekretariat soyuzu chasto ta povno naskilki ce mozhlivo zokrema u svoyih shorichnih dopovidyah pro zrobleni kroki ta otrimani rezultati Asocijovani chleni Redaguvati Uchasnikami parlamentskoyi asambleyi krim nacionalnih parlamentiv ye Andijskij parlament Centralnoamerikanskij parlament Shidnoafrikanska zakonodavcha asambleya Yevropejskij parlament Mizhparlamentskij komitet Zahidnoafrikanskogo ekonomichnogo i valyutnogo soyuzu Latinoamerikanskij parlament Parlament Ekonomichnogo spivtovaristva zahidnoafrikanskih derzhav Parlament ekonomichnogo i valyutnogo spivtovaristva Centralnoyi Afriki Parlamentska asambleya Radi Yevropi Arabskij parlamentOrgani Redaguvati nbsp Headquarters of the IPU in Geneva 2010 Organami Mizhparlamentskogo soyuzu ye Asambleya zbirayetsya dvichi na rik Asambleya skladayetsya z parlamentariyiv priznachenih yak delegati vid chleniv Soyuzu Asambleya dopomagaye u svoyij roboti komitetam chislo yakih i kolo vedennya viznachayutsya Radoyu keruyuchihyu Komiteti yak pravilo gotuyut dopovidi i proekti rezolyucij dlya Asambleyi Rada keruyuchih zazvichaj provodit dvi sesiyi na rik Rada keruyuchih skladayetsya z troh predstavnikiv vid kozhnogo chlena soyuzu Termin povnovazhen chlena Radi keruyuchih trivaye vid odniyeyi asambleyi do nastupnoyi i vsi chleni Radi keruyuchih povinni buti chleniv asambleyi Rada keruyuchih obiraye Golovu Mizhparlamentskogo soyuzu na tri roki Vona obiraye chleniv Vikonavchogo komitetu ta priznachaye Generalnogo sekretarya Soyuzu Vikonavchij komitet skladayetsya z Prezidenta Mizhparlamentskogo soyuzu p yatnadcyati chleniv yaki nalezhat do riznih parlamentiv obirayutsya Radoyu keruyuchih ne menshe dvanadcyati obirayetsya z chisla chleniv Radi keruyuchih ta Prezidenta koordinacijnogo komitetu asociaciyi zhinok parlamentariv Tilki parlamentari z derzhav de zhinki mayut yak pravo golosu i pravo na uchast u viborah mozhut potrapiti do Vikonavchogo komitetu Vikonavchij komitet ye administrativnim organom Mizhparlamentskogo soyuzu Sekretariat vklyuchaye sukupnist spivrobitnikiv organizaciyi pid kerivnictvom Generalnogo sekretarya Soyuzu Asociaciya generalnih sekretariv parlamentiv ye konsultativnim organom Mizhparlamentskogo soyuzu Obrani na posadi Redaguvati Prezidentom Mizhparlamentskogo Soyuzu ye Abdelvahad Radi Marokko obranij na cej post na tri roki 19 zhovtnya 2011 na 189ij sesiyi Radi keruyuchih Mizhparlamentskogo soyuzu v Zhenevi 2 Generalnij sekretar Soyuzu Martin Chungong Kamerun Prezidentom komitetu z demokratiyi ta prav lyudini ye O K yeyi Mensa Bonsu Gana Konferenciyi RedaguvatiAsambleya Mizhparlamentskogo soyuzu ranishe vidoma yak Mizhparlamentska konferenciya ye osnovnim organom yakij virazhaye poglyadi Mizhparlamentskogo soyuzu z politichnih pitan 3 Krayina Misto Rik1 Parizh nbsp Franciya 18892 London nbsp Velika Britaniya 18903 Rim nbsp Italiya 18914 Bern nbsp Shvejcariya 18925 Gaaga nbsp Niderlandi 18946 Bryussel nbsp Belgiya 18957 Budapesht nbsp Avstro Ugorshina 18968 Bryussel nbsp Belgiya 18979 Hristianiya nbsp Spoluchene korolivstvo Shveciyi ta Norvegiyi 189910 Parizh nbsp Franciya 190011 Viden nbsp Avstro Ugorshina 190312 Sent Luyis nbsp SShA 190413 Bryussel nbsp Belgiya 190514 London nbsp Velika Britaniya 190615 Berlin nbsp Nimechchina 190816 Bryussel nbsp Belgiya 191017 Zheneva nbsp Shvejcariya 191218 Gaaga nbsp Niderlandi 191319 Stokgolm nbsp Shveciya 192120 Viden nbsp Avstriya 192221 Kopengagen nbsp Daniya 192322 Bern nbsp Shvejcariya 192423 VashingtonOttava nbsp SShA nbsp Kanada 192524 Parizh nbsp Franciya 192725 Berlin nbsp Nimechchina 192826 London nbsp Velika Britaniya 193027 Buharest nbsp Rumuniya 193128 Zheneva nbsp Shvejcariya 193229 Madrid nbsp Ispaniya 193330 Stambul nbsp Turechchina 193431 Bryussel nbsp Belgiya 193532 Budapesht nbsp Ugorshina 193633 Parizh nbsp Franciya 193734 Gaaga nbsp Niderlandi 193835 Oslo nbsp Norvegiya 193936 Kayir nbsp Yegipet 194737 Rim nbsp Italiya 194838 Stokgolm nbsp Shveciya 194939 Dublin nbsp Irlandiya Perenapravlennya IRL 195040 Stambul nbsp Turechchina 195141 Bern nbsp Shvejcariya 195242 Vashington nbsp SShA 195343 Viden nbsp Avstriya 195444 Gelsinki nbsp Finlyandiya 195545 Bangkok nbsp Tayiland 195646 London nbsp Velika Britaniya 195747 Rio de Zhanejro nbsp Braziliya 195848 Varshava nbsp Polsha 195949 Tokio nbsp Yaponiya 196050 Bryussel nbsp Belgiya 196151 Brazilia nbsp Braziliya 196252 Belgrad nbsp Yugoslaviya 196353 Kopengagen nbsp Daniya 196454 Ottava nbsp Kanada 196555 Tegeran nbsp Iran 196656 Lima nbsp Peru 196857 Nyu Deli nbsp Indiya 196958 Gaaga nbsp Niderlandi 197059 Parizh nbsp Franciya 197160 Rim nbsp Italiya 197261 Tokio nbsp Yaponiya 197462 London nbsp Velika Britaniya 197563 Madrid nbsp Ispaniya 197664 Sofiya nbsp Bolgariya 197765 Bonn nbsp FRN 197866 Karakas nbsp Venesuela 197967 Berlin nbsp NDR 198068 Gavana nbsp Kuba 198169 Rim nbsp Italiya 198270 Seul nbsp Pivdenna Koreya 198371 Zheneva nbsp Shvejcariya 198472 Zheneva nbsp Shvejcariya 198473 Lome nbsp Togo 198574 Ottava nbsp Kanada 198575 Mehiko nbsp Meksika 198676 Buenos Ajres nbsp Argentina 198677 Managua nbsp Nikaragua 198778 Bangkok nbsp Tayiland 198779 Gvatemala nbsp Gvatemala 198880 Sofiya nbsp Bolgariya 198881 Budapesht nbsp Ugorshina 198982 London nbsp Velika Britaniya 198983 Nikosiya nbsp Kipr 199084 Punta del Este nbsp Urugvaj 199085 Phenyan nbsp Pivnichna Koreya 199186 Santyago nbsp Chili 199187 Yaunde nbsp Kamerun 199288 Stokgolm nbsp Shveciya 199289 Nyu Deli nbsp Indiya 199390 Kanberra nbsp Avstraliya 199391 Parizh nbsp Franciya 199492 Kopengagen nbsp Daniya 199493 Madrid nbsp Ispaniya 199594 Buharest nbsp Rumuniya 199595 Stambul nbsp Turechchina 199696 Pekin nbsp KNR 199697 Seul nbsp Pivdenna Koreya 199798 Kayir nbsp Yegipet 199799 Vindguk nbsp Namibiya 1998100 Moskva nbsp Rosiya 1998101 Bryussel nbsp Belgiya 1999102 Berlin nbsp Nimechchina 1999103 Amman nbsp Jordaniya 2000104 Dzhakarta nbsp Indoneziya 2000105 Gavana nbsp Kuba 2001106 Uagadugu nbsp Burkina Faso 2001107 Marrakesh nbsp Marokko 2002108 Santyago nbsp Chili 2003109 Zheneva nbsp Shvejcariya 2003110 Mehiko nbsp Meksika 2004111 Zheneva nbsp Shvejcariya 2004112 Manila nbsp Filippini 2005113 Zheneva nbsp Shvejcariya 2005114 Najrobi nbsp Keniya 2006115 Zheneva nbsp Shvejcariya 2006116 Nusa Dua Bali nbsp Indoneziya 2007117 Zheneva nbsp Shvejcariya 2007118 Kejptaun nbsp Pivdenno Afrikanska Respublika 2008119 Zheneva nbsp Shvejcariya 2008120 Addis Abeba nbsp Efiopiya 2009121 Zheneva nbsp Shvejcariya 2009122 Bangkok nbsp Tayiland 2010123 Zheneva nbsp Shvejcariya 2010124 Panama nbsp Panama 2011125 Bern nbsp Shvejcariya 2011126 Kampala nbsp Uganda 2012127 Kvebek nbsp Kanada 2012128 Kito nbsp Ekvador 2013129 Zheneva nbsp Shvejcariya 2013130 Zheneva nbsp Shvejcariya 2014131 Zheneva nbsp Shvejcariya 2014132 Hanoj nbsp V yetnam 2015133 Zheneva nbsp Shvejcariya 2015134 Lusaka nbsp Zambiya 2016135 Zheneva nbsp Shvejcariya 2016136 Dakka nbsp Bangladesh 2017137 Sankt Peterburg nbsp Rosiya 2017138 Zheneva nbsp Shvejcariya 2018Popravki do Statutu RedaguvatiBud yaka propoziciya pro vnesennya popravok do Statutu povinna buti predstavlena pismovo do Sekretariatu Soyuzu prinajmni za tri misyaci do zasidannya Asambleyi Sekretariat negajno povidomlyaye pro vsi taki propoziciyi chleniv Soyuzu Rozglyad takih zaproponovanih popravok avtomatichno vklyuchenij do poryadku dennogo Asambleyi Visluhavshi dumku Radi keruyuchih virazhenu prostoyu bilshistyu golosiv asambleya prijmaye rishennya pro taki propozicij u dvi tretini golosiv Dokumenti Mizhparlamentskogo soyuzu RedaguvatiRezolyuciya Demokratiya v epohu cifrovih tehnologij i zagroza nedotorkannosti privatnogo zhittya ta individualnih svobod 133 j Asambleya Mizhparlamentskogo soyuzu Zheneva 21 zhovtnya 2015 Rezolyuciya Zabezpechennya ta zastosuvannya praktiki nalezhnogo upravlinnya yak zasib prosuvannya miru i bezpeki vivchennya urokiv neshodavnih podij na Blizkomu Shodi ta u Pivnichnij Africi 126 a Asambleya Mizhparlamentskogo soyuzu m Kampala 5 kvitnya 2012 roku Rezolyuciya Rozpodil materialnih blag i vladnih povnovazhen pravo vlasnosti mizhnarodnogo poryadku dennogo 126 a Asambleya Mizhparlamentskogo soyuzu m Kampala 5 kvitnya 2012 roku Rezolyuciya Dostup do ohoroni zdorov ya yak pershochergove pravo rol parlamentiv u virishenni klyuchovih pitan shodo zabezpechennya zdorov ya zhinok ta ditej 126 a Asambleya Mizhparlamentskogo soyuzu m Kampala 5 kvitnya 2012 roku Kvebekska deklaraciya Gromadyanstvo osobistist ta movne j kulturne rozmayittya v globalizovanomu sviti 127 a Asambleya Mizhparlamentskogo soyuzu ta pov yazani z neyu zasidannya m Kvebek 21 26 zhovtnya 2012 roku Mizhparlamentskij soyuz ta OON RedaguvatiMizhparlamentskij soyu vidznachav 50 richchya OON shlyahom provedennya specialnoyi sesiyi v Zali Generalnoyi Asambleyi do pochatku sesiyi de voni zaplanuvali tisnishu spivpracyu z Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij Rezolyuciya Generalnoyi Asambleyi OON yaka bula prijnyata v hodi ciyeyi sesiyi poprosila Generalnogo sekretarya dati comu hid Mizhparlamentskij soyuz ta ta Generalnij sekretar OON pidpisali 24 lipnya 1996 ugodu zgodom ratifikovanu rezolyuciyeyu Generalnoyi Asambleyi OON de Organizaciya Ob yednanih Nacij viznaye Mizhparlamentskij soyuz yak vsesvitnyu organizaciyu parlamentiv Vidpovidno do ciyeyi rezolyuciyi Generalnij sekretar predstaviv dopovid Cej zvit detalno opisuvav zahodi yaki buli prijnyati v tomu chisli vidkrittya viddilennya zv yazku v Nyu Jorku a takozh spivrobitnictvo z takih pitan yak zabezpechennya predstavnickoyi demokratiyi Generalna Asambleya prijnyala rezolyuciyu v yakij prosto zayavila sho vona spodivayetsya na podalshu tisnu spivpracyu V 1999 Generalna Asambleya prijnyala deklaraciyu Parlamentske bachennya mizhnarodnogo spivrobitnictva na zori tretogo tisyacholittya i zaklikala Generalnogo sekretarya vivchiti novi shlyahi v yakomu vidnosini mogli b buti posileni 19 listopada 2002 Mizhparlamentskomu soyuzu bulo nadano status sposterigacha v Generalnij Asambleyi U rezolyuciyi 59 19 Pro spivpracyu mizh Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij ta Mizhparlamentskim soyuzom Generalna Asambleya OON prijmaye do uvagi rekomendaciyi shodo bilsh sistematichnogo zaluchennya parlamentariyiv u robotu OON 4 U pidsumkovij deklaraciyi drugoyi Vsesvitnoyi konferenciyi spikeriv parlamentiv sho vidbulasya v shtab kvartiri OON v veresni 2005 roku bula ozaglavlenao Podolannya deficitu demokratiyi v mizhnarodnih vidnosinah pidvishennya roli parlamentu 5 U rezolyuciyi prijnyatij Generalnoyu Asambleyeyu OON 61 6 Pro spivpracyu mizh Organizaciyeyu Ob yednanih Nacij ta Mizhparlamentskim soyuzoyu vid 27 listopada 2006 vona zaklikaye do podalshogo rozvitku richnih parlamentskih sluhannyah v OON ta inshi specializovani parlamentski zustrichi v konteksti velikih narad OON 6 Shoroku pid chas osinnoyi sesiyi Generalnoyi Asambleyi Mizhparlamentskij soyuz organizovuye parlamentski sluhannya 7 OON ta Mizhparlamentskij soyuz tisno spivpracyuyut v riznih oblastyah mir i bezpeka ekonomichnij i socialnij rozvitok mizhnarodne pravo prava lyudini demokratiya i genderni pitannya ale Mizhparlamentskij soyuz ne otrimav status dopomizhnogo organu Generalnoyi Asambleyi OON Div takozh RedaguvatiMizhparlamentskij soyuzu socialnih merezhah nbsp Mizhparlamentskij soyuz na sajti Twitter nbsp Mizhparlamentskij soyuz na sajti YouTube nbsp Mizhparlamentskij soyuz na sajti FlickrAsociaciya generalnih sekretariv parlamentivPrimitki Redaguvati Chleni Soyuzu Arhivovano 21 chervnya 2012 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Mizhparlamentskogo Soyuzu 189ta sesiya Radi keruyuchih Arhivovano 24 veresnya 2015 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Asambleyi Arhivovano 27 lyutogo 2014 u Wayback Machine na oficijnomu sajti Mizhparlamentskogo soyuzu angl Resolution adopted by the General Assembly Arhivovano 27 listopada 2007 u Wayback Machine 17 grudnya 2004 angl Bridging the democracy gap in international relations A stronger role for parliaments Arhivovano 27 listopada 2007 u Wayback Machine UNO Second World Conference of Speakers of Parliaments New York 7 to 9 September 2005 angl Resolution 61 6 Cooperation between the United Nations and the Inter Parliamentary Union Arhivovano 27 listopada 2007 u Wayback Machine 27 November 2006 at IPU official website angl Cooperation with the UN hearings Arhivovano 14 serpnya 2007 u Wayback Machine at IPU official website angl Literatura RedaguvatiO V Zadorozhnij Mizhparlamentskij soyuz Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812s ISBN 966 316 045 4 Saidov A H Mezhparlamentskie organizacii mira Spravochnik A H Saidov M Mezhdunar otnosheniya 2004 352 s ISBN 5 7133 0955 X Facebook Inter Parliamentary UnionPosilannya RedaguvatiMizhparlamentskij soyuz Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Nacionalna parlamentska grupa Ukrayini Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mizhparlamentskij soyuz amp oldid 37280653